Як називався перший фантастичний фільм?

Найперший фільм у жанрі наукової фантастики - це французька короткометражка - називається "Подорож на МісяцьФільм є пародією на книгу Жюлі Верна "З гармати на Місяць". Тривалість фільму - 12 хвилин. Він німий. Дата випуску: 1902 рік.

Багато джерел на цю тему і багато міркувань. У різних джерелах пишуть по-різному Хтось пише що перший невеликий епізод ще в 1890 роках зняли. фільм. Називається "Подорож на Місяць".

Найперший фантастичний фільм в СРСР з'явився в прокаті 25 вересня 1924 року в Москві - це чорно-білий німий фільм "Аеліта". Він визнаний найкращим науково-фантастичним фільмом епохи німого кіно і вважається класикою кіно.

Найперший фантастичний фільм був знятий Луї Люм'єром у 1895 році "Механічний м'ясник" триває він одну хвилину. Через рік з'явився двохвилинний фільм "Замок Диявола".

В Америці перший фільм вийшов у 1900 році "Фауст і Маргорита"

У Росії найперша кіно-фантастика вийшла У 1909 році "Опівночі на цвинтарі" і "Вій" який не зберігся.

Від Жоржа до Джорджа: історія наукової фантастики у кіно

Космічні війни, роботи, міста на інших планетах і дивні форми життя — наукова фантастика дозволяє глядачеві досліджувати небачені світи. про нашу власну реальність.Яна Титоренко розповідає про найважливіші роботи в історії кінематографічного сай-фаю та про те, що на них вплинуло.

Подорож на Місяць

28 грудня 1895 року в паризькому Grand Café на бульварі Капуцинок зібралися видатні діячі французької столиці. Вони чекали, що їм покажуть брати Люм'єр. У залі сидів і фокусник Жорж Мельєс, господар театру «Робер-Уден» та багатий спадкоємець батьківського бізнесу.

Коли на екрані з'явилася нерухома фотографія площі Белькур у Ліоні, він повернувся до сусіда та обурено запитав: «Невже нас турбують, щоби показувати проекції? Я роблю їх уже понад десять років». Але кінь у кадрі раптом почав рух. Усі в залі замовкли. За один вечір світ назавжди змінився.

Мельєс закохався в кіно з першого погляду і одразу запропонував Люм'єрам купити їхній кіноапарат. Інші глядачі приєдналися до торгів, збільшуючи ставки, але власники атракціону залишалися непохитними: не продається. Комерсант Мельєс знав, як вести такі справи. Він звернувся до конкурентів Люм'єрів. Незабаром його театр уже крутив покупні стрічки. Їхня якість, однак, засмучувала Мельєса. Він вирішив: якщо іншим виходить знімати кіно, чому б не спробувати самому? Почав Жорж із перезйомки Люм'єрів. Фільми на той час були переважно документальними. Але випадковість – і диво – змінили природу режисерського методу Мельєса. Він згадував:

«Я знімав площу Опери, коли плівка в моєму тодішньому досить примітивному апараті застрягла, через що у фільмі стався несподіваний ефект. Усю хвилину, поки я вивільняв плівку, перехожі та екіпажі продовжували рухатися.І коли я почав переглядати зіпсовану стрічку, я побачив, як через збій плівки омнібус Мадлен — Бастилія перетворився на похоронні дроги, а група чоловіків — у зграйку жінок… Через два дні я вже знімав перші фільми з перетвореннями та раптовими зникненнями, які набули у публіки грандіозної популярності».

Так народилася наукова фантастика.

Знаковий кадр із «Подорожі на Місяць» Жоржа Мельєса. Джерело

1902 року Жорж Мельєс випустив на екрани свій головний тріумф — 14-хвилинний німий фільм «Подорож на Місяць» про групу астрономів у першому космічному польоті. До супутника Землі головні герої добиралися у спеціальній капсулі у формі кулі: нею стріляли з величезної гармати. Кадр, коли капсула попадає в око Місяцю, став першим культовим чином кінематографу.

