Чи можна сплатити патент день у день

Патент на винахід і корисну модель

Якщо Ви є автором винаходу, ви можете засвідчити право інтелектуальної власності на нього патентом. Для того, щоб отримати патент, потрібно подати заяву разом з прикріпленими документами до ДП "Український інститут інтелектуальної власності". Якщо винахід відповідає умовам патентоспроможності і надісланий комплект документів складений правильно і у повному обсязі, у Державний реєстр патентів України на винаходи чи Державний реєстр патентів України на корисні моделі на корисні моделі вносяться відомості і ви отримуєте патент.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати

Як замовити послугу

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: http://base.uipv.org/efiling.

Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

Документи про оплату відповідних зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Умови і випадки надання

Для отримання патенту заявка на видачу патенту має пройти відповідні процедури (перевірка заявленого винаходу/корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності та умовам надання правової охорони, проведення формальної та кваліфікаційної експертизи заявки тощо) відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

На підставі експертного висновку ДП "Український інститут інтелектуальної власності" приймає рішення про видачу патенту.

Державна реєстрація патенту здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікацію про видачу патенту. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу патенту.

Видача патенту здійснюється ДП "Український інститут інтелектуальної власності" в місячний строк після його державної реєстрації за умови отримання документа про сплату державного мита за його видачу.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з ДП "Український інститут інтелектуальної власності" реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), якщо інше не передбачено міжнародними угодами. У разі, якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає, чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, заявку може бути подано без залучення представника за умови зазначення адреси для листування в Україні.

У разі якщо право на одержання одного й того самого патенту мають декілька осіб, видається один патент.

Результат та способи отримання результату

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Строк та вартість надання послуги

Для фізичних (юридичних) осіб, які постійно проживають (знаходяться) в Україні

Для фізичних (іноземних юридичних) осіб, які постійно проживають (знаходяться) за межами України

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги

Заявник не надіслав матеріалів на запит закладу експертизи протягом установленого строку або клопотання про його продовження

Заявка з урахуванням матеріалів, надісланих у відповідь на запит закладу експертизи, не відповідає встановленим вимогам щодо її оформлення

Ненадходження документів про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про видачу патенту

Заявлений винахід (корисна модель) або група винаходів не відповідають умовам надання правової охорони

Винахід, охарактеризований у незалежному пункті багатоланкової формули, що не має інших незалежних пунктів, відповідає умові патентоздатності, але характеристика винаходу, яка міститься в залежних пунктах, є такою, що перешкоджає здійсненню винаходу або реалізації вказаного заявником призначення, або є підставою для визнання винаходу таким, що суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі

Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача

Органи, до яких оскаржується

Адміністративний (позасудовий) порядок оскарження

Апеляційна палата Національного органу інтелектуальної власності

Строк для подання скарги: Протягом двох місяців від дати одержання рішення Національного органу інтелектуальної власності чи копій матеріалів, що протиставлені заявці (документам, необхідним для видачі патенту).

Граничний строк розгляду скарги: Протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення.

Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником

Зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку оскаржувача

До скарги додаються: Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача

Судовий порядок оскарження

Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Патентування як відобразити в обліку та оподаткувати

Патент – це документ, який посвідчує право власності на винахід. Як відобразити його в обліку? Якщо це нематеріальний актив, то як формується його первісна вартість та які витрати до неї входять? Як такі витрати оподатковуються? У статті дамо відповіді на ці насправді складні питання.

• Що таке патент з правового погляду
• Винаходи, корисні моделі та промислові зразки – яка різниця
• Хто може отримати патент
• Як отримують патент
• Обов’язкові платежі, які пов’язані з отриманням патенту
• Що таке патент з бухгалтерського погляду
• Облік витрат на патентування
• Введення в експлуатацію патенту
• Облік витрат на амортизацію та підтримку патенту
• Бухгалтерський облік патентів
• Оподаткування патентування
• Облік придбання та продажу патентів

Що таке патент з правового погляду

Патент – це охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель). Правила видачі патентів, їх види, строк дії та інші питання визначені Законом “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.1993 № 3687 (далі – Закон № 3687).

Отримання патенту – це складний процес, який включає подачу заявки до Національного органу інтелектуальної власності (скорочено – НОІВ). Його функції виконує ДП “Український інститут інтелектуальної власності” (він же – Украпатент, див. розпорядження Кабміну від 13.10.2020 № 1267-р).

Після останніх змін, які внесені Законом від 21.07.2020 № 816 (далі – Закон № 816, набув чинності 16.08.2020 р.) заявки на винахід можна передбачено подавати у електронній формі.

