Всеукраїнський зліт колекціонерів вінілових платівок відбувся в Довженко-Центрі. На січневому Kyiv Vinyl Music Fair представили оригінальні платівки й бобіни різних років, нові видання, музичну літературу та аксесуари. Вініл можна було придбати від 50 гривень. Найпопулярнішими були записи культових рок-гуртів - Pink Floyd, The Beatles, Black Sabbath. Kyiv Vinyl Music Fair відбувається з 2016 року в кількох містах України. У Києві – щомісяця. "Наша місія - популяризація та підтримка культури споживання музики, залучення нової аудиторії до високих аудіостандартів. Намагаємося зробити KVMF зручним, функціональним і цікавим, як це роблять наші колеги в усьому світі", – наголошують організатори. Gazeta.ua поговорила зі співорганізатором заходу – колекціонером Андрієм Мухою. Розпитали, хто колекціонує платівки, який найцінніший український вініл і які переваги платівок над сучасними носіями звуку. Як давно почали збирати платівки? Які з них були першими в колекції? Зацікавився музикою років у 6-7. Тітка була вихователькою в дитячому садку, мала багато платівок. Здебільшого класична музика. Мене зацікавила її колекція, серед платівок була "Бременські музиканти" – радянська ще. Казочка в музичному виконанні. Потім випадково побачив по телевізору гурт АBBА, згодом почув записи грецького співака Деміса Русоса – десь гучно, здається, у машині в когось. Привабила не лише класика, а й тогочасна попмузика. Так почалася колекція. У 1980-ті хлопці й дівчата захоплювалися колекціонуванням. Збирали марки, значки, монети, етикетки від цигарок і пляшок. Звісно, в ті часи, як і багато однолітків, теж цим захоплювався. Але колекціонування платівок тут ніби було "серйознішим" з-поміж інших дитячих хобі. Не скажу, що думав вирізнятися, просто подобалося. Музика перевершила це все – і досі лишилася. Перші платівки з колекції все ще маю, але їх довелося замінити. Минуло понад 40 років – виявив, що копії ті десь поділися. Можливо, загубилися. За цей час придбав їх у гарнішому стані. У колекції загалом майже тисяча платівок. Їхня вартість коливається, збільшується. Це можна порівняти з картинами, дорогими виданнями книжок, ікон, які виходили 100-200 років тому. Як антикваріат. Цінність у них зростає. Деяким екземплярам 50-60 років. Найдорожча – грецького гурту Aphrodite's Child за 1972 рік. Коштує приблизно півтори тисячі доларів. Частина однокласників також захоплювалися платівками. Але ніхто з них не зберіг це надовго. У когось захоплення тривало 5-10 років, не більше. Однокласники теж колекціонували платівки – ніхто не зберіг захоплення до цих часів Які платівки сильно зростають в ціні? Із чим це пов'язано? – Для колекціонера має ціну найперше видання. Перевидання завжди коштують дешевше. Також музику на платівці цінують за її унікальність – що виконавець вносить у неї суто свого. Скажімо, записи класичної музики не надто високо цінуються. Коасика постійно перевидається. Багато артистів перезаписують Симфонію №46. У класиці важливо зіграти за партитурами один в один. Натомість рокові й джазові твори навпаки – часто стають вартіснішими. "Богемську рапсодію" Queen з альбому A Night at the Opera ніхто ніколи не переспіває – це утопія. Платівки перевидаються, але звучання на них вже не ті, що були на першому етапі, коли видавалися вперше. Якщо люди переграють якийсь твір, то вкладають щось своє. Аранжування, душу, ауру, харизму. Якщо люди переграють якийсь твір, то вкладають щось своє. Аранжування, душу, ауру, харизму Чи правда, що на записи Фредді Мерк'юрі різко зріс попит із виходом фільму про співака – "Богемська рапсодія"? Коли вийшов фільм про Мерк'юрі, був шалений попит на