"Подорож на Місяць" знімали три місяці. Для роботи збудували механічно керовані декорації. Для селенітів (так у фільмі називають місячних жителів, з якими зустрічаються астрономи) Мельєс сам виліпив прототипи голів, ступнів та колінних чашок з гіпсу. Вже їх костюмери зробили картонні версії, які й носили актори. Мельєс найняв акробатів із кабаре «Фолі-Бержер», щоб ті зіграли селенітів, і артистів балету Шатле, щоб вони стали на екрані помічниками, які запускали гармату. Багато спецефектів у «Подорожі на Місяць», як і в інших фільмах Мельєса, створювалися за допомогою тієї самої техніки заміни склеювання: оператор зупиняв зйомку, а на екрані щось змінювали, додавали або прибирали. Мельєс склеював кадри, створюючи магічні ефекти — перетворення телескопів астрономів на табурети або зникнення вибухових селенітів у клубах диму.

«Подорож на Місяць» часто називають першим науково-фантастичним фільмом, а самого Мельєса – батьком кінофантастики.

Популярність стрічки призвела до того, що її незаконно копіювали та випускали під іншими назвами. Наприклад, США нелегальну копію транслювали як «Подорож на Марс». Коротка «Подорож…» Мельєса була здебільшого розважальною картиною — милою, сюрреалістичною, казковою. У ній досі відчувається майже дитячий, наївний трепет перед складним світом науки. Але Мельєс встановив високу планку для тих, хто мав піти його слідами.

Подорож під землю

Після Мельєса фільми, які можна було б зарахувати до наукової фантастики, швидко стали основним продуктом нової індустрії. Причому, поки Європа переживала економічну та політичну кризу і з цього приводу рефлексувала, в Америці кінематограф перейшов до більш жорсткої наукової фантастики. Так, в 1916 кінокомпанія Universal Film представила перший фільм, знятий під водою, - «20 000 льє під водою».

"20 000 льє під водою". Джерело

Підводні сцени знімали на Багамах, проте справжні підводні камери ще не використовувалися для зйомок. Система водонепроникних трубок та дзеркал дозволяла знімати зображення підводних сцен, поставлених на мілководді. Фільм проте точно потрапив до аудиторії: її інтерес до теми якраз посилився через занепокоєння підводною війною Першої світової.

Схема показує, як знімали фільм 20 000 льє під водою. Джерело

Багато ранніх робіт sci-fi правильніше описати як фільми жахів — крос-жанровість зберігається в цьому напрямі до цього дня.Так, студія Едісона до 1910 року випустила першу екранізацію «Франкенштейна», а 1920-го німецький експресіонізм з'явився на екранах у постановці «Кабінет доктора Калігарі» (Das Kabinett des Doktor Caligari), в якій йшлося про шаленого вченого. Найважливішим у цьому фільмі був і залишається його візуальний стиль — темний, ірраціональний, із гострими формами, косими, вигнутими лініями. Структури та ландшафти в «Кабінеті доктора Калігарі» нахиляються та скручуються під незвичайними кутами. Тіні та смуги світла розкреслюють декорації. США режисер Джон З. Робертсон вловив страшні світлові схеми новонародженого німецького експресіонізму і відтворив його холодну, темну і тривожну атмосферу в картині "Доктор Джекіл і містер Хайд" (1920).

Кадри з фильму "Кабінет доктора Калігарі". Джерело

Але кульмінацією німецького експресіонізму став фільм Фріца Ланга "Метрополіс" (1927) - перше по-справжньому велике науково-фантастичне кіно. На час його створення сценаристи та режисери почали вплітати соціальні коментарі у фільми. 1920-ті роки закріпили здатність кіно говорити мовою алегорій.

Класова нерівність у «Метрополісі» була прямою паралеллю економічного хаосу в Німеччині після Першої світової війни.

«Метрополіс» розповідав про футуристичне місто, де багаті живуть в утопічній розкоші, а бідні працюють під землею, доглядаючи гігантські машини. Фільм включає численні бачення передових технологій, наприклад робота. Цікаво, що сам термін «робот» вигадав 1920 року чеський письменник Карел Чапек — за кілька років до того, як Ланг почав працювати над сценарієм «Метрополісу».

