Що таке метаболічний синдром простими словами

Метаболічний синдром

Терміном "метаболічний синдром" описують поєднання надмірної ваги, високого артеріального тиску, а також порушень обміну глюкози та жирів. Найбільшу роль його розвитку грають відсутність фізичних навантажень і хворе харчування. Його можна уникнути, ведучи здоровий спосіб життя.

Огляд

Метаболічний синдром довго не викликає жодних симптомів і часто виявляється лише через супутні захворювання.
До них відносяться захворювання судин та серцево-судинної системи, діабет, ниркова недостатність та неалкогольна жирова хвороба печінки.
Як саме виникає синдром, невідомо. Зазвичай значну роль відіграє малорухливий спосіб життя та нездорове харчування.
Ризик розвитку метаболічного синдрому підвищується насамперед через абдомінальне ожиріння.
Для лікування та профілактики найголовніше – це нормалізація маси тіла. Цього можна досягти за рахунок регулярної фізичної активності та збалансованого харчування.

Вказівка: інформація у цій статті не може і не повинна замінювати візит до лікаря, а також використовуватись для самодіагностики чи самолікування.

Що таке метаболічний синдром?

Метаболічним синдромом називають одночасне виникнення кількох проблем зі здоров'ям, які підвищують ризик розвитку діабету 2-го типу, а також захворювань серцево-судинної системи та судин.

Ці захворювання, у свою чергу, збільшують можливість розвитку небезпечних для життя ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт.

Для метаболічного синдрому характерні такі фактори:

велика надмірна вага (ожиріння);
високий артеріальний тиск (гіпертонія);
підвищений рівень цукру на крові;
підвищений рівень ліпідів у крові, а саме тригліцеридів;
низький рівень холестерину ЛПВЩ, також званого «хорошим» холестерином.

Важливо знати! Надмірна вага особливо небезпечна для здоров'я, коли жирові відкладення накопичуються переважно в ділянці живота.

Які симптоми метаболічного синдрому?

Ознакою метаболічного синдрому може бути надмірна вага, особливо якщо жир накопичується в основному в ділянці живота.

Спочатку метаболічний синдром не викликає жодних симптомів. Часто він стає помітним лише при виникненні ускладнень та супутніх захворювань. До них входять, наприклад, проблеми із серцем аж до інфаркту міокарда.

Чому виникає метаболічний синдром?

Точна причина розвитку метаболічного синдрому невідома.

Однак виявлено, що важливу роль відіграє надмірна вага з великою кількістю жиру в області живота, нестача фізичної активності та генетична схильність.

Зокрема розвитку метаболічного синдрому сприяє надлишок жирової тканини: він порушує обмінні процеси і робить клітини організму нечутливими до інсуліну. У цьому випадку лікарі говорять про інсулінорезистентність.

Це означає, що клітини виділяють більше інсуліну, що згодом посилює почуття голоду. Через це виникає порочне коло: людина більше їсть і найчастіше набирає ще більшої ваги. У той же час змінюється жировий обмін.

Які фактори сприяють розвитку метаболічного синдрому?

Причини та фактори ризику розвитку метаболічного синдрому не можна чітко виділити.

Крім абдомінального ожиріння, нестачі фізичної активності та генетичної схильності, є й інші фактори, що сприяють. До них відносяться:

нестача сну, наприклад, внаслідок обструктивного апное уві сні;
дієта з високим вмістом вуглеводів;
часте вживання солодких напоїв;
низький рівень фізичної підготовки.

Важливо знати! Майже всі чинники ризику метаболічного синдрому можна вплинути з допомогою здорового життя. Тому для профілактики кожна людина може зробити щось самостійно.

Як часто трапляється метаболічний синдром?

У Німеччині в середньому у 20 осіб із 100 є метаболічний синдром.

З віком це число збільшується: серед людей віком 50–70 років до 40 осіб із 100 відповідають діагностичним критеріям метаболічного синдрому. Загалом, чоловіки хворіють дещо частіше, ніж жінки.

За даними Інституту Роберта Коха, 25 зі 100 дорослих людей у Німеччині мають велику надмірну вагу і, отже, схильні до ризику розвитку метаболічного синдрому.

Однак він може виникнути і у людей з нормальною вагою, якщо вони мають жирові відкладення в області живота.

Які наслідки метаболічного синдрому?

