Дресирування собак полягає в навчанні набора команд, необхідних у повсякденному житті, вдома, на прогулянці, під час візиту до ветеринара та ще в ряді типових ситуацій. Крім загальних команд існують спеціальні, яким навчають службових, мисливських, бійцівських собак, а також циркові, призначені в основному для декоративних порід. Найбільш ефективний контрастний (комбінований) метод навчання команд, при якому механічний вплив (примус, покарання) об'єднується з заохоченням у вигляді ласощів або гри. Навчання команд полягає в певній послідовності дій, які повинні слідувати одна за одною дуже швидко, щоб весь цикл можна було утримати в оперативній пам'яті. Команда – це певний сигнал, слово або жест. Навчання починають з команд голосом, трохи пізніше, в процесі закріплення навички, вводяться жести. Слово повинно бути коротким, з 1-2 складів, його потрібно вимовляти чітко, впевнено, досить голосно. Певному слову завжди повинен відповідати той самий жест. Також неприпустима зміна формулювання команди. «Лежати», «лягай», «лягти», «ляж» – для собаки різні слова, а привчати потрібно до одного. Словесна команда може бути відмінна від стандартної, зазвичай таким командам навчають, щоб стороння людина не змогла «перехопити управління». В цьому випадку теж потрібно бути послідовним, не чергувати нестандартне формулювання зі стандартним. Відразу за проголошенням команди, практично одночасно з ним, має здійснюватися механічний вплив. На етапі навчання це наочна демонстрація собаці дії, поведінки, яка від нього вимагається. Це може бути тиск руки, ривок повідця, обмеження руху, примусове утримання на місці або переміщення в потрібне місце. Також в якості впливу може використовуватися демонстрація ласощів з такого положення, щоб дотягнутися до нього вихованець зміг тільки в результаті виконання необхідної дії. Результатом механічного впливу стає певна поведінка – собака приймає потрібну позу, займає правильне положення, припиняє небажану поведінку. Як тільки вона досягнута, вихованцеві дають маленький шматочок ласощів. Якщо замість смакового заохочення використовується ігрове, за правильною поведінкою повинна слідувати коротка гра. Таким чином, команда служить умовним подразником, дія змушує виконати потрібну дію, а заохочення сприяє закріпленню зв'язку: команда (сигнал) – виконання – нагорода. Так виробляється умовний рефлекс. Для закріплення потрібної реакції може також використовуватися клікер – пристрій, який видає клацання. На перших порах клацання об'єднується з ласощами, з часом його можна використовувати в якості самостійного підкріплення. Освоєння нової команди здійснюється в 3 етапи. Навчання – знайомство з командою та демонстрація необхідної поведінки, вироблення умовного рефлексу. На цьому етапі застосовується тільки позитивне підкріплення, тобто заохочення за правильну поведінку. Тренування полягає у виробленні навички. Спочатку необхідно домагатися того, щоб собака хоча б протягом декількох секунд залишався в тому положенні, яке йому надав господар (дресирувальник). За це він отримує додаткову винагороду. Через деякий час з ланцюжка виключають механічний вплив безпосередньо в момент виголошення команди. Собака повинен реагувати на умовний подразник, самостійно, без примусу виконувати потрібну дію. Якщо так і відбувається, застосовується заохочення. Якщо команда не виконується з першого разу, її повторюють ще раз, змінивши наказовий тон на загрозливий. За повторним невиконанням слідує покарання, неприємний, болючий для собаки механічний вплив. Це негативне підкріплення. Віддана команда обов'язково повинна бути виконана, тому і на етапі тренування іноді доводиться вдаватися до примусу. Кінцевою метою цього етапу є безумовне, швидке, чітке виконання команди. Завдання поступово ускладнюється: Якщо на першому етапі заохочення слідувало відразу за виконанням команди, собака часто отримував нагороду за незначні зусилля, то в процесі тренування його поступово привчають до відстроченої нагороди. При дресируванні службових собак до заохочення ласощами в результаті вдаються тільки в кінці тренування. В якості проміжних заохочень використовують ласку, схвальні вигуки. Причому можна варіювати ступінь їх емоційності, якщо вихованець дійсно відмінно виконав складну команду, доречні