його платівки. Здебільшого їх купували дівчата років 17-25. Чому так – це загадка для нас. Я маю альбом A Night at the Opera гурту Queen в колекції років вже 15. Купив в Англії. Там, де платівка випускали. У ті роки вона коштувала десь доларів 15. А зараз – 60-80. Коли вийшла платівка – наклад був високий. Але унікальність гурту й треку роблять її цінною. Так само було, коли вийшов фільм Елтона Джона (у 2019 році вийшла картина про артиста - "Рокетмен" - Gazeta.ua) – попит на платівки зріс. Є багато перевидань – в Україні такі коштують 700-900 гривень. Оригінальна – удвічі дорожча. Хоча наклади його платівок сильно високі – багато охочих купити. І охочих продати також. Про це треба говорити з погляду економіки – куди вкладати гроші. Це доволі гарна інвестиція з високим рівнем рентабельності. Навіть золото так не зростає в ціні, як платівки. У мене була перерва – років 10. Тоді деякі платівки коштували три-п'ять доларів. Коли почав знову збирати – деякі з них здорожчали вдесятеро. Здебільшого платівки Мерк'юрі купували дівчата років 17-25 Чи цінується серед колекціонерів українська музика? Які записи коштують найдорожче? Вініл заведено купувати там, де його записували – так вигідніше. Прибуваючи в Україну, туристи шукають місцеві крамнички з платівками. Нещодавно мене знайшов турист із Японії. Консультувався щодо українських записів. Спілкуюсь з усім світом. Знаю багатьох колекціонерів-меломанів. Українська музика їм цікава. Вона має сенс, душу, цікаву українську мову, яку вважають співочою і мелодійною. Серед сучасних гуртів колекціонери охоче купують Onuka, її альбоми коштують приблизно 150 євро. Популярні гурти Даха Браха, Dakh Daughters. Більш ранні періоди–по-різному. Наприклад, записи Софії Ротару не надто цінуються, бо там були мільйонні наклади. А от гурт "Кобза" – цінний. Перші два альбоми вийшли невеликим накладом. Найбажанішим серед колекціонерів є альбом Квітки Цісик, записаний за кордоном. Платівка vinyl Kvitka Cisyk вийшла накладом 5 тис. копій. Зараз її важко дістати, але всі сильно хочуть. У продажу немає. Лише на ресурсах. У знайомого у Львові є ця платівка з автографом Квітки Цісик – йому пропонували п'ять тисяч доларів. Відмовився продавати. Найбажанішим серед колекціонерів є альбом Квітки Цісик, записаний за кордоном За яким принципом обирають платівки для продажу на фестивалі? Які платівки ніколи не продасте? Зараз у колекції маю приблизно 30 відсотків платівок, які "налаштований слухати до пенсії". Третина таких, які слухав довго, а тоді відклав – може, пізніше захочу до них повернутися. І частина тих, які придбав із наміром: а раптом знайду щось цікаве, але сумніви однаково є. Це та категорія, платівки з якої потім продаються і обмінюються. Також є альбоми, які приїдаються, набридають. Щось відчуваєш, що вже не захоплює уваги, а хочеться цікаве й нове. Маю кілька платівок із записами гуртів, які цікаві й близькі. Ніколи їх не віддаватиму. Це британський гурт King Crimson, шотландці Cocteau Twins, і ще сильно люблю грецького композитора Вангеліса. Коли мене запитують, чим подобаються саме ці виконавці – не наводжу жодних аргументів. Просто подобаються. Про смаки не сперечаються. Вініл – це аналоговий звук. Поціновувачі часто зазначають м'якіше, "лампове" звучання Ваш фестиваль позиціонує себе як захід, який планує розширювати спільноту. Як пояснюєте новачкам, у чому перевага платівок перед сучасними носіями звуку? Платівки цікавлять тих, хто шукає естетичний складник. Людина, яку приваблює мистецтво, музика, живопис і графіка, – це все може знайти в платівці. Плюс вініл – це аналоговий звук. Поціновувачі часто зазначають