Автор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Дрібні правки: 16 серпня 2023 Доповнено: 23 лютого 2019 Опубліковано: 23 червня 2018 🕒 10 хвилин 👀 18486 разів 💬 3 коментарі Мушмула, або чишкун (лат. Mespilus) – рід листопадних рослин родини Розові. За даними The Plant List у роду всього три види. Слово «мушмула» запозичене з турецької мови, в яку воно потрапило з грецької. Як культурна рослина вирощується мушмула німецька, або звичайна, родом не з Німеччини, як можна було би припустити, а з Південно-Західної Азії та Південно-Східної Європи. До Німеччини мушмулу завезли римляни. Сьогодні в дикому вигляді вона зустрічається в Азербайджані, Південній Осетії, Грузії, Вірменії, на Північному Кавказі, на південному березі Криму і навіть у центральних областях України. Вирощують цю рослину вже понад 3000 років. У культуру її ввели стародавні греки, в давньоримську епоху й Середньовіччя мушмула вже була найважливішою плодовою рослиною. Однак потім цікавість до неї поступово згасла, її замінили інші культури, зокрема завезені до Європи з Нового Світу. Нині мушмулу можна зустріти нечасто. Дерево мушмула – вічнозелена плодова рослина, вкрита темно-сірою корою, яка в гарних умовах може виростати до восьми метрів, але зазвичай не перевищує шести. Темно-зелене еліптичне листя мушмули сягає в довжину від 8 до 15, а в ширину – 3-4 см. Восени листя червоніє. Пізньої весни або на початку літа на дереві розкриваються білі п'ятипелюсткові квітки, які приваблюють своїми пахощами комах-запилювачів. Грушоподібний чи кулястий плід мушмули діаметром 2-3 см із постійними розгорнутими чашолистками забарвлений у червонувато-коричневий колір і здається порожнистим. У садових форм плід може сягати розмірів середнього яблука. Навіть після дозрівання фрукт мушмули залишається твердим і кислим, а їстівними плоди стають тільки після довгого зберігання або після заморозків: вони зморщуються, стають менші, м'якші й солодші. Вирощування мушмули з кісточки можна здійснювати в домашніх умовах. Витягнуту з м'якоті кісточку висаджують не пізніше ніж через три дні. Якщо ви придбали насіння мушмули в крамниці, то маєте розуміти, що вирощена з них рослина навряд чи дасть урожай, а ось мушмула з кісточки з'їденого фрукта буде плодоносити майже напевно. Субстрат для мушмули можна придбати в крамниці, а можна скласти самостійно з рівних частин листового ґрунту, перегною, піску та торфу. Заповніть субстратом горщик із дренажними отворами, не забувши спочатку помістити в нього шар керамзиту. Насіння мушмули заглиблюють у зволожений ґрунт на 2 см (в один горщик можна помістити до шести кісточок), після чого поверхню затягують плівкою або накривають склом. В очікуванні сходів посіви поміщають у тепле світле місце, наприклад, на підвіконня. Не раніше ніж за місяць з'являться паростки, і потрібно буде затінити сіянці від прямих сонячних променів, щодня провітрювати посіви й знімати конденсат із покриття, щоб від вогкості рослини не вразили грибкові хвороби. Коли сходи виростуть до 2 см, покриття з горщика знімають, а сіянці утримують при температурі не нижче 18 ºC. Якщо на дворі літо, виставляйте горщик із мушмулою на балкон або терасу, захистивши молоді рослини від поривів вітру, протягів і яскравого сонця. Підтримуйте субстрат у злегка вологому стані, поливаючи його 2-3 рази на тиждень. Якщо вже мушмула зійшла, то зростання її буде стрімким: через місяць сіянці можуть вирости до 15 см, і тоді, щоб вони не заважали один одному, їх розсаджують по окремих глибоких посудинах із ґрунтовою сумішшю з ріні, торфу та перегною. Слабкі сіянці після пересадки можуть загинути, але тут вже нічого не вдієш – природний добір. А великі й сильні рослини стануть ще більшими й міцнішими. Зацвіте мушмула домашня тільки на третій рік після пересадки в окрему посудину в кінці осені або на початку зими, а перші плоди можуть з'явитися до Нового року. Формувати крону домашньої мушмули можна тільки після цвітіння, хоча робити це й не обов'язково: можна надавати кроні форму, а можна дозволити їй виглядати