Скільки складів у слові пити

Скільки складів у слові пити



Скільки складів у слові пити

Що таке склад слова?

Завдяки складам вибудовуються мелодика та ритміка мови, адже зі складів складаються слова. А склади, своєю чергою, складаються зі звуків. Але оскільки звуки самі по собі (особливо приголосні) ми зазвичай не вимовляємо, оскільки не маємо такої мовленнєвої потреби, то саме склад лінгвісти вважають найменшою одиницею мовленнєвого ланцюга, який можна вимовити без зусиль одним поштовхом повітря. Отож, ще раз зосередьмося на головних моментах, пов'язаних зі складом.

  • найменший відтинок мовленнєвого потоку;
  • сполучення звуків та форма їхньої організації в слові;
  • ритмічна частина слова, яка легко вимовляється одним поштовхом повітря.

Основне правило складоподілу – склад завжди містить один голосний звук. Голосний звук у складі є головним. Мовознавці називають голосні звуки в складах складотворчими, бо саме голосний звук творить склад і саме завдяки голосному звукові склад можна легко вимовити.

Типи складів в українській мові

В українській мові склади поділяються на декілька типів. Залежно від того, який звук завершує склад, вони бувають:

  • відкриті – закінчуються на голосний (коа);
  • закриті, які закінчуються на приголосний звук (каз-кар).

Якщо звук, із якого починається склад, починається на приголосний (по-лю-би-ти), то такий склад називається прикритим. Якщо звук, із якого починається склад, починається на голосний (оп-ра-ва), то такий склад називається неприкритим.

За інтонуванням склади бувають:

  • наголошені – ті, на які падає наголос у слові (де́-ре-во);
  • ненаголошені – ті, на які наголос не падає (де́-ре-во).

Слова, своєю чергою, бувають односкладові, двоскладові, трискладові тощо.

Особливості поділу слів на склади в українській мові

Складоподіл (система поділу на склади) в українській мові має свої правила та особливості:

1. Склад може складатися з одного голосного звука, але ніколи не складається з одного приголосного.

2. У слові стільки складів, скільки голосних звуків. І залежно від того, скільки складів у слові, слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові тощо.

3. Склад може містити один або декілька приголосних.

4. Вважається, що склад не має смислового значення. Смисли передають слово, словосполучення, речення. Але слово може складатися з одного складу (дім, кіт тощо).

5. Поділ слова на склади не завжди збігається із поділом слів для переносу. Звісно, ми переносимо слово тільки складами. І для цього обов’язково треба розуміти правила складоподілу. Але правила переносу трохи відрізняються від правил фонетичного поділу на склади.

Чому діти спершу читають складами?

Діти стикаються зі складом ще на етапі навчання грамоти та читання. Усі малюки зазвичай спершу читають складами, а не окремими звуками. І ось чому.

По-перше, такий спосіб читання вчить малечу, що склади – це цеглинки, з яких будується слово. А це є важливим для розуміння структури слова.

По-друге, промовляти слово складами набагато легше, ніж окремими звуками. Це пов’язано із особливостями української мови, яка тяжіє до відкритих складів, тобто таких, які закінчуються голосним звуком. Головним, складотворчим, є голосний звук, а його вимовляти простіше, ніж приголосний. І завдяки тому, що приголосні звуки доєднуються до голосного, вимовити склад для дитини теж досить легко. Спробуйте промовити найпростіше слово мама, вимовляючи кожен звук окремо. А тоді вимовіть це слово по складах, і ви зрозумієте, наскільки легше говорити складами, ніж ділити слово на окремі звуки. Саме тому першими звуками немовлят є голосні звуки або ж прості склади (ма, ба тощо).

По-третє, специфіка нашої мови така, що звучання приголосного звука (м’якого чи твердого) залежить від букв, розташованих у слові чи складі поряд із ним. Тільки так ми можемо зрозуміти, яким, наприклад, є звук [н]: м’яким ([н’і], [н’а]) чи твердим ([на]).

