Серед м'язів передпліччя є не тільки згиначі і розгиначі, але і у зв'язку з можливістю обертати променеву кістку близько ліктьовий, є спеціальні м'язи - пронаторы і супінатори. Круглий пронатор (m. pronator teres) починається двома головками: caput humerale - від медіального надвиростка і міжм'язової перегородки плеча; caput ulnare - від горбистості ліктьової. Між головками є міжм'язова щілину для проходження n. medianus. М'яз перетинає передпліччя по діагоналі з медіальної сторони і прикріплюється до латерального краю середньої частини променевої кістки. Круглий пронатор медіальним краєм обмежує ліктьову ямку. Спереду черевце м'яза прикрите lacertus fibrosus двоголового м'яза плеча. 189. М'язи і фасції правого передпліччя (за Н. Д. Синельникову). Довгий долонний м'яз (m. palmaris longus) (рис. 189) розташовується медіально попередньої. Починається від присереднього надвиростка плечової кістки. Тонке м'язове черевце на рівні середини передпліччя переходить у тонке, довге сухожилля, яке проходить на долоню по поверхні retinaculum flexorum між м'язами 1 і V пальців. На долонній поверхні сухожилля розширюється, утворюючи тонку фіброзну пластинку по всій поверхні долоні, названу aponeurosis palmaris.
Функція. Діє на середню фалангу пальців, згинаючи їх у міжфалангових суглобах. При разогнутых пальцях може діяти як згинач в лучезапястном суглобі. Сприяє також згинання в ліктьовому суглобі. 191. М'язи правого передпліччя (другий шар). Вся верхня кінцівка покрита поверхневою фасцією верхньої кінцівки, яка є частиною поверхневої фасції тіла.Окрім цього, є ще власна фасція верхньої кінцівки, про яку ми зараз поговоримо детальніше. Надостьова фасція(fascia supraspinata) прикріплюється по краям надостьової ямки, зрощена з капсулою плечового суглобу, верхньою поперечною зв'язкою лопатки та дзьобоподібним відростком.Ця фасція утворює піхву для однойменного м'язу.Між цим м'язом та дном остьової ямки знаходиться прошарок жирової клітковини, де проходять судини та нерви. Підостьова фасція(fascia infraspinata) утворює піхву для однойменною м'язу та для круглих м'язів, прикріплюється по краям однойменної ямки, вгорі сполучається з надостьовою фасцією Дельтоподібна фасція(fascia deltoidea) складається з двох пластинок - поверхневого та глибокого.Поверхнева пластинка просто зверху покриває м'яз, також від неї відходять тонкі сполучнотканинні перетинки і пронизують цей м'яз, продовжується на груди та утворює грудну фасцію.А глибока пластинка обгортає однойменний м'яз, відокрелює його від інших м'язів.Глибокий листок з'єднується з надостьовою фасцією.Щодо м'язу, то між надплечовою частиною дельтоподібного м'язу знаходиться піддельтоподібний клітковинний простір, де проходить сухожилок довгої голівки біцепса, судини та нерви. Пахвова фасція(fascia axillaris) покриває пахвову ямку, зростається з усіма сусідніми фасціями, продовжується як дельтоподібна та грудна фасції.Якщо розсікти данну фасцію, то потрапимо в пахвову порожнину(cavitas axillaris), яка має наступні стінки:передня стінка - великий та малий грудні м'язи, задня стінка - найширший м'яз спини, великий та малий круглі м'язи, медіальна стінка - передній зубчастий м'яз,
латеральна стінка - біцепс та дзьобо-плечовий м'язи.Сама ямка має форму чотирибічної піраміди, основа якої обернена вниз та вбік, а вершина вгору та медіально.Верхній отвір(ніби вершина) обмежений ключицею, І ребром медіально, позаду - верхній край лопатки. Між великим круглим та малим круглим м'язами утворюється щілина трикутної форми, в цю щілину проходить довга головка тріцепса та поділяє цю щілину на дві частини. Медіально знаходиться трибічний отвір(foramen trilaterum), відповідно має три сторони:зверху - малий круглий м'яз та деяка частина підлопаткового м'язу, латерально - довга головка тріцепса, а знизу - великий круглий м'яз.