Винаходи, корисні моделі та промислові зразки – яка різниця

Патентується результат технічного відкриття. Згаданий вище Закон № 816 вивів з-під патентування право на промисловий зразок. По ньому тепер отримується не патент, а свідоцтво (ч. 1 ст. 462 ЦКУ). Справа в тому, що промисловий зразок “не дотягує” до винахідницького рівня і проявляється як певний результат творчості у сфері конструювання, що включає зокрема оформлення та розробку зовнішнього виду пристрою. У створенні промислового зразка немає відкриття.

Увага: Промислові зразки більше не патентуються. Патент дається лише під винахід чи корисну модель

Отже, з 16.08.2020 р. патентуються лише винаходи та корисні моделі. Різниця між ними майже невловима:

• винахід може мати відношення до будь-якого матеріального продукту, на якому він може вирішити певне завдання;
• корисна модель пов’язується лише з певним технічним пристроєм.

Наприклад, удосконалення конкретного виду двигуна для певної моделі літака тощо – це корисна модель, а розробка нового типу двигуна, робота якого базується на нових фізичних принципах – винахід. Тобто винахід має вищий рівень і більш універсальний.

Однак, розрізнення цих понять залишимо фахівцям, так як для бухгалтера результат один – є патент. Щоправда, у цьому питанні є досить суттєвий для обліку нюанс – патент на винахід він чи корисну модель – різниця є у охоронних строках їх дії, а вони відрізняються удвічі (ч. 4 ст. 6 Закону № 3687):

• винахід – 20 років;
• корисна модель – 10 років.

Облік цих термінів починається від дати подачі заявки до НОІВ. А впливати це може на амортизацію при визнанні цих патентів нематеріальними активами (див. нижче).

Хто може отримати патент

Патент може отримати винахідник як фізособа, яка шляхом своєї інтелектуально-творчої діяльності створила винахід (корисну модель). Тобто патент може отримати фізособа самостійно без залучення якихось підприємств, установ, де вона працює. Незалежно від своєї професії, виду діяльності тощо.

Увага: Підприємство отримує патент на службовий винахід (корисну модель)

Якщо ж говорити про підприємство чи іншого суб’єкта господарювання, то тоді постає інший термін – службовий винахід (корисна модель). За ст. 1 Закону № 3687 під ним розуміється винахід (корисна) модель, який створений працівником.

При цьому не все так просто, адже працівник може оформити патент і сам на себе. Для існування службового винаходу та права роботодавця його зареєструвати ще й треба дотримуватися цілої низки умов (абз. 13 ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону № 3687):

• у працівника мають бути відповідні службові обов’язки, які зафіксовані у трудовому договорі, посадових інструкціях. Вони мають передбачати виконання певних робіт, результатом яких може бути винахід (корисна модель);
• було доручення роботодавця, при чому обов’язково у письмовій формі і має бути пов’язаним зі специфікою діяльності підприємства. Роль такого доручення на практиці може виконувати технічне завдання, але слід подбати про наявність підписів про його видачу-отримання відповідних керівників і самого виконавця-винахідника;
• використання виробничих секретів та обладнання роботодавця. Якщо працівник доведе, що все зробив у себе вдома/у гаражі, то він матиме й право на патент, попри якісь доручення, які йому давали.

І це ще не всі умови, адже необхідно оформити передачу інтелектуальних прав від працівника до підприємства для оформлення патенту на службовий винахід (корисну модель):

• повідомлення роботодавцю – подає працівник-винахідник;
• письмовий договір між роботодавцем та працівником-винахідником – у ньому визначається розмір та умови виплати винагороди відповідно за винахід.

Увага: Роботодавець має належним чином оформити свої трудові відносини з працівником-винахідником, аби мати право на отримання патенту на себе. Також обов’язковою є виплата винагороди такому працівнику

Роботодавець має подати заявку на реєстрацію винаходу протягом 4-х місяців з дати подачі згаданого повідомлення працівником (ч. 3 ст. 9 Закону № 3687). Якщо він цього не робить – право на реєстрацію патенту отримує працівник-винахідник, а роботодавець тоді має переважне право на придбання ліцензії на використання винаходу (ч. 4 ст. 9 Закону № 3687). Окрім цього є ще один варіант у роботодавця, якщо у нього бракує часу займатися такими питаннями, – передати право на отримання патенту іншій особі.

Як отримують патент

Подача заяви до Укрпатенту – це тільки початок. Детально все описано у відповідному розділі Закону № 3687 – розділі IV (ст. 12-ст. 27 1 ). Аби не мати зайвого клопоту у цій справі зазвичай звертаються до фахових юристів з інтелектуальної власності або спеціального представника – патентного повіреного. Усі консультації надають в Укрпатенті.

