Де провести ніч у Коломні

Де провести ніч у Коломні

Перша письмова згадка про Коломию є в Галицько-Волинському літопису під 1241 роком: "не можеши отдати ю сима, яко велиціи князи держать сію Коломию на роздаваніе оружникам", хоча, на думку дослідників, є всі підстави вважати вік міста значно більшим.

Коломия починалася як фортеця, що охороняла Попрутську оборонну лінію. На думку археологів, фортеця існувала вже в середині XII століття, коли кордони Галицької держави сягнули Нижнього Дунаю, і діяв важливий сухопутний торговельний шлях — Берладська дорога, що вела з Галича на Волощину й Дунай. Тоді на берегах Пруту стояли 4 фортеці — у Коломиї, Олешкові, Снятині і Чернівцях.

Існує кілька гіпотез стосовно походження назви міста — від латинського слова colonia; від імені галицького короля та угорського королевича Коломана; від руменського слова culmen; від половецького слова "каламиє"; від язичеського ідола Мия; від сполучення іменника "коло" і дієслова "мити, обмивати"; від чоловічого імені Коломий; від хорватського слова "коломийє" (глибока вибоїна, наповнена водою). Остання версія вважається найбільш достовірною, бо на території Прикарпаття у VII-Х ст. перебували племена білих хорватів.

Берладська дорога до нині зберегла в місті свій історичний напрям і з давніх пір відома серед мешканців під назвою Стара дорога. Обіч неї на високому пагорбі над річкою Чорний Потік стояла фортеця, навпроти — торговий майдан, що й сьогодні називається Старий ринок. А на південний схід від укріплення на високому лівому березі річки розташовувалося велике міське поселення.

Цілком можливо, що Коломийська фортеця могла бути спалена в 1259 р., коли монголо-татарський воєвода Бурундай зажадав від Данила Галицького зруйнувати всі його укріплення.

Згодом укріплений центр Коломиї містився поблизу теперішньої ратуші. Це місце в історичних джерелах мала назву Старий Двір. В документах 1411, 1448 і 1517 рр. про нього мовиться як про оборонний замок.

1405 року Коломия отримала Магдебурзьке право. Місто розросталось спочатку на правому березі річки Чорний Потік, потім поступово дійшло на півдні до старих берегів Пруту, розбудовуючись також на схід і захід. Коломиї надано важливі привілеї, зокрема право на торгівлю, на соляний склад, на власну вагу. Маґістрат одержав дозвіл відкрити кілька власних цехів і майстерень, а також збирати на потреби міста податки з кількох навколишніх сіл.

Найважливішим заняттям коломийських міщан з найдавніших часів було добування солі з соляних "вікон" в передгірних селах поблизу Коломиї. У 1565 році в місті було 50 зваричів солі. Коломия стояла на основному торговому шляху з Польщі, Німеччини через Галич на Волощину і Дунай. Містом пролягав шлях на Київ, Угорщину і Чехію.

Покуття та Коломия постійно були ареною воєн і грабіжницьких нападів. У 1490 році Коломийський замок не встояв перед 10-тисячною армією повстанського ватажка Івана Мухи. В 1498 році турки і волохи, зруйнувавши місто, пройшли аж на Польщу. Відтоді татари майже щороку здійснювали набіги на покутські землі. Польська хроніка за 1621 рік описує: "Місто татарами спалене, і люди з нього вибрані", а за 1624 р. є запис, що татарами місто "з ґрунту знесене". Враховуючи незахищеність міста перед нападами чужинця, а також близькість будинків до Пруту, що постійно своїми водами завдавав шкоди мешканцям, місто було перенесене далі на північ, на територію нинішнього центру.

Новий замок був збудований на пагорбі, де пізніше розташувалося подвір'я міської гімназії. Навколо замку був земляний вал із частоколом та двома баштами, а також великий рів з водою. В'їзди з боку Снятина та Обертина перекривали звідні мости. 1648 року повстанські загони Семена Височана не змогли здобути замок, де знайшли притулок міщани та шляхта з навколишніх містечок. На новому місці був збудований домініканський монастир. Згодом, після касації ордену домініканців у 1788 році, монастир закрили, а його приміщення передали маґістрату. В 1855 році на місці монастиря збудували церкву св. Михаїла.