природно, обрізаючи тільки загущуючі, слабкі, хворі та пошкоджені гілки. Трирічні саджанці мушмули, вирощені в домашніх умовах із кісточки, можна продовжувати вирощувати як домашні рослини, а можна висадити в сад. Ґрунт мушмулі потрібен добре дренований, нейтральний або слабкокислої реакції, а до складу ґрунту рослина невимоглива. Ґрунтові води на ділянці мають залягати не вище, ніж на глибині півтора метра від поверхні. Якщо ви вирішили висадити кілька саджанців відразу, дотримуйтесь між ними відстані 4,5 м і більше. Садять мушмулу у відкритий ґрунт, коли вона перебуває в спокої, тобто навесні або восени. Очистіть призначену для мушмули ділянку від бур'янів і перекопайте з кістковим борошном. Заготовте ґрунтову суміш із рівних частин ріні, дернової землі, перегною і листяної землі. Викопайте ями, які на третину перевищують об’єм кореневої системи саджанця із земляною грудкою. Вбийте в центр ями кіл такої висоти, щоб він діставав до нижніх гілок мушмули, переваліть саджанець із горщика в яму та заповніть простір ґрунтовою сумішшю. У результаті посадки саджанець має опинитися на тій же глибині, на якій він ріс у горщику. Після посадки рясно полийте рослину, а коли вода вбереться і ґрунт осяде, підв'яжіть саджанець до кілка й замульчуйте ґрунт навколо нього шаром компосту або перепрілого гною завтовшки 7-8 см таким чином, щоб мульча не торкалася стовбура. Догляд за мушмулою мало чим відрізняється від догляду за іншими плодовими культурами. Як виростити мушмулу на присадибній ділянці? Вам доведеться поливати рослину, намагаючись просочити ґрунт вологою, але при цьому не перезволожити її. Після поливу або дощу бажано розпушувати ґрунт у пристовбурному колі й видаляти бур'яни, які з'являються там. Підживлюють мушмулу 2-3 рази за сезон як мінеральними, так і органічними добривами, але молоді рослини вимагають частіших підживлень: один раз на 3 тижні. З усіх органічних підживлень рослина воліє розчин коров'яку. Напровесні, до початку сокоруху, потрібно проводити санітарне прочищення: видаляти хворі, поламані, підморожені та загущуючі крону гілки. Перші 3-4 роки потрібно вкорочувати скелетні гілки на третину приросту на зовнішню бруньку. Гілки, що переплітаються всередині крони, обрізають до 2-3 бруньок. Із чотирирічного віку крону мушмули, як і крону будь-якого плодового дерева, формують, а коли формування завершено, просто підтримують форму обрізуванням. Про те, як виростити мушмулу з кісточки, ви вже знаєте, але ця рослину можна розмножувати і вегетативно – живцюванням. Для цього з торішнього приросту зрізають живець завдовжки 15-20 см із двома вузлами, видаляють нижнє листя, а пластини верхніх листків укорочують на третину. Роблять це для того, щоби скоротити випаровування вологи. Зрізи припудрюють золою, після чого живці строго вертикально висаджують у горщик із керамзитом і торф'яно-піщаним субстратом. Заглиблюють живець на 4-5 см. Після посадки ґрунт поливають. Догляд за живцями полягає в регулярному поливі субстрату й обприскуванні живця кип'яченою водою. Для вкорінення мушмулі знадобиться близько місяця, а коли ви переконаєтеся, що у рослини відросли корені, пересадіть її в сад. Подальший розвиток саджанця може бути дуже повільним, проте не варто впадати у відчай: якщо умов вирощування мушмули вами дотримано, рано чи пізно живець обов'язково почне рости. Мушмула досить стійка як до хвороб, так і до шкідників, проте час від часу її може пошкоджувати листогризуча гусінь. Як із нею боротися? Навесні потрібно зібрати з дерева всі павутинні гнізда й спалити їх. У період розпускання бруньок мушмулу та ґрунт навколо неї обробляють семивідсотковим розчином Карбофоса або тривідсотковим розчином Нітрафена або Хлорофосу. У профілактичних цілях мушмулу двічі на рік – напровесні та після падолисту – обприскують розчинами препаратів Фітоверм (20 г на 10 л води), Інсегар (5 г на 10 л води) або Лепідоцид (25 г на 10 л води). Як ми вже згадували, з трьох видів роду в культурі вирощується тільки мушмула німецька, або мушмула кавказька, або мушмула кримська – рослина, яку