Тому читання по складах є природним важливим етапом опанування вміння читати. І найскладніше у цьому процесі – пояснити дитині, як з’єднувати окремі звуки в склад. Для цього важливо практикуватися за допомогою різних типів складів. І використовувати для цього різнотипні завдання.

Як навчити дитину визначати, скільки складів у слові?

Перш ніж дитина навчиться читати, варто їй показати, що слова мають певну ритмічну структуру, пов’язану зі складами. Займаючись із дошкільнятами, можна плескати в долоні на кожен склад, перекидати м’яч один одному, тупати ногами, стукати барабанними паличками в ритм складу. Можна навіть ледь проспівувати слово по складах. Усе це сприятиме розвитку мовного чуття, яке допомагатиме дитині швидше зрозуміти ті чи інші закономірності мови. Завдяки мовному чуттю дитині буде легше навчитися читати, вона робитиме менше орфографічних помилок, не матиме труднощів із переносом слова.

Ділити слово на склади – це вміння, яке потребує знань особливостей звуків та способів їх поєднань. Спершу ми вчимо дитину визначати на слух, скільки складів у слові. Далі навчаємо читати складами. Тоді від складів слід переходити до читання цілими словами. І наступний крок – знову вчимо ділити слово на склади, але вже усвідомлено, на основі звуко-буквеного аналізу.

Така діяльність є одним із перших етапів аналізу мовних явищ, сприяючи вдосконаленню мовної компетентності та грамотності при письмі. А саме цього ми і прагнемо, навчаючи дітей мови.

Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання

Конспект уроку з української мови "Поділ слів на склади. Участь голосних звуків у творенні складів." (3 клас)

Мета уроку: перевірити набуті знання з теми «Звуки і букви»; закріплювати вміння ділити дво-, трискладові слова на склади, упорядковувати граматичний лад мовлення, здійснювати звуко-буквені зіставлення; розвивати навички застосування знань рідної мови практично, вміння правильно висловлювати свої думки, фонетико-фонематичне, зв'язне мовлення учнів, пізнавальні процеси, мілку моторику; удосконалювати навички письма; збагачувати, конкретизувати і поповнювати словниковий запас учнів; формувати вміння порівнювати і аналізувати предмети, події та явища; виховувати любов до рідної мови, бажання нею досконало володіти.

Тип уроку: осмислення знань, формування на їх основі необхідних умінь і навичок

Корекція: розумового розвитку, звуковимови, моторики, постави, сенсорної та особистісної сфери

Тема: Поділ слів на склади. Участь голосних звуків у творенні складів

Мета: перевірити набуті знання з теми «Звуки і букви»; закріплювати вміння ділити дво-, трискладові слова на склади, упорядковувати граматичний лад мовлення, здійснювати звуко-буквені зіставлення; розвивати навички застосування знань рідної мови практично, вміння правильно висловлювати свої думки, фонетико-фонематичне, зв’язне мовлення учнів, пізнавальні процеси, мілку моторику; удосконалювати навички письма; збагачувати, конкретизувати і поповнювати словниковий запас учнів; формувати вміння порівнювати і аналізувати предмети, події та явища; виховувати любов до рідної мови, бажання нею досконало володіти.

Тип уроку: осмислення знань, формування на їх основі необхідних умінь і навичок

Обладнання: звукові фішки, складова таблиця, інформаційно-технічне забезпечення, демонстраційний та роздатковий матеріал, музичний супровід

Корекція: розумового розвитку, звуковимови, моторики, постави, сенсорної та особистісної сфери

Індивідуальна робота: Реуцький Ярослав, Потикун Анастасія, Стоколясова Аліна

Словникова робота: звук, склад, перенести з рядка в рядок, поділ рисочкою для переносу, наголос, назви явищ природи

Хід уроку

І. Загально-корекційна частина

1. Організаційна підготовка учнів

Любі діти, добрий день! Зичу праці і пісень.