Метаболічний синдром є причиною розвитку інших захворювань, особливо хвороб серцево-судинної системи та судин, таких як атеросклероз. Вони, у свою чергу, підвищують ризик інсульту та інфаркту міокарда.

Крім того, через метаболічний синдром може розвинутися діабет 2-го типу, а нирки можуть пошкодитися настільки, що більше не зможуть нормально функціонувати і виникне ниркова недостатність.

Неалкогольна жирова хвороба печінки також часто виникає внаслідок або разом із метаболічним синдромом. Вона також може бути причиною та наслідком діабету.

Крім цього, метаболічний синдром є фактором ризику розвитку психічних захворювань, таких як депресія та хвороба Альцгеймера.

Як можна запобігти метаболічному синдрому?

Здоровий спосіб життя може запобігти багатьом захворюванням, у тому числі метаболічний синдром.

Вести здоровий спосіб життя означає:

регулярно рухатись;
збалансовано харчуватися;
скоротити споживання алкоголю або вживати його зовсім;
не палити.

Для профілактики метаболічного синдрому насамперед важливі заходи, що сприяють підтримці нормальної маси тіла, тобто здорове харчування та багато фізичної активності.

Якщо немає впевненості, що це означає саме для вас, краще звернутися до сімейного лікаря.

Як можна виявити метаболічний синдром на ранній стадії?

Для виявлення факторів ризику метаболічного синдрому на ранній стадії та протидії його розвитку у Німеччині проводиться комплексне профілактичне обстеження.

Люди віком від 18 до 34 років можуть один раз скористатися цією можливістю та пройти обстеження. А з 35-річного віку можна проводити комплексне профілактичне обстеження раз на три роки у сімейного лікаря.

Як діагностується метаболічний синдром?

Щоб встановити наявність метаболічного синдрому, лікар під час бесіди (збору анамнезу) поставить питання про відомі фактори ризику, такі як високий артеріальний тиск, діабет та порушення жирового обміну.

Запитання про спосіб життя

Також важлива інформація про спосіб життя та харчування, наприклад:

чи курить людина;
скільки алкоголю людина вживає;
що людина їсть;
наскільки регулярно людина рухається.

Фізичне обстеження

Потім проводиться фізикальне обстеження, під час якого лікар вимірює такі параметри:

маса тіла;
розміри тіла, щоб на підставі цього значення, а також ваги обчислити індекс маси тіла (ІМТ);
коло талії;
артеріальний тиск.

Крім того, лікар бере кров на аналіз, щоб визначити рівень цукру та ліпідів.

Діагностичні критерії

Діагноз «метаболічний синдром» ставлять за наявності принаймні трьох із п'яти наступних критеріїв:

велика надмірна вага: вимірюється по колу талії;
підвищений артеріальний тиск: артеріальний систолічний тиск від 130 мм рт. ст. та (або) діастолічний артеріальний тиск від 85 мм рт. ст.;
підвищений рівень цукру в крові натщесерце: 100 мг/дл або більше;
підвищений рівень ліпідів у крові: рівень тригліцеридів 150 мг/дл або більше;
низький рівень холестерину ЛПВЩ («хорошого» холестерину): у чоловіків нижче 40 мг/дл, у жінок нижче 50 мг/дл.

Як лікується метаболічний синдром?

Найважливішим методом лікування метаболічного синдрому є зниження факторів ризику та особливо маси тіла. Часто це означає необхідність сильно змінити спосіб життя.

Зміни способу життя

Найважливіші заходи для покращення способу життя:

багато рухатись: як мінімум 30 хвилин помірних фізичних навантажень на день;
дотримуватися здорового харчування: включення до щоденного раціону великої кількості фруктів, овочів, цільнозернових продуктів та ненасичених жирних кислот (середземноморська дієта);
уникати насичених жирних кислот та цукру;
скоротити споживання алкоголю або вживати його зовсім;
відмовитися від куріння.

Ліки

При дуже високих показниках артеріального тиску, рівня цукру або ліпідів у крові можуть застосовуватись лікарські засоби.Необхідність застосування та вид ліків визначає лікар залежно від індивідуальної ситуації пацієнта.

Операція

При надмірній надмірній вазі, коли вищеописаних заходів для достатнього зниження ваги не вистачає, може знадобитися операція на шлунку. За допомогою внутрішньошлункового балона чи шунтування шлунка можна зменшити розмір шлунка. За рахунок цього зменшується почуття голоду та людина з'їдає менше їжі. Завдяки цим заходам багато людей можуть знизити вагу та протистояти метаболічному синдрому.