м'якіше, "лампове" звучання. Особливо це стосується джазу й класичної музики, також фольку. У цифрі обмежений "діапазон натхнення". А аналоговий формат, безумовно, має "душу". Це той принцип, який видно в кіно й фотографії. Багато людей знімають на фотоплівку, а не на цифрову камеру. Кіно також іноді знімають на плівку, а не на цифру. Там одразу можна помітити різницю. Плівка має необмеженість потенціалу, цифра обмежена. Багато платівок оформлювали відомі художники, дизайнерські компанії світового рівня Зображення на платівці теж є цінним? Що саме в платівці становить цінність для колекціонерів? Платівка як елемент колекції має три складники. По-перше, це музичний матеріал, який записував той чи інший артист. Другий – це оформлення платівки. Скажімо, щодо мене – якщо немає належного оформлення, то платівка мені нецікава, не буду її лишати. Багато платівок оформлювали відомі художники, дизайнерські компанії світового рівня. Третє – інформація. На платівці пишуть склад учасників, хто написав вірші, хто музику, хто грав на яких інструментах. Також – де записувався альбом, на якій студії, хто продюсер. І цікавий елемент – лірика. Це вірші, які, власне, співають. Традиція наносити їх на платівку з′явилася наприкінці 1960-х. У рок-музиці лірика почала рухатися від примітивної лірики про кохання до потужнішої. Почали, наприклад, співати проти війни, потім на філософські теми. Певні гурти у складі мали професійних поетів. Наприклад, у британському гурті King Crimson були професійні лірицисти. Маємо певну кризу в освіті й естетичному вихованні. І люди хочуть чогось більшого. Шукають певного розвитку, натхнення У вас зараз молода аудиторія підтягується. Це певна мода на антикваріат, вінтаж? Люди, які цікавляться антикваріатом, мають здебільшого комерційний інтерес. Хочуть заробити на цьому або вкласти гроші. А наша аудиторія – це естети. Хочуть духовної насолоди. Наш ярмарок проводиться вже шостий рік. Останні три-чотири роки його відвідує здебільшого молодь – десь дві третини. Здається, маємо певну кризу в освіті й естетичному вихованні. І люди хочуть чогось більшого. Шукають певного розвитку, натхнення. Якоїсь духовної підтримки, чогось цікавого. Є люди, які просто приходять на ярмарки. Є ті, які в мережі знаходять і відстежують. У нас прихильників у соцмережах понад шість тисяч. А останній ярмарок відвідали 1700 гостей. Який мінімальний набір людини, яка починає свій шлях у цій тусовці? Платівки, програвач - що ще? Третина тих, хто приходить на Kyiv Vinyl Music Fair, – це люди, яким дісталася від батьків апаратура. Вони вирішили її затестувати, спробувати, що це таке. Також іноді люди купують платівки, не маючи навіть апаратури. Кажуть: "Я потім куплю". Цікаво, що згодом вони купують якусь техніку, часто недорогу. Це молодь, вони не мають грошей на дороге обладнання. Починають крок за кроком. Але дивимося, що за п'ять років рівень аудиторії зростає – вони розуміють, що те, що купили, не зовсім підходить. Не відображує всієї якості звуку й помалу розвиваютсья. Купують апаратуру значно якіснішу, роблять це поступово. Але згодом обирають ту, що має задовольнити їхні смаки й вуха. Наступний зліт Kyiv Vinyl Music Fair пройде 19 лютого у Довженко-центрі (вул. Васильківська,1). Вхід вільний. Сьогодні все більш популярними стають вінілові платівки, хоча музику можна прослухати на більш сучасних носіях – дисках, касетах, флешках або без будь-якого носія. Включити пісню можна на смартфоні, комп’ютері, музичному центрі або програвачі. Справжні поціновувачі музики віддають перевагу вініловим платівкам, адже це не просто музика, це неповторна атмосфера, яка дозволяє відчути весь спектр