А ще я усім бажаю – сил, натхнення на весь день!

Привітайтеся до гостей.

Добрий день усім гостям, що прийшли до нас у клас!

Раді щиро вас вітати, щастя і добра бажати!

2. Рефлексія (сніжинки настрою)

На урок беремо з собою: знання, вміння, навички й старання.

3. Нервово-психологічна підготовка ( активізація уваги, сприймання, мислення)

Приготуйтесь до роботи. Треба:

* Пригадати вивчені букви і утворити з них склади;

* Поєднати склади в слова;

* Побудувати моделі слів;

* Визначити наголошений склад у слові;

* Навчитися визначати роль голосних звуків та участь приголосних у творенні складів ;

* Виконати звуко-буквений аналіз слів;

* Цінувати свої знання та час уроку.

- Щоб наша спільна праця була успішною, пригадаємо правила уроку.

1. Правило піднятої руки

2. Правило поваги до думки однокласників

3. Правило толерантності

4. Правило гарної поведінки

- Добре! Для спільної праці ми повинні об ’ єднати свої зусилля. Візьмемося за руки. Приготуйтеся до подорожі в країну Мовознавію.

Навчальна казка «Звуки укра ї нсько ї мови» (1:28)

- Мова – великий дар природи, найдорожче, що є у кожного народу. А хто це народ? Це – ми з вами, дорослі і діти. І від кожного з нас залежить доля нашої мови, яка одна, найспівучиша з усіх мов світу.

- От які жваві мандрівники! Готові до зустрічі з королем Складом?

- Ви вже навчилися читати і писати українською мовою. Надалі будете вдосконалювати свої знання. Отож, вирушаючи у подорож до країни Мовознавії будьте готові до випробувань. А головне говоріть українською мовою правильно і красиво.

- А ось і карта нашої подорожі. Та вона якась дивна. Треба її розглянути. Перед початком подорожі всі мандрівники знайомляться з картою.

- Через високі кучугури ми підійдемо до долини пані Віхоли , де нас чекатиме Сильний Мороз . Від нього потрапимо на Слизьку дорогу . Потім зберемося на Проблемну Гірку . З гірки спустимося до Чарівного лісу . А за лісом живе правитель – Склад.

- Діти, подолаєте перешкоди?

- На ваших партах є карти подорожі з завданнями.

- За роботу отримаєте сніжинки-оцінки.

3.1. Мовна розминка

1. Яка зараз пора року?

Отже, дійсно до нас завітала зима. Тож давайте п очнемо урок у зимовому настрої.

Зима на ваші парти намела сніжинок. То ж візьміть ту, яка відповідає вашому настрою.

( Закр і пити на дошц і сн і жинку з посм і шкою)

Доберіть до слова ЗИМА пестливе слово

3 .2. Технологія «Асоціативний кущ».

А що уявляєте ви, коли чуєте це слово?

Які асоціації воно викликає у вас?

«Спіймайте друзів віхоли» Ой на дворі метелиця, Крутить, вертить хурделиця. І не завадило б кожуха, Така буває завірюха. Насунули хмари звідусіль І закружляла заметіль. Зима лютує. Хуртовина. Мороз сердитий надворі. І сніжна котиться лавина, Нема ні зіроньки вгорі.

- Скажіть, ми назвали прикмети якої пори коку? (зими)
це назви явищ природи.

3.3. Артикуляційні вправи

- Діти, відтворіть звуки: шум вітру, віхоли, завірюхи.

Вітер:

- починається ш-ш-ш (тихо)

- сильний вітер ш-ш-ш (голосно)

Віхола:

- починається у-у-у (тихо)

- сильна віхола у-у-у (голосно)

Завірюха:

- починається шу-шу-шу (тихо)

- сильна віхола шу-шу-шу (голосно)

- Пані Віхола перемела всі стежки, понамітала кучугури снігу – ось і перша перешкода. Хоче певно перевірити як ви виконали домашнє завдання.