У 1772 році, після першого поділу Польщі, покутські землі разом з Коломиєю відійшли до Австрії. За новим адміністративним поділом 1781 р., Коломия була приєднана до Станіславської округи і частково втратила свої колишні функції повітового центру. Лише 1811 року створюється Коломийська округа (циркуль). В околицях міста стали виникати німецькі колонії. У місті концентрується велика кількість війська, впродовж XIX ст. уряд будує в Коломиї шість військових касарень та три порохові склади.

Душпастирську працю в цей період провадять костел Діви Марії (від 1353 р.), домініканський кляштор (засн. 1220 р., зруйнований татарами XVI ст.), кляштор Діви Марії (1413 р.), францисканський чернечий дім (з 1345 р.), Благовіщенський василіанський монастир (1530 р.), церква Преображення Господнього (1587 р.), головна синагога (1664 р.).

У 1865 році пожежа знищила давню ратушу (з усім маґістратським архівом) і велику частину навколишніх будинків. Тому в 1877 р. на розі площі звели нову ратушу, а посеред ринку "місто збудувало блок домів для погорільців". З того часу в Коломиї почали з'являтися муровані кам'яниці, поступово витісняючи старі дерев'яні будівлі.

Новий етап у розвитку Коломиї настав після 1866 року, коли розпочався рух на залізниці Львів-Чернівці, а далі — на Яси та Бухарест. Тоді в Слободі Рунгуській знайшли нафту, а в Мишині, Стовпчатові і Джурові — буре вугілля. В Коломиї та навколишніх селах побільшало дрібних підприємств, цехів, майстерень, зросло лісопильне та цегельне виробництво, нових висот досягла торгівля. У 1876 році в Коломиї працювало 53 шевці, 39 пекарів, 27 столярів, 28 різників, 24 гончарі, 22 ковалі, 18 пекарів, 11 бляхарів. В 70-х рр. ХІХ ст. тут діяли п'ять шкіряних і вісім винокурних заводів, лісопильні, працювало 150 ткацьких верстатів, у 1899 р. було споруджено нафтопереробний завод.

У 1864 році в місті була відкрита друкарня братів Білоусів, у 1865 р. стала виходити перша газета "Голос народний", а в 1867 р. започатковане книговидання. Після довгого домагання у 1861 р. відкрили гімназію, в 1876 р. — гончарну школу, в 1892 р. — школу деревного промислу. У 1877 році була заснована філія товариства "Просвіта", а в 1895 році — товариство "Коломийський Боян". Лише 1 вересня 1900 р. рескриптом цісаря Франца Йосифа І утворено окрему українську державну гімназію.

У 1910 році в Коломиї було 42,7 тисячі мешканців (20,5% греко-католиків, 32,2% латинників, 44.3% жидів). Для порівняння, у Станіславові — 33,3 тис., Тернополі — 33,9 тис.

На початку XX сторіччя Коломия була одним із найбільших міст Галичини. За кількістю жителів місто поступалося лише Львову, Кракову та Перемишлю. Коломия стала осередком національного руху. В місті будують Народний дім, з 1902 року проводять січові свята, створюють мережу музичних і культурно-мистецьких товариств, у травні 1914 року відкривають пам'ятник Шевченкові.

У місті діяли осередки польських, австрійських, єврейських та українських політичних партій і товариств, серед них т-во "Народна воля", Руська радикальна партія, робітниче т-во "Поступ", пожежно-гімнастичне т-во "Січ", т-во "Просвіта", товариство імені Качковського. З містом ХІХ — поч. ХХ ст. пов'язана творчість Гвідо де Батаглії, Софрона Витвицького, Оскара Кольберга, Францішка Карпінського, Леопольда Вайгеля, Володимира Шухевича, Франтішека Ржегоржа.

