Скільки важить один великий рак

Рак – собирательный термин, охватывающий широкую группу заболеваний, которые могут поражать любые органы и системы организма человека. Для обозначения этой категории заболеваний используются также термины «злокачественные опухоли» и «новообразования». Одной из характерных особенностей рака является быстрое размножение аномальных клеток, разрастающихся за пределы своих обычных границ и способных проникать в окружающие ткани, а также мигрировать в другие органы, то есть метастазировать. Распространенные метастазы – основная причина смерти от рака.

Характер проблемы

Рак - одна из ведущих причин смерти в мире, которая в 2020 г. внесла жизни почти 10 млн человек (1). В 2020 г. наиболее распространенными видами рака (с точки зрения числа новых случаев) были:

рак молочной железы (2,26 млн случаев);
рак легких (2,21 млн случаев);
рак толстой и прямой кишки (1,93 млн случаев);
рак предстательной железы (1,41 млн случаев);
рак кожи (немеланомный) (1,20 млн случаев);
рак желудка (1,09 млн случаев).

Наиболее распространенными причинами смерти от онкологических заболеваний в 2020 г. были:

рак легких (1,8 млн случаев смерти);
рак толстой и прямой кишки (916 000 случаев смерти);
рак печени (830 000 случаев смерти);
рак желудка (769 000 случаев смерти);
рак молочной железы (685 000 случаев смерти).

Ежегодно рак развивается у примерно 400 000 детей. Распространенность различных видов рака варьируется в зависимости от страны. Рак шейки матки является наиболее распространенным в 23 странах.

Что вызывает рак?

Рак возникает в результате перерождения нормальных клеток в опухолевые в рамках многоэтапного процесса, в ходе которого предраковое поражение обычно переходит в злокачественную опухоль. Эти изменения происходят в результате взаимодействия между генетическими факторами и тремя категориями внешних факторов, к которым относятся:

физические канцерогены, такие как ультрафиолетовое и ионизирующее излучение;
химические канцерогены, такие как асбест, компоненты табачного дыма, алкоголь, афлатоксины (в виде вредных примесей в составе пищевых продуктов) и мышьяк (в виде вредной примеси в составе питьевой воды);
биологические канцерогены, такие как инфекции, вызываемые некоторыми вирусами, бактериями или паразитами.

ВОЗ в лице созданного по ее инициативе Международного агентства по изучению рака (МАИР) занимается классификацией канцерогенных факторов.

С возрастом заболеваемость раком резко возрастает, что вероятнее всего связано с накоплением факторов риска развития определенных форм рака. Общее накопление факторов риска усугубляется тенденцией к снижению эффективности механизмов клеточной репарации по мере старения человека.

Факторы риска развития раковых заболеваний

К факторам риска развития рака и других неинфекционных заболеваний относятся употребление табака и алкоголя, нездоровое питание, низкий уровень физической активности и загрязнение воздуха.

Также факторами риска рака могут быть некоторые хронические инфекции, и в странах с низким и средним уровнем дохода эта проблема стоит особенно остро. В 2018 г. примерно 13% случаев рака, диагностированных во всем мире, были ассоциированы с канцерогенными инфекциями, такими как Helicobacter pylori, вирус папилломы человека (ВПЧ), гепатит B, гепатит C и вирус Эпштейна-Барра (2).

Вирусы гепатита B и C и некоторые типы ВПЧ повышают риск развития рака печени и рака шейки матки соответственно. ВИЧ-инфекция повышает риск развития рака шейки матки в шесть раз и значительно увеличивает риск развития других видов рака, таких как саркома Капоши.

Снижение бремени онкологических заболеваний

В настоящее время около 30–50% раковых заболеваний поддаются профилактике при условии исключения факторов риска и осуществления ряда научно обоснованных стратегий профилактики. Кроме того, бремя онкологических заболеваний можно снизить за счет раннего выявления рака и оказания пациентам надлежащего лечения и ухода. Многие виды рака поддаются излечению с высокой вероятностью успеха при условии их выявления на ранних стадиях и проведения надлежащей терапии.

Профилактика рака

Некоторые способы профилактики развития онкологических заболеваний:

отказ от употребления табака;
поддержание здоровой массы тела;
здоровый рацион питания, включающий фрукты и овощи;
регулярная физическая активность;
прекращение или ограничение употребления алкоголя;
вакцинация представителей определенных групп населения против ВПЧ и гепатита В;
исключение ультрафиолетового облучения (прежде всего, в результате воздействия солнечных лучей или аппаратов для искусственного загара) и/или использование средств защиты от солнечных лучей;
обеспечение безопасного и целесообразного использования ионизирующего облучения в медицине (в целях диагностики или терапии);
снижение воздействия ионизирующего облучения в контексте профессиональной деятельности;
снижение воздействия таких факторов, как загрязнение атмосферного воздуха и воздуха внутри помещений, в том числе радоном (радиоактивным газом, который является продуктом естественного радиоактивного распада урана и может накапливаться внутри зданий (жилых помещений, школ, предприятий)).

Раннее выявление онкологических заболеваний

Раннее выявление и лечение онкологических заболеваний снижают связанную с ними смертность. Раннее выявление рака предполагает проведение двух комплексов мероприятий – ранней диагностики и скрининга.

Ранняя диагностика

Выявление рака на ранних стадиях повышает вероятность хорошего ответа на лечение, увеличивает шансы пациента на выживание, уменьшает тяжесть заболевания и позволяет использовать менее дорогостоящие методы лечения. Раннее выявление рака и скорейшее начало лечения позволяют значительным образом улучшить жизнь онкологических больных.

