Центр прав людини ZMINA публікує відповіді на поширені запитання, пов’язані з життям у СІЗО. Уявімо, що проти вас порушили кримінальну справу та суд обрав для вас запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Саме так люди потрапляють до СІЗО, де перебувають до закінчення слідства та набуття чинності вироком суду. В Україні відомі факти, коли люди без вироку проводили в СІЗО більше 10 років свого життя. До ухвалення у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу України ув’язнених могли тримати там, допоки це передбачає санкція статті обвинувачення. "У нас у практиці є випадки, коли людину у Львівському СІЗО тримали 12 років. І це не поодинокий випадок. Зазвичай у СІЗО люди проводять від шести місяців до року, чекаючи вироку. Якщо справа сумнівна, то людину можуть тримати роками. Після ухвалення нового КПК суди стали більше дотримуватися так званих розумних строків тримання людини під вартою і розгляду справи судом. Пішла в минуле практика повернення справи на додаткове розслідування, адже саме через нього деякі справи тяглися роками. Суд розглядав справу кілька років, потім повертав її на додаткове розслідування, потім знову в суд, і так по колу", – розповідає правозахисник з Харківської правозахисної групи Андрій Діденко. За словами експерта Асоціації УМДПЛ Євгена Крапівіна, чіткі межі "розумного строку" не прописані в українському законодавстві: "Це все на розсуд суду, адже розумні строки не можна визначити конкретно в місяцях чи роках, бо вони сильно залежать від обставин. Законодавець не встановлював верхньої межі, проте є практика ЄСПЛ, де все, що більше приблизно восьми років, є вже порушенням розумного строку. За цей час можна провести досудове розслідування та судовий розгляд навіть у тяжкому злочині. Але це залежить від обставин справи". Згідно з правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (ПВР), протягом доби з дня прибуття до СІЗО людина має пройти обшук, медичний огляд, дактилоскопування і фотографування, а її речі оглядаються. Ув’язненим і засудженим залишають лише ті предмети, речі й продукти харчування, які не заборонені вищезгаданими правилами. Окрім алкоголю, дріжджів, зброї та наркотиків у цьому списку є дуже багато інших пунктів. "Вироби та посуд з фарфору, скла, кераміки, металу та нержавіючої сталі, у тому числі каструлі, сковорідки, казанки, ложки, виделки, кружки, тарілки, гроші, цінні речі та цінні папери, оптичні прилади (крім окулярів), будь-які вироби з дорогоцінних металів, наручні та кишенькові годинники, предмети медичного призначення (шприци, голки, джгути тощо), будь-яка теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратура, аудіо-, відеокасети, CD- та DVD-диски, комп’ютерна техніка, подовжувачі, гірлянди, проводи, дроти, мотузки, гральні карти заводського та кустарного виготовлення", – такий перелік надає відповідний пункт статті 4 правил. Список заборонених предметів доповнюють кольорові ручки (окрім ручок синього, чорного та фіолетового кольору), олівці, фарби та папір. За словами Андрія Діденка, до правил внутрішнього розпорядку (саме до пункту про заборонені речі) у правозахисників уже давно виникло багато зауважень та питань. "Кажуть, що існує дві концепції обмежень: дозволено все, що прямо не заборонено законом (для пересічних громадян), а друга – дозволено рівно стільки, скільки передбачено законом (щодо службових осіб). Так ось, у випадку з правилами внутрішнього розпорядку це не працює. Фактично діють дві дозвільні системи, коли є список дозволених і заборонених предметів. Це створює ґрунт для маніпуляцій з боку адміністрації", – розповідає він. Правила внутрішнього розпорядку регулюють не тільки питання речей, які можуть тримати в себе люди в СІЗО, але й питання побачень, харчування, безпеки тощо. Зовнішній вигляд камер у СІЗО та кількість людей, що перебувають усередині, за словами Діденка, залежать від установи та типу приміщення: "Бувають різні камери: поодинокі, камери, де містяться кілька людей, а є транзитні і