4. Перевірка домашнього завдання

Ст. 35, вправа 3

- Покажіть свої зошити. І я подивлюся.

- Молодці! Але вона хоче почути ваші відповіді.

- Назвати слово, вказати на голосні звуки у ньому та визначити кількість складів.

(Діти називають слова)

5. Актуалізація набутих знань, умінь і навичок

5.1. Пропедевтика української мови.

На уроці рідну мову Бо вона така чарівна,

Зараз будемо вивчати, Мелодійно так звучить…

Розберемо кожне слово, Поміж мовами - царівна,

Щоб нам краще її знати. Як її нам не любить?

До країни Мовознавії (0. 07 – 1.11)

- Скажіть, будь ласка, діти, з чого складається наша мова? (з речень).

- З чого складаються речення? (зі слів).

- З чого складаються слова? (зі складів).

- Які звуки утворюють склади? (голосні).

- Як дізнатися, скільки складів у слові? (скільки голосних, стільки і складів)

  • Як називається країна в якій ми живемо? (Україна)
  • Як називається наша рідна мова? (українська)
  • Діти, як і зна ння, вміння ви отримуєте на уроках української мови? (Правильно : писати букви, слова, речення)

- На уроках української мови ми завжди промовляємо девіз до роботи. Давайте його згадаємо.
Всі разом:

Щоб нам правильно писати

І висловлювать думки
Рідну мову треба знати
І вивчати залюбки.

Усім відомо, що зараз триває Тиждень початкових класів. І сьогоднішній день є днем Рідної мови.

- Тож наш урок присвячується рідній мові. Прочитаймо вірш про мову.

5.2. Чистомовка ( Діти повторюють за вчителем)

Ти уся із співу весняних дібров.

Ясна, як усмішка, чиста – як сльозинка.

Ти моє найбільше щастя і любов.

Я до тебе, мово, так горнуся щиро,

У слова вслухаюсь рідні і прості.

Мово моя, мово – найдивніше диво –

Ти моя молитва в радості й журбі.

5.3 . Каліграфічна хвилинка

Повторення правил сидіння за партою під час письма А тепер візьміть ручки і запишіть сьогоднішнє число

Каліграфічно, щоб писати

Треба рівну спинку мати.

Зошит класти навскоси

І гарнесенько пишіть!

24 с і чня

Класна робота

- Урок продовжим без зупинки з каліграфічної хвилинки!

- Пригадаємо вимоги щодо писемного мовлення.

- Який перший звук у слові мова? Дайте йому характеристику.

- Запишемо букву м та поєднання, які зустрічаються у словах: мо ов ва

- Прописати з’єднання та назвати в них букви.

- Запише мо речення зі словом мова.

Слово до слова - складається мова.

- Яка ж вона наша мова?

(Пісня «Українська мова»), 1:30

- Пройшли ми по долині пані Віхоли . Дорога веде нас далі. Ми потрапляємо до володінь Сильного Морозу . А щоб він не здолав нас, виконаємо наступне завдання. Але спочатку пригадаємо казку Завжди разом

- Я – автор, ви – звуки.

Одного разу не порозумілися голосні і приголосні звуки і розійшлися в різні сторонни - посварилися . Збилися приголосні в купку, хотіли поговорити , та ніяк.
Кашлянули:
-Кх!
Ним пчихнули:
Пчх!
Навіщо то покликали кішку:
-Кс, кс, кс!
І занудьгували.
Раптом:
-Тсс!
Здалося їм, що хтось десь ридає. Прислухалися.
-А-а-а-а! О- о - о !- кричали голосні.
Вони плакали, як малі діти:
-Уа! Уа!
Аукали:
-Агов! Ау!
І приголосні крикнули їм (вірніше, хотіли крикнути, але у них вийшло лише невиразне бурмотіння:
-БДМ ВСГД ВМСТ!
І почули радісн е , але теж невиразне:
-У- І -Е-А- И-О !
Уклали вони згоду , знову стали поруч, чітко сказали:
-БУДЕМО ЗАВЖДИ РАЗОМ!
І з тих пір більше ніколи не розлучалися і не сварилися .

