Методи дослідження у запровадженні проектної роботи

Методи дослідження – це методи, що були використані під час проведення дослідження (роботи над темою), сукупність різних дій, вкладених у досягнення мети проектної роботи, є обов'язковим розділом вступу.

Методи дослідження у запровадженні проектної роботи

Методологія проектної роботи передбачає комплексний підхід, тобто під час виконання проекту слід використовувати кілька методів дослідження, такий підхід дозволяє отримати точний та об'єктивний результат, адже на підставі отриманих даних робляться не лише висновки, а й розробляються рекомендації та пропозиції.

Розташування методів дослідження у вступі

Розділ з методами дослідження є обов'язковим, розташовується у вступній частині проектної роботи, після теоретичної основи дослідження.

Розташування методів дослідження у запровадженні проектної роботи

Методи дослідження розташовуються в порядку їх використання, тобто спочатку методи дослідження, що використовуються в теоретичному розділі, далі методи дослідження, використані в практичній (дослідній) главі. Розділяти їх на теоретичні та практичні не потрібно, кожен метод відокремлюється від іншої коми.

Особливості підготовки методів дослідження

Під час підготовки розділу з методами, використаними під час дослідження, слід зазначати ті методи, які були застосовані під час підготовки проектної роботи.Вказуючи методи дослідження, які не були застосовані при виконанні проекту, автор вводить в оману перевіряючого, а також демонструє своє невміння підбирати необхідні для теоретичного та практичного дослідження методи, що, у свою чергу, призводить до зниження підсумкової оцінки захисту проекту.

Кількість методів дослідження під час написання проекту

При виконанні проектної роботи немає певної вимоги до кількості методів, які потрібно застосувати, при цьому застосування 1-2 або 3 методів дослідження говорить про недостатньо повне вивчення теми як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Оптимальним є використання від 6 до 10 методів дослідження.

Класифікація методів дослідження

Характеристика методів дослідження

Методи дослідження у проектній роботі можна поділити на кілька груп:

1. Загальнонаукові методи дослідження – є теоретичними методами, що застосовуються при підготовці теоретичної частини проектної роботи:
   • Абстрагування
   • Аналіз літератури
   • Аналогія
   • Дедукція
   • Індукція
   • Історичний метод
   • Класифікація
   • Конкретизація
   • Моделювання
   • Узагальнення
   • Синтез
   • Формалізація

Щоб зрозуміти, які саме методи були використані для підготовки проектної роботи, слід знати трактування кожного методу:

Абстрагування – даний метод передбачає вивчення певного властивості чи характеристики об'єкта (явлення) не враховуючи інших його властивостей і показників, тобто з використанням методу абстрагування необхідно конкретизувати ознаки, які потрібно досліджувати і під час роботи. Наприклад, вивчення того, як вага корабля впливає на його швидкість.

Аналіз літератури – метод, який передбачає вивчення літератури та нормативно-правових актів на тему дослідження проектної роботи, є основним методом, що застосовується для підготовки теоретичної частини роботи.

Аналогія – метод дослідження, який передбачає пошук подібностей явищ чи предметів за певним переліком ознак. Наприклад, пошук подібностей у автомобілів, виготовлених у різних країнах.

Дедукція – даний метод дослідження дозволяє, ґрунтуючись лише на загальнодоступній інформації, використовуючи принцип «від загального до приватного», зробити висновок про конкретний предмет чи явище.

Індукція – метод дослідження, що є протилежністю дедукції, ґрунтується на принципі «від часткового до загального», передбачає вивчення конкретних подій, дій.

Історичний метод – вивчення будь-якої події у хронологічному порядку, визначення етапів розвитку чи створення чогось у певний проміжок часу.

Класифікація – часто використовуваний у проектних роботах метод дослідження, який передбачає розподіл (класифікацію) явища чи предмета за певними властивостями чи ознаками, цей метод спрямовано структурування інформації. Розподіл явищ або предметів може здійснюватися за різними властивостями, наприклад розмір, довжина, вага, об'єм, температура (фізичні властивості); рок, піп, класика, вокал (жанри музики); червоний, білий, синій, чорний (кольору). Класифікація може бути проведена за різними ознаками, що піддаються порівнянню.