ми описували на початку статті. Однак є ще мушмула японська, або еріоботрія, або локва, або шесек – невелика вічнозелена декоративна й плодова рослина, що вирощується як у відкритому, так і в закритому ґрунті. Локва належить до роду Еріоботрія родини Розові, тобто вона є родичкою мушмули німецької, по суті, не будучи мушмулою. сягає у висоту 8 метрів. І пагони, і суцвіття рослини рудувато-сірі від густого повстяного опушення. Овальні шкірясті, глянсові з верхньої сторони листки, сидячі або на коротких черешках, сягають у довжину 25, а в ширину 8 см. Знизу вони теж густо опушені. Білі або жовті п'ятипелюсткові квітки діаметром 1-2 см зібрані в кінцеві волотисті суцвіття. Рослина добре зносить холоди, а з віком її зимостійкість стає все вищою. З сортів мушмули (еріоботрії) японської найвідоміші: Мушмулу німецьку з її розлогою і густою кроною дизайнери висаджують через червонувато-коричневе листя. Часто два або три дерева садять на північ від інших рослин, щоб вони створили заслін від холодних зимових вітрів, адже доросла мушмула вирізняється зимостійкістю. Вирощують мушмулу в якості центральної точки в невеликому за розміром саду: її чудова крона декоративна навіть без листя, а навесні на ній розкриваються плоскі, як блюдця, ароматні рожевуваті або білі квіти. Удруге мушмула зацвіте в серпні-вересні, а восени листя рослини забарвиться в незвичайний червонувато-коричневий або червоно-жовтий відтінок. Химерні плоди теж додають рослині привабливості. Декоративну впродовж усього сезону мушмулу можна висадити в ряд уздовж садової доріжки, створивши паркову алею з дерев зі стрункими стовбурами та зімкнутими кронами. Плоди мушмули містять залізо, кальцій, калій, фосфор, йод, магній, цинк, селен, натрій, фруктозу, сахарозу, лимонну і яблучну органічні кислоти, вітаміни A, C, B1, B2, B3, B6, B9, пектини, дубильні речовини й фітонциди, які сприяють одужанню від шлунково-кишкових хвороб, нормалізує роботу кишківника, полегшують болі при каменях у сечовивідних шляхах і нирках. Відваром із незрілих плодів мушмули знімають запалення і зупиняють кишкові кровотечі. А відвар листя, зібраного з квітучої мушмули, має протизапальну, закріплювальну, кровоспинну дію. З плодів мушмули роблять спиртову настоянку, якою в Японії лікують бронхіти й астму. Багату на антиоксиданти, харчові волокна, фруктозу та лимонну кислоту низькокалорійну мушмулу часто включають у раціон дієтичного харчування. Вона сприяє зціленню від діабету, підвищує опірність організму інфекціям, усуває симптом дисфункції нирок, збільшуючи їхню фільтрувальну здатність, виводить з організму шлаки та токсини, покращує зір, роботу травних органів, усуває кишкові порушення, наприклад, закрепи, сприяє стабілізації артеріального тиску, знімає кишкову кольку й запобігає нежитю. За рахунок високого вмісту вітамінів, макро- і мікроелементів мушмула рекомендована вагітним жінкам і годувальницям, у яких не виявлено індивідуальної незносності продукту. З м'якоті плодів готують маски, які надають шкірі здорового кольору, усувають пігментні плями та розгладжують дрібні зморшки. Готують із мушмули й різні страви, наприклад, джеми, варення і компоти. Сік мушмули легко зброджується, тому його використовують для виготовлення наливок, вина та лікеру. З насіння мушмули варять напій, що нагадує каву. При введенні мушмули в дитячий раціон слід дотримуватися обережності, оскільки можуть проявитись алергічні реакції. Протипоказана мушмула й особливо її нестиглі плоди тим, хто страждає на запалення підшлункової залози, гастрит із підвищеною кислотністю та виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки. Цим людям небажано також пити вино чи сік із мушмулою. А ось варення або джем із неї чинять навіть на хворий організм благотворну дію. Плодовое дерево, или кустарник, мушмула относится к подсемейству Яблоневые, семейству Розовые. Родиной растения считается Китай, откуда ее позже завезли в Японию. На сегодняшний день мушмула распространена в Азии, теплых странах Средиземноморья, растет в Турции, Абхазии, северных районах