загальні – там можуть перебувати до сотні осіб. У Харківському СІЗО є такі пересильні камери, де перебувають одразу 100 осіб: усі курять і ви можете уявити собі цю атмосферу". Умови в деяких камерах, як розповів правозахисник, просто жахливі: "Є камери, де туалет стоїть на "п’єдесталі" і людина справляє природні потреби на очах у всіх співкамерників. Це залишилося ще з комуністичних часів. Також є карцери, які спеціально побудовані для того, щоб ув’язнені відчували себе там дискомфортно: металеві сидіння пригвинчені так, щоб на них було неможливо сидіти, стіни обладнані так званою шубою, щоб не можна було притулитися. Часто умови в СІЗО гірші, ніж у колоніях". Спробувати домогтися покращення умов тримання можна за допомогою скарг та заяв до адміністрації, проте Діденко попереджає, що такий спосіб може тільки погіршити становище ув’язненого. "На жаль, наразі дієвий спосіб – заплатити і перевестись в іншу камеру", – констатує правозахисник. Про переведення до іншої камери людина в СІЗО може попросити також через конфлікти зі співкамерниками. "Ви можете звернутися до адміністрації або начальника в'язниці. Щодня уповноважені особи проводять обхід, під час якого ви можете попросити перевести вас через конфлікт або інші причини. Людина може це зробити усно або письмово. Зазвичай якщо виникає якийсь конфлікт із сусідами по камері, то людина намагається швидше змінити камеру в будь-який спосіб", – розповідає Діденко. Питання харчування в СІЗО в Україні наразі регулює спеціальна постанова Кабміну від 1992 року, де чітко прописані всі можливі варіанти харчування. Нещодавно до постанови внесли зміни, які наблизили стандарти української пенітенціарної системи до європейської, проте запрацюють вони лише з 2020 року. Наразі, за словами Діденка, їжа, яку дають людям у СІЗО, не підходить навіть здоровим: "Якщо у людини є проблеми зі здоров'ям або заборони на будь-які продукти з інших причин, то їй залишається розраховувати тільки на рідних або передачі співкамерників, якщо вони їм погодяться допомогти. Зазвичай дають баланду, яка смердить кислою капустою". Спеціальна дієта в СІЗО розробляється лише на підставі медичних показників. Загалом так, адже чіткого розпорядку, за словами Діденка, у СІЗО немає. "У СІЗО людина постійно перебуває в камері, а тому часу на сон та інші особисті потреби у неї більш ніж достатньо. Єдине, чого немає, це права на усамітнення", – розповідає він. Згідно з уже згаданими правилами внутрішнього розпорядку, у кожному СІЗО розклад дня розробляється відповідно до типової форми. Там, зокрема, прописаний підйом о 6-й ранку, фізичні вправи, прогулянка тощо. Але кожна людина в СІЗО може відмовитися від прогулянки і, згідно з правилами, залишитись у камері під наглядом охорони. "Забороняється залишати наодинці ув’язнених і засуджених, схильних до самогубства або членоушкодження. Звільнення від прогулянки також може надаватися за рекомендацією медичного працівника СІЗО", – йдеться в документі. У людей, які перебувають у СІЗО, є можливість читати книжки з бібліотеки, дивитися телевізор та навчатись; усе це прописано в правилах внутрішнього розпорядку. Тим, хто бажає підвищувати свій загальноосвітній рівень, незалежно від віку, створюється, згідно з документом, можливість для навчання. Для цього в СІЗО обладнуються навчальні класи (кімнати для виховної роботи) та забезпечується робота загальноосвітніх навчальних закладів. Проте, за словами Діденка, у людей, які перебувають під слідством, просто немає часу на освіту: "У когось слідство триває всього декілька місяців, а в когось років, тому людині в СІЗО не до освіти. Це питання актуальне для осіб, що вже отримали вирок. Треба також пам'ятати, що кожні два місяці, поки людина перебуває в СІЗО, переглядається міра запобіжного заходу тримання під вартою як виняткова, яка має застосовуватися тільки в разі, коли більш м’які запобіжні заходи не працюють. Згідно з новим КПК, людину тримають під вартою в разі ризиків: утечі, заподіяння шкоди свідкам тощо".