Кадр із фільму «Метрополіс». Джерело

У «Метрополісі» образ і атмосфера набагато важливіша за сюжет (фільм відверто слабкий як історія саме про революцію). Секрет успіху «Метрополісу» полягає у здатності експресіоністського освітлення та декорацій передавати відчуття міського майбутнього, в якому домінують машини. Відсилки до «Метрополісу» виникатимуть у всьому наступному кінематографі: у «Матриці», «Бразилії», «Тому, що біжить по лезу», «Бетмені» та багатьох інших фільмах.

Західним віянням СРСР відповів фільмом «Аеліта», що вийшов на екрани 1924 року. Його дія в основному відбувається в Москві, де прості радянські люди будують кращий світ, заснований на рівності та наполегливій праці. Марсом править багата і безжальна еліта, яка живе у розкоші. Робочий клас там поневолений на підземних фабриках. Стрічку відрізняють конструктивістські декорації та костюми, особливо у марсіанській частині. Незважаючи на те, що для розмаху «Аеліті» — першого повноцінного фільму про космічний політ — не вистачало технічних засобів, радянська наукова фантастика поставила високу планку. За півстоліття дорогою «Аеліти» піде легендарний «Соляріс» Тарковського.

Велика депресія

Поява звукового кіно в 1927 супроводжувалося інноваціями в галузі спецефектів. Наукова фантастика, для якої візуал надзвичайно важливий, отримала нові можливості. У Голлівуді з'явився Вілліс О'Брайєн, один із перших постановників спецефектів. Його «Загублений світ» 1925 року став першим повнометражним фільмом, де як основний спецефект використовувалася покадрова анімація. О’Брайєн об'єднав покадрову анімацію моделей динозаврів із кадрами живої дії. У нього вийшов перший блокбастер про динозаврів.

Найбільший проект О'Брайєна - «Кінг-Конг» 1933 року - став і його найвідомішим творінням. Лялька з механічним скелетом висотою лише 30 см на екрані здавалася величезним страшним монстром. Крім того, фільм не просто лякав. Він порушував важливі теми: проблему расизму та дискримінації, питання зіткнення цивілізації та природи. О’Брайєн відмовився прийняти премію «Оскар» за спецефекти в «Кінг-Конзі», наполягаючи, що нагороду мають отримати всі його співробітники.

Коли в 2005 році Пітер Джексон зняв свого «Кінг-Конга», він у титрах залишив посвяту: «першим дослідникам острова Черепа…», за яким слідував перелік імен тих, хто працював над оригінальним фільмом, зокрема О'Брайєн.

Тематично фільми 1930-х років створювалися під впливом діалогів часів Великої депресії та її наслідків. Спостерігалося зростання кількості низькобюджетних кіносеріалів, що зображували футуристичні пригоди, переповнені гаджетами. Один із таких — 12-серійна «Примарна імперія» (1935) — розповідає про ковбоя, що натрапив на технологічно розвинену підземну цивілізацію з променевими гарматами, роботами та передовими телевізорами. Створювалися нові види озброєння, змінювалася повсякденність — природно, це все переосмислювали в кіно.

У 1932 році Paramount екранізувала повість Герберта Уеллса "Острів доктора Моро" під назвою "Острів втрачених душ".

Похмура, атмосферна і тривожна історія про шаленого лікаря, який намагається хірургічним шляхом прискорити еволюцію і перетворити тварин на людей, з'явилася за кілька десятиліть до виникнення жанру жахів. У фільмі теж порушувалися питання расизму, колоніалізму і популярності ідеології надлюдини.

Хоча сама собою картина не надто кривава, вона натяками, звуками і притчами описує те, чого може показати прямо.