Однак, сам процес отримання патенту пов’язаний з обов’язковим платежами, про які має знати та обліковувати бухгалтер.

Обов’язкові платежі, які пов’язані з отриманням патенту

Є ціла низка обов’язкових платежів пов’язаних з отриманням та подальшим супроводом патенту. Визначені вони постановою Кабміну від 23.12.2004 р. № 1716, розмір державного мита – декретом Кабміну “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93. Зведемо їх в окрему таблицю:

Призначення платежу

Збір за подачу заявки на винахід

Збір за подачу заявки на корисну модель

Збір за проведення кваліфікаційної експертизи на винахід

Державне мито за видачу патенту на винахід

Збір за публікації про видачу патенту на винахід

Збір за публікації про видачу патенту на корисну модель

Щорічний збір за підтримку дії патенту на винахід, сплачується 20 років для винаходу з дати подачі заявки. В залежності від року користування – щороку оплата більша. Ще можливі 5 додаткових років по 30400 грн

Щорічний збір за підтримку дії патенту на винахід, сплачується 10 років для корисної моделі з дати подачі заявки

Строк, протягом якого до податкового боржника не застосовуватимуть заходи стягнення, скоротили удвічі! Як податківці стягуватимуть борг, та які обставини пом’якшать податкові штрафи підкаже експерт.

Що таке патент з бухгалтерського погляду

З бухгалтерської точки зору патент слід визнавати нематеріальним активом, так як він відповідає наступним критеріям визнання нематеріальних активів (п. 4 НП(С)БО 8 “Нематеріальні активи”):

• відсутність матеріальної форми;
• немонетарний – він не є грошовими коштами чи заборгованістю по сплаті грошей;
• ідентифікований – його можна відокремити від решти активів підприємства, розпорядитися ним, наприклад продати, подарувати;
• приносить економічні вигоди – використання патенту може приносити вигоди від виробництва продукції й надання послуг, пов’язаних з застосуванням такого винаходу (корисної моделі). Також сам по собі патент можна дати в користування іншим суб’єктам за ліцензійні платежі (роялті);
• його вартість може бути достовірно визначити – витрати на отримання патенту можна порахувати.

Два останніх критерії – це загальні критерії визнання будь-якого активу. Однак, саме з останнім – достовірним визначенням вартості – не все так просто. Є проблема обліку витрат на патентування.

Облік витрат на патентування

Проблема в обліку витрат і визначенні первісної вартості патенту як нематеріального активу наступна: патент пов’язується з винаходом, а отже, у його первісну вартість мають увійти й пов’язані витрати з розробкою такого винаходу (корисної моделі). Однак, саме тут є протиріччя:

• витрати на дослідження належать до витрат періоду й не визнаються нематеріальними активами (п. 9 НП(С)БО 8). Це рахунок 941 “Витрати на дослідження і розробки”;
• витрати на розробку можуть входити до первісної вартості нематеріального активу (п. 7 НП(С)БО 8). Розробка – це застосування уже результатів проведених досліджень (див. визначення у п. 4 НП(С)БО 8). Це уже буде рахунок 154 “Придбання (виготовлення) нематеріальних активів”.

Увага: Патент – це нематеріальний актив, первісну вартість якого у частині витрат на розробку винаходу (корисної моделі) досить важко вирахувати

Причини цього протиріччя наступні:

• розділити витрати на дослідження й витрати на розробку часто є неможливим. Приклад – зарплата виконавців. Працівники займаються одночасно й розробкою й дослідженнями;
• працівник може займатися ще й іншими проектами.

Виходить, що виділити витрати на розробку та включити до первісної вартості патенту можна тільки за наступних умов: було складене технічне завдання, кошторис робіт та на ці роботи були виділені окремі працівники або оплата здійснювалася окремо, окремий облік матеріалів. Для досконалості ще й треба визначити базу розподілу загальновиробничих витрат, так як при розробці могло використовуватися обладнання. Через складність такого підрахунку на практиці інколи роблять наступним чином:

• первісну вартість патенту рахують тільки в сумі витрат пов’язаних з реєстрацією патенту (державні мита, обов’язкові збори, оплату послуг патентного повіреного), а також тієї грошової винагороди, що виплачується працівнику-винахіднику за розробку;
• якщо вартість нематеріальних активів у вигляді патентів треба збільшити/показати достовірно – запрошують професійного оцінювача та здійснюють дооцінку.

Увага: Плата за щорічну підтримку патенту до первісної вартості не входить (!)