Книжки з бібліотеки СІЗО видають у камери і замінюють відповідальні посадові особи не менше одного разу на 10 днів, а газети і журнали – в міру їхнього надходження. Для осіб, хворих на туберкульоз, при інфекційному ізоляторі створюється окрема бібліотека. "Книги з цієї бібліотеки у випадках псування списуються і спалюються", – наголошується в правилах. Правила дозволяють мати в СІЗО телевізор, але тільки один на камеру. Також він має бути без можливості перегляду відео за допомогою переносних пристроїв та виходу в інтернет. "Телевізор, як і холодильник, мають принести родичі. Якщо їх немає, то і цих благ у людини не буде. Буває, що співкамерники за спільні кошти купують техніку, але тоді її залишають як благодійний внесок у СІЗО. Зазвичай такі речі вважаються особистими", – розповідає Діденко. Людям, які отримали телевізори, забороняється передавати їх в особисте користування іншим особам. У разі виходу техніки з ладу її ремонтують у майстерні СІЗО або за його межами за рахунок коштів ув’язнених чи засуджених, їхніх родичів або інших осіб. Будь-яка комунікація із зовнішнім світом у СІЗО відбувається тільки з дозволу слідчого, який веде справу. Ця ж система поширюється й на листування. "Рідні можуть приїздити на побачення з дозволу. Якщо такий не видають або довго не видають, то це можна оскаржити та домогтися побачення", – зауважує Діденко. Згідно з правилами внутрішнього розпорядку, побачення ув’язненим та засудженим дозволяється одночасно не більш як з трьома дорослими особами, разом з якими можуть бути неповнолітні. Перед початком побачення осіб попереджують про те, що під час нього забороняється передавати ув’язненим та засудженим будь-які документи, предмети й речі, продукти харчування, голосно розмовляти, кричати і, за винятком людей з порушеннями слуху, перемовлятися жестами або умовними знаками. Також не можна користуватися технічними засобами зв’язку, комп’ютерами, кіно-, фото-, аудіо-, відео- і розмножувальною апаратурою. "Побачення родичів та інших осіб з ув’язненими і засудженими здійснюється в присутності посадових осіб СІЗО. Особи, які виводяться на побачення, повинні мати охайний зовнішній вигляд", – йдеться в правилах. За словами Діденка, пильний нагляд правоохоронців під час побачень з рідними – пережиток Радянського Союзу: "Людям під вартою потрібен контакт з рідними, їм також хочеться їх обійняти або елементарно доторкнутися. Зараз це перебуває під жорстким контролем держави". У правилах внутрішнього розпорядку немає нічого про різні умови тримання чоловіків і жінок. Єдині відмінності: жінкам можна бути в СІЗО разом з дітьми до трьох років, а також жінок з дітьми не можна поміщати в карцер. Андрій Діденко розповів, що всі ізолятори, де він був у складі моніторингових візитів, зазвичай не розділяють за умовами на чоловічі та жіночі: "У Лук'янівському СІЗО для жінок вони трохи кращі, але в інших установах по Україні ситуація особливо не відрізняється. Виняток становлять вагітні жінки і молоді матері: у них більша площа камер". Люди, які перебувають у СІЗО, можуть стикатися з порушенням своїх прав, проте для того, щоб оформити скаргу, треба зрозуміти, на кого скаржитись. "Якщо, наприклад, людину побили співкамерники, то треба скаржитися до місцевої адміністрації. Всі конфлікти в камері вона повинна передбачити. Якщо на скаргу не було реакції, то людина може звернутися до начальника СІЗО і повідомити про це", – зауважує Діденко. Якщо ваші права порушує адміністрація СІЗО, то скаржитись, як каже правозахисник, треба "у всі інстанції": Мін'юст (кримінально-виконавча служба за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 81, або за телефонами 481-05-00, 206-52-09), Державне бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри, 15, Київ, 01032, або за телефоном 294-64-63), суд та до офісу Омбудсмана (м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8, або безкоштовна гаряча лінія 0800-50-17-20). Водночас, як розповідає Діденко, скарги від людей із СІЗО досі працюють "не дуже ефективно". "Самі особи, які перебувають під вартою, вважають, що краще домовитися, адже завтра адміністрація може не передати вашу передачу, відібрати телефон, який ви змогли пронести в камеру, тощо", – каже він. Водночас у СІЗО люди мають можливість написати скаргу та надіслати її безперешкодно: "У людини є папір і ручка. Свою кореспонденцію вона може надсилати щодня. Посадова особа, яка проводить щоденну перевірку і запитує про скарги і кореспонденцію, має надати корінець, коли отримала скаргу, та вихідний номер після того, як її відправили до відповідного органу". Останнім часом в Росії (та й не тільки в Росії, в Україні, наприклад) почали з'являтися інтернет-магазини, в яких можна замовити товари для знаходяться в СІЗО. Думаю, будь-який, кому доводилося відносити передачі в тюрму, оцінять зручність такої форми передач. В даний час передачу в СІЗО або ІК можна зробити двома способами: 1. Віднести самому. Однак обидва способи мають істотні недоліки. СІЗО. Якщо ви збираєте передачу самі, то у багатьох виникають проблеми з тим, що потрібно покласти (тут, до речі, раджу прочитати статтю Продуктові передачі в СІЗО (як збирати і передавати в СІЗО продуктові передачі) , Вага передачі обмежений - в СІЗО 30 кг на місяць, в ІК - 20 кг. При прийманні продукти ріжуть, консерви розкривають (що не дозволяє арештантам їх зберігати), сигарети ламають. До всього іншого нервування жахлива - втратити майже весь день на чергу, пройти процедуру самої приймання (приниження ще те!), Отримати назад частину речей і продуктів з безапеляційним заявою «Не положено». Якщо людина ще й не з того міста, в якому розташоване СІЗО, то додайте витрати на поїздку туди і назад, харчування, а часто (так як трапляється, що за день не впорається), то і Мені самому доводилося робити передачі для друзів, зазвичай після цього кошмару кілька днів в себе приходиш. Табір. У таборі вага передачі або посилки до 20 кг.
Вага бандеролі - до 2 кг. З передачами в табір проблема не така гостра, як з СІЗО. У таборі передачі покладені рідко, крім колоній-поселень, де немає обмежень. Тому більшість людей підгадується передачі до поїздки на побачення. Загальні умови утримання Полегшені умови утримання Суворі умови утримання 30 кг в місяць немає ні Без обмежень немає ні 6 передач або посилок, 6 бандеролей 12 передач або посилок, 12 бандеролей 3 передачі або посилки, 3 бандеролі 4 передачі або посилок, 4 бандеролі 6 передач або посилок, 6 бандеролей 2 передачі або посилки, 2 бандеролі 3 передачі або посилки, 3 бандеролі 4 передачі або посилки, 4 бандеролі 1 передача або посилка, 1 бандероль 2 передачі або посилки, 2 бандеролі немає 1 передчі або посилка, 1 бандероль * Хворі засуджені, засуджені, які є інвалідами першої або другої групи, можуть отримувати додаткові посилки і передачі в кількості та асортименті, які визначаються відповідно до медичного висновку (причому це можуть бути не обов'язково тільки ліки або медичні засоби, це можуть бути і продукти харчування і певні речі) У туберкульозних диспансерах і загонах вага передач збільшений до 30 кг