емоцій та задоволення від прослуховування улюблених мелодій. Купити вінілові платівки тепер можна не лише бу, а й нові – з новими сучасними хітами. Магазин вінілових платівок Plativka – це безліч екземплярів, як нових, так і старих. Ви можете обрати в каталозі платівку із улюбленою музикою сучасності або альбом із перевіреними хітами відомих світових виконавців з доставкою в будь-який куточок України. Ми гарантуємо якість кожного екземпляру, незалежно від того, це новий товар або той, який вже був у користуванні. Кожна платівка буде якісно звучати та передавати всі тональності і ноти мелодії. Демократичні ціни, висока якість продукції та бездоганний сервіс – це основи роботи нашого магазину платівок. Інтернет магазин вінілових платівок Plativka пропонує величезний вибір платівок різних музичних жанрів. В каталозі товарів ви можете знайти наступні категорії вінілових платівок: На сайті дешевих платівок є зручний пошук екземплярів. Ви можете обрати улюблених виконавців та обрати серед платівок потрібну. Також можна відфільтрувати платівки за роком випуску платівки, наприклад, якщо ви шукаєте старі екземпляри. Якщо ви знаєте рік випуску альбому виконавця, то є спосіб фільтрування платівок за вказаною характеристикою. Це допоможе знайти платівку із бажаними піснями, навіть якщо ви не знаєте, коли була випущена вінілова платівка. Сортування за країною виробника або назвою компанії, що випустила платівку, допоможе відфільтрувати екземпляри та віднайти необхідний варіант. Це можуть бути нові вініли або старовинні екземпляри, які представлені на сайті магазину платівок. Онлайн магазин вінілових платівок Plativka завжди перевіряє якість кожної платівки. Для нас важливо, щоб кожен клієнт був задоволений своєю покупкою. Тому, прослуховуючи музику на вінілі, як новому, так і б/у – ви не почуєте жодного стороннього шуму чи рипіння. Чому слід замовити платівку в інтернет-магазині Plativka? Серед основних переваг покупки платівок на нашому сайті можна виділити наступні: Обрати платівку можна для себе або на подарунок для близьких та рідних людей. Особливий спосіб прослуховування вінілу – це справжній ритуал, завдяки якому можна організувати тематичну вечірку, романтичне побачення або нестандартну зустріч із друзями. Якщо ви не знаєте, яку краще обрати платівку, то можете звернутися за консультацією до наших спеціалістів. Платівки – це основна спеціалізація інтернет-магазину, тому кожен співробітник зможе допомогти зробити найкращий вибір, в залежності від ваших побажань. Plativka – це магазин старих вінілових платівок, тому ви можете знайти в асортименті рідкісні та цінні екземпляри, які стовідсотково заслуговують вашої уваги. Варто відзначити, що вінілові платівки зберігають якість тривалий період часу. Тому навіть перші платівки сьогодні досить якісно звучать. Також в асортименті великий вибір нових платівок від найпопулярніших виконавців у різних музичних жанрах. Ви зможете придбати недорого платівку найулюбленішого сучасного виконавця або класичну музику – все залежить від музичних вподобань. Вартість старих платівок формується в основному, в залежності від року випуску та цінності екземпляру. В свою чергу цінність визначається рідкісністю екземпляру та його популярністю. Ціна нових вінілок також формується в залежності від кількості копій. Так, чим більша партія була випущена, тим нижча вартість екземпляру. Слід зазначити, що платівки характеризуються високою собівартістю, що впиває на їх ціну. Це зумовлено тим, що процес їх виготовлення досить складний, а матеріали для виробництва коштують дорого. Тому якісні вінілові платівки не можуть дуже дешево коштувати. Процес