Дані про джерела

Deutsche Adipositas-Gesellschaft e.V. (DAG). Prävention und Therapie der Adipositas. S3-Leitline. 04.2014.
Deutsche Gesellschaft für Ernährung e.V. (DGE). Leitlinie Kohlenhydratzufuhr und Prävention ausgewählter ernährungsbedingter Krankheiten. 2011 року.
Deutsche Gesellschaft für Gastroenterologie, Verdauungs-und Stoffwechselkrankheiten e.V. (DGVS). Nicht-alkoholische Fettlebererkrankung. S2k-Leitlinie. AWMF-Registernummer 021-025. 04.2022.
DynaMed (Internet), Ipswich (MA). Metabolic Syndrome in Adults. EBSCO Information Services. Aufgerufen am 12.12.2022.
Gemeinsamer Bundesausschuss (G-BA). Richtlinie des Gemeinsamen Bundesausschusses über die Gesundheitsuntersuchungen zur Früherkennung von Krankheiten (Gesundheitsuntersuchungs-Richtlinie). Stand: 12.02.2021.
Pschyrembel Online. Metabolisches Syndrom. Aufgerufen am 12.12.2022.
Robert Koch-Institut (RKI). Західнеї monitoring. Übergewicht und Adipositas. Aufgerufen am 12.12.2022.
Swarup S, Goyal A, Grigorova Y, et al. Metabolic Syndrome [Updated 2022 May 2]. In: Stat Pearls (Internet). Treasure Island (FL): StatPearls Publishing . 2021 Jan-. Aufgerufen am 12.12.2022.
UpToDate (Internet).Metabolic syndrome (insulin resistance syndrome or syndrome X) . Wolters Kluwer 2021. Aufgerufen am 12.12.2022.

Перевірено суспільством Deutsche Gesellschaft für Gastroenterologie, Verdauungs- und Stoffwechselkrankheiten e.V. (DGVS, Німецьке товариство гастроентерології, хвороб травлення та обміну речовин).

Терапія метаболічного синдрому

Метаболічний синдром – це поєднання ожиріння, артеріальної гіпертонії та підвищення глюкози в крові через порушення реакції на інсулін, переважання «поганого» холестерину над «хорошим». Небезпека цієї патології полягає в тому, що у пацієнтів розвивається ішемічна хвороба серця, діабет 2 типу, інфаркт, інсульт. До факторів ризику належать неправильне харчування, низька фізична активність, обтяжена спадковість, клімакс.

Симптоми – відкладення жиру переважно на животі, слабкість, стомлюваність, агресія, поганий настрій, головний біль, тремтіння рук при почутті голоду, схильність до переїдання та вживання жирної, солодкої їжі. Основний критерій діагностики - коло талії у чоловіка більше 102 см, у жінок - від 88 см.

Для лікування призначається дробове харчування, засноване на овочах, нежирному м'ясі та рибі, обмежують каші, хліб, під забороною алкоголь, цукор та борошняне, ковбасу, напівфабрикати. Щодня потрібне фізичне навантаження – не менше 30 хвилин швидкої ходьби.

Що являє собою метаболічний синдром

Метаболічний синдром (metabolic syndrome) – це простою мовою поєднання ожиріння, високого артеріального тиску (гіпертонії), підвищення холестерину і цукру в крові. Метаболізм називають обмін речовин в організмі, а цей комплекс хвороб ще називають дисметаболічним синдромом, що підкреслює наявність обмінних порушень.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кількість хворих лише в Європі становить близько 60 мільйонів осіб, у США після 50 років 45% страждають від метаболічних розладів. Увага до цих порушень обміну пов'язана з тим, що наявність синдрому збільшує ризик інсульту у 7 разів та інфаркту міокарда у 5 разів.

Ожиріння та метаболічний синдром найчастіше зустрічаються серед чоловіків від 40 до 65 років, а у жінок захворюваність різко зростає (в 5 разів) після клімаксу. Дедалі більше за останні роки стали виявляти ці обмінні порушення серед дітей та підлітків, молодих людей.

Хоча розроблені чіткі критерії для встановлення діагнозу метаболічного синдрому, але він не є окремим захворюванням, тому і не включений до міжнародної класифікації хвороб (МКЛ). Найчастіше пацієнтам ставлять одночасно 4 діагнози:

ожиріння,
артеріальна гіпертензія,
ішемічна хвороба серця,
цукровий діабет 2 типи.