** Посилки, передачі та бандеролі з лікарськими засобами та предметами медичного призначення, які отримуються засудженими відповідно до медичного висновку, не включаються до кількість посилок, передач і бандеролей *** Посилки і бандеролі з літературою, що купується через торгову мережу, не включаються до кількість посилок і бандеролей, яка має право отримувати засуджений. Родичі засуджених часто забувають, що крім посилок і передач вони можуть відправляти і належну кількість бандеролей. Вага бандеролі - до 2 кг. Багато, звичайно, не покладеш, але сигарети, чай, кава, цукерки цілком можна. Дрібниця порівняно з посилкою, а приємно отримати. Максимальна вага, як передачі, так і посилки визначається поштовими правилами і це 20 кг. Якщо завтра Пошта Росії зробить максимальна вага посилки, скажімо, в 15 кг, то позначиться це в першу чергу на засуджених, так як вага передач для них зменшиться автоматично. Основний недолік посилки - швидкість доставки. Посилки йдуть неспішно (тим більше, що 1 класом посилки до в'язниці приймати перестали). До швидкості самої посилки необхідно додати ще як мінімум тиждень на очікування на самій пошті поки заберуть представники ІК і той час, поки посилку додивляться. Інший раз більше місяця добирається поштове відправлення до адресата. Тому швидкопсувні продукти в посилку класти не можна - пропадуть. У СІЗО раз був випадок - прислали хлопчині посилку. Пішов він за нею, а повернувся з порожніми руками. У посилці була копчена ковбаса, яка зіпсувалася, порівняли тухлятину всі продукти. Довелося викинути все за винятком двох банок згущеного молока і банки м'ясних консервів. Особливо важливо пам'ятати про те, що продукти можуть пропасти не тільки влітку (іноді навіть консерви пропадають, здуваючись від спеки), але і взимку - посилка може тривалий час зберігається в теплому приміщенні. Незважаючи на те, що відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу засуджені повинні відбувати покарання за місцем проживання або засудження, той же самий кодекс робить обмовку, що при відсутності місць можна відправити в інше найближче місце. Так що, користуючись цим застереженням, часом засудженого відправляють, мало не під три чорти - а як ви перевірите, були чи ні місця у вашій області? Хто ж вам скаже? Он, Ходорковського аж на Далекий Схід закатали з Москви, видно ближче місць вільних не виявилося. Їжаку зрозуміло, що ні родичі, ні друзі відвідувати засудженого в даному випадку не можуть, залишається слати посилки, що, як я вже говорив, накладає обмеження на асортимент посилається, та й коштує чимало. Що погано як при передачі, так і при посилці - це те, що продукти ріжуться, банки розкриваються, а головне - ламаються сигарети. Втім, це робиться далеко не завжди. Раджу покласти в посилку пару-трійку пачок хороших сигарет, типу Кептен Блек, Мальборо і т.п. В крайньому випадку за пару пачок арештант зможе домовитися, щоб сигарети не ламали. Спосіб уникнути всього цього - купити частину (або навіть всі) продуктів в магазині при виправній установі. Спосіб цей годиться тільки в тому випадку, якщо ви їдете в СІЗО або табір самі. 1) не потрібно тягнути з собою величезні сумки, що вкрай важко, якщо немає особистої машини; 2) не ламаються сигарети, не потрібно розгортати продукти в упаковці. 1) обмежений (часто просто бідний) асортимент (втім, аж ніяк не скрізь, часто дуже навіть пристойна пропозиція); 2) ціни відсотків на 5-10% вище середніх (знову ж таки не завжди, трапляється і навпаки). Труднощі з відправкою передач і посилок часто призводять до того, що засуджені отримують їх набагато рідше, ніж це задекларовано в кодексі. Наприклад, при загальному режимі належить 6 посилок або передач на рік або 1 через кожні 2 місяці. Якщо спробуєте привезти передачу раніше хоча б на 1 день - її не візьмуть. Прийде раніше посилка - відправлять назад з написом «Не положено». Як результат посилки відправляють за термінами так, щоб точно бути впевненим в тому, що вони дійдуть не раніше покладеного терміну. Передачі везуть не тоді, коли це стає можна за термінами, а