Радянський Союз у 1930-ті вже чітко намічав для себе парадигми майбутньої космічної програми і випустив на екрани «Космічний рейс» (1936) — приголомшливий дорогий пригодницький фільм про висадку на Місяць, частково натхненний «Жінкою на Місяці» Фріца Ланга. Завдяки співпраці з вченим Костянтином Ціолковським стрічка також вражаюче точна: Ціолковський на ляльках показував знімальній групі, як поводиться людське тіло в космосі, малював для них моделі ракетопланів та Сонячної системи. «Космічний рейс» — не лише найкращий науково-фантастичний фільм, що вийшов у Радянському Союзі у 1930-ті роки; мабуть, це найкращий науково-фантастичний фільм, що вийшов у цей період у Європі.

Під час Другої світової війни науково-фантастичні фільми практично не знімали. Воно й зрозуміло. Після сплеску популярності новаторських похмурих науково-фантастичних фільмів з Німеччини та СРСР у 1920-х роках та шедеврів жахів Universal та Paramount у 1930-х війна вибила ґрунт з-під ніг цих жанрів. Глядачі жили у своїй власній реальності жахів і більше не потребували фільмів, які б показували їм вторгнення, суперзброю та божевільних учених. У воєнні роки якщо наукова фантастика і знімалася, то зазвичай з певним посилом. Американські студії використовували науково-фантастичні стежки, наприклад, у «Флеші Гордоні», щоб показати жахи фашизму та авторитаризму. У фільмі "Дивні канікули" 1945 року Джон Стівенсон, головний герой, повертається з відпустки і виявляє, що фашисти захопили Сполучені Штати Америки, - це прямолінійний антифашистський вислів.Багато супергероїв коміксів дебютували в кіно під час Другої світової війни, і це безумовно не було збігом. Глядачі потребували героїв.

Не можна сказати, що науково-фантастичні фільми не знімали взагалі. Аргентина відкрила для себе жанр і випустила «Світло у вікні» (1942), похмурий комедійний фільм жахів за участю божевільного доктора. Мексика представила два науково-фантастичні фільми у 1940-х роках — невдалий «Бум на Місяці» (1946) та романтичну комедію «Геній» (1948). Хоча Радянська Росія не виробляла наукової фантастики у 1940-х, два фільми все ж таки вийшли в країнах Східного блоку: угорський «Сіріус» (1942) та чехословацький «Кракатит» (1948).

Атомний сон

У 1950-х роках наукова фантастика пережила одне з найбільших потрясінь, які будь-коли відбувалися в жанрі. Кінематографічна трансформація була пов'язана з реальністю. У серпні 1945 року, з різницею в три дні, США скинули атомні бомби «Малюк» і «Товстун» на Хіросіму та Нагасакі, єдиний раз в історії застосувавши зброю такої сили поза полігонами. Атом налякав людство, і цей страх підхопило кіно.

«Чудовисько з глибини 20 000 сажнів» (1953) стало першим із нової хвилі науково-фантастичних фільмів про монстрів. У кінокартині був показаний монстр Редозавр, розморожений атомними випробуваннями і знищуючий райони Сполучених Штатів. «Чудовисько з глибини…» стало піонером жанру «фільмів про атомні монстри» та зачинателем тенденції до створення фільмів про гігантських монстрів та кайдзю. У 1954 році за ним пішла легендарна «Годзілла».

Кадр із фільму «Потвора з глибини 20 000 сажнів». Джерело

Холодна війна та космічне протистояння також спровокували зростання науково-фантастичних фільмів.Стрічка "Місце призначення - Місяць" (1950) розповідала історію про ракету з ядерним двигуном, яка доставляє чотирьох осіб на Місяць, змагаючись з Радами. У написанні сценарію брав участь письменник Роберт Хайнлайн. Його колега Артур Кларк зазначав:

«Після багатьох років коміксів про міжпланетні подорожі Голлівуд нарешті зняв серйозний і науково точний фільм на цю тему за повної співпраці астрономів та експертів з ракет».

Важлива особливість фільму його знімали в техніці Technicolor, на кольорову плівку. Популярність картини призвела до більшого фінансування науково-фантастичних проектів загалом.