Через цей отвір проходять передні огинальні артерія та вена. Латеральніше знаходиться чотирибічний отвір(foramen quadrilaterum), який обмежений зверху малим круглим та підлопатковим м'язами, знизу великим круглим м'язом, медіально - довга головка тріцепса, латерально - хірургічна шийка плеча.Через цей отвір проходять задні огинальні артерія та вени, пахвовий нерв. На передній стінці пахвової порожнини знаходяться наступні утвори: 1.Ключично-грудний трикутник(trigonum clavipectorale), який обмежений вгорі ключицею, знизу - верхній край малого грудного м'язу, медіально - серединна лінія(проходить по груднині).Тут знаходиться пахвові артерія та вена, частина плечового сплетення. 2.Грудний трикутник(trigonum pectorale) повністю відповідає контурам малого грудного м'язу, в цьому трикутнику пахвова артерія віддає бічну грудну артерію. 3.Підгрудний трикутник(trigonum subpectorale) зверху обмежений нижнім краєм малого грудного м'язу, знизу - нижній край великого грудного, латерально - дельтоподібний м'яз.Тут можна знайти пахвові артерію та вену, їхні гілки та ліктьовий нерв. Плечова фасція(fascia brachii) обгортає все плече, має ніби два сполучнотканинні "відростки", які кріпляться по краям плечової кістки і ділять плече на дві частини.Ці відростки отримали назву медіально та латеральної міжм'язової перегородки плеча(septum intermusculare brachii mediale et laterale).В передній частині знаходяться біцепс, під ним дзьобо-плечовий м'яз, який знаходиться в проксимальній частині плеча, потім іде плечовий м'яз, який знаходиться дещо дистально.Ці м'язи розділені глибоким листком плечової фасції, відразу ж під цим листком іде м'язово-шкірний нерв.А в задній частині плеча знаходиться тріцепс, кожна головка якого також обгорнута глибокою фасцією плеча. Щодо топографії, то в передньому відділі плеча знаходяться дві борозни - медіальна та латеральна двоголові борозни(sulcus bicipitalis medialis et lateralis). Медіальна двоголова борозна обмежена попереду двоголовим м'язом, позаду медіальною голівкою тріцепса, а збоку - в верхніх відділах дзьобо-плечовим м'язом, в нижній частині плеча - плечовим м'язом, тут проходить серединний нерв, плечова артерія та її вени супутниці, а також основна вена. Латеральна двоголова борозна обмежена латеральним краєм біцепса та латеральним краєм плечового м'язу.Тут проходить головна вена, а в нижньому відділі - променевий нерв. Щодо заднього відділу плеча, то тут знаходиться канал плечового нерву(canalis nervi radialis), який ще називають м'язово-кістковий канал(canalis humeromuscularis).Утворений цей канал медіально - однойменною борозною на плечовій кістці, а латерально - медіальною та латеральною голівками тріцепса.Канал має два отвори: вхідний отвір(верхній) обмежений медіально - плечовою кісткою, латерально - вище згаданими голівками тріцепса.А вихідний отвір(нижній) обмежений латерально - трохи латеральною голівкою тріцепса, медіально - плечовою кісткою та сухожилком плечо-променевого м'язу.В цьому каналі проходить однойменні судини та нерв. Фасція передпліччя(fascia antebrachii) утворює піхви для м'язів передпліччя, по своєму ходу віддає сполучнотканинні перетинки до кісток передпліччя, таким чином відділяє м'язи між собою.Позаду фасція зростається з надвиростками плечової кістки та ліктьової кісткою, також в цю фасцію вплітається сухожилок тріцепса. В передній ліктьовій ділянці знаходиться ліктьова ямка(fossa cubiti), яка обмежена медіально - круглим пронатором, латерально - плечо-променевий, а зверху - сухожилок плечового м'язу, який і утворює дно цієї ямки.Сама ямка містить невелику кількість жирової клітковини, тут проходить сухожилок біцепса, а трохи медіальніше від нього - плечова артерія.