- Коли голосн і та приголосн і поруч вони що утворюють? Склад

5.4. - Відгада й т е загадки, підберіть до них відгадки .

Завдання – відгадати загадку.
Біле, а не цукор, м’яке, а не вата,
Без ніг, а йде? (сніг)
Зроду рук своїх не має,
А узори вишиває (мороз)
Я вода, і на воді плаваю (крига)
Шумить, гуде і все горою йде (завірюха)

- На вашій путівці є такі слова. Прочитайте їх.

сніг крига завірюха мороз
(Учні читають хором слова відгадки).

- Н азв і т ь букви, які позначають перший звук кожного слова, визначт е , який це звук: голосний чи приголосний.

- Вимовте голосні звуки в кожному слові, поділіть слова на склади .

- Порівняйте кількість голосних звуків та кількість складів у кожному слові.

Зробіть висновок. (Скільки в слові голосних, стільки і складів)

Прочитайте правило на сторінці 35

Виконали завдання. Тікаємо від Сильного Морозу.

ІІ. Основна частина

1. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, мети і завдань уроку

- Ми дійшли з вами до Слизької Дороги .

- Діти, хто з вас пам ’ ятає, як правильно перейти через слизьку дорогу?

(Повторення пам’ятки «Обережно – ожеледиця!»)

- Тепер пригадаємо все, що знаємо про склади.

Склад.

Слова поділяються на склади.

Склад — це найменша вимовна одиниця.

Склад може бути утворений із одного чи кількох звуків, один з яких обов’язково є голосним.

Голосні звуки виступають у ролі складотворних (складових) й утворюють склад. Кількість складів у слові відповідає кількості голосних у ньому.

2. Вступна бесіда (підготовча)

- Сьогодні ми зосередимо свою увагу на : діленні слів на склади та участі голосних звуків у творенні складів.

Словникова робота (звук, склад, наголос, перенести з рядка в рядок, рисочка для переносу)

- Памятайте, дорога дуже слизька, тому під час наступного завдання будьте уважні. ( Письмова робота Вправа 9, стор. 36)

Не поспішайте! Читайте завдання.

- Що треба зробити?

- Пропоную вам зразок на прикладі першого слова: Ді-ти і т.д.

А перед письмом давайте зігріємо пальчики.

Фізкультхвилинка ( пальчикова гімнастика «Сім ’ я»)

Коментований запис. Зачитайте по складах.

3. Тренувальні вправи на осмислення знань

1) Гра «Добавлянка» на перетворення односкладових слів в двоскладові.

Мак, дуб, сад, ліс, ряд, сом.

— Який звук допоміг вам зробити перетворення слів? (и)

Справжні дива відбуваються у країні Мовознавії !

– Перейшли через Слизьку Дорогу. От так перешкода - Проблемна Гірка. – Як же бути? Щоб її подолати-треба вирішити проблему. Розбийтеся на пари, щоб легше було підійматися вгору.

4. Уточнення та доповнення навчального матеріалу

Хто? Що?» Один добирає слова , які відповідають на питання що? Другий - добирає слова, але відповідати вони мають на питання хто?

(Що ? – лід, ніс, рік. Хто? – дід, віл, кіт)

Назвіть слова Хто? Що?

- Що спільного в цих словах?

- Яка роль звука і?

- Чи можна ці слова розділити на склади?


5. Застосування знань у практичній діяльності

- Пригадаємо, що ми знаємо про наголос?

Мультфільми про українську мову. Наголос. Наголошені та ненаголошені склади.(1:24)

- Що ми називаємо наголосом?

Наголос — виділення складу у слові посиленням голосу; значок над літерою, який указує на виділення звука в слові посиленням голосу.

6. Повторення «наголошений склад».

