Дізнайтесь про освітні програми для молодшої школи та їх головні відмінності. Батькам доводиться приймати важкі рішення при виборі молодшої школи, бо підбирають в першу чергу за освітньою програмою. У цій статті ми розглянемо три популярні програми: Нова українська школа (НУШ), Інтелект та Росток, щоб вам було легше зрозуміти їх особливості та вибрати найкращу опцію для вашого дитини. Нова українська школа - це програма, яку було впроваджено в Україні з метою модернізації освіти та наближення її до європейських стандартів. Програми має дві різновиди: НУШ-1 та НУШ-2, ухвалені Міністерством освіти і науки у 2018 році. Основна ідея НУШ полягає в активному вивченні предметів, розвитку критичного мислення та навичок спільної роботи. Особливі риси програми включають: Програма Інтелект спрямована на розвиток обдарованих та талановитих дітей. Основні характеристики цієї програми включають: Програма Росток спрямована на розвиток особистості та формування гармонійно розвиненої особистості. Її основні особливості включають: Також існують інші авторські та експериментальні програми, такі як "На крилах успіху", "Світ, у якому я живу" та "Світ чекає крилатих". Шкірна школа має можливість обирати одну або кілька з цих програм для навчання. Однак для цього потрібно виділити один або кілька класів молодшої школи та мати вчителя, який готовий працювати за обраною програмою. До речі, у каталозі закладів School Navigator ви можете відфільтрувати школи за різними освітніми програмами. Вибір шкільної програми залежить від індивідуальних потреб та цінностей вас і вашої дитини. Перш ніж приймати рішення, обов'язково проведіть ретельний підбір шкіл, ознайомтеся з їх особливостями та обговоріть можливий вибір з фахівцями в галузі освіти.Важливо враховувати потреби та інтереси вашої дитини, а також створити сприятливу навчальну обстановку для її розвитку. Незалежно від того, яку програму ви оберете, головне – це дати вашій дитині можливість розвиватися та навчатися у сприятливій та підтримуючій среді. Долучайтесь до наших сторінок у Фейсбуці , Інстаґрамі та телеґрам-каналу , щоб нічого не проґавити. Підготувала Каріна Філоненко Цьогоріч попри всі перепони Нова українська школа здійснила перехід із початкової школи до базової. Важливою передумовою підтримки реформи НУШ є розроблення та впровадження програм для цього освітнього рівня. Що це за програми? Хто їх має створювати та втілювати? Як вони допомагають реалізовувати вимоги Державного стандарту базового середнього освіти? На ці та інші питання підготувала відповіді експертка УЦОЯВ Юлія Романенко. У матеріалі зібрали пояснення, посилання на норми чинного законодавства та досвід учасників всеукраїнського експерименту — педагогічних колективів пілотних закладів освіти. Що таке Типова освітня програма для 5–9-х класів і як нею користуватися? Для початкової освіти створили дві типові освітні програми: НУШ-1 та НУШ-2. Для базового рівня маємо один документ, у якому визначено вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базового середнього освіти, загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (у годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання. Отже, у Типовій освітній програмі для 5–9-х класів (далі — ТОП 5–9) є: • варіанти типових навчальних планів; • перелік модельних навчальних програм; • рекомендовані форми організації освітнього процесу; • опис інструментарію оцінювання. Водночас (на відміну від типових програм для початкової школи) у ТОП 5–9 не йдеться про зміст навчального матеріалу чи перелік результатів навчання. ТОП 5–9 є універсальною матрицею, що визначає загальні правила гри. Керуючись цими правилами, кожний заклад освіти може скласти такий навчальний план, який дасть змогу задовольнити запити учнів, педколективу, батьків. ТОП 5–9 дає відповіді на такі питання: • Скільки годин можна взяти для кожної освіти? • Яке граничне тижневе навантаження для учнів певного класу? • Як знайти часи для вибіркових освітніх компонентів? • Які предмети/інтегровані курси заклад освіти може взяти для певної освіти? Якою має бути освітня програма закладу освіти, створена на основі типової освітньої програми? Освітня програма закладу освіти (далі — ОПЗО), створена на основі ТОП 5–9, відповідно до чинного законодавства має таку структуру: • Загальний обсяг навчального навантаження (у годинах) та його розподіл за освітніми галузями та роками навчання. • Навчальний план закладу освіти з визначеним переліком: предметів/ інтегрованих курсів та визначеним для них неділевим навчальним навантаженням для кожного року навчання; предметів/курсів (інтегрованих або за вибором) вибіркового освітнього компонента. • Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм відповідно до переліку предметів/інтегрованих