Також, тут знаходяться лімфатичні вузли, серединна вена ліктя та кінцевий відділ основної вени. В ділянці ліктьової ямки знаходяться дві борозни: В районі цих борозен фасція передпліччя віддає відростки - міжм'язові перегородки, які кріпляться до надвиростків плечової кістки з відповідних боків.Таким чином, передпліччя(його верхня частина) ніби ділиться на три фасціальні піхви - медіальна,середня та латеральна.В медіальній піхві знаходяться круглий пронатор, променевий м'яз згинач зап'ястка, довгий долонний м'яз та ліктьовий згинач зап'ястка, глибоко лежить поверхневий згинач пальців.Бічна піхва утримує плечо-променевий м'яз та м'яз відвертач.У середній піхві - сухожилок та дистальна частина біцепса. Латеральна та медіальна міжм'язові перегородки об'єднуються десь на середині плеча і утворюють єдину медіальну променеву міжм'язову перегородку. Переходимо на задню поверхню ліктьової ямки і тут бачимо дві борозни:задня медіальна ліктьова борозна та задня латеральна ліктьова борозна(sulcus cubitalis posterior medialis et lateralis). Тепер говоримо про саме передпліччя, раніше йшла мова про структури на рівні ліктьової ямки. Фасція передпліччя зростається з променевою та ліктьовою кістками.До променевої кістки відходять променеві міжм'язові перегордки(передня та задня), а з ліктьовою кісткою фасція просто зростається по передньому краю.Щодо міжм'язових перегородок, то передня міжм'язова перегородка(septum intermusculare radiale anterior) іде вздовж променевої борозни передпліччя та зростається з променевою кісткою, а задня міжм'язова перегородка(septum intermusculare radiale posterior) іде по задньому краю м'яза-розгинача пальців.Таким чином, ми маємо що ці всі перетинки ділять передпліччя на три фасціальні ложа, де залягають м'язи:переднє,латерально і заднє. Латеральне фасціальне ложе обмежене зпереду(або ж медіально, бо ця перегородка іде в дещо кривому напрямку) передньою міжм'язовою променевою перегородкою, позаду - задньою міжм'язовою перегородкою та збоку - фасцією передпліччя.Тут залягають плечо-променевий м'яз, довгий та короткий променеві згиначі зап'ястка. Переднє фасціальне ложе обмежене збоку передньою променевою міжм'язовою перегородкою, медіально - фасцією передпліччя(яка зрослася з ліктьовою кісткою), а передньою стінкою являється фасція передпліччя(вільна частина), а задньою стінкою являється міжкісткова перетинка та кістки передпліччя. У передньому фасціальному ложі знаходяться: у поверхневому шарі м'язів - круглий пронатор, променевий м'яз-згинач зап'ястка, ліктьовий м'яз згинач зап'ястка та довгий долонний м'яз.У другому шарі м'язів - поверхневий згинач пальців.У третьому шарі - глибокий м'яз-згинач пальців та згинач довгий м'яз-згинач великого пальця.У четвертому шарі - квадратний пронатор.У глибині цього фасціального ложа проходять передні міжкісткові артерія, вени та нерв.Між глибоким м'язом-згиначем пальців та довгим м'язом-згиначем великого пальця міститься простір заповнений клітковиною - простір Пирогова. Заднє фасціальне ложе обмежене збоку задньою променевою міжм'язовою перегородкою, медіально - фасцією передпліччя,яка зростається з ліктьовою кісткою.Передньою стінкою вважається міжкісткова перетинка та кістки передпліччя, а задньою стінкою - фасція передпліччя(задня частина).Тут проходять 8 м'язів:У поверхневому шарі - ліктьовий м'яз-розгинач зап'ястка, м'яз-розгинач мізинця та м'яз-розгинач пальців.У глибокому шарі:м'яз-відвертач, довгий м'яз-розгинач великого пальця, короткий м'яз-розгинач великого пальця, м'яз-розгинач вказівного пальця та довгий відвідний м'яз великого пальця.Між цими двома шарами м'язів знаходиться задній клітковинний простір передпліччя, який сполучається з переднім простором передпліччя через отвори міжкістковою перетинки.Також, по задній поверхні цієї перетинки проходять задні міжкісткові артерія та вени. В дистальній частині передпліччя фасція зростається з шилоподібними відростками кісток, потовщується та утворює на передній поверхні - тримач м'язів згиначів, а на задній - тримач м'язів розгиначів. Тримач м'язів-згиначів(retinaculum musculorum flexorum) представляє собою сполучнотканинну пластинку, яка є продовженням фасції передпліччя.