— Сильніше вимовлений склад називається наголошеним. Над таким складом ставиться знак наголосу. В односкладових словах наголос не ставиться.

- Щоб визначити наголос, треба вимовити слово злито.

Всі слова, які ми поділили на склади, мають наголошені та ненаголошені склади.

Наголос.

Для цього розділіть слово на склади. А потім покличте це слово, вказуючи на вимовний склад. Треба покликати його, вимовляючи співуче.

- Як же бути з словами, як і складаються з однакових букв?

У парку я побачив білок. У яйці є білок і жовток.

- Прочитайте слова парами, правильно виділяючи наголоше ний склад.

Визначте наголошені склади. Поставте наголос на потрібну букву, при цьому вимовляйте слово.

7. Самостійна робота учнів ст.39, вправа 4.

- Справилися з цим завданням. Спустилися з гірки. А дорога ще далека до короля Склада.

- Холодно на морозі? То може зігріємося?

Фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія» (рухливі вправи)

– Переходимо до наступних завдань уроку. І перед нами Чарівний ліс.

– Щоб не заблукати, тримаємося усі разом. Так легше буде справитися з завданням. Тоді дерева розступляться і пропустять нас далі.

ІІІ. Заключна частина

- Мандруємо чарівним лісом. І виконаємо ще одне завдання.

1. Творча робота з розвитку зв'язного мовлення

(Слайд зі складами ГО- , - КА) Утворити слова, назвати їх.

Тепер назвіть слова, які мають 2 склади, 3 склади

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

2. Закріплення вивченого матеріалу

- В чарівному лісі все можливо, навіть веселий спів серед зими спів пташок серед зими. Сядьте зручно, закрийте очі і уявіть собі те, що почуєте.

Всі перешкоди позаду. А ось тут живе Склад. Як же правильно назвати його оселю?

- Щоб потрапити до короля Складу, треба виконати завдання. Пригадайте, з якого завдання ми почали підійматися на Проблемну Гірку? (Наголос)

Замок чи замок. Де наголос поставимо?

- Молодці, правильно визначили. От ми і потрапили в замок до короля на ім ’ я Склад.

- Уявіть собі, що ви проходите до короля замку - Складу і готові йому дати відповідь на любе питання, показати усі знання і вміння.

3. Підсумок уроку

3.1 . Склад запитує: що робили на уроці і пропонує перерахувати види робіт та пояснити, для чого ви їх виконували.

- Пояснювали про участь голосних звуків у творенні склад ів .

- Визначали кількість складів у слові.

- Що таке склад слова? ( Це частина слова, яка складається з голосного чи голосного та приголосного).

3.2. Для перевірки знань про склад, умінь ділити слова на склади, навичок визначати наголос надає Склад картки. Попрацюйте.

3.3 Склад є володарем Книги Мудрості у країні Мовознавії. В цій книзі зібрані прислів’я і приказки про мову. Я вважаю, що ви їх повинні знати. Ось вони, прочитайте.

(Діти читають з окремих листочків)

Мова – це віконце через яке людина бачить світ.

Мова – душа народу.

Слово до слова – зложиться мова.

Птицю пізнають по пір ю, а людину по мові.

Людина без мови, як криниця без води.

4 . Оц і нка роботи учн і в

Цікавим на уроці мені було …

Сніжинки з оцінками

Ми почали урок у зимовому настрої. І Зима спустила з неба вам сніжинки. Вони не прості, це – сніжинки-оцінки.

5. Рефлексія (сніжинки настрою)

Бачу настрій у вас чудовий, але час закінчувати подорож.

Мультфільм. Кінець подорожі до Мовознавії

6 . Пояснення д омашн ього завдання ст.38, впр.15

7. Зняття психологічної напруги

- А завершимо наш урок віршиком про Україну і рідну мову.


Любіть Україну
У сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов’їну.