"Місце призначення - Місяць". Джерело

1968 познайомив кіноглядачів з «Планетою мавп» Франкліна Шеффнера - маніфестом критики ядерної одержимості. "Планета мавп" була революційною як за силою свого однозначного висловлювання (Землю там знищила ядерна війна), так і за рівнем спецефектів.

Пізніше того ж року вийшов шедевр Стенлі Кубрика «2001: Космічна одіссея», який досліджує безліч тем — від пошуку людством сенсу життя до розумності штучного інтелекту. Фільм вважався новаторським для свого часу щодо якості візуальних ефектів, реалістичного зображення космічних подорожей та легендарного розмаху історії.

За ним пішли «Штам „Андромеда“», «Зелений сойлент» та «Соляріс» — повільні науково-фантастичні фільми, які значною мірою спиралися на філософські підтексти історії. Проте водночас кіноіндустрія почала розуміти силу блокбастерів.

"2001: Космічна одіссея". Джерело

Імперія завдає удару у відповідь

Подвійний удар «Зоряних війн» 1977 року та «Супермена» 1978-го назавжди змінили ландшафт кіновиробництва."Супермен" майже на 20 років випередив криву фільмів про супергероїв, а "Зоряні війни"... всі знають, що зробили "Зоряні війни".

Відлуння «Зоряних війн» відчуваються у всіх фільмах, що послідували за ними, — «Зоряний шлях», «Хроніки Ріддіка», «Вартові Галактики», «П'ятий елемент», «Грань майбутнього», «Джон Картер», «Аватар» і навіть "Дюна". Останнє особливо цікаво, враховуючи, що «Зоряні війни» свого часу багато чого запозичили з роману Френка Герберта «Дюна», тож автор навіть збирався подавати на Джорджа Лукаса до суду. Справді, пустельний світ планети Арракіс напрочуд схожий на планету-пустелю Татуїн — рідний світ Люка Скайуокера. На обох є транспортні засоби відомі як піщані краулери. Спайс - популярний товар у обох всесвітах. В оригінальній трилогії "Зоряних війн" правителем галактики є зла галактична Імперія. У «Дюні» відомий всесвіт управляється злим міжзоряним Імперіумом. В обох сагах на чолі стоїть імператор. Обидві саги зрештою розповідають про крах цієї тоталітарної системи.

«Імперія завдає удару у відповідь». Джерело

Згодом все перевернулося. Режисер нової «Дюни» Дені Вільньов сам позиціонував свою екранізацію як «Зоряні війни для дорослих» (сумнівне твердження з огляду на те, що й оригінальні «Зоряні війни» ніколи не були дитячою казкою). Похмурість «Дюни» та внутрішній крах Пола Атрейдеса відсилають глядача до трагічних моментів «Зоряних воєн», коли подібну трансформацію переживав Люк.

«Зоряні війни» та «Зоряний шлях» були прямою відповіддю кінематографу на підкорення космосу. Космічні історії стали домінуючою формою наукової фантастики у 1980-х роках.З іншого боку, комп'ютерна графіка CGI вплинула на зовнішній вигляд та атмосферу жанру у 1980-х та 1990-х. Технологія не досягла справжнього розквіту до появи підводного фентезі «Безодня» (1989) і пізнішої «Історії іграшок» (1995), анімаційного фільму, повністю створеного за допомогою комп'ютерної графіки. Цікаві своєю опорою на CGI «Парк Юрського періоду» (1993) та «Термінатор-2: Судний день» (1991).

Чорне дзеркало

Створення інтернету призвело до появи жанру кіберпанку у 1990-х роках. Цей напрямок розвивали «Той, що біжить по лезу» (1981), «Джонні-мнемонік» (1995), «Хакери» (1995) та інші фільми. Кульмінацією стала «Матриця» (1999) — історія про віртуальну в'язницю для людства, керовану машинами. Жоден фільм 1990-х років не відображав постмодерністське ставлення до розвитку технологій і атмосферу, що оточує інтернет-культуру, що зароджується, точніше, ніж «Матриця». Черпаючи натхнення з багатьох різних джерел (включаючи буддизм, «Супермена» і «Примари в обладунках»), Вачовські ідеально вловили культурний дух часу.