Кріпиться до кісток зап'ястка, а саме: медіально до горохоподібної та гачкуватої кісток, а латерально - до човноподібної кістки.Таким чином, натягується між ними(ніби парус).Між кістками та цією пластинкою утворюється канал зап'ястка(canalis carpi), де проходять сухожилки м'язів.Сухожилки м'язів мають свої власні піхви для того, щоб при скороченні сухожилки не терлись з утримувачем згиначів та прилеглими твердими структурами.Ці піхви мають форму циліндра, який має два листки, між цими листками є простір заповнений рідиною.Внутрішній листок прилягає до сухожилка, але не зрощений з ним.А зовнішній зростається з навколишніми тканинами. Сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця проходить найлатеральніше, знаходиться у своїй власній піхві(vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi). Фасція кисті приростає до країв фаланг пальців, утворює таким чином волокнисті піхви пальців кисті(vaginae synoviales digitorum manus), це ніби такі канали, де проходять синовіальні піхви(вище згадані). Повертаємось до тримача м'язів згиначів, волокна якого трошки розходяться і утворюють променевий канал зап'ястка(canalis carpi radialis, знаходиться латерально), де проходить сухожилок променевого м'яза-згинача зап'ястка з його власною піхвою, а також ліктьовий канал зап'ястка(canalis carpi ulnaris), де проходить однойменні артерія, вени та нерв. Фасція кисті покриває м'язи підвищення великого пальця, також утворює долонний апоневроз(потовщення фасції), який з'єднується з довгим долонним м'язом.Від фасції кисті, як і на передпліччі відходять дві перегородки - латеральна і медіальна.Латеральна кріпиться до долонної поверхні ІІІ п'ясткової кістки, а медіальна - до V п'ясткової кістки.І знову утворюється три міжфасціальні простори. Медіальний міжфасціальний простір тут знаходяться м'язи підвищення мізинця, які покрита поверхневою фасцією кисті.Глибокий листок фасції кисті покриває кістки зап'ястка, утворює піхви для м'язів підвищення. Латеральний міжфасціальний простір тут знаходяться м'язи підвищення великого пальця, ситуація з фасцією така ж сама як і у медіальному просторі. Середній міфасціальний простір знаходиться між медіальною та латеральною перегородками, має дві частини - поверхнева та глибока.У поверхневій частині проходять сухожилки м'язів згиначів пальців(обох), червоподібні м'язи та поверхнева артеріальна дуга, гілки ліктьового та серединного нервів.Глибока частина розташована між сухожилками м'язів-згиначів пальців та глибокою пластинкою фасції кисті.Тут знаходиться глибока долонна артеріальна дуга.Також тут знаходиться клітковина, яка сполучається через канал зап'ястка з простором Пирогова(передпліччя). Тут є лише один важливий утвір: В данній статті ми розберемо анатомічні особливості кожно. В області передпліччя розрізняють дві групи м’язів: передню і задню; в першу розташовуються сгибатели і пронатори, у другій – розгиначі і супінатор. Всі ці м’язи покриті загальної фасцією передпліччя, що утворює навколо них щільний футляр, який віддає вглиб міжм’язові перегородки, що розділяють передню і задню групи. Від перегородок, як і від самої фасції, починаються прилеглі до них м’язи. Проходячи з передпліччя на кисть, особливо ущільнені ділянки фасції утворюють долонну і тильну зв’язки зап’ястя (див. Атл.) Дистальнее долонній зв’язки фасція потовщується в поперечну зв’язку (див. Атл.), Яка приростає до країв зводу зап’ястя, перетворюючи його в кістково-фіброзний канал кисті. Під усіма цими зв’язками сухожилля м’язів передпліччя переходять на кисть. М’язи передньої і задньої груп утворюють поверхневий і глибокий шари. У поверхневому