нотки захоплення, в пересічних ситуаціях – рівний, доброзичливий тон. Адаптація – це відпрацювання вже знайомих, засвоєних команд в нових, незвичних, більш складних умовах – на майданчику, на вулиці, в лісі. В кінцевому підсумку команда повинна виконуватися в будь-яких умовах, незважаючи на відволікаючі фактори. Навчати собаку командам можна декількома способами: У навчанні в домашніх умовах є плюси та мінуси Приступаючи до самостійного навчання командам в домашніх умовах, потрібно вивчити правила їх відпрацювання, краще поспостерігати за більш досвідченими знайомими. Необхідно бути послідовним у своїх вимогах, не віддавати команду, якщо не впевнений, що зможеш домогтися її виконання. І слід пам'ятати, що навчання в домашніх умовах – лише перший етап, після якого триває відпрацювання команд на вулиці, в різних умовах. Існують команди для собак, які входять в загальний курс дресирування. Вони потрібні для того, щоб можна було керувати собакою, контролювати її поведінку в стінах будинку та за його межами, забезпечити безпеку вихованця й оточуючих (якщо йдеться про великого, потенційно небезпечного собаку): Це головна команда для будь-якого собаки, її освоюють паралельно з привчанням до клички. На першому етапі дресирування виробляється навик підходити за командою до господаря (дресирувальника). Згодом відпрацьовується більш складний навик – займати позицію (стійка, усадка) біля лівої ноги. Цуценя спочатку підзивають цією командою, щоб погодувати або виконати інші приємні дії. Команду використовують у комбінації з кличкою, собаку приваблюють, демонструючи ласощі або іграшку. У момент підходу повторюють команду, дають ласощі, гладять. Відпрацювання починається в приміщенні з невеликої відстані. Оскільки в новій обстановці собака зазвичай перестає реагувати на команду, на прогулянці для її відпрацювання спочатку використовують повідець, роблять ривок, щоб привернути увагу та домогтися підходу. Поступово збільшується відстань, додаються відволікаючі фактори, команда дублюється жестом: ліву руку витягнути на рівні плеча вперед, різко опустити, поплескати себе по стегну. Важливо! Не можна використовувати команду «До мене!», щоб покликати та покарати собаку. Якщо він заслуговує на покарання, необхідно підійти до нього або притягнути за допомогою повідця. Коли команда відпрацьована, собака в будь-якому місці, з будь-якої відстані, незважаючи на відволікаючі, дратівливі чинники підходить до дресирувальника. В будинку формується навичка повертатися на свою підстилку, під час прогулянки, в різній обстановці – на місце, вказане господарем. Цуценя просто відносять на місце, промовляючи цю команду. Основний навик (повертатися на місце) відпрацьовується, коли вже освоєні команди «Сидіти!», «Лежати!», «Стояти!» та ведеться їх відпрацювання з відстані: Це заборонна команда, мета якої – попередити або зупинити небажану поведінку. В домашніх умовах команду вимовляють всякий раз, коли вихованець робить щось небажане (гризе меблі, лізе на ліжко, підбирає їжу з підлоги). На прогулянці – коли він реагує на подразник, намагається погнатися за котом, облаяти сторонню людину, підняти щось із землі. Команда супроводжується больовим впливом, (різкий ривок повідця, якщо собака знаходиться поруч з господарем – удар хлиста). Його інтенсивність повинна відповідати фізичному стану та характеру собаки. Ця команда вимовляється один раз, відразу ж загрозливим тоном, в ході тренувань застосовується тільки за необхідності. Якщо потрібно привчити собаку не брати їжу без дозволу, краще використовувати команду «Не можна!». Команда «Сидіти!» та різко викинута знизу вгору права рука із долонею, що звернена догори, застосовуються для відпрацювання посадки. Дресирувальник тримає собаку на короткому повідцю, стає до нього боком, віддає команду. Кистю лівої руки натискає на круп, правою тягне повідець вгору. При спробах піднятися повторює команду та тиск. Команді «Лежати!» відповідає різке опускання вниз піднятої правої руки при незначному нахилі корпусу вперед. Укладання здійснюється з положення сидячи. Дресирувальник опускається на праве коліно біля собаки, що сидить, при проголошенні команди лівою рукою натискає на холку, а правою тягне за повідець вперед і вниз або обережно витягає передні лапи, м'яко