тоді, коли і можна за термінами і сама можливість поїхати з'являється. А тому за рік засуджений отримує не 6 передача, а в кращому випадку 5, буває і менше. Незважаючи на складність з передачами і посилками є і обхідні шляхи, як допомогти засудженому. Посилати невелику суму засудженому на особистий рахунок. З мого досвіду, тисячі півтори рублів з урахуванням нормального харчування в їдальні вистачає, щоб і чаю попити з цукеркою і досить істотно урізноманітнити меню. Адже в тюрмі головне - це навіть не погана годівля (в Переваги методу:
засудженому не потрібно періодично чекати посилки; можна купувати продукти і речі першої необхідності невеликими партіями; можливості покупки саме того, запаси чого скінчилися або в чому засуджений відчуває потребу. До речі, в таборах зараз всюди поставили термінали на яких можна подивитися стан свого рахунку. Але моя порада - посилати суми не великі. Тут краще менше, але частіше. Скажімо, рублів по 500-600 в 2 тижні цілком нормально, ну, можна 1000. 1) Переклад йде вкрай повільно, трапляється, місяцями. Він не пропаде, але в разі переведення засудженого в інше місце, переклад піде за ним зі швидкістю черепахи (у мене йшов 2 з половиною місяці з СІЗО до табору). 2) Недоцільно посилати переклади часто або по багато. Зона є зона і є певний ризик, що людина перетворитися в «дійну корову». Тим більше небезпечно посилати переклад з-за кордону. Буває по різному і заздрість може з'явиться і з людини можуть почати тягнути гроші. Таке буває, слід бути обережним. Основний недолік системи передач, що в СІЗО, що в таборах - це в повільності. Людині потрібна допомога тут і зараз, а передача приходить набагато пізніше. Опинившись свого часу в СІЗО, мені довелося майже місяць чекати першої передачі, не маючи до цього часу нічого, навіть зубної щітки і тапочок. На щастя вже почала з'являтися в деяких регіонах можливість поповнити рахунок засудженого з терміналу оплати (див. Статтю Поповнення рахунку засудженого через термінал оплати ). Через термінал рахунок засудженого поповнюється протягом усього 3 робочих днів. Поки таке, діє (принаймні як мені відомо) тільки в Красноярському краї, але перевірте термінали у себе в місті - може у вас вже теж з'явилася така можливість. В інтернеті в останній рік почали з'являтися інтернет-магазини при виправних установах (СІЗО і ІК), де можна онлайн вибрати і сплатити необхідні товари. Магазинів таких з'явилося вже чимало. Зараз майже кожне СІЗО і табір мають свої сайти, рекомендую дивитися на них - якщо є розділ для замовлення - це і є інтернет-магазин. Ми протестували кілька інтернет-магазинів для засуджених і вибрали кращий з них - ФСВП-замовлення . Магазин працює як годинник. Дуже рекомендуємо. Короткий (але детальний) мануал по користуванню ним можна прочитати в статті Як зробити передачу в СІЗО і табір через інтернет. покрокове керівництво . Переваги інтернет-передачі:
1) Оперативність. Після замовлення проходить не більше 1-2 робочих днів, як засуджений отримує його. 2) Хороший асортимент в порівнянні з тюремними кіосками СІЗО і ІК (втім, зазвичай той же самий асортимент, що і в тюремному ларьку). 3) Ціни не вище, ніж в звичайному магазині. 4) Немає обмежень на вагу передач, їх періодичність. 5) Немає проблем із забороненими товарами - все, що представлено в магазині, дозволено до передачі. 6) Ніхто не псує речі - сигарети не ламаються, консерви не розкриваються, ковбаса, овочі і фрукти не ріжуться на шматочки. 