Конкретизація – метод дослідження, який передбачає повне та детальне дослідження явища, об'єкта чи предмета у реально існуючих умовах. Наприклад, вивчення впливу забруднення атмосфери на лишайники.

Моделювання – під час використання цього методу дослідження об'єкт, предмет чи явище, яке піддається дослідженню, має існувати насправді і бути перенесено у створену модель. Наприклад, моделювання будь-яких процесів, що відбуваються в природі.

Узагальнення – метод, у якому висновок про існуючі явища чи предмети робиться виходячи з великої кількості окремих властивостей чи ознак.

Існує 2 види узагальнення:

• емпіричне (індуктивне) – загальні властивості та характеристики явища чи предмета будуються шляхом аналізу конкретних характеристик та властивостей;
• аналітичне – вивчення різних думок з тієї ж темі чи питання без використання конкретних дослідів (без застосування емпіричної дійсності).

Синтез – метод дослідження, який поєднує розрізнені ознаки та властивості у єдиний об'єкт для вивчення.

Формалізація – метод, що передбачає передачу сутності об'єкта (яви) чи його структури шляхом використання символів, формул, математичних схем.

Емпіричними методами є:

• Аналіз нормативно-правової бази
• Анкетування
• Інтерв'ювання
• Семантичний диференціал
• Бесіда
• Опитування
• Вимірювання
• Картографічний
• Математичний
• Спостереження
• Опис
• Практичне моделювання
• Проблемно-логічний
• Прогнозування
• Порівняння
• Статистичний
• Тестування
• Економічний
• Експеримент

Для розуміння, які методи належать до практичних, розглянемо кожен із них докладно:

Аналіз нормативно-правової бази – метод дослідження, який передбачає дослідження нормативних актів країн(и), області, республіки, відомств та міністерств, також може бути проведено дослідження законів, указів, постанов тощо. з певної тематики.Наприклад, дослідження нормативних актів, у яких закріплені правничий та відповідальність неповнолітніх.

Анкетування – даний метод передбачає проведення анкетування, щодо якого готується низка питань із заздалегідь підготовленими відповідями, під час проведення анкетування учасники повинні відповідати питання вибираючи відповіді з запропонованих варіантів, у випадках вони можуть або пояснювати свої відповіді, або відповідати на розсуд (У такому разі варіанти відповідей не передбачаються). Анкетування є практичним дослідженням і його аналіз завжди включається до практичної частини у вигляді табличних даних або діаграм з описом отриманих результатів. Наприклад, проведення анкетування однокласників про користь занять спортом.

Анкетування на відміну від опитування завжди проводиться письмово, тобто готуються анкетові листи, які лунають учасникам анкетування.

Ознайомитись з особливостями підготовки та проведення анкетування у проектній роботі можна на сторінці «Анкетування».

Опитування – метод, що передбачає проведення опитування як практичну частину роботи, на відміну від анкетування даний метод дослідження може припускати усне опитування респондентів, тобто якщо для того, щоб дізнатися думку респондентів, їм не лунали анкетні листи – це опитування.

Використання опитування та анкетування в проектній роботі дозволяє дізнатися думку великої кількості людей, що у свою чергу отримати більш точні та повні дані, тому чим більше людей брало участь в опитуванні або анкетуванні, тим точніше дані.

Бесіда – метод дослідження, який передбачає проведення бесіди з одним або декількома людьми, які мають цінну інформацію або знання у певній галузі, про якусь подію, пам'ятну дату тощо. тобто про предмет дослідження проектної роботи.

Не слід плутати бесіду та інтерв'ювання – це різні методи дослідження.

Інтерв'ювання – цей метод як і розмова передбачає проведення розмови з однією чи кількома людьми, у своїй даний метод дослідження відрізняється від розмови підготовленими заздалегідь питаннями, регламентованим і структурованим ходом проведення.