Закавказья и Ирана, на Балканах. Другие названия мушмулы: эриоботрия японская, шесек, локва, бива, нисперо. Деревья достигают 10 метров в высоту, но выращенные в домашних условиях растения не превышают 2 метров. Цветы мушмулы рыжевато-серого или белого оттенка с приятным запахом и густым войлочным опушением. Примечательно, что цветет дерево или кустарник в период с сентября по ноябрь, плодоносит весной или в конце лета, очень хорошо переносит морозы до -15 градусов. И чем старше мушмула, тем она более устойчива к холодам. Даже если дерево погибло от мороза, оно вновь отрастает от корня. Деревья, растущие в северных частях, приносят плоды не каждый год, а только в теплую зиму. На ветках дерева есть колючки, листья жесткие, опушенные снизу. Плоды мушмулы с плотной кожицей, похожи на маленькие яблочки или абрикосы, оранжевого цвета. Растут плоды кистями, по 3-8 штук, внутри 4 крупные косточки. На вкус фрукты в зависимости от сорта слабокислые, сладкие, кисло-сладкие или чуть кислые, напоминают сочетание сочной груши и черешни или мясистую айву с чуть кисловатым привкусом. Самые известные виды растения: японская и кавказская (германская) мушмула. В Китае известно около 1000 сортов мушмулы, на Иберийском полуострове и в Алжире — 100. Наиболее известны следующие сорта: В плодах много витаминов и более 80% воды. Мушмула хорошо утоляет жажду, насыщает организм полезным веществами и содержит мало сахара, поэтому можно есть ее во время похудения. Есть фрукты могут и люди с сахарным диабетом, в составе плодов есть вещество, которое способствует выработке инсулина — тритерпен. В плодах, листьях и семенах содержится: Мушмула укрепляет иммунитет и является хорошим природным антиоксидантом. Кору применяют для дубления кожи, из древесины делают кухонную утварь и сувениры, семена употребляют только в обработанном виде, перемалывают и заваривают как кофе, из них варят отвары и настойки. Листья очень ценятся народными лекарями, так как содержат урсоловую, коросолиевую и помолиевую кислоту, карафоллин, растительные полифенолы, гликозиды. Эти вещества обладают свойствами бороться с чужеродными тельцами в организме. Не рекомендуется употреблять в пищу плоды при некоторых проблемах со здоровьем: Детям, во избежание аллергической реакции, можно съедать не более 2 плодов в день, взрослым — 4 плода. В 100 г мушмулы содержится всего 47 кКал, витамины А, С, группы В и множество полезных веществ и микроэлементов: Мушмула издавна применяется в народной медицине и получила признание в косметологии. Из всех частей растения готовят средства по уходу за кожей, маски и лосьоны для лица, которые помогают бороться с угревой сыпью. Цветы растения обладают отхаркивающими свойствами и помогают избавиться от накопившейся слизи в легких и бронхах. Беременным женщинам рекомендуют употреблять плоды в пищу для насыщения организма витаминами и полезными веществами. Мушмулу, листья и цветы растения используют в следующих случаях: Очень полезна мушмула для профилактики раковых опухолей, снижения радиации. Полезные свойства помогают избавиться от чувства усталости и повысить количество эритроцитов. При регулярном употреблении плодов укрепляется сердечная мышца, организм насыщается калием, который необходим для нормальной работы сердца. Витамин А, содержащийся в мушмуле, очень важен для здоровья глаз и предотвращает повреждение сетчатки свободными радикалами. Отвар для очищения организма
500 мл воды вскипятить и добавить 1 столовую ложку сушеных листьев мушмулы. Выдержать отвар 3 часа в термосе и процедить. Пить за 20 минут до еды по 50 мл. Курс приема отвара длится 2 недели, после необходимо сделать перерыв на несколько месяцев и повторить снова. Отвар очищает организм от солей, тяжелых металлов и шлаков, печень — от излишков билирубина. Спиртовая настойка от сильной простуды