курсів, визначеного навчальним планом закладу освіти. • Опис форм організації освітнього процесу. • Опис інструментарію оцінювання. • Інші складники (за потреби закладу). Докладні рекомендації щодо створення освітньої програми закладу освіти надано у листі Міністерства освіти і науки України про «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів в закладах загального середнього освіти у 2022/2023 навчальному році». Над створенням ОПЗО має працювати весь шкільний колектив чи принаймні по одному-двоє фахівців з кожної освітньої галузі. Вони мають: • домовитися про розподіл навчального навантаження між галузями; • визначитися з тими предметами та інтегрованими курсами, які з'являтимуться в розкладі зайняти певні класи на поточний навчальний рік; • обрати модельні навчальні програми, які стануть основою для реалізації цих предметів та інтегрованих курсів; • погодити використання резервного навчального часу, додаткових годин; • спланувати можливості організації міжгалузевих проектів, позакласних активностей; • погодити підходи до впровадження системи оцінювання, застосування інструментів формувального оцінювання, доцільності розроблення власної шкалі поточного та підсумкового оцінювання. Усі зазначені дії шкільної команди по суті описують реалізацію академічної свободи закладу освіти. Отже, освітня програма закладу освіти — це така собі дорожня карта, яка у формі таблиць та списків окреслює логіку перебігу освітнього процесу в конкретному закладі на певні періоди: рік, цикл, рівень освіти. Тобто в освітній програмі закладу освіти можна знайти відповіді на такі запитання: • Скільки годин на тиждень вивчатимуть математику учні 5-А чи 5-Б класу? • За якою модельною програмою вивчатимуть інформатику в 5-А, а за якою — у 5-Б? • Чи вивчатимуть окремо українську мову, українську та зарубіжну літератури, чи це буде єдиний інтегрований мовно-літературний курс? • Який другий іноземний мову вибрали для 5-В? • Які додаткові курси за вибором будуть мати учні і чи будуть формуватися міжкласні групи для цих курсів? Водночас з'ясувати конкретний зміст та очікувані результати з певного навчального предмета або інтегрованого курсу освітня програма закладу не допоможе. Для цього потрібно буде звернутися до модельних навчальних та навчальних програм. Що таке модельні навчальні програми та навчальні програми? Як їх створюють та реалізують? За чинним законодавством «модельна навчальна програма — це документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендованих для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством». Отже, модельну навчальну програму пишуть автори для певного предмета чи інтегрованого курсу. У ній обов'язково визначають очікувані результати, яких мають досягти учні, які навчатимуться за цією програмою; пропонують певний зміст, на якому учні будуть досягати цих результатів; окреслюють види діяльності, які може використовувати вчитель на уроках або поза ними, щоб допомогти учащимися досягти визначених програмою результатів. Оскільки результати навчання у модельній програмі не виринають випадково, а взяті з державного стандарту, то модельну програму можна вважати таким собі путівказом, яким має рухатися вчитель разом зі своїми учнями, щоб досягти вимог стандарту. При цьому одні автори модельної програми пропонують один шлях, інші — інший.Тут вчителю важливо дослідити весь «ринок пропозицій» і обрати ту модельну програму, яка найкраще пасуватиме саме для його класу. Усі без винятку модельні навчальні програми перш ніж потрапити до школи мають пройти експертизу та отримати відповідний гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Перший список грифованих модельних програм було оприлюднено у наказі Міністерства освіти і науки України № 795 від 12 липня 2021 року. Після цього перелік регулярно оновлюється та доповнюється відповідно до того, як нові програми отримують гриф. Цей процес є постійним і не прив'язаний до якихось календарних рамок. Тобто авторські колективи, які мають намір створити модельну навчальну програму з певного предмета чи курсу, можуть це зробити будь-якої години і подати на розгляд експертної комісії до Інституту модернізації змісту освіти. Для першого циклу базового середнього освіти (5–6-ті класи) нині є близько сотні модельних навчальних програм з різних предметів та інтегрованих курсів. Найближчим часом дуже актуальним буде розроблення таких програм для іншого циклу базового середнього освіти (7–9-х класів). Щоб полегшити авторам роботу над створенням програм, фахівці розробили онлайн-інструмент «Конструктор навчальних програм», який дає змогу відстежувати наявність у програмі результатів навчання та відповідність цих результатів вимогам державного стандарту. Модельні програми мають таку назву не випадково, адже по суті вони пропонують модель реалізації певного предмета або курсу, задають універсальну рамку, яку вчитель може використати, створюючи власну навчальну програму.