У 1861 році була створена Перша міська гімназія з німецькою мовою викладання, а у 1900 році утворено окрему українську державну гімназію. В коломийських гімназіях працювало і вчилось багато відомих діячів культури і мистецтва.

Коломия стала значним видавничим осередком. Протягом 1864-1941 рр. у місті побачило світ 890 книжок і брошур лише українською мовою. Серед видавничих підприємств найбільшими були друкарня Вільґельма Браунера і відоме видавництво "Галицька накладня" коломийського купця Якуба Оренштайна. У друкарні Браунера виходили у світ науково-популярний тижневик "Поступ", часопис для народу "Хлопська правда", орган українсько-руського учительства "Прапор", політико-економічний часопис "Право народу", часопис "Віра і наука", безпартійний становий часопис "Голос дяків", селянський двотижневик "Плуг", журнал молодої літератури "Зеркало".

Редактором коломийської газети "Поступ" (1903-1905) був Лесь Гринюк (1883-1911), що походив із села Воскресинців, що біля Коломиї. Друкувався Лесь Гринюк у "Літературно-науковому віснику", в альманасі "За красою", у газетах "Буковина", "Поступ". За життя письменника вийшла лише одна лірична збірка його новел і нарисів "Весняні вечори" (Коломия, 1904), оскільки на більше не стало коштів. Лесь Гринюк чимало перекладав ("Тараса Бульбу" Гоголя, деякі прозові твори Андрєєва, норвезького прозаїка Бйорнсона, філософський трактат Ніцше "Так мовив Заратустра"), заробляючи цією працею у коломийського видавця Якова Оренштайна на життя.

З початком світової війни сотні добровольців з Коломиї та повіту вступили до лав Січових стрільців. 15 вересня 1914 року в Коломию ввійшли російські війська. На околицях міста точилися бої, і воно тричі переходило з рук у руки. Під час перебування царських військ був зруйнований пам'ятник Шевченку, заборонено видання українських газет, журналів, книг, закрито українські книгарні і бібліотеки, припинено діяльність товариства "Просвіта", навчання українською мовою в школах, зазнала утисків Греко-Католицька Церква.

3 березня 1918 року в Коломиї відбулося Свято миру і державності, в якому взяли участь близько 30 тисяч жителів Покуття і Гуцульщини. Учасники цих народних зборів вимагали об'єднання всіх українських земель Галичини в окремий коронний край із окремим сеймом, намісником і українською адміністрацією. В ніч на 1 листопада 1918 року український військовий комітет перебрав владу в Коломиї. Сотні жителів міста пішли добровольцями в УГА. Коломия стала базою формування частин УГА: Коломийської бригади, полку ім. гетьмана Івана Мазепи, Гуцульського пробоєвого куреня. Та під час травневого наступу польської армії у тил ЗУНР вдарили румунські війська. 24 травня 1919 року Коломию захопили румуни, а згодом край окупувала польська влада.

У роки ІІ Світової війни радянські та німецькі окупанти запровадили терористичний режим: проводили арешти, конфіскації, закривали українські установи, винищували та депортували людей. Також було знищене єврейське населення. Людність Коломиї після воєнних лихоліть зменшилась удвічі.

За радянських часів Коломия стала значним промисловим центром. На початку 90-х років у місті діяло понад 50 промислових, транспортних, будівельних і торговельних підприємств, на яких працювало понад 20 тис. робітників.

За останні кілька років місто перетворилося на один із туристичних центрів Прикарпаття. Відреставровано центральну частину міста, створено Музей писанки (занесений до Книги рекордів Гіннеса), розвивається туристична інфраструктура, з'являються нові готелі. Щочетверга рано вранці (приблизно з 3 до 8 год.) в Коломиї відбувається базар вишиванок, де можна придбати або замовити вироби безпосередньо у майстрів.

Коломия

Місто Коломия – центр покуття, мальовничий край між Буковиною та Гуцульщиною. Це оригінальне місто знаходиться на Заході України, в Івано-Франківській області. Якби потрібно було описати Коломию кількома словами, то тут варто було б сказати: Прикарпаття, унікальний тисовий заказник, один на весь світ музей Писанки, стрибки з парашутом, кінні прогулянки, справжній віденський штрудель та смачнюча шурпа на вогнищі. Все це об’єднується невеличким гуцульським містечком на березі річки Прут.