підсікає їх рухом від черева. Команду «Стояти!» (жест – піднята на рівень плеча випростана ліва рука з оберненою догори долонею) зручно відпрацьовувати під час чищення собаки. Правою рукою смикають повідець вгору та вперед, лівою натискають на низ живота. Коли навички відпрацьовані, собака приймає потрібну позу за командою, жестом, без механічного впливу, виробляється витримка, тобто здатність тривалий час перебувати в заданому положенні за відсутності господаря. Для цього використовується команда «Чекати!». Для відпрацювання витримки при посадці, укладанні, в стійці застосовується довгий повідець і ривковий ланцюг. Спочатку віддається основна команда, потім команда «Чекати!», дресирувальник повільно відходить. При спробі встати, побігти за ним собаку змушують зберігати початкове положення за допомогою повідця (для укладання – пари повідків), механічний вплив супроводжують повтором команди «Чекати!». Поступово дистанція збільшується, повідець замінюється на більш довгий, нарощується часовий проміжок, вводяться відволікаючі фактори. Команда відпрацьовується на прогулянці. Це єдина команда, яку в процесі тренування потрібно повторювати неодноразово. Навик полягає в тому, щоб собака займав місце біля лівої ноги людини та перебував там же в процесі руху. Його починають виробляти, коли вихованець привчений до повідця. Заняття спочатку проводять в обстановці з мінімумом відволікаючих факторів. Собаку беруть на короткий повідець і тримають його вільно, щоб у вихованця була можливість відставати, вириватися вперед, відходити в бік. Коли він це робить, вимовляється команда «Поруч!» і ривком повідця його повертають ближче до ноги. Якщо собака займає потрібне положення, його хвалять, дають ласощі. Апортировка відноситься до елементів спеціального дресирування. Так називають навик хапати на льоту або піднімати предмет, що кинули. Для собаки це природна реакція, тому навик зазвичай відпрацьовують в ігровій формі. Використовується паличка, невеликі легкі предмети різної форми. Для початку потрібно привернути увагу собаки до апортирувального предмета, наприклад, помахувати ним перед мордою. При цьому вимовляється команда «Апорт!». Якщо собака інстинктивно хапає предмет, команду повторюють, супроводжують схваленням і намагаються затримати предмет в його пащі. Потім виробляється навичка підноски предмета, що кинули. Одночасно вихованця привчають випускати його з пащі тільки за командою «Дай!». Поки ця команда не віддана, собаці стискають щелепи, не дозволяючи виплюнути предмет. Якщо потрібно виробити у собаки навик гавкати по команді, неможливо вдаватися до механічного впливу як при посадці, укладанні. Вихованця приводять в стан нервового збудження, щоб спровокувати гавкіт як розрядку. Можна показати ласощі, які неможливо дістати, або прив'язати до дерева та зробити вигляд, що йдете. Коли собака почне гавкати, вимовити «Голос!» і похвалити, нагородити. Голосовій команді відповідає клацання пальцями трохи піднятої вгору правої руки. Ця команда необхідна собаці-охоронцю, захиснику. До її відпрацювання приступають, якщо собака дисциплінована і володіє хорошою витримкою, а також фізично зміцніла. За допомогою команди «Фас!» відпрацьовується кілька навичок: Для відпрацювання команди потрібен помічник, який буде дражнити собаку, імітувати напад. Він повинен використовувати захисну амуніцію. Коли собака збуджений, гавкає, намагається накинутися на чужинця, дресирувальник віддає команду «Фас!». В процесі нападу собаки на помічника той повинен зображати переляк. Команда вимовляється, коли собака виявляє потрібну реакцію, в момент пуску на затримання, коли переслідувач хапає «чужого» за рукав. У момент погоні дресирувальник біжить слідом за собакою, послабивши повідець, якщо він не хоче випускати жертву, примушує розтиснути зуби з командою «Дай!». При відпрацюванні навички захисту помічник імітує напад на дресирувальника, собака за командою повинна вступати з ним в боротьбу. Ці команди відносяться до циркових, хоча ними навчають і службових собак. При навчанні команді «Дай лапу!» можна захоплювати лапу вихованця своєю рукою або стимулювати його підняти лапу, щоб дістати затиснуті у вашій руці ласощі. Лапу деякий час утримують в руці і вимовляють при цьому команду. За командою «Служити!» вихованець, що