Метод семантичного диференціала – метод передбачає оцінювання чогось із використанням набору шкал. Прикладом використання методу семантичного диференціалу є оцінювання об'єкта з використанням пар слів: підкресліть одне із слів у кожній парі прикметників, яке характеризує «об'єкт» (легкий – важкий, швидкий – повільний, активний – пасивний, сильний – слабкий, добрий – поганий тощо. д.).

Вимірювання – одна із найточніших і найефективніших методів дослідження, який передбачає фіксацію фізичних параметрів (довжина, маса, обсяг, швидкість тощо) об'єкта дослідження проектної роботи, отримані дані під час використання даного методу фіксуються з допомогою числових значень. Наприклад, вимірювання впливу висоти на температуру та швидкість вітру.

Картографічний – спосіб передбачає роботи з картами, тобто. отримання будь-яких даних з використанням карток (вивчення структури, взаємозв'язків, динаміки та змін об'єкта дослідження в часі), створення маршрутів. Прикладом даного методу може бути створення екскурсійного (або віртуального) маршруту.

Математичний – спосіб дослідження, що передбачає проведення математичних обчислень, так прикладом математичного способу є підрахунок кількості анкетованих, приклади розв'язання математичних завдань та інші обчислення які проводяться під час виконання роботи.

Спостереження – метод дослідження, який має на увазі спостереження за об'єктом дослідження та подальше фіксування змін, що відбуваються з ним, реакціях, а також зміна властивостей чи положення у просторі. Спостереження є одним із ключових методів дослідження, адже в його основі знаходиться збір даних про властивості та відносини об'єкта дослідження проектної роботи. Наприклад, спостереження за змінами, що відбуваються з навколишнім середовищем.

Опис – даний спосіб схожий зі спостереженням, опис, як спосіб дослідження передбачає крім фіксування явища та її поведінки, і навіть ознаки, зовнішній вигляд, особливості об'єкта дослідження проектної роботи. Наприклад, опис будь-якої людини, складання її біографії.

Практичне моделювання – часто застосовуваний у виконанні різних робіт зокрема і проектних метод дослідження, який передбачає створення зменшеної копії об'єкта дослідження її детального вивчення.

Практичне моделювання як метод дослідження поділяється на:

• предметне – створення моделі окремої частини чи елемента об'єкта дослідження;
• схематичне - виконання моделі об'єкта дослідження у вигляді малюнка чи схеми;
• імітаційне - досліджуваний об'єкт дослідження заміщується об'єктом, що його імітує, з даним об'єктом надалі проводять різні дослідження;
• уявне – за такого моделюванні модель об'єкта дослідження існує лише у уяві автора роботи.

Незалежно від цього, як було створено модель об'єкта дослідження у вступі вказується лише основний метод – практичне моделювання.

Прикладом моделювання може бути розробка нової конструкції будь-якої техніки, будівлі, споруди та інше.

Проблемно-логічний – метод, який дозволяє розділити досліджувану проблему ряд більш вузьких проблем, кожна з яких у логічної послідовності.

Прогнозування – спосіб дослідження, який полягає у створенні прогнозів, тобто. висування припущень (суджень) про стан чогось у майбутньому. Прикладом використання такого методу може бути прогнозування зміни екологічної обстановки у світі, країні, регіоні тощо, прогноз економічної, демографічної ситуації у світі, країні, регіоні тощо.

Метод прогнозування поділяється на:

• науково-технічний;
• економічний;
• політичне;
• соціальне.

Порівняння – одна із часто використовуваних методів і під час різних робіт у тому числі й проектної, даний метод застосовується порівняння (порівняння) властивостей, ознак і різних характеристик об'єктів дослідження. Наприклад, порівняння складу різних газованих напоїв.

Статистичний - метод дослідження, що характеризується використанням статистичних даних, а також їх аналіз та порівняння. Наприклад, аналіз чисельності населення Російської Федерації, дослідження злочинності серед неповнолітніх тощо.

При цьому слід пам'ятати, що для аналізу статистичних даних слід використовувати офіційні дані, які можна знайти на офіційних веб-сайтах організацій, міністерств, відомств. Основним ресурсом зі статистичними даними по Російській Федерації є Федеральна служба державної статистики.

Тестування – метод дослідження, який передбачає проведення випробувань чи перевірок, залежно від напрямку тестування може піддаватися майже будь-який об'єкт, який піддається дослідженню.

Розглянемо варіанти тестування залежно від предметної сфери виконання роботи:

• психологія - тестування психологічних якостей та станів індивіда;
• інформатика - тестування комплектуючих комп'ютера;
• хімія – тестування якості води тощо.

Економічний – метод дослідження, який передбачає проведення фінансових розрахунків, так фінансовий аналіз діяльності компанії є прикладом застосування економічного методу, також до цього методу можна віднести розрахунок витрат на реалізацію запропонованих заходів та будь-який інший розрахунок, пов'язаний з фінансами.

Експеримент – метод дослідження, який передбачає спостереження явища у певних умовах, причому важливою умовою експерименту є його повторюваність. Проведення досвіду відноситься до експерименту в тому випадку, якщо метою проведення досвіду виступає перевірка положень, висунутих в гіпотезі дослідження (її підтвердження або спростування). При виконанні дослідів важливим є можливість повторити досвід і отримати той самий результат.

Найбільша кількість приватних методів дослідження застосовується у таких дисциплінах:

• педагогіка/психологія;
• медицина;
• філологія;
• юриспруденція;
• економіка.

Приватні методи дослідження використовуються під час підготовки практичної частини проектної (дослідницької) роботи. Розглянемо приклади основних приватних методів, що застосовуються в різних областях.

Методами дослідження застосовуваними у роботах з юриспруденції (у разі написання проектної роботи – правової тематики) є:

Історико-правовий – метод, що передбачає дослідження змін, що відбуваються у сфері юридичних наук, тобто еволюції правових норм, є обов'язковим методом дослідження для робіт у галузі історії права та держави, а також історії навчань про право та державу. Прикладом даного методу є аналіз змін у нормах права в галузі захисту авторського права в період з 1990 року по теперішній час.

Порівняльно-правовий – даний метод передбачає зіставлення (порівняння) російське, зарубіжне та міжнародне право, крім того, метод може включати вироблення пропозицій щодо використання позитивного досвіду зарубіжних країн у російській правовій системі. Прикладом даного методу може виступати, наприклад, порівняння прав та обов'язків неповнолітніх у Російській Федерації та будь-якої країни.

Формально-юридичний (догматичний) – метод дослідження, що передбачає всебічне вивчення правових норм, їхніх завдань і функцій, місця, яке вони займають у правової галузі, взаємодія коїться з іншими правовими явищами і процесами за умов, що виключають впливом геть дослідження інших (неправових: політичних, соціально -Економічних, культурних) факторів. Прикладом даного методу може бути аналіз будь-якого нормативного акта, наприклад, аналіз права і свободи закріплених у Конституції Російської Федерації.

Схематичне подання методів дослідження

Онлайн-підбір методів та методик дослідження

У тому випадку, якщо розібратися в характеристиках методик складно чи немає часу можна скористатися інструментом для онлайн-підбору методів і методик, що використовуються в роботі, для підбору потрібно лише відзначити, що було або буде зроблено в роботі.

Інструмент дозволять безкоштовно за кілька хвилин:

1. підібрати використані методи та методики (або ті, які планується використовувати);
2. отримати готові розділи з методами дослідження для «Вступу»;
3. кожен підібраний метод за необхідності буде охарактеризовано;
4. можна дізнатися найчастіше використовувані методи та методики.