шарі передньої групи м’язи лежать, починаючи від променевого краю передпліччя в наступному порядку: круглий пронатор, променевої згинач зап’ястя, довга долонна м’яз, поверхневий згинач пальців, ліктьовий згинач зап’ястя (див. Атл.). Всі вони беруть початок від медіального надвиростка плечової кістки, фасції і медіальної межмищелковому перегородки Круглий пронатор (т. Pronator te-res) йде косо вниз і прикріплюється до передненаружной поверхні середньої третини діафіза променевої кістки. М’яз пронирует передпліччя, тобто обертає променеву кістку і сполучену з нею кисть всередину (рис. 1.57). При цьому променева кістка перетинає спереду залишається нерухомою ліктьову кістку, а кисть звертається своєю долонною поверхнею назад. Променевої згинач зап’ястя (т. Flexor carpi radialis) розташований косо, прикріплюється до основи II п’ясткової кістки. М’яз згинає кисть і частково пронирует передпліччя. Довга долонна м’яз (т. Palmaris longus) рудіментарна і може бути відсутнім. Вона має маленьке черевце і довге сухожилля, яке розширюється і переходить в широкий долонний апоневроз, зростаються з шкірою долоні. М’яз напружує шкіру долоні і бере участь у згинанні кисті. Поверхневий згинач пальців (т. Flerox digitorum superficialis) має широке м’язове черевце, яке в нижній половині передпліччя переходить в чотири сухожилля; пройшовши крізь кістково-фіброзний канал кисті, кожне з них роздвоюється і прикріплюється двома ніжками до бічної поверхні середніх фаланг II-V пальців (див. Атл.). М’яз згинає середні фаланги і бере участь у згинанні кисті. Ліктьовий згинач зап’ястя (т. Flexor carpi ulnaris), охоплюючи своїм сухожиллям Горохоподібна кістка, прикріплюється до основи V п’ясткової кістки. М’яз згинає кисть. Крім зазначених функцій, всі м’язи поверхневого шару передпліччя згинають ліктьовий суглоб. До м’язів глибокого шару передньої групи відносяться: довгий згинач великого пальця, глибокий згинач пальців і квадратний пронатор (див. Атл.). Довгий згинач великого пальця (т. Flexor pollicis longus) лежить в глибокому шарі найбільш латерально. М’яз починається від передньої поверхні променевої кістки, прикріплюється до нігтьової фаланги великого пальця і згинає її, а також весь палець. Глибокий згинач пальців (т. Flexor digitorum profundus) починається від передньої поверхні ліктьової кістки і міжкісткової перетинки. Розділившись на чотири сухожилля, він виходить на кисть через її кістково-фіброзний канал і прикріплюється до нігтьовим фалангам II-V пальців, попередньо пройшовши між сухожильних ніжками поверхневого згинача пальців (див. Атл.). М’яз згинає нігтьові фаланги і частково кисть. Квадратний пронатор (т. Pronator quadratus) лежить в дистальної частини передпліччя, прямо на кістках. Він починається від передньої поверхні ліктьової кістки і прикріплюється до передненаружной поверхні променевої. М’яз Синергіст круглого пронатора. З поверхневого шару задньої групи особливо виділяються залягають уздовж променевої кістки плечелучевая м’яз, довгий і короткий променеві розгиначі зап’ястя, що об’єднуються в латеральний комплекс м’язів передпліччя (див. Атл.). Плечелучевая м’яз (т. Brachioradialis) починається від латеральної поверхні плечової кістки, перекидається через ліктьовий суглоб, йде уздовж променевої кістки і прикріплюється до його шиловидному відростка. М’яз супинирует передпліччя, що знаходиться в пронирована стані (тому її раніше називали довгим супінатором) і пронирует супинировать передпліччя. В результаті напруги плечелучевой м’язи рука опиняється в проміжному, нейтральному положенні – долонею до тулуба. М’яз також згинає руку в ліктьовому суглобі.Як називаються мязи передпліччя
М'язи передпліччя
М'язи передпліччя (передня група) (рис. 189)
Іннервація: n. medianus (СVI-VII).
Функція. Пронирует передпліччя, бере участь у згинанні ліктьового суглоба.