Важливо усвідомлювати, що жодна модельна навчальна програма не містить розподілу годин на вивчення окремих тем чи розділів, а лише пропонує орієнтовну рамку. Те саме стосується і очікуваних результатів та видів діяльності. Послідовність перших у модельній програмі є орієнтовною, а перелік останніх — пропонованим. Тобто вчителю у будь-якому разі потрібно робити вибір, діяти творчо і вільно. Модельна навчальна програма в НУШ — це не припис, який слід виконати буква до букви, а путівник, який прокладає шлях до реалізації вимог державного стандарту. Тому на зміну традиційному словосполученню «виконання програми» має прийти вислов «використання програми» для досягнення мети базового освіти. Мету базового освіти в державному стандарті визначають як «розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, поважного ставлення до батьківщини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу». Отже, для успішної реалізації модельної навчальної програми потрібна конкретизована для потреб певного вчителя та його учнів навчальна програма. Відомо, що в освітніх програмах різних закладів на вивчення того самого предмета може бути передбачено різну кількість годин. Більше того, в тому самому закладі на паралелі кількість годин на вивчення того самого предмета може різнитися.І один і той самий вчитель, вибравши для 5-А та 5-Б модельну програму умовно «Математика-1», має припасувати її до різної кількості годин на тиждень: 4 — для 5-А і 6 — для 5-Б. Очевидною є потреба створення різних навчальних програм на основі однієї модельної. Такі навчальні програми (створені на основі модельних) згідно з чинним законодавством затверджує педагогічна рада закладу освіти. Додаткових схвалень вони не потребують. Чи може вчитель розробити власну навчальну програму? Якщо вчитель не знайшов з-поміж запропонованих модельних програм жодної, яку міг би вважати для себе оптимальною, він може розробити власну навчальну програму на основі державного стандарту, не спираючись на жодну модельну програму, в тому числі користуючись тим самим «Конструктором навчальних програм». У цьому випадку навчальна програма (підкреслюємо, створена не на основі модельної) має бути подана на експертизу до Інституту модернізації змісту освіти відповідно до вимог чинного законодавства (наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Змін до Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам») № 1203 від 8 листопада 2021 року). Які є варіанти для закладів освіти, які не планують працювати за типовою освітньою програмою та створювати на її основі освітні програми для своїх закладів? Заклад освіти, який створює свою освітню програму не на основі ТОП 5–9, має подати її на експертизу до Державної служби якості освіти та отримати експертний висновок щодо неї.Докладні вимоги до таких програм можна знайти у наказі Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку проведення експертизи та затвердження освітніх програм повного загального середнього освіти, розроблених не на основі типових освітніх програм» № 520 від 3 червня 2022 року. Експертиза проводиться у два етапи: • встановлення відповідності освітньої програми вимогам чинного законодавства у сфері освіти; • оцінювання якості освітньої програми, що включає аналіз, перевірку, порівняння здобутих результатів навчання учнів з обов'язковими результатами навчання, визначеними державним стандартом відповідного рівня повного загального середнього освіти. За рішенням експертної комісії така освітня програма може бути рекомендована або не рекомендована до затвердження. Срок дії програми у разі одобрення рішення комісії становить 5 років з дня видання наказу Державною службою якості освіти про її затвердження та може бути продовжено/скорочено залежно від строку дії державного стандарту на підставі звернення замовника освітньої програми або за результатами інституційного аудиту. Більше про освітні та модельні навчальні програми НУШ дізнайтесь на безкоштовному курсі «НУШ: базова середня освіта». Команда підтримки реформ фінансується у межах проекту «Українська Архітектура Реформ» (URA). Цей проект є комплексною програмою технічної допомоги, розробленою ЄБРР у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки ключових реформ в Україні.