5 крупных плодов хорошо размять, косточки растолочь и соединить с кашицей, залить 100 мл водки и тщательно перемешать. Вылить в стеклянную емкость, плотно закрыть, оставить на 3 дня в прохладном и темном месте. Готовый настой процедить и принимать перед едой по 1 столовой ложке. Настойка очень эффективна при простуде и хроническом бронхите, обладает хорошими отхаркивающими свойствами. Можно использовать при лечении астмы. Из плодов варят варенье, джемы, компоты, готовят соки, квас, ликер, вино, фруктовые салаты, соусы, шербет, используют как начинку при выпечке. Варенье из мушмулы и семян тыквы
Шербет из мушмулы
Выбирая плоды, важно обращать внимание на состояние кожицы и плотность фруктов. Кожура должна быть ровного цвета, без трещин, темных пятен и повреждений. Плоды должны быть средней плотности, несильно мягкие. Хранятся фрукты несколько дней в холодильнике, едят их очищенными от кожуры и семян. Мушмулу японскую и кавказскую можно вырастить и дома, используя один из 3 вариантов выращивания: Плод, из которого вы будете извлекать косточки, должен быть хорошо созревшим. Посадка состоит из нескольких этапов: Выращивание мушмулы кавказской из косточки осуществляется следующим образом: Оба вида отлично размножаются черенками, которые обладают хорошей жизнеспособностью. Этот вариант выращивания осуществляется следующим образом: Можно сделать для растения купол из прозрачного материала для более комфортных условий и добавлять в воду для полива средство «корневин» для более быстрого укоренения. При правильном уходе через месяц черенки должны укорениться. Прироста не будет заметно длительный период времени, потому что черенок будет находиться на стадии формирования корневой системы. Через год растение может начать сильно расти, так как корневая система уже полностью окрепнет. При правильном уходе постепенно вырастет деревце, которое будет радовать красивыми цветами и сочными фруктами. Возьмите от материнского растения однолетний здоровый побег, пригните к земле и зафиксируйте проволокой. Укореняются отводки медленно и отделять росточек нужно осенью, но только в том случае, если отводка хорошо прижилась. Можно стимулировать укоренение и добавить в воду для полива «корневин» и сок алоэ. Молодое деревце любит свет, сажать его нужно только на хорошо освещенном участке. Мушмулу нельзя сажать в местности с высокими грунтовыми водами, так как она нуждается в хорошем дренаже. В течение года дерево укоренится и начнет расти. Важно сделать все правильно. Дерево обрезают не только для красоты, но и для поддержки здорового состояния и повышения урожайности. Первые 3-4 года обрезку проводят на треть годичного прироста. Обрезают больные, сухие, подмерзшие ветки и неудачно переплетенные ветки в центре. После 4 лет проводят только санитарную и декоративную обрезку. Враги мушмулы в открытом грунте — щитовка и сажистый гриб. Для профилактики необходимо 2 раза в сезон опрыскивать деревце раствором лепидоцида или фитоверма. Мушмула любит нейтральную или слабокислую почву и быстро забирает себе все полезные вещества. Летом важно регулярно подкармливать растение. За день до полива при активном росте необходимо вносить калийные удобрения, при цветении — фосфорные. Растение любит, когда его удобряют коровяком с органическими удобрениями в пропорции 1 к 8. Молодые деревья и саженцы подкармливать нужно раз в 2 недели, взрослые деревья — 2 или 3 раза с весны до осени.Як зберігати мушмулу
Мушмула: вирощування з кісточки вдома і в саду
Посадка й догляд за мушмулою
Дерево мушмула – опис
Догляд за мушмулою в домашніх умовах
Вирощування мушмули з кісточки
Вирощування мушмули в саду
Посадка мушмули в ґрунт
Як доглядати за мушмулою в саду
Розмноження мушмули
Хвороби і шкідники мушмули
Види і сорти мушмули
Мушмула японська (Eriobotrya japonica)
Мушмула в ландшафтному дизайні
Властивості мушмули – шкода і користь
Корисні властивості мушмули
Мушмула – протипокази
Мушмула
Сорта и виды
Полезные свойства и вред
Пищевая ценность
Применение в медицине и косметологии
Мушмула в кулинарии
Как выбрать и хранить мушмулу
Выращивание мушмулы дома
Выращивание японской и кавказской мушмулы из косточек
Выращивание из черенков
Выращивание отростками
Посадка саженца на постоянное место
Обрезка
Болезни и вредители
Подкормка