7) Повний звіт про доставку замовлення засудженому. Навіть, якщо його переведуть в інше СІЗО або табір, то гроші повернуться в повному обсязі до вас. До всього іншого особливість інтернет-магазину дозволяє дуже зручно розподіляти передачу. Тут ніхто не жене, час не обмежений, можна спокійно подивитися представлений асортимент і відібрати дійсно потрібне. При додаванні в кошик товарів і продуктів відбувається автоматичний підрахунок вартості замовлення, що дозволяє лімітувати його вартість. Є у вас є 2000 рублів на замовлення - їх і витратите. Я взагалі рекомендую почитати мої статті про те що потрібно укладеним (дивіться розділ Передачі, посилки, листи в СІЗО і табори ), Скласти список того, що хочете передати і вже грунтуючись на цьому списку робити передачу. Так ви і відправите все необхідне і гроші зайвими не витратите - вони, запевняю, зайвими не будуть. Зміст засудженого - витрати чималі для сім'ї. Є і ще дуже важлива особливість такого магазину - можливість послати передачу родичам і друзям з далеких місць і навіть з-за кордону. У мене часом запитують люди, чи дійде посилка, скажімо, з США. Я настійно не рекомендую посилати посилки та переклади в тюрму з-за кордону. Я вже говорив про це. Люди різні попадаються і, зрозумівши, що у людини є заможні родичі (вони можуть бути і зовсім не заможні, але деякі люди вважають, що раз за кордоном, то обов'язково при грошах) і почнуть вимагати гроші у невдалого засудженого. А ось, якщо через інтернет-магазин замовлення робити, то ніхто не дізнається, хто і звідки його надіслав, воно й на краще. Недоліки. Необхідно сказати і про недоліки інтернет-магазину. Головний недолік - це те, що інтернетом в нашій країні поки користуються ще не так і багато людей, щось близько третини населення, хоча відсоток користувачів стрімко збільшується. Поки далеко не всі вміють робити замовлення по інтернету. Деякі люди просто не знають, як оплатити замовлення електронними грошима, де ці гроші взяти. Хтось побоюється, що його обдурять. Дане питання я постараюся старанно пояснити. Як оплатити найбільш вигідним чином, як відкрити електронний рахунок, як перевірити проходження замовлення - це я все поясню. Для тих, хто побоюється користуватися інтернетом для замовлення - я буду публікувати магазини для замовлень засудженим тільки і виключно перевірені мною особисто і моїми друзями і знайомими, При будь-якому сумніві посилання я не поставлю. А взагалі, з власного досвіду, маючи пару друзів в колонії, я вважатиму за краще зараз відправляти їм замовлення саме через інтернет або по пошті. Мені з головою вистачило поїздки до них в табір з передачею за 200 кілометрів взимку. Потім два дні сам не свій ходив - мало не захворів - всюди холод, всюди чекай, очередіна до приймальниці. Скрізь все зі скандалами чи приниженням. Довго, клопітно, все невизначено. Поки сам отримував передачі, не розумів, яке родичам доводиться. Жахливе справу. І це всього за 200 км, але ж багатьом доводиться їздити і за 1000 і далі - країна у нас велика.Які продукти можна передавати до СІЗО
Як вижити в СІЗО
ЯК ЛЮДИ ПОТРАПЛЯЮТЬ ДО СІЗО ТА ЯК ДОВГО МОЖУТЬ ТАМ ПЕРЕБУВАТИ?
Я МОЖУ ВЗЯТИ ІЗ СОБОЮ В СІЗО ТЕЛЕФОН АБО НОУТБУК?
ЯК ВИГЛЯДАЮТЬ КАМЕРИ В СІЗО?
Я НЕ ЇМ ДЕЯКІ ПРОДУКТИ, У СІЗО ВРАХУЮТЬ МОЇ ПОБАЖАННЯ?
У СІЗО Я МОЖУ СПАТИ ДО ОБІДУ ТА ЧИТАТИ КНИЖКИ СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ ЗАХОЧУ?
ЩО ЩЕ Я МОЖУ РОБИТИ У ВІЛЬНИЙ ЧАС?
ЯК МЕНІ ПІДТРИМУВАТИ ЗВ’ЯЗОК З РІДНИМИ?
УМОВИ ТРИМАННЯ ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ У СІЗО ОДНАКОВІ?
КУДИ СКАРЖИТИСЯ НА ПОРУШЕННЯ В СІЗО?
Передача продуктів і речей в СІЗО і табори за допомогою інтернету
на ночівлю.Таблиця передач для різних умов утримання
бандероль
посилка
Спосіб перший.
деяких місцях цілком стерпно годують, хоча нерідко просто казенна каша або в рот не лізе або через годину ніби і не їв), а можливість отримати невеликий приварок, отримати можливість різноманітності, якийсь домашности їжі.спосіб другий