Перегляд слайдів про рідну мову (Гімн Українській мові)

8. Створення установки на відпочинок

Годинник невтомний показує враз,

Що нашу роботу закінчити час.

Працювали ви добре, друзі,

Відпочиньте по заслузі!

Слава Україні!

Літературне Місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

Структура складу в сучасній українській мові

У сучасній українській літературній мові залежно від акустичних і анатомо-фі-
зіологічних характеристик склади поділяються на відкриті й закриті, наголошені й
ненаголошені.
У слові буває стільки складів, скільки в ньому голосних звуків, наприклад:
сто-ро-на, бе-ре-жок, кар-та, рам-ка.
Слова залежно від кількості складів у них бувають односкладові (син, тінь, брат,
дід), двоскладові (ма-ти, бать-ко, се-стра, ве-сна), трискладові (дже-ре-ло, о-бе-ріг,
ве-че-ря) і багатоскладові (у-ні-вер-си-тет, за-ко-ло-си-ти-ся, ви-со-ко-по-ва-жний).
Розрізняють склади відкриті й закриті, прикриті й неприкриті. Склад, що
закінчується на голосний, називається відкритим (до-ля), а склад, що закінчується на
приголосний, – закритим (еиль-ний). Прикритий – склад, що починається на приго­
лосний (день), неприкритий – склад, що починається на голосний (у-рок). Фонетика

МЕНЮ

  • Науки
    • Мовознавство
    • Літературознавство
    • Психологія
    • Історія
    • Культурологія
    • Літературознавчі статті та праці
    • Мовознавчі праці
    • Педагогічні праці
    • Наукові роботи (дипломні, реферати та ін.)

    Нові записи

    • Початок Європи : Епоха Великого Переселення Народів
    • Історія Шумерів і падіння Аккадської Імперії
    • Ядерна зброя: виникнення, розвиток та сучасний стан
    • 245 днів війни в Україні на анімованій карті
    • Висадка в Нормандії: Операція, що змінила хід Другої світової війни
    • Як нацисти втікали в Аргентину після Другої світової війни?
    • Історія Тайваню. Чому він такий важливий для США та Китаю?
    • Велика Британія та її колонії: історія захоплення світу (Перша частина)
    • Арабо-Ізраїльські війни: Битва за виживання
    • Історія України: Український шлях до незалежності

    Літературне місто - це унікальна онлайнова бібліотека та освітній ресурс одночасно! Тут ви знайдете навчальні матеріли, літературу та книжки, що допоможуть вам у навчанні та викладанні. На Літмісті широко представлені матеріали по мовознавству, які ви не знайдете в інших бібліотеках.

    Вам допоможе велика колекція матеріалів з літературознавства, а також з психології - практичної та теоретичної. У нашій електронній бібліотеці ви знайдете багато художніх творів українських і не тільки авторів.

    Ексклюзивний підбір матеріалів з культурології, історії України і не тільки стануть в нагоді як студенту, так і викладачу. Окрім того, тут ви знайдете багато періодичних видань та наукових робіт, серед яких тільки ексклюзивні та якісні. Також до вашої уваги рубрика Это интересно! Електронна бібліотека Літературне місто завжди рада допомогти!

Схожі статті

  • Скільки разів на день пити чай що очищає
  • Скільки таблеток колагену потрібно пити на день
  • Скільки літер та звуків у слові знання
  • Скільки можна пити краплі Баха
  • Скільки днів потрібно пити карсил для профілактики
  • Скільки можна пити таблеток магній B6 на день
  • Скільки днів потрібно пити супрадин
  • Скільки днів пити антибіотик при Аднекситі
  • Недавні статті

  • Чому взуття скрипить при ходьбі
  • Коли день народження у стрічці
  • Чи можна кішці їсти сіль
  • Варіанти планування ділянки 15 соток прямокутної форми
  • Що означає півмісяця знак
  • Рейсмусовий верстат для чого
  • У якому віці парують свиней
  • У чому полягає принцип нарахування та у яких випадках він застосовується