Проект впроваджується за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європа) Союз, найбільший донор). Нова українська школа стартувала з різної міри невстигань. До багатьох першокласників парти та обладнання ще їдуть – до нового року це все обіцяють довезти-доставити. Також батькам пропонується заспокійливий аргумент: обгортка насправді не головне. Головне – готовність вчителів, які пройшли очну та онлайн підготовку. І працюватимуть за новими програмами. Однак із програмами теж все не так просто. Спочатку типова програма мала бути одна, однак стався розкол. Програми вчителям дозволили обрати мед двома основними – НУШ-1 і НУШ-2. Саме за ними буде навчатися більшість першокласників. Яка між ними різниця, чому їх дві і як тепер навчатимуть дітей - розбирався LB.ua. Лілія Гриневич під час перевірки реалізації пілотного проекту нової школи на базі НВО №25 у Кропивницькому. Вчителі називають програму НУШ-1 звичнішою та зрозумілішою, бо вбачають схожість із попередньою. Справді її розробники – працівники Академії педнаук – створювали програми раніше. Олександра Савченко, керівниця робочої групи, в освіті з 1992 року працює в Академії педнаук, з 1995 по 2000 була заступницею Міністра освіти. Про програму НУШ-2 деякі вчителі говорять, що вона дає більше можливостей для інтеграції і є прогресивнішою, але з нею виникає чимало бюрократичних проблем, бо незрозуміло, як вести документацію.Ця програма створена під керівництвом Романа Шияна. Шиян у 1992-2000 та 2005-2018 роках очолював Львівський обласний науково-методичний інститут освіти (згодом – Інститут післядипломної педагогічної освіти). Працював у міжнародних освітніх програмах. У 2016 став керівником колективу розробників нового Держстандарту початкової освіти. Собственно над Стандартом працювала єдина команда, яка мала б розробити Типову програму. Шиян стверджує, що вона мала бути одна. Серед розбіжностей, які призвели до розколу, основні дві: що і коли повинні знати діти, які дисципліни треба поєднувати на одному уроці. Інтеграція означає, що під час вивчення теми діти опановують навички з різних предметів. Так, на прикладі піци можна попрактикувати і математику (ціна, кількість шматків), і мову (опис). До цього можна додати історію – винайдення піци та роботу руками – виготовити її з картону. І це все на одному уроці. Такого типу інтегрований урок – “Я досліджую світ” – матиме всі першачки, бо ідею інтеграції підтримують команди розробників обох програм. Тільки подивись на те, що саме треба інтегрувати, у них різні. У НУШ-1 (Савченко) інтегруються чотири галузі – громадянська, історична, природнича та здоров'язбережувальна. У НУШ-2 (Шіян) – сім (мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна та здоров'язбережна, громадянська та історична). З цією програмою вчитель матиме на годину менше “чистих” уроків математики і на дві – української мови, бо ці години переходять до інтегрованого курсу. Хоча за таке урізання часу дорікають колеги з НУШ-1 (Савченко), Роман Шиян упевнений, що інтеграцією його команда тільки покращує навчання: “Якщо вчиш математику чи мову в реальних ситуаціях, то в тобі підтримується інтерес і вивчення перестає бути механічним. Ти розумієш, як воно застосовується. Коли вчиш якесь явище, то одночасно вчиш і математику, і мову, і природу. За одну годину опановуєш більше знань”. У програмі НУШ-1 українська мова та математика не інтегруються. Олександра Савченко пояснює це тим, що в першому класі важливо сформувати базові вміння – читати, писати, малювати, а перед тим як діяти – мати певний рівень знань про способи діяльності. “У нас у першому класі зберігається предмет “Навчання грамоти”. Він і так інтегрований, бо поєднує навчання писати, читати і роботу з дитячою книжкою. Так було традиційно. Ми вважаємо, що математику не треба поєднувати з іншими курсами, бо діти й так вчаться не лише рахувати, а й просторово мислити, складати моделі, працювати за алгоритмом. Ці предмети і так багатофункціональні”. “Я негативно ставлюся до того, що мову та математику залишили поза інтеграцією, бо як можна досліджувати світ без неї? Вчителі, які вибрали НУШ-1, мимоволі її використовуватимуть, – наголошує Шиян, – але несистемно”. Крім інтеграції, творці програм не знайшли компромісу і у питаннях очікуваних результатів навчання. Очікувати від школярів, наприклад, що вони будуть “підтримувати аргументами власні думки чи спростовувати їх” чи “розпізнавати геометричні фігури за істотними ознаками”. Творці НУШ-1 (Савченко) очікувані результати визначили на кожен рік, оскільки вважають, що без домашніх завдань вчителі можуть втратити орієнтири дитячих досягнень.