Кожне з них має тяжкі наслідки для здоров'я, а при поєднанні зростає ризик смерті від гострих порушень кровообігу серця та головного мозку. Одна з образних назв метаболічного синдрому – смертельний квартет.

Патофізіологія

Патофізіологія метаболічного синдрому включає низку порушень обміну, але в їх основі лежить інсулінорезистентність. Вона означає, що основні клітини-мішені для інсуліну (м'язові та печінкові, жирові) не реагують на викид цього гормону з підшлункової залози. Тому глюкоза не може проникнути всередину, тканини страждають від дефіциту енергії, а в крові цукру багато, що провокує ще більше утворення інсуліну.

Другий важливий фактор – це ожиріння та атерогенний (що викликає атеросклероз) метаболічний дисбаланс.Для хворих характерне накопичення жиру в животі. Це зазвичай поєднується із відкладенням жиру навколо внутрішніх органів (вісцеральний жир). Така жирова тканина має самостійну гормональну активність, вона посилює інсулінорезистентність та знижену реакцію на гормон ситості – лептин.

У пацієнтів страждає одночасно жировий та вуглеводний обмін:

постійно підвищена глюкоза у крові;
вище за норму вміст вільних жирних кислот;
зростає рівень «поганого» холестерину (ліпопротеїни низької та дуже низької щільності, тригліцериди) та знижується «хороший» (ліпопротеїни високої щільності).

У печінці через порушення реакції на інсулін знижується утворення глікогену (запасів глюкози), а натомість утворюються нові молекули цукру. У печінкових клітинах та в тканині підшлункової залози накопичується жир (стеатоз), що ще більше порушує їхню роботу.

У судинному руслі переважає спазм, а внутрішня оболонка травмується підвищеним рівнем глюкози. Тому прогресують атеросклеротичні зміни артерій, частіше виникає закупорка бляшками холестеринів. У гіпертоніків з метаболічними порушеннями раніше уражаються судини очей, мозку та нирки.

Метаболічний синдром: лікування

Лікування метаболічного синдрому включає кілька напрямків, вони однаково важливі:

зміна способу життя;
зниження ваги тіла;
лікування порушень вуглеводного та жирового обміну;
нормалізація артеріального тиску

Відновлення порушень зміною способу життя

Зміна способу життя вважається основою для успішного лікування порушень обміну, воно передбачає насамперед корекцію харчування:

протипоказане голодування – воно призводить до стрибків тиску, депресії, зриву дієти;
прийом їжі частий і дробовий - три основних і три перекушування, між ними нічого їсти не можна, останній раз можна їсти за 1,5 години до сну;
загальна калорійність до 1800 ккал (розраховується індивідуально з енерговитрат);
основа раціону – овочі (капуста, кабачки, баклажани, огірки, помідори, солодкий перець, стручкова квасоля), сира морква;
можна включити в меню 1% кефір, 1,5% молоко, сир до 30%, тофу, 5% сир, зелень, нежирне м'ясо та рибу, 1-2 білки яєць;
допускається в мінімальній кількості – картопля 1 штука, половина буряків, несолодкі фрукти (яблука, ківі, цитрусові) до 2 штук, олія 1 столова ложка, бобові 4 столові ложки, каші та макарони до 6 столових ложок, хліб 2 шматочки ржа ложка горіхів (насіння), 1 чайна ложка солі;
під забороною алкоголь, вершкове масло, вершки, жирне м'ясо, сосиски, ковбаса, м'ясні та рибні консерви, напівфабрикати, мед, варення, цукор, банани, виноград, сухофрукти, кондитерські вироби, морозиво, солодкі напої.

Щодня потрібно 30 хвилин ходити швидким темпом і робити щогодини 5-7 хвилинні перерви для розминки при сидячій роботі. Потрібна відмова від куріння. Дуже важливо розуміти, що порушення обміну завжди мають безперервно прогресуючу течію, тому дієта та рухова активність призначається на довічній основі.

Без них жодні препарати не дають результату. Якщо при метаболічному синдромі не вдається знизити вагу тіла, для попередження гострого порушення кровообігу хворому призначається оперативне лікування ожиріння. Проводиться операції із зменшення обсягу шлунка.