Променевий згинач зап'ястка (m. flexor carpi radialis) розташовується трохи нижче і ближче до медіального краю передпліччя. Починається від присереднього надвиростка і медіальної міжм'язової перегородки плеча. Перетинає по діагоналі всі передпліччя в напрямку піднесення I пальця. М'яз має довге тонке сухожилля, що починається від рівня середини передпліччя. Сухожилля перекидається через суглоби зап'ястя, прикріплюється до долонної поверхні основи п'ясткової кістки.
Іннервація: n. medianus (СVI-VIII).
Функція. Бере участь у згинанні ліктьового та променезап'ясткового суглобів, а при розігнутому променевозап'ястному суглобі може пронировать передпліччя. При одночасному скороченні довгого і короткого променевих розгиначів зап'ястка можливо відведення кисті в променеву сторону.
1 - f. antebrachii; 2 - m. flexor carpi ulnaris; 3 - m. palmaris longus; 4 - m. flexor carpi radialis; 5 - m. brachioradialis; 6 - m. pronator teres; 7 - m. biceps brachii.
Іннервація: n. medianus (СVI-VIII-ThI).
Функція. Виробляє згинання в ліктьовому і лучезапястном суглобах. Натягує ладонный апоневроз при збиранні пальців в кулак.
Ліктьовий згинач зап'ястя (m. flexor carpi ulnaris) є крайньою м'язом на медіальному краї передпліччя. Так само як і круглий пронатор, має дві головки: caput humerale починається від присереднього надвиростка, caput ulnare - від ліктьового відростка і задньої поверхні ліктьової кістки. Прикріплюється до гороховідной кістки, від якої сухожилля триває до крючковіднимі кістки у вигляді lig. pisohamatum і lig. pisometacarpeum до V п'ясткової кістки.
Прикріплення сухожилка до гороховідной кістки збільшує момент обертання м'язи.
Іннервація: n. ulnaris (СVIII-ThV).
Функція. Виробляє згинання в променево-зап'ястковому суглобі, з іншими м'язами приводить кисть. На ліктьовий суглоб діє як згинач тільки після того, як суглоб зігнутий до 30-40°, бо в цьому разі місце початку м'язи розташовується попереду фронтальної осі.
Поверхневий згинач пальців (m. flexor digitorum superficialis) лежить під описаними вище м'язами. М'яз починається двома головками: caput humeroulnare - від медіального надвиростка плеча і вінцевого відростка ліктьової кістки, caput radiale - від передньої поверхні променевої кістки нижче прикріплення двоголового м'яза плеча. На рівні середньої третини передпліччя від м'язового черевця починаються чотири сухожилля, які проходять в canalis carpalis на кисть і закінчуються на середній фаланзі від II до V пальців. На рівні дистальної (нігтьової) фаланги сухожилля поверхневого згинача розщеплюється на дві ніжки і охоплює сухожилля глибокого згинача (рис. 190). Таким чином збільшується момент обертання поверхневого згинача пальців.
Іннервація: n. medianus (СVIII-ThI).
190. Прикріплення сухожиль згиначів і розгиначів пальців (за Н. Д. Синельникову).
1 - m. extensor digitorum; 2 - m. interosseus; 1,3 - m. lumbricalis I; 4 - chiasma tendineum (m. flexor digitorum superficialis з m. flexor digitorum profundus); 5 - tendo m. flexoris digitorum profundi; 6 - aponeurosis dorsalis; 7 - vagina fibrosa digitorum minus.
Глибокий згинач пальців (m. flexor digitorum profundus) (рис. 191) починається від ліктьової кістки та міжкісткової перетинки, прикритий поверхневих згиначів пальців. Чотири тонкі сухожилля, пройшовши на кисть через canalis carpalis, прикріплюються до основи дистальних (нігтьових) фаланг II-V пальців.
Іннервація: n. medianus, n. ulnaris (СVI-ThI).
Функція. Згинає в міжфалангових суглобах дистальну і середню фаланги від II до V пальця. При разогнутых пальцях сприяє згинання в лучезапястном суглобі.
Довгий згинач I пальця (m. flexor pollicis longus) починається від променевої кістки нижче її горбистості, довге сухожилля проходить до I пальця через canalis carpalis. Прикріплюється до основи другої фаланги I пальця.
Іннервація: n. medianus (СVI-СVII).