Щоб учні часом не відставали – у вчителя є ці очікувані результати. Як допомога. Варто зауважити, що обов'язкові результати в самому Держстандарті прописані циклами – після другого та четвертого класів. На це спиралися й творці НУШ-2, які прагнули дати ученикам більше години, щоби вирівнятися у досягненнях. Цілі і досягнення на місяць чи тиждень, вважає Роман Шиян, має визначати шкірна вчительська спільнота або кожен учитель. До нових програм з'явилися нові підручники. Вчителі мали великий вибір: 11 букварів, 10 математиків, 13 “Я досліджую світ”. Хоча деякі з підручників, що пройшли конкурс, який проводив Інститут модернізації змісту освіти, виглядають так, ніби створені для старої української школи. Через зрив дедлайнів (не тільки для перших класів) усіх співробітників ІМЗО, відповідальних за друк підручників, міністр освіти Лілія Гриневич обіцяла звільнити. У ІМЗО були проблеми не лише з дедлайнами. Роман Шиян говорить, що кілька підручників, які на першому етапі відбору були забраковані, все ж таки повернулися до гри. Один із них навіть опинився серед лідерів – його вибрала велика кількість вчителів, які зреагували не так на якість, як на знайомі прізвища авторів. Зрештою, і Шиян, і Савченко погоджуються, що кількість підручників була надмірною, і розібратися, який чого вартий, за коротку годину вчителям було складно. Тим більше складно, через те, що автори часто не вказували, для якої програми писали підручник, або рекомендували його для обох. “Це означає, що вони не трималися якихось концепцій, які вичитували у кожній програмі. Можливо, вони мали ще простішу мотивацію – охопити ширшу цільову аудиторію”, – припускає Шиян. “Думаю, ця масовість відходитиме, бо творення підручників насправді дуже складний процес”, – додає Савченко. Дізнатися, скільки вчителів вибрали програму НУШ-1, а скільки НУШ-2 поки що неможливо. На запит, надісланий LB.ua, в ІМЗО відповіли, що Міністерство освіти і науки не веде такої статистики. Таким чином, батьки можуть дізнатися, за якою програмою навчаються їх діти, лише безпосередньо від вчителя. Але кілька вчителів початкових класів з різних областей розповіли, на що звертали увагу, коли вибирали програму. Вінницька область - Колектив школи вибрав підручники за програмою Савченко, календарне планування методисти пропонують за програмою Шияна. Серденько прагне інтеграції. Колеги вибирали, що зрозуміліше, звичніше, спокійніше, адже вірили, що "все одно дадуть ті, що дадуть, хто нас питатиме". Я почала працювати за Шияном, підручників все одно ще немає, які б там не замовили. – Спершу вибрала Савченко, потім Шияна. Вагалася. Але ж Савченко просто прибирає інтеграцію. Мені так здалося, Шиян прогресивний, він надихає. Донецька область - У нас як в анекдоті – порадилися, пообирали, і районний відділ освіти вирішив. З підручниками так само. Район вибрав ті, що вибрала більшість. Про книжки сказали, які прийдуть, за такими будемо працювати. Закарпатська область - Вибирали самі, без тиску. Підручники так само – подали конкретних авторів. Вибрали Шияна, бо хотілося щось нове, понравились тематичні тижні та 7 годин інтеграції. Авт.). Харківська область - У відділі освіти пояснили, що будуть замовляти всім однакові підручники: ті, які вибрала більшість (у нас це до програми Шияна). На мою думку, для дітей різниці між програмами немає. Єдиним критерієм мого вибору була доступність особисто для мене. Як записувати у журнал, як календарне писати? Можливо, якби хтось пояснив, як працювати, я вибрала б цю програму, а так працюю, як зрозуміла. Добре, що був вибір. Зараз я сама в районі працюю за програмою Савченко. Склала календарне за підручниками до програми Шияна, із завучем "зліпили" розклад. Тишусь, що в мене в журналі все зрозуміло, а інші в районі досі не можуть дати заради своїх записів. Попереду у розробників робота над програмами для третього та четвертого класів НУШ. Роман Шиян сподівається, що хоча б тут вдасться домовитися про єдину програму, а потім знайти рішення і для 1-2 класів. Хоча, хто піде на компромiс, – вiдповiсти поки не може. Олександра Савченка таку можливість навіть обговорювати поки що не готова. Надто мало години вчителі працюють за новими програмами. На її думку, різні способи реалізації Держстандарту – це абсолютно природно, і варіативність має зберігатися. Можливо, рішення з'явиться завдяки соціологічному дослідженню. “Ним займеться соціологічна компанія з доброю репутацією, – ділиться планами Шіян. – Ми прилучимо фахівців з інших країн, щоб укласти поживачі. Хочемо дослідити досягнення теперішнього звичайного іншого класу, а за два роки на ту саму годину – результати класів НУШ. І обов'язково відстежити різницю між програмами. Але батькам зараз потрібно зрозуміти – що як би ми не намагалися збити з пантелику учителів і навчити їх працювати інакше – у них великий досвід і вони точно знають, як навчити дітей читати та писати”.НУШ, Інтелект, Росток - яку обрати?
Нова українська школа (НУШ):
Програма Інтелект:
Програма Росток:
Яку програму вибрати?
Програми НУШ: які вони є та як вчителю з ними працювати?
НУШ із двома головами – чим різняться нові програми для першокласників
Чому дві
Інтеграція
Результати
Що з підручниками?
Як вибирали програму вчителі
Чи буде одна програма