Такий підхід більш раціональний, аніж рахувати внутрішню вартість створення винаходу, яка все одно буде досить умовною через неможливість об’єктивно ці витрати виділити. І все одно вона не буде відповідати ринковій вартості такого винаходу (корисної моделі).

Увага: Патенти як нематеріальні активи можна переоцінювати

Також при обліку витрат бухгалтеру слід звернути увагу на те, що обов’язкова винагорода працівнику-винахіднику не входить до фонду оплати праці (пп. 3.14 Інструкції зі статистики заробітної плати, постанова Держкомстату від 13.01.2004 № 5.), а тому на неї не нараховується ЄСВ. Однак, ПДФО та військовий збір утримуємо стандартним чином – 18% та 1,5% відповідно. Це підтверджує і п. 9 переліку звільнених від ЄСВ, постанова Кабміну від 22.12. 2010 р. № 1170.

Ознака доходу для форми 1ДФ – 103 (доходи від продажу об’єктів майнових і немайнових прав).

Увага: Винагорода працівнику-винахіднику звільнена від ЄСВ. Її слід нарахувати обов’язково – це плата за передачу прав на об’єкт інтелектуальної власності

Введення в експлуатацію патенту

Формування первісної вартості патенту як нематеріального активу та введення його в експлуатацію оформляємо Актом введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів ( форма НА-1 ). Додатково відкриваємо Інвентарну картку обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (форма НА-2). Затверджені дані документи наказом Мінфіну від 22.11.2004 р. № 732.

В обліку такий патент обліковуємо на рахунку 124 “Права на об’єкти промислової власності” за підрахованою перед цим і занесеною до форма НА-1 та НА-2 первісною вартістю.

Облік витрат на амортизацію та підтримку патенту

При введенні в експлуатацію патенту як нематеріального активу строк корисного використання, як правило прив’язують до строку його дії. Аналогічна норма діє і в пп. 138.3.4 ПКУ, за якою строк амортизації визначається відповідно до правовстановлюючого документа. І тільки якщо такий строк правовстановлюючим документом не визначений, то для цілей ПКУ діє обмеження 10 років. За п. 26 П(С)БО 8 також рекомендується враховувати правові або інші подібні обмеження щодо строків використання. Через це по патентах зазвичай встановлюють наступні строки амортизації:

• 20 років – для патентів на винаходи;
• 10 років – для патентів на корисні моделі.

Увага: Амортизація патентів – прямолінійна. Строк амортизації = строк дії патенту

Ще одні витрати пов’язані з патентом – щорічний збір за підтримку дії патенту на винахід, який сплачується з дати подачі заявки. Його сума щороку зростає. Враховуючи, що такий збір не стосується якогось певного періоду в році, то краще за все його відобразити як витрати майбутніх періодів за однойменним рахунком 39. Далі щокварталу їх списуємо на рахунок відповідних витрат періоду, в залежності від того у якій саме діяльності використовується патент:

• рахунок 23 “Виробництво” – патент пов’язаний з виробництвом певного продукту;
• рахунок 91 “Загальновиробничі витрати” – патент пов’язаний з виробництвом одразу декількох продуктів і неможливо віднести напряму на конкретний виріб.

Увага: Плата за підтримку патенту – це витрати майбутніх періодів

Також можливі інші рахунки витрат (адміністративні, збутові), якщо патент пов’язаний з такою діяльністю.

Закупили ЗІЗ, зокрема респіратори, маски повнолицьові та напівмаски, захисні окуляри тощо. Зазначені засоби придбали з ПДВ, тож за наявності зареєстрованої ПН від постачальника, віднесли суми вхідного ПДВ до податкового кредиту. РИЗИКУЄТЕ ОПИНИТИСЯ У СУДІ

Бухгалтерський облік патентів

У бухгалтерських проводках процес патентування та подальшого обліку патентів виглядає наступним чином:

Чи можна сплатити патент день у день

ВДЕНЬ , УДЕНЬ , В ДЕНЬ , У ДЕНЬ
ВДЕНЬ (УДЕНЬ) – В (У) ДЕНЬ
Вдень (удень), присл. У денний час. Вдень і вночі я усюди літатиму, Доки без сил не впаду, Всюди питатиму, всюди шукатиму, Доки тебе не знайду (О.Олесь); Надворі видко, як удень: місяць стоїть серед неба (І.Нечуй-Левицький).
В (у) день, ім. з прийм. \[Молода Парка:\] Сестро! в серці б’ються звуки, рвуться мов із ночі в день. (О.Олесь); Чи думав я у день похмільний, Що з серцем скоїться моїм: По-справжньому я буду вільний Лише у карцері сирім? (М.Руденко).

Ви можете поставити посилання на це слово: