Аналіз крові на Д-димер та розшифрування результату

Процес згортання крові іноді порушується. Існують певні симптоми, у разі яких лікар призначає аналіз крові на д-димер. Це обстеження використовується для виключення захворювань, пов'язаних із тромбоутворенням, для контролю за якістю лікування, а також під час вагітності для виявлення та попередження ускладнень. Розглянемо, що показує д-димер, норми та причини відхилень показника в аналізі крові.

Д-димер в аналізі крові – що таке?

У процесі фібринолізу після руйнування тромбу у крові залишається продукт розпаду фібрину. Ця невелика ділянка білка називається димер, вона складається з 2-х з'єднуються Д відрізків білка фібриногену.

При травмах, кровотечах білок фібрин за участю особливого ферменту тромбіну перетворюється на згустки крові – тромби. Так людський організм захищається від великої крововтрати. Цей захисний механізм іноді дає збій. При підвищеній кількості фібрину виникає тромбоз, судини закупорюються, що порушує кровообіг.

Для розсмоктування тромбів у організмі запускається інший захисний механізм. Білок плазмін очищає судини, знищуючи тромби та руйнуючи фібрин. При цьому в процесі руйнування надлишкового фібрину утворюється невеликий білковий фрагмент д-димер.

Кількість д-димеру в крові визначає роботу 2 процесів: тромбоутворення, aібринолізу. Два механізми повинні бути в балансі між собою. Д-димер показує, коли рівновага порушується і виникають небезпечні життя стану.Посилене утворення тромбів призводить до перекриття дрібних і великих судин, а недостатня згортання крові підвищує ймовірність великої втрати крові при травмуванні.

Аналіз крові на д-димер застосовується для оцінки стану людей із патологіями згортання крові. Спосіб досить інформативний та недорогий, він почав активно використовуватися з початку 90-х років минулого сторіччя. З того часу дослідження увійшло до практики для діагностики тромботичних порушень на ранніх стадіях.

Норма Д-дімера

Цей лабораторний показник визначають не лише великі клініки, але й інші лікувальні медичні заклади, які мають спеціалізоване лабораторне обладнання та набори для визначення тесту на димер. Своєчасне виявлення порушень допомагає вчасно вжити екстрених терапевтичних заходів та врятувати життя хворому при гострих патологіях системи гемостазу.

Показники норми у різних лабораторіях можуть відрізнятися, оскільки для позначення застосовуються різні одиниці виміру:

• Дімер еквівалентні одиниці (ДЕЕ) – норма 0,25 мкг/л;
• Фіброген еквівалентні одиниці (ФЕЕ) – норма 0,5 мкг/л.

Показники норми д-димера в аналізі крові розроблені тільки для дорослих людей (у жінок та чоловіків – однакова норма), оскільки відомо, що діти наражаються на ризик тромбоутворення дуже рідко.

Якщо у здорової людини в крові показник взагалі не виявлений або присутній у дуже невеликому обсязі (до 0.5 мкг/л) це також вважається нормою.

У деяких випадках при лабораторних дослідженнях рівень д-димеру визначається нижче за прикордонне значення при явних симптомах патології. Причинами парадоксальної поведінки системи коагуляції є:

• Невеликий розмір тромбу;
• Довге знаходження зразка крові в пробірці до визначення (більше 6 годин);
• Недостатня кількість взятого матеріалу;
• Прийом тромболітиків та антикоагулянтів.

Д-димер є початковим способом лабораторної діагностики тромботичних порушень, але лікування починають, не чекаючи результатів залежно від клінічної картини, щоб не прогаяти дорогоцінний час.

Причини відхилень

Підвищення концентрації д-димер є важливим діагностичним показником. Найчастіше рівень підвищується при тромбозі глибоких вен, тромбоемболії головної артерії легень, синдромі ДВЗ (Внутрішньосудинному дисемінованому зсіданні). Крім цих небезпечних патологій, фрагменти Д збільшуються в плазмі при інших патологіях або фізіологічних станах:

• При лікуванні підвищеного тромбоутворення;
• При патології онкологічного характеру;
• При зараженні інфекційними збудниками;
• У розпалі запального процесу;
• При ураженні паренхіми печінки;
• При ішемічній хворобі та інфаркті серцевого м'яза;
• При великих травмах та величезних гематомах;
• При післяхірургічних станах;
• У похилому віці після 80 років;
• При фізіологічних змінах, пов'язаних із вагітністю.

Хибнонегативний результат з'являється за таких обставин, коли д-димери виявляються дуже рано і тромби не встигають утворитися. Несправжній позитивний тест з'являється в тому випадку, якщо взятого матеріалу для діагностики занадто багато.

Норма Д-димеру у вагітних

Оскільки при тромбозі виникає генетична схильність, то етапі планування вагітності слід відвідати генетика. Кожна жінка при першому відвідуванні жіночої консультації та постановці на облік повинна зробити тест на д-дімер.

Якщо вагітна не входить до групи ризику та перше обстеження визначило нормальні значення маркера, повторний аналіз не є обов'язковим.

На початку вагітності у майбутніх мам показники д-димеру у крові підвищується несуттєво. У деяких жінок через індивідуальні особливості рівень може взагалі не змінюватися. У третьому триместрі ближче до кінця вагітності концентрація маркера сильно збільшується, що нормальним станом.

Таблиця норми д-дімера в аналізі крові при вагітності у тижні:

Якщо під час вагітності показники д-димеру дуже завищені, після пологів жінці рекомендується зробити контрольний тест. Зазвичай через 1,5-2 місяці значення маркеру нормалізуються. Раніше цього періоду досліджувати кров недоцільно, жіночий організм ще не повернувся до норми, результат буде хибним. Коли під час вагітності значення маркера були нормальними, повторне дослідження не потрібне.

Підвищений Д-димер під час вагітності

Найчастіше під час виношування малюка маркер д-дімер не перевищує межі норми або збільшується незначною мірою з природних причин. Патологічно підвищений д-димер при вагітності може спостерігатися у таких випадках:

• Діабет 1 та 2 типів;
• Хвороби нирок, печінки;
• Пізні ускладнення вагітності-набряки, високий тиск, активне виведення білка із сечею, судоми;
• Функціональні порушення серцевої діяльності;
• Алергічні стани;
• Наявність двох та більше ембріонів;
• Інфекційні хвороби; травми;
• хірургічні операції;
• Передчасне плацентне відшарування.

При патологічних результатах виявляється точна причина збільшення димеру. Для приведення маркера до норми призначається терапевтичне лікування. При незначному підвищенні лікувальних заходів можна проводити вдома. При суттєвому відхиленні від нормальних меж вагітній жінці необхідне спостереження у стаціонарі. Своєчасне коригування маркера безпосередньо знижує ймовірність виникнення тяжких недуг і допомагає жінці виносити здорову дитину.

Низький Д-димер при вагітності

Якщо кров на аналіз маркера визначає низький показник норми, дуже часто це залишається поза увагою, тому що при цьому не виникає ускладнень вагітності та не відбувається серйозних порушень. Певні норми зниження немає, є лише приблизні рамки. Однак додаткова консультація фахівців все ж таки потрібна.

Під час до обстеження виявляються порушення зсідання крові з наступних причин:

• Спадкова гемофілія;
• Недостатнє надходження в організм вітаміну К1 та К2;
• Онкологія печінки;
• Передозування медикаментів для розрідження крові;
• Низький гемоглобін.

Для того щоб повернути показники в норму жінці рекомендують збагатити свій раціон продуктами, що містять вітамін К – це зелені листові овочі, сира ріпа, броколі, огірки, білокачанна і цвітна капуста. Вітамін До може бути призначений ін'єкціях. При сильному зниженні показників та загрозі втрати плода переливаються донорські тромбоцити.

Сподобалася стаття? Поділіться їй із друзями у соціальних мережах:

Система гемостазу: Д-димер

Д-дімер це маркер фібринолізу та тромбоутворення.Є фрагментом білка, який утворюється при руйнуванні згустку. Виявлення Д-дімера у крові показує, що було запущено систему згортання крові (гемостазу).

Клінічна значимість D-димеру

Протікають у людському організмі патологічні процеси, у яких порушується нормальна гемокоагуляція, ставляться до життєздатним станам. Схильність до підвищеного тромбоутворення стає причиною:

• інсульту – гострої недостатності кровопостачання головного мозку;
• тромбоемболії легеневої артерії – закупорки гілок судини кров'яними згустками, сформованими у венах тазу та нижніх кінцівок;
• інфаркту міокарда - тяжкого прояву ішемії серцевого м'яза, асоційованого з нестачею її кровопостачання;
• тромбозу глибоких вен – стану, що характеризується утворенням згустків крові, що перешкоджають її нормальній циркуляції, та може призвести до розвитку гангрени (некрозу тканин).

Моніторинг стану пацієнта із захворюваннями системи згортання здійснюється за допомогою дослідження крові на D-димер – продукт розпаду фібрину (нерозчинного у воді білка).

Що показує D-димер у дослідженні крові?

Якщо в організмі людини виникає кровотеча активується система згортання крові. У результаті формується тромб, що складається з тромбоцитів, еритроцитів і фібрина, який зупиняє кровотечу Виявлення у крові фрагмента фібриногену Д-Дімер вказує на активацію у ній фібринолізу, тобто на запуск процесів руйнування тромбів. За допомогою аналізу можна виключити чи підтвердити у пацієнта наявність тромбозів.

Цей тест дозволяє практикуючим спеціалістам визначити:

• чи є в судинах тромби, здатні перекрити кровотік;
• чи існує ймовірність розвитку онкологічних патологій, захворювань судинної та серцевої систем.

Це необхідно при оцінюванні ризику виникнення у конкретного пацієнта важких станів, що загрожують життю. Дослідження складається з 2-х етапів:

1. Якісного – необхідного виявлення факту підвищення D-димера.
2. Кількісного – визначення точного рівня білкового фрагмента, що утворюється внаслідок розпаду згустку.

У результаті виконання терапевтичних заходів при захворюваннях системи гемостазу D-димер визначають кілька разів – зниження його концентрації є свідченням ефективності лікування та поліпшення стану здоров'я пацієнта.

Показання до аналізу

Аналіз на Д-дімер показаний при підозрі на тромбоз глибоких вен, ДВЗ-синдром, ТЕЛА. Також призначається при ускладненій вагітності з ризиком тромбоутворення. Людям, які отримують антикоагулянтну терапію, призначається для моніторингу та лікування.

Як підготуватись до аналізу?

Для здачі аналізу крові на Д-дімер не потрібна спеціальна підготовка.
Достатньо дотримуватись загальних рекомендацій для підготовки до досліджень крові:

1. Аналіз рекомендується здавати натщесерце, після 10-12-ти годинного нічного голодування;
2. Оптимально проходити обстеження вранці, тому що існують добові коливання показника, а значення норм у лабораторіях наведено, як правило, для ранкового годинника;
3. Напередодні обстеження слід уникати харчових навантажень, вживання алкоголю;
4. Перед здаванням потрібно виключити психоемоційні напруження та фізичні навантаження;
5. Якщо Ви приймаєте ліки, потрібно проконсультуватися з лікарем про можливу відміну препаратів, які можуть суттєво вплинути на результат;
6. Не палити щонайменше за годину до здачі аналізу.

Норма Д-димера у крові

Норма даного маркера в крові - 500 нг/мл або 0 - 0,55 мкг FEU/мл (Мкг фібриноген-еквівалентних одиниць).

Інтерпретація результатів аналізу

У нормі Д-дімер практично не визначається в крові, так як утворюється тільки при руйнуванні сформованого згустку. Коли відбувається коагуляція з фібринолізом, рівень Д-димера зростає. Тобто підвищений рівень маркера говорить про наявність в організмі тромбу та тромболізису, не вказуючи на його локалізацію.

Різке підвищення Д-димеру у сироватці крові спостерігається за наявності великої кількості тромбів у кровоносному руслі, що найчастіше обумовлено ДВС-синдромом та венозною тромбоемболією.

Незначне підвищення концентрації Д-димеру може спостерігатися при:

• інфаркт;
• травми;
• недавно перенесених оперативних втручань;
• онкологічні захворювання;
• активних запальних процесах;
• захворюваннях печінки та серця.

При вагітності концентрація Д-дімера зростає пропорційно до терміну.

У пацієнтів старше 80 років, а також у хворих на ревматоїдний артрит, рівень маркера так само може бути збільшений.

Висновок: аналіз на концентрацію Д-дімера найчастіше є допоміжним тестом у постановці діагнозу і допомагає підтвердити або виключити наявність процесів тромбоутворення.

Що означає зміни рівня D-димера?

Цей показник залежить від розміру кров'яного згустку та тривалості застосування антикоагулянтів або тромболітиків.Навіть незначне його збільшення вказує на ймовірність наявності у пацієнта:

• тромбозу;
• гострого коронарного синдрому (передінфарктного стану);
• ішемічної хвороби серця (функціонального та органічного ураження серцевого м'яза, викликаного недостатнім кровопостачанням);
• злоякісного процесу;
• розшаровує аневризми аорти;
• ДВЗ-синдрому (важкого розладу гемостазу, обумовленого дефіцитом резервів системи згортання крові);
• серцевої недостатності (декомпенсованої функціональної діяльності міокарда);
• сепсису (генералізованої гнійно-септичної інфекції);
• захворювань нирок чи печінки;
• серповидно-клітинної анемії (спадкової патології крові, зумовленої аномальною структурою гемоглобіну);
• великої гематоми;
• гострого респіраторного дистрес-синдрому (важкого прояву дихальної недостатності, що супроводжується не кардіогенним набряком легень, порушенням функції зовнішнього дихання та дефіцитом кисню).

Рівень D-димеру 700 нг/мл та вище вважається смертельно небезпечним.

Зниження показника свідчить про високий ризик кровотеч, тому пацієнту потрібна консультація гематолога та проведення додаткового обстеження.

Що робити при високому D-димері?

При виявленні тромбів пацієнту призначаються антиагрегантні препарати. Важливо пам'ятати, що займатися самолікуванням та приймати медикаментозні засоби без призначення лікаря категорично заборонено! Існує безліч рецептів народної медицини, які сприяють розрідженню крові, проте і їх слід застосовувати лише за рекомендацією кваліфікованого фахівця. Для профілактики утворення тромбів можна включити до свого раціону:

• апельсиновий сік;
• зелений чай з імбиром та корицею;
• настоянку кінського каштана з лимоном;
• малинове варення;
• відвари з листя Гінкго Білоба, квітів лабазника, кореня шовковиці;
• чорний чай з пелюстки шипшини.

Яким має бути D-димер у вагітних?

У крові майбутні мами цей показник може збільшуватися в 3-4 рази та досягати 1000 нг/мл та вище, його референсні значення варіюють залежно від триместру – в:

• I – до 500 нг/мл;
• II – до 920;
• ІІІ – до 1500.

Зниження рівня D-димера спостерігається при проблемах системи згортання крові, що виникли ще до вагітності. У цьому випадку жінці негайно потрібна консультація гематолога.

Підвищення показника корелює з іншими ознаками гестозу (пізнього токсикозу) – стійкою артеріальною гіпертензією, протеїнурією (збільшенням у сечі кількості білка), набряклістю обличчя, шиї та кінцівок. Своєчасне проведення раціональної терапії сприяє нормальному родоразрешению.

D-димер: що це, аналіз та норма, підвищення та передумови до нього

Вчені вважають, що в плазмі крові постійно йде процес перетворення якоїсь невеликої кількості першого плазмового фактора згортання фібриногену (FI) на фібрин, який, як відомо, є основою тромбу. Проте організму утворений таким чином фібрин шкоди чомусь не приносить. Все дуже просто - під дією системи згортання нитки фібрину, піддаючись фібринолізу, розчиняються. Тим часом, не завжди в роботі системи згортання і фібринолітичної існує така узгодженість. Щоб дізнатися, як ці ланки функціонують, у клінічній лабораторній діагностиці використовують спеціальний маркер активації гемокоагуляційної системи – D-димер.

D-димер є фрагментом фібриногену, що дозволяє простежити ефективність процесу утворення фібриногену, а також його розчинення у разі надмірної активності фібринолітичної системи (ФС). Дія ФС при нормальному функціонуванні спрямована на лізис фібрину та розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК). У нормі у здорової людини при здачі аналізу на D-димер результат у бланку зазвичай прийнято вказувати як “негативний”. (Фізіологічні коливання допускають невелику концентрацію – до 500 нг/мл – докладніше).

Коротко про «молодий» аналіз

Про те, що після розпаду згортка крові з'являються деякі білкові субстанції, що являють собою два (D-димери) фрагменти фібриногену, стало відомо вже в 70-і роки минулого століття, проте ще 20 років особливості цих фрагментів не застосовувалися в клінічній лабораторній діагностиці через недостатню вивченість. Натомість у 90-х роках D-димер увійшов у практику як один з головних лабораторних тестів, що дозволяють діагностувати тромботичні стани на ранніх стадіях їх розвитку.

В даний час цей лабораторний показник використовують не тільки великі спеціалізовані клініки, кожен лікувальний заклад, що має спеціальне лабораторне обладнання і вважає себе здатним надати екстрену допомогу при гострих патологічних станах гемостазу, прагнути мати в арсеналі набір для визначення D-димера. Такий підхід допомагає своєчасно розпочати терапевтичні заходи і тим самим врятувати життя пацієнта.

Як з'являється D-димер

При підвищенні активації системи гемостазу під впливом головного каталізатора фібринолізу - плазміну, що розщеплює фібриноген і фібрин до розчинних продуктів, утворюються маленькі фрагменти, які за своєю структурною будовою не належать до кінцевих продуктів розпаду фібриногену - D-і Е-фрагментів. достатньою силою, здатною розірвати зв'язки, характерні D-доменам, в результаті даних реакцій починають з'являтися більші за величиною фрагменти - тримери та димери.

Наявність у крові (плазмі) подібних фрагментів, а саме D-димерів, вказує на занадто активний процес фібринолізу, який став наслідком підвищеної згортання крові та зайвого накопичення нерозчинного фібрину на попередніх етапах.

Про що "розкаже" D-димер

Оскільки фрагмент фібриногену D-димер є маркером активації гемокоагуляційних здібностей крові, цей лабораторний тест не входить до рутинних лабораторних досліджень.

У здорової людини цей показник в нормі може взагалі не виявлятись (Д-димер – негативний) або бути присутнім у дуже невеликих кількостях – до 0,5 мкг/мл (500 нг/мл).

Високий рівень цього показника вказує на розвиток тромбозів та допомагає діагностувати ДВС-синдром.

Таким чином, найчастіше підвищений рівень цього показника спостерігається (і служить важливим діагностичним критерієм) при:

• Тромбозі глибоких вен;
• ТЕЛА (тромбоемболія легеневої артерії);
• Внутрішньосудинному дисемінованому зсіданні крові (ДВС-синдром).

Крім цих небезпечних для життя станів, збільшення в плазмі крові D-фрагментів очікується від інших патологічних або фізіологічних (наприклад, вагітність) станів, що супроводжуються збільшенням кількості даного маркера:

1. Проведення тромболітичного лікування;
2. Онкологічна патологія (рівень D-димеру підвищений та залежить від стадії процесу та ступеня поширення метастазів);
3. інфекція;
4. Розпал запального процесу;
5. Ураження печінкової паренхіми;
6. Субклінічні порушення у системі гемостазу (у тому числі, тромбофілія в гінекологічній та акушерській практиці при безплідді, вагітності);
7. ІХС (ішемічна хвороба серця), ІМ (інфаркт міокарда);
8. Гематоми значних розмірів та інші травми;
9. хірургічні втручання;
10. Старечий вік;
11. Фізіологічна підготовка до відповідальної роботи системи гемостазу під час вагітності.

Тим часом, в інших випадках від лабораторного дослідження фрагментів фібриногену можна очікувати і парадоксальні результати (значення D-димеру виявляються нижчими за порогові за наявності явних ознак патології). І хоча у пацієнтів з тромбозами подібне явище відноситься скоріше до винятків, ніж до правил (не досягає 2%), його не можна ігнорувати та заспокоюватися, якщо даний лабораторний тест показує низький рівень D-димеру. Причинами такої «ненормальної» поведінки системи гемокоагуляції при тромбозах можуть бути:

• Маленькі розміри кров'яних згустків;
• Тривале перебування зразків у пробірках до дослідження (6 годин і більше) та відстрочене тестування;
• Зменшення активності фібринолізу внаслідок нестачі tPA (тканинний активатор плазміногену) або високої концентрації PAI-I (інгібітор активатора плазміногену)

Таким чином, даний лабораторний показник надає суттєву допомогу в діагностиці синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВС-синдром) та різних тромботичних станів, дозволяє оцінити ступінь ризику у пацієнтів, які вже мають подібні проблеми, допомагає спостерігати за перебігом розпочатого лікування. Разом з тим, незважаючи на те, що D-димер відноситься до початкових методів лабораторної діагностики тромботичних станів, при призначенні антикоагулянтної терапії зовсім не обов'язково чекати на результати аналізу – лікування потрібно починати залежно від клінічної ситуації, інакше дорогоцінний час може бути втрачено. Крім цього, дослідження фрагментів фібриногену доцільно призначати, якщо ризик розвитку захворювань серця та судин (ІХС) вже явно позначився і, звичайно, його можна використовувати як незалежний фактор ризику смерті від серцево-судинних ускладнень при підозрі на серйозну патологію системи гемостазу.

D-димер при вагітності

Визначення фрагментів фібриногену може відігравати важливу роль при вагітності. Рівень показника в плазмі зростає в міру наближення організму жінки до пологів, проте надмірне збільшення його значень до кінця II триместру (після 20 тижнів) може бути аж ніяк не сприятливим прогностичним фактором і вказувати на розвиток тромбозу глибоких вен.

Концентрація D-димерів при вагітності сильно підскакує ближче до пологів та в період пологової діяльності, після завершення процесу протягом 3 днів також швидко знижується, але у фізіологічну норму приходить лише приблизно через місяць.

Таблиця: норми D-димеру на тижні вагітності

Очевидно, що концентрація D-димеру помітно відрізняється від його значень поза цим станом. Однак можна з упевненістю констатувати, що D-димер при вагітності вдало доповнив існуючий із незапам'ятних часів перелік показників коагулограми і, більше того, став важливим прогностичним тестом, що дозволяє попередити багато проблем, пов'язаних із народженням нової людини.

D-димер як лабораторний тест

Результат аналізу «D-димер – негативний», як правило, обнадіює і в переважній більшості випадків дозволяє виключити тромботичні порушення, проте, як сказано вище, при «хорошому аналізі» певна частка ймовірності розвитку тромбоемболій все ж таки залишається (залежить від характеристики конкретного набору) . Найкращий, високоспецифічний та чутливий тест не повинен помилятися у більш ніж 1% випадків (тобто тромботичний стан має місце, а D-димер у плазмі відсутній).

Високий рівень показника дає підстави провести інші дослідження, що дають змогу виявити патологію глибоких вен нижніх кінцівок (УЗД) або легеневої артерії (сцинтиграфія).При використанні даного лабораторного тесту також не слід забувати про вікові відхилення від загальноприйнятої норми, наприклад, для людей після 50 років підвищеним вважається результат розрахований, виходячи з віку (перевищення віку х 10 вказує на розвиток патології).

Тим часом, як вже було згадано, іноді при визначенні D-димеру можна отримати результат, який не відповідає проявам клінічної картини хвороби.

Високі (хибнопозитивні) значення показника спостерігається при різних станах, що викликають відповідну реакцію гемостазу:

1. Захворювання печінки;
2. Запальні процеси;
3. Перенесених у недавньому минулому хірургічних операціях і травмах, що мобілізують систему згортання;
4. новоутворення;
5. Значно підвищений зміст РФ (ревматоїдний фактор);
6. Вагітності.

Низький або негативний результат може мати місце, якщо:

• Проба для визначення D-димера відбирається відразу після утворення згустку (система гемостазу не встигає відреагувати та надати достовірну інформацію) або, навпаки, зразок крові піддається аналізу із запізненням у кілька діб;
• У крові пацієнта перебувають препарати, що перешкоджають утворенню пакунків або сприяють розчиненню вже сформованих тромбів, тобто наявність антикоагулянтів спотворює інформативність аналізу, знижуючи значення показника до негативних результатів.

Помилкові результати можна отримати і через технічну помилку (невідповідність обсягу антикоагулянту обсягу взятої крові, запізнене проведення аналізу тощо). Однак загалом, сучасне лабораторне обладнання (аналізатор) та набори для експрес-аналізу дозволяють забезпечити високу чутливість та специфічність тесту, що дає можливість своєчасно діагностувати небезпечні тромботичні стани, що становлять загрозу життю людини.