У 2000-х фільмах відвернулися і від космічних подорожей, і від кіберпанку. До них зрідка поверталися в рамках ностальгії («Той, що біжить по лезу 2049», «Матриця: Воскресіння» та нескінченні сиквели «Зоряних війн») або в пошуках нових трактувань («Трансформери»). У науковій фантастиці намітився транснаціональний поворот до космополітизму (Елізіум, Хмарний атлас, Аватар). Оформився і встиг закінчитися виток інтересу до видовищних антиутопій («Голодні ігри», «Дівергент», «Той, що біжить у лабіринті»). Фільми знову несли у собі набір соціально-політичних алюзій — але не проти тоталітаризму, а проти капіталістичного суспільства загалом. Проблематика свободи вийшла новий етап осмислення.

У 2010-х науково-фантастичні стрічки про космос вимагали не просто динамічних сюжетів, а й максимальної достовірності («Гравітація», «Інтерстелар», «Марсіанін», «Час перших»). Зрештою, 2023 року режисер Клім Шипенко випустив фільм «Виклик» — першу в історії художню стрічку, частково зняту в космосі.

2021 року режисер Дені Вільньов представив епічну, масштабну «Дюну» за складною для екранізації франшизе Френка Герберта. Фільм, бездоганно точний у деталях — костюмах, ландшафті та спецефектах, — зрештою потонув під вагою власних амбіцій, не здатний перетравити повний політичних, економічних та культурних посилань роман-першоджерело. Те саме сталося з екранізаціями «Завдання трьох тіл» — китайського роману, прикладу складної сучасної наукової фантастики.

У будь-якому разі наукова фантастика йде шляхом ускладнення свого матеріалу – і візуального, і сюжетного. Особливість цього жанру — його прямий зв'язок із науковими та суспільними змінами. Імовірно, саме тому зараз sci-fi у кіно дещо забуксував. Світ завмер в очікуванні глобальних змін — і жанр поки що дослухається до них.

16 науково-фантастичних фільмів, рекомендованих Гарвардським університетом

Гарвардський університет склав список фільмів, що рекомендують до перегляду претендентам кандидатського ступеня у кінознавстві. До нього увійшли 800 картин, зокрема ключові фільми в історії світового кіно, а також найкращі зразки голлівудських жанрових фільмів. Для своїх читачів редакція Robohunter зі списку обрала найцікавіші науково-фантастичні стрічки, які варто переглянути.

1. «Подорож на Місяць» (1902)

«Мандрівка на Місяць» є першим науково-фантастичним фільмом в історії світового кіно.Творці короткометражної фарсової комедії спародіювали сюжети романів Жюля Верна «З гармати на Місяць» та Герберта Уеллса «Перші люди на Місяці».

2. «Подорож крізь неможливе» (1904)

Професор Мабулофф збирається мандрувати навколо Землі. У космічну подорож він вирушає на спеціальному паровозі, який у повітря піднявся на дирижаблях і злетів у сонце, що позіхає, а то в свою чергу виплюнуло його на Меркурій. Фільм відомий як продовження «Подорожі на Місяць», який здобув успіх на два роки раніше.

3. «Нелюдство» (1924)

Фільм замислювався як збірка сучасного мистецтва 20-х 20-го століття. У цьому кіно мила дівчина на ім'я Клер була повернута до життя фантастичним способом, а це сталося в механічній лабораторії.

Після виходу драми авторів звинуватили у надмірному захопленні технологіями, тому картина тривалий час лежала на полиці, поки в 1972 її не відновили. 1987-го її показали в рамках Каннського кінофестивалю.

4. "Метрополіс" (1927)

Один із перших фільмів, де показано майбутнє. Перед глядачами постає розділене на дві частини місто Метрополіс. Під землею живуть робітники, які працюють у цехах із машинами. Верхня частина міста складається з офісів, багатих кварталів та садів розваг. Місто тримає магнат Йоган Фендерсон. А під землею живе Молох, який пожирає людей.

Фільм називають однією з найбільших німих картин історії кіно. Цікаво, що "Метрополіс" був улюбленим кіно Адольфа Гітлера.