База методів та методик поповнюється, на сьогоднішній день у ній:

Як написати методи дослідження у запровадженні проектної роботи

Після того як були обрані методи дослідження, які використовуються в хід виконання проектної роботи, їх необхідно вказати у вступі, для цього можна використовувати одну з наступних словесних конструкцій:

1. Для написання проектної роботи (вказати свій тип проекту) були використані такі методи дослідження: вказуються використані методи.
2. Методи дослідження: перераховуються використані методи.
3. У дослідженні були використані такі методи: вказуються використані методи.
4. У роботі були використані такі методи дослідження: вказати методи дослідження.
5. Методологічну базу проектної роботи (вказати тип роботи) склали такі методи дослідження: вказати методи дослідження.
6. В основу проектної роботи (вказати тип роботи) лягли положення (вказати методи дослідження) методології.
7. Методологічна база дослідження: вказати методи дослідження.
8. Відповідно до наміченої метою та завданнями дослідження було визначено такі методи: вказати використовувані методи.
9. У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи, як вказати використовувані методи.
10. Методологічна основа дослідження полягала у застосуванні вказати використовувані методи.
11. Цілі та завдання справжньої роботи визначили вибір наступних методів дослідження перерахувати використовувані методи.
12. Під час проведення дослідження застосовувалися такі методы: вказати використовувані методи.

Методи дослідження можуть бути перераховані як у рядок, так і кожен метод на окремому рядку у вигляді нумерованого чи маркованого списку.

Помилки під час підготовки розділу «Методи дослідження»

При підготовці розділу «Методи дослідження» можна припуститися помилок, які не вплинуть на текст дослідження, але можуть вплинути на підсумкову оцінку. Розглянемо найчастіші помилки:

1. Не перелічені всі методи дослідження, які застосовувалися під час виконання проектної роботи. Слід ознайомитися з усіма можливими методами дослідження, вибрати ті, що були застосовані для підготовки проекту.
2. У перелік методів включені ті, які не були використані при написанні роботи, тим самим автор проектної роботи показує своє невміння готувати та оформлювати проектну роботу, відповідно, підсумкова оцінка може бути знижена навіть при врахуванні якісно проведеного дослідження та грамотно написаної теоретичної частини.
3. Переплутані методи дослідження, наприклад, замість анкетування вказано тестування, слід уважно підходити до вказівки використаних методів, у разі сумніву краще звернутися до вчителя (викладача), або подивитися в літературних джерелах трактування методу дослідження.
4. Розділ "Методи дослідження" розташований не в вірній структурній послідовності "Вступ", методи дослідження розташовуються після "Теоретичної основи дослідження".
5. Розділ «Методи дослідження» відсутній у «Вступі» проектної роботи, цей розділ є обов'язковим, незалежно від класу (курсу) учня, дисципліни, за якою виконується проектна робота, та її типу.

Введення проектної роботи

Введення проектної роботи (дослідницького проекту) – вступна частина роботи, в якій обґрунтовується актуальність обраної теми, вказується мета, яка буде досягнута в ході виконання роботи, визначаються завдання, за допомогою яких буде досягнута мета, вказується об'єкт та предмет дослідження, формулюється гіпотеза, яка має бути доведено або спростовано в ході роботи над проектом, крім того, відображається ступінь вивченості в літературі досліджуваної теми, вказуються методи, використані під час виконання проектної.

Структура запровадження проектної роботи (дослідницького проекту)

Стандартний обсяг введення проектної роботи 1-2 сторінки, але в деяких випадках обсяг введення може перевищувати вказаний об'єм, при цьому необхідно враховувати, що максимальний обсяг введення – 3 сторінки, перевищувати обсяг при написанні введення проектної роботи не можна.

Структура запровадження проектної роботи

Розглянемо структурні елементи, з яких може складатися запровадження проектної, проектно-дослідницької та дослідницької роботи.

Введення проектної роботи (дослідницького проекту) обов'язково повинно включати наступні елементи:

Кожен із зазначених елементів є обов'язковим у вступній частині проектної роботи незалежно від класу, в якому навчається учень.

Усі зазначені елементи повинні бути присутніми у водній частині проекту, якщо іншого не зазначено у вимогах щодо написання проектної роботи (дослідницького проекту), виданої навчальним закладом.

Крім основних елементів у вступі, можуть бути зазначені додаткові розділи, які пояснюють проведене в проектній роботі дослідження, пояснюють його новизну та визначають структуру.

Додатковими елементами запровадження проектної роботи є:

• проблема дослідження;
• етапи роботи над проектом;
• термін роботи над проектом;
• теоретична основа дослідження;
• практичне значення роботи;
• новизна проекту;
• Структура проекту.

У запровадженні проектних робіт, які виконують учні 9-11 класів, бажано вказувати: теоретичну основу дослідження та структуру проекту.

Правильне розташування елементів введення

При написанні введення необхідно правильно розташовувати всі структурні елементи, оскільки при неправильному їх розташуванні вчитель або викладач при перевірці роботи може не зрозуміти задуманої ідеї, що позначиться на підсумковій оцінці або проектна робота не може бути прийнята зовсім.

Структурні елементи у вступі повинні розташовуватися в наступному порядку:

1. Актуальність теми дослідження.
2. Проблема дослідження (необов'язковий елемент).
3. Протиріччя.
4. Ціль роботи.
5. Завдання.
6. Об'єкт дослідження.
7. Предмет дослідження.
8. Гіпотеза дослідження.
9. Продукт проектної діяльності (необов'язковий елемент).
10. Методи дослідження (Методи та прийоми дослідження).
11. Етапи роботи над проектом (необов'язковий елемент).
12. Термін роботи над проектом (необов'язковий елемент).
13. Теоретична основа дослідження (основні джерела інформації) (необов'язковий елемент).
14. Теоретична значущість роботи (необов'язковий елемент).
15. Практична значущість роботи (необов'язковий елемент).
16. Новизна проекту (необов'язковий елемент).
17. Структура проекту (необов'язковий елемент).

Приклад введення який включає як обов'язкові так і необов'язкові елементи наведено нижче (введення представлене не повністю, частина тексту прибрана).

Приклад запровадження проектної роботи (дослідницького проекту)

При написанні вступу обов'язково необхідно вказувати назву структурного елемента.З тих елементів, які не є обов'язковими, у введення проектної роботи можна включати будь-які, але необхідно дотримуватись послідовності.

Якщо для написання проектної, дослідницької роботи було видано положення або вчитель (викладач) перерахував структурні елементи, які мають бути у вступній частині, потрібно вказувати саме їх, виключати якісь структурні елементи не можна, включати додаткові не бажано.

Приклад вимог положення щодо написання індивідуального проекту до вступної частини можна подивитися нижче, вимоги в них відрізняються від переліку поданого вище, саме тому перед написанням проекту необхідно уважно ознайомитися з матеріалами виданими в навчальному закладі, але видають їх не завжди.

Приклад вимог положення до вступної частини проектної роботи

Співвіднесення елементів Введення з частинами роботи

Кожен елемент вступу описує певну частину роботи або характеризує її в цілому, тобто всі елементи вступу можна співвіднести з будь-якими частинами роботи, наприклад:

• мета роботи – співвідноситься з темою роботи, оскільки мета у роботі ставиться на тему;
• практична значимість – співвідноситься з практичним дослідженням, оскільки у ній необхідно зазначити, яке практичне значення несе у собі виконана робота.

Співвіднесення всіх розділів Введення з частинами роботи представлено малюнку.

Детально про кожен елемент введення

Кожен елемент введення має своє значення та особливості написання, докладно про кожного з них можна прочитати, вибравши потрібний з переліку нижче (поповнюватиметься в міру підготовки статей), всі статті представлені з прикладами для кращого розуміння та правильного написання, адже саме введення є тим елементом проектної. роботи, у якому зазначаються основна ідея проекту.

Актуальність теми дослідження – обов'язковий розділ у запровадженні проектної роботи, у якому розкривається актуальність вивчення обраної теми, докладніше.

Актуальність теми дослідження

Проблема дослідження – відбиває проблему вирішення якої спрямоване дослідження, проведене у проектній роботі, докладніше.

Проблема дослідження

Суперечність – це наявність взаємовиключних тверджень чи ідей у ​​межах однієї теми. В індивідуальному проекті протиріччя можуть виникати різних рівнях: теоретичному, методологічному чи емпіричному.

Протиріччя

Мета проектної роботи – у цьому розділі запровадження вказується, що необхідно виконати під час виконання проектної роботи, докладніше.