Коротка екскурсія в минуле Коломиї

Перше, що треба знати – це дуже старовинне місто, що багате цікавою архітектурою, давніми традиціями та культурою. Вперше місто згадується в Галицько-Волинському літописі у 1241 році. Більшість місцевих мешканців вважають, що назва міста розшифровується як «Місто кола». За однією з версій, назва міста походить від традиції мандрівників мити колеса возів перед в’їздом в місто. Хоча, це мав би бути загальнопоширений звичай… Інша версія приписує появу назви угорському королю Коломану (XII ст.), на честь якого і назвали місто.

Спочатку тут був знаний центр видобутку солі. Після спустошливих набігів татар у XVI–XVII ст. місто дещо занепало. У XVII–XVIII ст. Коломия була відомим центром опришківського руху. За часів австрійського панування Коломия стала осередком культури в регіоні – тут був відкритий перший галицький театр (1848 р.), перша в Галичині українська читальня, гімназії, друкарні тощо. Незважаючи на руйнації Першої світової війни, до 1939 р. Коломия була другим культурним центром регіону після Львова. Друга світова війна зруйнувала майже третину міста, значна частина жителів постраждала від бойових дій. Доклада до цього руку і радянська влада, що вдалась до переслідувань та репресій місцевих культурних діячів. Відродження Коломиї як важливого культурного центру почалось у 80-их рр. XX ст.

Відпочинок в Коломиї

Хоча Коломия – це невеличке місто, тут є де розгулятися туристові. Перш за все відомі фестивалі, що єднають як місцевих, так і приїжджих. Щороку в місті проводять міжнародний фестиваль «Коломия», а також етно-рок фестиваль «Цвіт папороті», в якому беруть участь талановиті, проте маловідомі співаки та ансамблі. Ще один цікавий фестиваль – «Ніч на Івана Купала», де Ви матимете нагоду покататися на літаках малої авіації та навіть управляти літаком, насолодитися колоритною шоу-програмою та відірватися на танцмайданчику. Якщо полюбляєте сучасне мистецтво, то зазвичай наприкінці червня тут проводиться фестиваль вуличного мистецтва «Арт-візія», а в середині серпня можна подрайвувати на фестивалі автомотоавіатехніки «Drive for life».

Туристам, що полюбляють природу та тварин сподобається й заміський відпочинок в Коломиї. Мова піде про Княждвірський заказник, що розташований в передмісті Коломиї. Кінна екскурсія по території заповідника наситить ваш відпочинок в Карпатах новими барвами. Це місце особливе тим, що в тутешніх лісах росте рідкісне дерево, що знаходиться на грані зникнення – Тис Ягідний. Тому Княждвірський заповідник цінується як науково-історичний та естетичний обєкт. Заповідник розкинувся на стрімкому схилі, тому тут надзвичайно мальовничі ландшафти з джерелами та цікавою рослинністю. Це найбільший осередок Тиса Ягідного, не лише в Україні, а й в Європі. Це дерево особливе тим, що довго росте – щоб досягти дорослого віку йому потрібно рости 300–400 років. Тис росте неймовірно повільно і через це має дуже тверду та міцну деревину, тому він тоне у воді. Крім того, Тис Ягідний – це отруйна рослина. Його кора, деревина, хвоя та коріння містять в собі дуже отруйний токсин. Але, якщо обходитися з ним обережно, то шкоди він не завдасть.

Ще однією популярною атракцією в Коломиї, яка притаманна не тільки цьому місту, але й Карпатам загалом – це відпочинок з чанами. Нагріта мінеральна вода з домішками цілющих карпатських трав та насичене хвоєю повітря чудово відобразяться на Вашому здоров’ї: розслаблять м’язи, покращать циркуляцію крові, знімуть головні болі та стрес. Відпочини в чані можна в багатьох приватних садибах чи готелях Коломиї – цей вид релаксу тут популярний.