купівлі вінілових платівок з Японії часто може бути невиправдано ускладненим. Ми хочемо вирішити цю проблему, тому склали для вас повну інструкцію про те, як їх купувати легко і безболісно. Останнім часом вінілові платівки (чи "грамофонні платівки") повертають собі колишню славу і стають невід'ємним атрибутом до затишної та стильної атмосфери в домах і кав'ярнях по всьому світу. Нова хвиля популярності колись забутих платівок і дивує і не дивує водночас. В історії музики, моди та мистецтва завжди приходить момент ностальгії за минулим. На такій ретро-хвилі старі та забуті речі отримують новий шанс на життя. Водночас, така популярність платівок - це вражаюче явище, бо ж тільки недавно настав час, коли вони майже назажди увійшли в історію після появи сучасних музичних платформ. Але, незважаючи на це, японська звукозаписна індустрія завжди знаходилася на підйомі. І хоча більшість людей надає перевагу потоковим програмам та онлайн платформам, вінілові платівки з вашою улюбленою музикою завжди знайдуться, і ви можете збагатити ними свою особисту колекцію. Прообразом грамплатівки прийнято вважати восковий циліндр — звуконосій фонографа Т. А. Едісона, на якому в грудні 1877 була записана перша у світі фонограма. Проте пріоритет відкриття принципу механічного запису і відтворення звуку належить французькому поетові, музикантові, ученому Шарлю Кро (1842—1888), що представив 3 квітня 1877 Французькій академії свою роботу «Процес запису і відтворення явищ, що сприймаються слухом». У 1888 німецький інженер Е. Берлінер (1851—1929), що працював в США, запропонував використовувати як носій звуку цинковий диск, вкритий тонким шаром воску, і апарат для відтворення звуку з цього диска — грамофон. Диск Берлінера дозволяв знімати з нього металеву копію — матрицю для масового виробництва грамплатівок шляхом штампування спочатку з целулоїду, ебоніту, каучуку, потім шелакових смол. Перша у світі грамплатівка, зроблена Берлінером, зберігається в Національному музеї США у Вашингтоні. Наприкінці XIX століття у Камдені (США) відкрито першу у світі фабрику грамплатівок, що поклала початок найбільшому концерну грамплатівок «RCA Victor». У кінці XIX століття і на початку XX століття компанії і фірми по виробництву грамплатівок, грамофонів (патефонів) створюються в США — «Columbia», у Франції — «Pathé», у Великій Британії — «His Master's Voice», в Італії — «La voce del Padrone». До початку XX століття у світі налічувалися близько 3 тис. найменувань грамплатівок загальним тиражем понад 4 млн екз. (до 1903 випускалися тільки односторонні грамплатівки), головним чином із записами декламаційний-розмовного жанру, маршів, вальсів, пісень і романсів. Дуже незначну частину в репертуарі грамплатівок займала інструментальна музика — через технічну недосконалість запису. У 1903 році з'явилися (вперше в США і Великій Британії) двосторонні диски. У 1907 році в Парижі грамплатівки із записами видатних співаків Ф. Таманьо, Е. Карузо, А. Патті та ін. урочисто були поміщені в оцинковані герметичні футляри для збереження: футляри було вирішено розкрити через 100 років. Грамплатівка отримала широке розповсюдження в багатьох країнах світу. Швидкість обертання диска грамплатівок змінювалася від 90—100 об/хв до 76—80 об/хв, в 1925 прийнятий стандарт — 78 об/хв. У 1901—1902 була організована фабрика грамплатівок у Ризі, а в 1910 почав роботу Апрелєвський завод грамплатівок під Москвою, який згодом став найбільшим підприємством із виробництва грамплатівок у СРСР. Новий етап в історії грамплатівок почався наприкінці 20-х — початку 30-х рр., коли були винайдені апарати для електроакустичного запису й