Препарати за протоколом

Якщо змін раціону та фізичної активності недостатньо для зниження маси тіла, то за протоколом лікування метаболічного синдрому використовують дві зареєстровані діючі речовини:

орлістат - Орсотен, Лістата, Ксенікал, Ксеналтен, Орлістат-Акріхін;
сібутрамін – Голдлайн, Редуксін.

Для лікування порушень вуглеводного обміну застосовується Метформін, доведено, що його прийом знижує ризик смерті від інфаркту та інсульту майже на 40%. Може рекомендуватися при переддіабеті та явному цукровому діабеті 2 типу, діє на основні механізми розвитку метаболічного синдрому:

підвищує реакцію тканин на інсулін;
пригнічує утворення нової глюкози;
зменшує кількість "зайвого" інсуліну в крові;
пригнічує окислення жирів та утворення вільних жирних кислот;
нормалізує рівень холестерину та ліпопротеїнів;
допомагає знизити тиск крові;
стимулює втрату ваги на тлі дієти та фізичної активності.

Також можуть застосовуватися й інші препарати, але їх зазвичай призначають при явному цукровому діабеті 2 типу та за недостатньої ефективності Метформіну: Глюкобай, Діабетон, Діаглінід.

При підвищеному артеріальному тиску використовують Енап, Лізіноприл, Бісопролол, Норваск. Якщо дієта з обмеженням тваринного жиру не призвела до зниження поганого холестерину, то рекомендують Крестор, Розукард.

Терапія народними засобами

Народні засоби в терапії метаболічного синдрому мають лише допоміжну роль, вони не замінюють препаратів, але можуть використовуватись у перервах між основними курсами або на додаток до медикаментів. Застосовують такі трави:

що знижують апетит – лист берези, плоди розторопші, гарцинія, іван-чай, люцерна;
що підвищують реакцію на інсулін – лавровий лист, арніка, шавлія, імбир, арніка;
стимулюють перехід глюкози з крові до клітин – стулки квасолі, галега, чорниці;
виводять цукор із сечею – спориш, хвощ, лист брусниці;
містять інулін (рослинний інсулін) – корінь цикорію, кульбаби, кореневище оману;
розщеплюючий жир – лист ожини, трава мати-й-мачухи, квітки конюшини;
що знижують тиск - собача кропива, шоломник, астрагал.

Вибирають одну або дві рослини в рівних частинах залежно від переважаючого симптому. Траву заливають окропом із розрахунку 1 столова ложка на 300 мл окропу, витримують на водяній бані 15 хвилин, проціджують і приймають по половині склянки за півгодини до їди 3 рази на день. Курс лікування продовжується 1,5 місяця, потім через 2 тижні перерви його можна повторити.

Баріатрична хірургія

При ожирінні з високим ризиком судинних ускладнень та неможливості досягти відчутного зниження ваги лікар може рекомендувати операцію. Її вид вибирається в індивідуальному порядку, до основних відносяться рестриктивні та шунтуючі.

Перші спрямовані на зменшення обсягу шлунка, що допомагає знизити кількість їжі до появи відчуття насичення. Другий вид передбачає зниження площі тонкого кишечника, що скорочує площу всмоктування поживних речовин.

У деяких випадках застосовуються комбіновані способи. Операції протипоказані при тяжких хворобах судин серця, головного мозку, алкоголізмі, загостренні запалення органів травлення.

Причини виникнення метаболічного синдрому у жінок та чоловіків

Згідно з останніми науковими даними, основна причина метаболічного синдрому у чоловіків – це ожиріння на тлі переїдання, неправильного харчування, вживання алкоголю, а у жінок на перше місце виходить цукровий діабет 2 типу та клімакс. Усі вони запускають головний механізм розвитку метаболічного синдрому – інсулінорезистентність.

Чинники ризику хвороби

Добре вивчені фактори ризику метаболічного синдрому та його головного механізму розвитку – інсулінорезистентності:

вживання висококалорійної їжі;
раціон з великим вмістом жирного м'яса, фаст-фуду;
пристрасть до солодощів;
використання строгих дієт з різким обмеженням калорій (організм пристосовується до нестачі енергії, відкладає жир про запас);
пасивний відпочинок, нестача активних рухів;
«заїдання» стресу, нічні прийоми солодкої та жирної їжі;
спадкова схильність до ожиріння, гіпертонії, атеросклерозу, діабету;
порушення обміну сечової кислоти – подагра, сечокислий діатез;
гіпертонічна хвороба;
часті стреси;
клімактеричний період;
синдром полікістозних яєчників;
низький рівень тестостерону у чоловіків;
хронічні хвороби нирок, печінки;
хропіння, зупинка дихання уві сні (синдром обструктивного апное);
тривалі запальні процеси в організмі;
безконтрольне застосування гормональних препаратів

Чому зустрічається метаболічний синдром у дітей

Поширеність метаболічного синдрому в дітей віком пов'язані з ожирінням. Воно розвивається за перевищення калорійності їжі над витратою енергії. За наявності ожиріння у батьків ризик зростає до 80%, якщо в одного, він становить 40-50%.Нерідко набір ваги відбувається вже з народження при годуванні висококалорійними сумішами та постійному перегодовуванні.

У більшості дітей з ожирінням у харчуванні переважають борошняні вироби, солодке газоване обладнання, чіпси, соки, а основний час вони проводять за комп'ютером, уроками, не займаються спортом. Іноді провокуючим фактором стає сильний стрес або тяжка інфекція.

Симптоми, ознаки та критерії метаболічного синдрому

Симптоми метаболічного синдрому включають ознаки:

ожиріння - переважне відкладення жиру на животі, але він видно і на грудях, верхній третині тіла, при різкому наборі ваги з'являються розтяжки на животі та стегнах;
гіпертонії – головний біль, нудота, запаморочення;
вегетативних реакцій – почервоніння шиї та грудей, припливи жару, пітливість, частий пульс, тремтіння рук, сухість у роті;
нестачі глюкози в клітинах – слабкість, пригнічений настрій, швидка стомлюваність, агресія при перервах у прийомах їжі, пристрасть до солодощів;
підвищення холестерину та атеросклерозу – біль у серці, напади серцебиття.

У жінок на фоні зниження жіночих гормонів відзначається підвищена реакція шкіри на тестостерон – висип, випадання волосся, сальність обличчя, посилене зростання волосся на кінцівках.

У дітородному періоді метаболічний синдром нерідко стає причиною безпліддя. У чоловіків знижується потенція, розвиваються сексуальні розлади. При прогресуванні діабету та атеросклерозу ушкоджуються судини очей, нирок, виникає інсульт, інфаркт.

Критерії метаболічного синдрому включають один основний та 2 додаткових. Головна ознака у чоловіка – це коло талії більше 102 см та від 88 у жінок. Додаткові:

тиск крові дорівнює чи вище 140/90 мм рт. ст. (або хворий приймає препарати зниження);
порушення жирового обміну по ліпідограмі (ммоль/л) – тригліцериди від 1,7 або/і ліпопротеїни низької щільності від 3, високої – нижче 1,2 у чоловіків, до 1 у жінок;
порушення толерантності (стійкості до глюкози) по глюкозотолерантному тесту (ммоль/л) – натще цукор 6,1-7 або/і через 2 години після цукрового навантаження 7,8-11,1.

Діагностика захворювання

Діагностика метаболічного синдрому проводиться ендокринологом, для цього необхідно:

зважування, вимірювання кола талії;
визначення артеріального тиску (разовий та моніторинг протягом доби);
аналіз крові біохімічний – холестерин, сечова кислота та глюкоза;
ліпідограма (жири крові);
глюкозотолерантний тест (вимірювання глюкози натще і через 2 години після навантаження);
інсулін крові, С-пептид (попередник інсуліну), лептин (часто буває і лептинорезистентність);
ЕКГ (стандартна та з навантаженнями);
УЗД печінки та нирок, підшлункової залози.

Диференціальна діагностика (на відміну від інших хвороб) проводиться із синдромом, хворобою Іценка-Кушинга за допомогою проби з Дексаметазоном, томографії головного мозку, надниркових залоз, аналізу сечі на кортизол. Якщо у лікаря виникла підозра на хвороби щитовидної залози, яєчників, додатково призначається дослідження гормонів гіпофіза (кортикотропін, тиреотропін, фолітропін, лютопін), тироксину.

Обстеження на наявність метаболічного синдрому рекомендується всім пацієнтам, які мають надмірну вагу тіла, особливо у поєднанні з підвищеним тиском, болями у серці.Також гінекологи нерідко перевіряють його наявність при полікістозі яєчників та безплідності, направляють жінку на консультацію до ендокринолога.