Якщо ви полюбляєте екстремальні види спорту та гарний ковток адреналіну, тоді, можливо, Вам сподобається рафтинг по стрімкій гірській річці чи польоти на параплані. Огляд місцевих красот з висоти понад тисячу метрів точно надовго залишиться в пам’яті.

Що цікавого подивитися в Коломиї?

• На території Княждвірського заповідника облаштовано багато зон відпочинку, де Ви зможете з комфортом провести час на природі. А також неодмінно завітайте в Музей Природи. Тут зібрана колекція виняткових комах та корисних копалин. Проте найчастіше сюди приходять, щоб подивитися на виготовлені фігури тварин, які живуть в карпатських лісах.

Зверніть увагу, що Музей флори і фауни Карпат знаходиться в селищі Княждвір, що за 12 км від самої Коломиї. Втім, сюди легко можна дістатись рейсовим автобусом.

Ще одне цікаве місце для огляду – музей Писанки в Коломиї . Його ще називають сучасною візитною карткою міста. Передня частина будівлі має форму та забарвлення велетенської писанки, через що потрапила до книги рекордів України та до книги рекордів Гіннеса. І не дивно, адже музей Писанки в Коломиї – це єдиний такий музей в світі. Тут експонують більш як 14 тисяч екземплярів.

Адреса: Коломия, проспект Чорновола, 43Б. Телефон: (03433) 2-78-91.

Графік роботи: вівторок–неділя з 10:09 по 18:00.

• Чимало туристів прямують на Франківщину щоб придбати оригінальну вишиту сорочку чи сукню, оскільки базар вишиванок в місті Коломия відомий на всю Україну. Тут Вам запропонують великий вибір автентичної української вишивки на різний смак та гаманець. Сорочки чоловічі та жіночі, рушник, віночки, сукні, спідниці та багато іншого. Базар вишиванок в місті Коломия – це найбільше в Прикарпатті місце, де продають вироби з вишивки. Чудовий подарунок чи сувенір з подорожі Карпатами, який завжди викликатиме приємні спогади.
• Інша цікава локація – музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуттяімені Й. Кобринського . Знаний він і за кордоном, адже входить до королівської енциклопедії Великобританії як музей світових шедеврів. В будівлі, що збудована майже сто років тому, у 18 залах зберігають понад 50 тисяч експонатів. Тут є все: від автентичних карпатських ліжників з вовни до колекції справжньої зброї та легендарних гуцульських топірців та палиць, традиційний одяг Гуцульщини XVIII століття та навіть Євангеліє, якому 300 років.

Адреса: Коломия, вул. Театральна, 25. Телефон: (03433) 2-39-12.

Графік роботи: вівторок–неділя з 10:00 по 18:00.

• Якщо вам до вподоби відвідування різних цікавих музеїв, то Коломия радо запропонує ще музей історії міста. У 18 експозиційних залах та близько 20 тис. одиниць зберігання представлені найцікавіші сторінки історії міста Коломия: органи міського самоврядування, взаємостосунки з Габсбургами, освіта, єврейська спільнота, Коломия в період визвольних змагань українців тощо.

Адреса: Коломия, вул. Шухевича, 80. Телефон: (03433) 2-55-29.

Графік роботи: вівторок–неділя з 09:00 по 18:00.

• Ще однією культурною цікавинкою міста є музей старовинного покуття «Просвіта». Тут можна ознайомитись із старожитностями покуття, зокрема монетами, бонами, одягом, речами побутового вжитку, зброєю тощо.

Адреса: Коломия, вул. І. Мазепи, 88А. Телефон: (03433) 2-54-68.

Графік роботи: щодня.

• Центр гумору «Весела оселя» в Коломиї був відкритий у 2011 р. і з того часу тішить відвідувачів незвичним підходом. Це перший та єдиний музей гумору в Україні. Експозиції «Веселої оселі» познайомлять вас з гумористичними фотографіями та скульптурами, збірниками анекдотів та тостів, візитівками, гумористичними картами України, класичними українськими кінокомедіями тощо.

Адреса: Коломия, вул. І. Мазепи 79Б. Телефони: (03433) 3-46-71; (067) 260-74-03; (098) 494-96-16.

• Багатьом туристам буде цікаво подивитися в Коломиї місцеві пам’ятки архітектури. Розкажемо трохи і про них.

Головна пішохідна вулиця Коломиї – проспект Чорновола. За давньою звичкою, жителі міста називають його «стометрівка». Тут багато будинків, що були побудовані ще у XIX столітті, тому проспектом часто гуляють туристи та гості міста.

Головна площа міста називається площею Відродження. Тут знаходиться одна з найвідоміших будівель в місті – міська Ратуша. Це пам’ятка архітектури, на якій зображений герб Коломиї – орел, що здійняв крила. Герб місто отримало 1395 році, а у 1405 р. Коломия здобула Магдебурзьке право, яке давало дозвіл на власний ринок. І власне, на цій площі завжди жваво велась торгівля.

На ратуші Ви можете побачити три годинники та балкон, який раніше використовувався як оглядовий пункт. Поруч з ратушею знаходиться цікава меморіальна дошка. Її встановили на честь Івана Богдана, жителя міста, що у 1608 році у складі екіпажу «Марія та Маргарита», перетнув Атлантичний океан та дістався Нового світу.

Неподалік знаходиться Народний дім, зведений наприкінці XIX ст. Колись це був осередок вечорів інтелігенції, тут свого часу виступала Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Василь Стефаник тощо.

В пошуках спокою та відпочинку можна завітати до парку Трильовського, що є найстарішим парком міста. Облаштовувався він ще в XIX ст., а найстаріше дерево тут походить з Японії.

Рекомендуємо також відвідати костел римо-католицької єпархії та монастир сестер ордену Урсулянок. Це пам’ятки архітектури XVIII століття.

Безперечно, заслуговує на увагу й Благовіщенська (Спаська) церква, що є однією з найстаріших дерев’яних церков Прикарпаття (XVI ст.), костел І. Лойоли (XVIII ст.), церква св. Михайла (XIX ст.) тощо.

Туристичні маршрути в Коломиї

• Хочете за короткий час побачити якомога більше пам’яток в Коломиї? Тоді маршрут «Пам’ятки середмістя» для Вас. Він розпочинається на Лицарській вулиці, де стоїть пам’ятний знак на місці зруйнованого пам’ятника Шевченку. Вийдіть на вул. Івана Мазепи і прямуйте нею на схід. Дорогою Ви побачите пам’ятник Мирославу Ірчаку, пам’ятник друкарству Коломиї, парк скульптур «7 чудесних писанок», пам’ятник Івану Франку, пам’ятник борцям за Незалежну Україну та пам’ятник Михайлу Грушевському.
• Також туристичні маршрути в Коломиї пропонують і заміські прогулянки. Наприклад, «Долина Прута». Цей маршрут поведе Вас з автостанції в Коломиї до села Корочин, а звідти – до Грушева. Після того Ви попрямуєте до сіл Воскресиці та Нижній Вербіж, а після того – назад в Коломию. Такий маршрут простягнувся на 30 км, тому може забрати цілий день. Під час проходження маршруту Ви побачите вид на Коломию з вершини гори Воскресінецької. Тут також знаходиться пам’ятний знак в місці, де проходили бої УПА. В Нижньому Вербежі Ви зможете оглянути старовинний храм Різдва Пресвятої Богородиці, який побудували з дерева у 1756 році. Також матимете чудову нагоду скупатися в гірських річках: Прут, Пістинька та Лючки.

Житло в Коломиї

Оренда житла в Коломиї в популярних готельних комплексах передбачає доступ до SPA-зони, кафе чи ресторану, басейну, спортивного та дитячого майданчиків. Загалом, готелі в Коломиї влаштують для Вас комфортні умови для тривалого і комфортного відпочинку.

Найбільш популярні готелі в Коломиї: «Писанка», «Hotel Bonus», «Коломия», «Diamond De Luxe» тощо.

Популярний в Коломиї і приватний сектор: окремі кімнати, котеджі та садиби.

Зверніть увагу! В сезон гірськолижного відпочинку кількість вільних місць для проживання значно скорочується, а ціни піднімаються в середньому на 10%.

Де смачно поїсти?

Ще одна особливість Коломиї – її кухня. Всі секрети приготувань місцеві жителі передавали з покоління до покоління. Якщо Ви тут зупинилися, радимо скуштувати традиційну коломийську зупу. Це курячий бульйон з квасолею, клецками та курячим м’ясом. На друге скуштуйте традиційну коломийську підпалку з квасолевими варениками. Підпалка – це пряжене борошно, що зварене на грибній юшці.

Ось також короткий перелік найбільш популярних закладів харчування в Коломиї:

• «Festa» кафе в Коломиї, де готують апетитні салати, страви на грилю, стейки, піцу на дровах та пасту. А також є дитяче меню та окрема кімната для дітей. До того ж Ви можете замовити доставку їжі, адже в межах міста це безкоштовно.

Локація: бульвар Л. Українки, 6/3. Тел.: +38 (067) 325-31-01.

• Кафе-бар «Ліцензія», окрім смачних страв та затишної атмосфери, пропонує Вам димний кальян та суші.

Адреса: вул. Чехова 7Б. Тел.: +38 (098) 416-16-60.

• Ресторан «Терези» – тут готують пресмачні традиційні страви Коломиї. Також в ресторані можна орендувати зал для святкування.

Розташування: вул. Шкрумеляка, 17. Тел.: +38 (093) 830-32-64.

• «Галерея» – це кафе в Коломиї, в якому подають смаковиті страви домашньої, національної та європейської кухень. Для найменших гостей передбачене дитяче меню. Локація: проспект Чорновола, 12. Тел.: +38 (098) 020-12-15.

Цікавинки в околиці Коломиї

• За 35 км від Коломиї розташоване місто Косів , яке відоме своїм водоспадом, краєвидами та напрочуд атмосферним та насиченим сувенірним ринком. Ба більше, косівський базар – це особлива локація, що задовольнить як поціновувачів цікавих сувенірів, так і любителів автентичних ручних виробів та навіть антикваріату.
• Трошки більше як за 40 км знаходиться колоритне Яремче , що порадує відпочивальників водоспадом, еко-зоопарком, гірськолижними витягами, чанами та багато чим іншим.
• Також майже за 40 км розташовуються руїни Пнівського замку . Ця твердиня колись була важливим оборонним пунктом, а сьогодні ж звичний гість на фотографіях мандрівників.
• Сріблясті водоспади в селі Шешори , що за 30 км від Коломиї. Дістатись туди можна регулярним автобусом, а самі водоспади не залишають відвідувачів байдужими в жодну пору року.
• Ще однією цікавою місциною поблизу є маєток Св. Миколая… так-так, саме того, з яким так хочуть познайомитись дітлахи. Тут проводять майстер-класи, влаштовуюсь екскурсії по маєтку та горам, а також можна просто відпочити в альтанках чи на ігрових майданчиках. Знаходиться маєток Святого Миколая в с. Пістинь Косівського району.

Як дістатись?

Громадським транспортом

В цьому місці мають зупинку потяги з Одеси, Києва, Харкова та Львова. Крім того, сюди ходить електричка з Івано-Франківська до Рахова.

На автобусі до Коломиї Ви зможете доїхати з багатьох обласних центрів. Найближчий обласний центр – Івано-Франківськ. Також автобуси їздять з Києва, Львова та Чернівців.

Власним транспортом

Найзручніше до міста Коломия їхати через Івано-Франківськ або ж Чернівці. З Івано-Франківська дорогою Н-10 прямуйте через Микитинці, Черніїв, Старі Кривотули, Отинію, Раківчик та Пядики до Коломиї. З Чернівців рухайтесь тією ж дорогою в напрямку Мамаївці, Снятин та Заболотів до Коломиї.