відтворення звуку, а також поліхлорвінілова маса для виготовлення грамплатівок, що дозволили значно поліпшити якість звучання грамзаписів. Якісно змінився і репертуар грамплатівок — значне місце в ньому посіли записи класичних творів симфонічної, камерної та оперної музики. У радянській продукції після націоналізації виробництва грамплатівок згідно з декретом РНК 1919 року, чільне місце займали також записи радянських політичних діячів та інша продукція ідеологічного спрямування. У 1930-х роках платівки виготовляли з однією композицією на одному боці, й часто один концерт одного й того ж виконавця продавали комплектом платівок, часто в картонних коробках, а іноді в коробках, оздоблених шкірою. Зовні ці обгортки дуже нагадували фотоальбоми. Тому й комплекти платівок почали називати record albums (тобто «альбом із записами»). Звичним і дешевим конвертом платівки був паперовий. Аби підсилити привабливість платівки (і підняти її ціну), зовнішній бік конверту почали художньо розробляти і всіляко оздоблювати. Для платівок, що видавались у Радянському Союзі, були, зокрема, конверти з такими художніми творами: Етикетка пластинки RCA Victor 1956 року, маркування «New Orthophonic» (праворуч від центрального отвору) вказує на частотну корекцію за стандартом RIAA Наприкінці 40-х рр. (вперше в 1948, США, фірма «Columbia») з'явилися довгограючі грамплатівки (призначені для електроакустичного відтворення за допомогою електропрогравачів, електрофонів, радіол), що дозволило набагато продовжити якісне звучання грамплатівок. В серпні 1952 року компанією RCA Victor були випущені перші серійні пластинки, записані з частотною корекцією (яка використовується і донині) зі значно розширеною смугою записаних частот (50—16 000 Гц), кращим відтворенням тембру звуку, динамічним діапазоном запису (до 50—57 дБ), рівнем шумів. З появою довготривалих грамплатівок, так званих LP (від англ. Long Play) стали скорочуватися тиражі звичайних і наприкінці 60-х рр. їх масовий випуск був припинений. У 1957—1958 в США і потім в інших країнах почався випуск стереофонічних грамплатівок, таких, що дозволили отримати при відтворенні близьке до натурального об'ємне звучання, а наприкінці 60-х рр. — платівок, з яких можна відтворювати записи як в монофонічному, так і в стереофонічному варіантах. У 1962 у Франції були випущені перші так звані гнучкі грамплатівки, які стали використовуватися як звукові ілюстрації в різного роду виданнях і зумовили появу «звукових» журналів. В кінці XX століття випуск грамплатівок істотно скоротився. Вони стали рідкістю, будучи витисненими компакт-дисками і аудіокасетами, проте продовжують випускатися для аудіофілів, колекціонерів і диск-жокеїв (DJ). Масовий випуск грамплатівок в СРСР почався в 30—40-ві рр. (у 1940 було видано понад 55 млн грамплатівок), з 1952 стали випускатися довготривалі грамплатівки, з 1962 — стереофонічні, з 1964 — гнучкі (з 1965 — звуковий журнал «Кругозір», з 1968 — «Колобок»), з 1969 — стерео-монофонічні. В 1964 році було засновано фірму «Мелодія». Вважається, що перші грамплатівки зі співом українською мовою були випущені у 1899 році фірмою «Еміль Берлінер» в Лондоні. Записи зроблені під час гастролей російського хору С. Медвєдєвої, диригент — С. Медвєдєва. Один запис, 15 березня 1899 року, номер у каталозі 11017 (1616) мав назву «Чорні хмари», вірогідно, це був дует Оксани і Андрія з опери «Запорожець за Дунаєм», інша платівка 13.03 1899 року — пісня «Сонце низенько» (номер у каталозі 11003 (1589), виконує М. Рубін), 16 та 17 березня 1899 року цей же хор записав кілька платівок з українськими піснями (названі малоросійськими), зокрема: номери у каталозі: 11004 (1629, ,,Godfather caught"), 11005 (1628, ,,Там у лузі береза стояла"), 11008 (1633, ,,Гречаники"), 11009 (1632), 11010 (1627, Original matrix: Gramophone Co. # 1627), 11036 (1652, ,,Hey you uhlans"), 11038 (1650, ,,Дядько"), 11039 (1655, ,,Chichuna"), 11049 (1812, ,,Засвистали козаченьки"). На теперішній час ці записи невідомі. У 1900 році «Еміль Берлінер» записав ще сім українських платівок. У Львові у 1904—1905 роках зроблено записи українських пісень у виконанні Г. А. Крушельницької, а у 1909 році — Ф. М. Лопатинської. [3] У 1908—1909 роках Лесею Українкою була організована етнографічна експедиція по Лівобережжю, до складу якої увійшли Ф. М. Колесса, О. Г. Сластіон та О. І. Бородай. Під час експедиції зроблені записи на фонограф пісень та дум у виконанні народних кобзарів. До 100-річчя Лесі Українки у 1971 році ці записи були відреставровані та випущені у вигляді платівки «Леся Українка з думою і піснею народа», на якій є й голос самої поетеси. [4] В Києві у 1909—1911 роках працювала студія звукозапису «Інтернаціональ Екстра-Рекорд», серед перших записів якої (липень 1909) був П. І. Цесевич, вірогідно й інші українські виконавці (каталоги студії не збереглися). Особливо цікаві 11 записів сопрано О. Д. Петляш у фортепіанному супроводі М. В. Лисенка. Три платівки з цієї серії були знайдені та нині знаходяться у фондах будинку-музею М. В. Лисенка, на них записані пісні «Гандзя» — «Лугом іду, коня веду», «Віють вітри» — «Карі очі» та «Ой казала мені мати» — «Не вернувся з походу». У Києві працювала тільки студія, а виготовлялися ці платівки в Берліні. [5] З 1911 року в Києві працювала фірма грамзапису «Екстрафон», яка вперше на території України почала виготовляти грамплатівки на місці. Першими українськими платівками, виготовленими в Києві були записи хору М. А. Надєждинського з піснями «Гуляв чумак на риночку», «Ой, летіла горлиця», «Ой, ходила дівчина», «Закувала та сива зозуля» та іншими, усього 7 пісень; тенору І. Є. Гриценко — «Сонце низенько», «У гаю, гаю» на слова Т. Г. Шевченка, « Дивлюсь я на небо» та інші, усього 6 пісень; також 6 пісень О. Д. Петляш. Ці записи зроблені були раніше, студією «Інтернаціональ Екстра-Рекорд». У 1912 році «Екстрафоном» випущені 10 українських пісень у виконанні хору Я. А. Шкредковського та Н. Нємчинова, 11 — у виконанні квартету Б. П. Гірняка; у 1914 році, до ювілею Т. Г. Шевченка — платівки з піснями на слова поета у виконанні Цесевича, Гриценка, Карлашова, Петляш та хору Надєждинського. Записані були такі твори, як «Реве та стогне Дніпр широкий…», «І широку долину…», «Якби мені черевички», «Огні горять, музика грає», «Тече вода в синє море», «Минали літа молодії» [5] . У перші роки радянської влади індустрія дореволюційного грамзапису була знищена, а залишки обладнання та сировини були звезені до Москви, де використовувалися головним чином для записів агітаційних промов вождів революції й їхніх соратників. Між тим ще до початку 1930-х радянська влада продовжувала випускати грамплатівки із записами кобзарів, а в середині 1930-х — Державної зразкової капели бандуристів [6] .Скільки коштує найдорожча вінілова платівка
"Платівку української співачки хотіли купити за п'ять тисяч доларів": колекціонер вінілу розповів про фестиваль Kyiv Vinyl Music Fair 8
Магазин вінілових платівок та аксесуарів
Огляд асортименту нашого інтернет-магазину вінілових платівок
Наш онлайн магазин вінілових платівок продає товари лише відмінного стану
Шукали магазин старих вінілових платівок? Ви його знайшли!
Грамплатівки в СРСР [ ред. | ред. код ]
Грамплатівки в Україні [ ред. | ред. код ]
Цікаві факти [ ред. | ред. код ]