перебуває в положенні сидячи, повинен відірвати від землі передні лапи та підняти їх в повітря. Виробляти цю навичку можна тільки у собак з абсолютно здоровою спиною. Щоб досягти потрібного руху, руку з ласощами піднімають над головою вихованця та заводять трохи назад. Серед набору команд для собак є дві найважливіші – це команда заклику «До мене!» та заборонна «Фу!». Якщо собака їх не засвоїв, його ні на хвилину не можна залишати одного, спускати з повідця. В курс слухняності також входять усі команди, за допомогою яких керують рухом собаки, задають місце розташування, позу. Крім них потрібно вивчити команду «Гуляй!», яка скасовує дію попередньої команди. Іншим командам навчають службових, мисливських собак для виконання ними професійних обов'язків», або використовують як трюки, для розваги. Наскільки корисним був цей пост? Незалежно від того, чи у вас цуценя чи старший собака, ніколи не пізно почати навчати собаку основним командам. Від сигналів для початківців, таких як «сидіти» і «доторкнись», до більш просунутих сигналів, таких як «залишся» і «поруч», які вимагають більшого контролю імпульсів, вашу собаку слід навчати, використовуючи веселі, невимушені методи, і кожна команда може мати реальне застосування поза тренуваннями. Основні команди для собак також чудово допомагають запобігти розвитку проблем поведінки для собак в майбутньому. Основні команди для собак українською мовою можуть звучати наступним чином:«сидіти», «лежати», «до мене», «фу», «дай», «поруч». Але для собаки не має значення як саме звучить слово-сигнал, і що означає, головне - це використання цього звукосполучення постійно в одному і тому самому контексті. «Сидіти» є цінною командою, оскільки її можна використати перед тим, як відчинити вхідні двері або перед тим, як перейти дорогу, а «до мене» - це команда, яка дозволяє вашому собаці бути без повідка, але вчить його повертатися до вас, коли вам потрібно. Такі сигнали, як «фу» та «дай», можуть допомогти запобігти охороні ресурсів собакою, зробивши обмін їжею та іграшками грою для вашого собаки. Навчання цуценя ходити на ослабленому повідку може допомогти запобігти натягуванню повідка та реактивності в майбутньому.
Часто люди цікавляться як навчити німецьку вівчарку командам, як навчити мого лабрадора/бульдога/мопса командам, і відповідь одна - позитивні методи дресирування підходять всім породам собак, хоча звичайно, є певні особливості, що стосуються розмірів та будови тіла. Позитивні методи навчання - це також відповідь на питання як навчити собаку команди голос, дай лапу, лежати, стояти, фу і безлічі інших. Чи не єдине питання на яке не можна відповісти позитивними методами навчання - це як навчити собаку команди фас, бо для цього використовується емоції страху тварини, що зовсім не гуманно. Якщо навчати собаку меншій кількості команд за раз і зміцнити виконання певних команд перш ніж переходити до наступний, йому буде легше вчитися. Коли ви починаєте вчити нову команду, переконайтеся, що ви використовуєте його улюблені нагороди, щоб мотивувати його, і навчайте кожній команді короткими десятихвилинними заняттями кілька разів на день. Коли він добре вивчить сигнал і необхідну поведінку, ви зможете використовувати цю команду у реальних життєвих ситуаціях. Отже, давайте розберемось як вчити собаку командам, які знадобляться вам у подальшому житті. 1. Команда «сидіти» - це перший сигнал, якому багато власників собак хочуть навчити свого собаку чи цуценя. Цю підказку можна використовувати, коли вам потрібно, щоб цуценя або собака зосередили свою увагу в певний час; наприклад, біля узбіччя перед переходом дороги, перед мискою з їжею, біля вхідних дверей, коли хтось заходить, і перед прив’язуванням повідця. Команда підзиву є найважливішою для безпеки і повинна бути першим сигналом, якому ви навчите свого цуценя або нову собаку. Як і підзив, це важливий сигнал для безпеки, і його слід навчити, як тільки ваше нове цуценя або собака приєднається до вашої родини. Ця підказка вчить вашу собаку відводити ніс від чогось, але не випускати щось із рота. Якщо ви хочете, щоб ваш собака щось випустив з рота, слід вивчати команду «дай» або «плюнь» (не в сенсі значення слів, просто техніка навчання цих команд буде відрізнятись від команди «фу»).
Які команди для собак
Команди для собак
Як навчити собаку командам
Особливості навчання собак в домашніх умовах
Плюси
Мінуси
Господар краще знає свого вихованця та може підібрати оптимальні методи впливу
Великий ризик помилок, пов'язаних з відсутністю практичного досвіду та теоретичних знань (різні формулювання команд, суперечливі вимоги, неправильні прийоми впливу, несвоєчасне підкріплення, тощо)
Собака з самого початку звикає виконувати команди не сторонньої людини (дресирувальника), а господаря
Іноді навчати собаку намагаються всі члени сім'ї, а цим повинна займатися одна людина
Можна проводити тренування в найбільш зручний час, за своїм графіком
Не завжди власник може приділити вихованцеві достатньо часу, а тренування повинні проводитися регулярно, щонайменше раз на тиждень
Вихованцеві приділяють максимум уваги
Дресирувальник завжди домагається виконання команди, господар може бути надмірно м'яким, недостатньо наполегливим. Якщо собака звикає ігнорувати команди, перевчити його складно
Навчання поєднується з вихованням, стає його природним продовженням
Якщо господар не займався вихованням цуценяти, розбестив його, дресирування не увінчається успіхом, вихованець не стане виконувати його команди
Основні команди для собак
До мене!
Місце!
Фу! (Не можна!)
Сидіти! Лежати! Стояти!
Чекати!
Поруч!
Апорт!
Голос!
Фас! (Чужий!)
Дай лапу! Служити!
Чи обов'язково навчати собаку команд?
Які варто знати команди для собак?
Якщо ви вже зацікавились питанням як навчити собаку команд, то пам’ятайте, що собаки будь-якої породи, віку та розміру можуть навчитися цим основним командам, за допомогою позитивних методів дресирування. Важливо знайти що саме мотивує вашого собаку! Багато людей питають, як навчити пса командам якщо він старий/товстий/лінивий/впертий/і т.д. Але насправді не існує такого поняття, як «впертий» або «непіддатливий» собака – вам просто потрібно знайти правильну мотивацію. Частування, іграшки та похвала є звичайними мотиваторами під час навчання основним командам. Кожен собака вчиться в різному темпі, тож будьте терплячі та зробіть навчання веселим. Завжди закінчуйте кожне тренування на гарній ноті та нехай ваш собака почувається добре, завдяки великій кількості похвали та позитивних емоцій від вас.Основні команди для собак:
Навчання вашого собаки або цуценя основним командам важливо для загальної безпеки та є чудовим способом зміцнити зв’язок і навички спілкування між вами. Але ці базові команди також є будівельними блоками, які знадобляться пізніше в житті, щоб дозволити вам змінювати більш серйозні та складні для вирішення проблеми поведінки, такі як агресія.
Набагато безпечніше, ефективніше та гуманніше навчати тварин, використовуючи загальну концепцію, винагородження поведінки, яка вам подобається, що ймовірніше призведе до того, що ця поведінка буде повторюватися. Ніколи не рано і не пізно почати навчати собаку цим командам, і до того ж ви отримуєте збагачення процесу спілкування як для вас, так і для вашого собаки.