Функція. Згинає міжфалангові суглоби I пальця. Сприяє згинання в межзапястном суглобі.
Квадратний пронатор (m. pronator quadratus)- плоска, тонка чотирикутна м'язова пластинка, яка перебуває на дистальній частині міжкісткової мембрани кісток передпліччя.
Іннервація: n. medianus (СVI-ThI).
Функція. Повертає променеву кістку всередину.
1 - m. flexor digitorum profundus; 2 - m. flexor carpi ulnaris; 3 - m. opponens digiti minimi; 4 - m. adductor pollicis; 5 - m. flexor pollicis brevis; 6 - m. abductor pollicis brevis; 7 - m. pronator quadratus; 8 - m. flexor policis longus; 9 - m. extensor carpi radialis longus; 10 - m. supinator; 11 - m. brachioradialis.
Фасції та топографія верхньої кінцівкиФасції та топографія плечового поясу
Фасції та топографія плеча
Фасції та топографія передпліччя
Передня медіальна борозна(sulcus cubitalis anterior medialis) яка розташована між круглим пронатором та плечовим м'язом, тут проходять ліктьова обхідна артерія та ліктьова поворотна артерія.
Передня латеральна борозна(sulcus cubitalis anterior lateralis) розташована між плечо-променевим та плечовим м'язами.
Задня медіальна ліктьова борозна іде між ліктьовим відростком та медіальним надвиростком плечової кістки, тут проходить ліктьовий нерв та анастомозують поворотна ліктьова з ліктьовою огинальною артерією.
Задня латеральна ліктьова борозна іде між ліктьовим відростком та латеральним надвиростком плечової кістки, тут анастомозують ліктьова обхідна та ліктьова поворотна артерії.
Тут ми маємо три борозни:
Ліктьова борозна(sulcus ulnaris) обмежена збоку поверхневим згиначем пальців а медіально - ліктьовий згинач зап'ястка, тут проходять ліктьова артерія та дві однойменні вени.
Серединна борозна(sulcus medianus) розташована між променевим згиначем зап'ястка(збоку) та поверхневим згиначем пальців.Тут проходить серединний нерв.
Променева борозна(sulcus radialis) обмежена збоку плечо-променевим м'язом, медіально - променевий згинач зап'ястка.Тут проходять однойменна артерія та дві вени.Фасції та топографія руки
Вісім сухожилків поверхневого та глибоко згиначів пальців мають спільну піхву(vagina communis tendinum musculorum flexorum).Особливістю є те, що піхва сухожилка, який іде до мізинця тягнеться аж до дистальної фаланги мізинця(тобто, весь сухожилок має суцільну піхву), інші піхви закінчуються на середині долоні.Але, десь приблизно в районі п'ястково-фалангового суглобу інші сухожилки, які ідуть до II, III, IV пальців знову мають піхву, яка тягнеться до дистальної фаланги.Але важливо, що ці піхви не сполучаються з спільною піхвою.
Тепер переходимо на задню поверхню.
А що стосується тильної фасції кисті, то вона складається з двох листків - поверхневий та глибокий.Поверхневий покриває сухожилки м'язів розгиначів.А глибокий покриває тильні міжкісткові м'язи, зростається з кістками зап'ястка.
Тримач м'язів-розгиначів(retinaculum musculorum extensorum) являє собою сполучнотканинну перетинку, яка кріпиться до шилоподібного відростку ліктьової кістки та до дистального кінця променевої кістки.Від цьої перетинки відходять тяжі, які кріпляться до задньої поверхні кісток передпліччя і утворюють канали для м'язів, які оточені піхвами, а саме:
У першому каналі(латерально) проходить піхва та сухожилок довгого відвідного м'яза та короткого м'яза-розгинача великого пальця.
У другому каналі піхва та сухожилки променевих м'язів-розгиначів зап'ястка.
У третьому каналі піхва та сухожилок довгого м'яза-розгинача великого пальця.
У четвертому каналі піхва та сухожилки м'яза-розгинача пальців та розгинач вказівного пальця.
У п'ятому каналі - піхва та сухожилок м'яза розгинача мізинця.
У шостому каналі піхва та сухожилок ліктьового м'яза-розгинача зап'ястка. М’язи передпліччя