5. «День, коли зупинилася Земля» (1951)

У розпал холодної війни у ​​Вашингтоні сідає літаюча тарілка, яку посилає федерація планет. Вона має висунути землянам ультиматум про припинення ядерних випробувань. Але тільки-но тарілка приземлилася, військові почали стріляти по ній.В результаті відкритого вогню посланця було поранено, потім він втік зі шпиталю і почав досліджувати планету.

6. "Війна світів" (1953)

Метеорит падає на околиці маленького містечка. Марсіани довго вивчали планету, перш ніж вторгнутися. Місто зруйнували за місяць, армія всього світу зазнала поразки. Лікар Клайтон Форрестер намагається знайти вирішення цієї проблеми.

7. «Цей острів Земля» (1955)

Вчені розробляють ядерну енергію та в команду запрошують людину на ім'я Екзітор. Він представляє себе як голову спілки вчених, які працюють на благо людства. Але він зовсім не той, за кого видає себе.

8. «Заборонена планета» (1956)

Перед командиром Адамсом та екіпажем стоїть завдання вирішити подальшу долю колонії землян у системі Альтаїр IV, яка не виходить на зв'язок протягом кількох років. Корабель подорожує рік, після чого на планеті зустрічає двох людей – філолога Морбіуса та його сексапільну дочку Альтаїру.

9. «Вторгнення викрадачів тіл» (1956)

Лікар, який працює у маленькому каліфорнійському містечку, не може впоратися з пацієнтами, які стверджують, що їхні рідні стали байдужими та байдужими. Після початку розслідування вони розуміють, що мають справу із двійниками, яких створюють прибульці з космосу. Чи вдасться лікареві врятувати містечко – глядач має доглянути фільм до останньої хвилини.

10. «Другі» (1966)

Картина розповідає про одну таємну організацію, яка пропонує всім, хто має гроші, почати нове життя. Звичайно, все відбувається нелегально, але навряд чи це буде на заваді бажаючих це зробити.

11. "2001 рік: Космічна одіссея" (1968)

Герої фільму задаються одвічними питаннями: хто ми такі, якою є наша роль у Всесвіті? Екіпаж космічного корабля збирається провести дослідження галактики та дізнатися, навіщо інопланетянам стеження за Землею.

12. «Зоряні війни: Епізод 4 – Нова надія» (1977)

У цьому фільмі Люку Скайуокер відкривається істина, що він - один з лицарів-джедаєв. Загін у складі Люка, Обі Вана, Хан Соло та двох дроїдів (R2D2 та C-3PO) вирушає шукати принцесу Лею. Компанія має взяти участь у сутичці з Дартом Вейдером. Чи зможе вона протистояти секретній зброї – «Зірці Смерті»?

13. «Той, що біжить по лезу» (1982)

Перед відставним детективом Ріком Декардом стоїть завдання – повернуться в поліцію Лос-Анджелеса, щоб знайти очолювану Роєм Батті групу кіборгів, яка втекла з космічної колонії на Землю.

14. "Темне місто" (1998)

Інспектор поліції Френк Бастед переслідує вбивцю, який забув своє ім'я та своє минуле. Також його пошуком займається дружина Емма та чужинці. У самого втікача є лише уривки спогадів, за якими він повинен зрозуміти те, що відбувається.

15. "Матриця" (1999)

Життя Томаса Андерсона розділилося на дві частини: вдень він працює в офісі, а вночі стає хакером на ім'я Нео. Але одного дня перед ним відкривається істина: все, що відбувається навколо, – лише ілюзія, Матриця, в якій люди є джерелом харчування для штучного інтелекту. Перед Нео стоїть завдання – змінити розміщення сил у світі.

16. «Аватар» (2009)

Колишнього морського піхотинця Джейка Саллі, прикутого до інвалідного крісла, запросили у подорож у кілька світлових років. Він має відправитися на планету Пандора до бази землян, які займаються видобутком рідкісного мінералу, що має велике значення у процесі виходу Землі з енергетичної кризи.