Три составляющих успеха ранней диагностики:

осведомленность о симптоматике различных видов рака и понимание необходимости обращения к врачу в случае возникновения признаков патологии;
наличие возможности пройти обследование и диагностику;
своевременное направление к специалисту для прохождения лечения.

Ранняя диагностика симптоматических форм рака актуальна в любых условиях и в отношении большинства онкологических заболеваний. Программы по борьбе с онкологическими заболеваниями должны сокращать задержки и другие факторы, препятствующие постановке диагноза, предоставлению лечения и поддерживающего ухода.

Скрининг

Скрининг проводится с целью выявления признаков возможного наличия определенных видов рака или предраковых поражений на этапе, предшествующем развитию симптомов. При обнаружении патологических процессов в ходе скрининга пациентов направляют на дальнейшую диагностику для подтверждения окончательного диагноза, а в случае выявления рака – на специализированное лечение.

Программы скрининга эффективны в отношении некоторых, но не всех видов рака, и, как правило, с организационной точки зрения скрининг отличается большей сложностью и ресурсоемкостью по сравнению с программами ранней диагностики, поскольку требует специального оборудования и персонала. Наличие программ скрининга не отменяет потребности в программах ранней диагностики, поскольку они позволяют выявлять рак у людей, не отвечающих критериям прохождения скрининга по возрасту или подверженности факторами риска.

Во избежание чрезмерного количества ложноположительных результатов отбор пациентов для скрининга проводится с учетом возраста и факторов риска. Примеры методов скрининга:

тестирование на ВПЧ (в том числе методами определения ДНК и МРНК ВПЧ) как предпочтительный способ выявления рака шейки матки; и
маммография для выявления рака молочной железы у женщин в возрасте 50–69 лет в странах с развитыми или относительно развитыми системами здравоохранения.

В рамках программ как в области скрининга, так и в области ранней диагностики должен обеспечиваться контроль качества.

Лечение

Правильная постановка диагноза крайне важна для назначения надлежащего и эффективного лечения, поскольку каждый вид рака требует специальной терапии. Обычно лечение включает хирургическое вмешательство, лучевую терапию и/или системную терапию (химиотерапию, гормональную терапию, таргетную биотерапию). При правильном выборе тактики лечения во внимание принимается вид рака, а также индивидуальные особенности пациента. Для достижения прогнозируемого терапевтического результата важно в установленные сроки полностью выполнить протокол лечения.

Важным первым шагом является определение цели терапии. Как правило, основной целью терапии является излечение рака или значительное продление жизни пациента. Еще одна важная цель состоит в повышении качества жизни больного. Для этого пациенту может быть предоставлена помощь, направленная на поддержание его физического, психологического, социального и духовного благополучия, а также паллиативная помощь на терминальных стадиях заболевания.

Для некоторых наиболее распространенных видов онкологических заболеваний, таких как рак молочной железы, рак шейки матки, рак ротовой полости и колоректальный рак, характерна высокая вероятность излечения при условии раннего выявления и проведения терапии на основе передовой практики.

Некоторые виды рака, такие как тестикулярная семинома и различные типы лейкемии и лимфомы у детей, также имеют высокие показатели излечения при условии проведения надлежащей терапии даже в случаях, когда раковые клетки присутствуют в других органах или тканях организма.

При этом, однако, между странами различного уровня дохода существуют существенные диспропорции в доступности лечения; по имеющимся данным, комплексная терапия доступна в более чем 90% стран с высоким уровнем дохода, но менее чем в 15% стран с низким уровнем дохода (3).

Паллиативная помощь

Паллиативная помощь – это вид терапии, направленный не на излечение, а на облегчение вызываемых раком симптомов и страданий и на улучшение качества жизни пациентов и их семей. Оказание паллиативной помощи может повысить уровень комфорта онкологических пациентов. Актуальность этого вида медицинской помощи особенно высока там, где отмечается большая доля онкологических пациентов на поздних стадиях болезни, имеющих мало шансов на излечение.

Паллиативная помощь позволяет облегчить физические, психологические, социальные и духовные страдания больных раком на поздней стадии в более чем 90% случаев.

Для лечения боли и оказания паллиативной помощи пациентам и их семьям крайне необходимо наличие эффективных стратегий в области здравоохранения, включающих оказание помощи на уровне местных сообществ и на дому.

Для лечения умеренного/тяжелого болевого синдрома, присутствующего у более 80% онкологических пациентов на терминальной стадии болезни, настоятельно рекомендуется расширение доступа к пероральному морфину.

Деятельность ВОЗ

В 2017 г. Всемирная ассамблея здравоохранения приняла резолюцию «Профилактика рака и борьба с ним в контексте комплексного подхода» (WHA70.12), в которой содержится призыв к правительствам стран и ВОЗ ускорить работу по достижению целей, предусмотренных в Глобальном плане действий по профилактике неинфекционных заболеваний и борьбе с ними на 2013–2020 гг. и в принятой ООН Повестке дня в области устойчивого развития на период до 2030 г., в интересах снижения преждевременной смертности от рака.

ВОЗ и МАИР сотрудничают с другими организациями системы ООН, включая Международное агентство по атомной энергии, а также с партнерами для выполнения следующих задач:

укрепить политическую приверженность делу профилактики рака и борьбы с ним;
координировать и проводить научные исследования для изучения причин развития онкологических заболеваний человека и механизмов онкогенеза;
осуществлять мониторинг бремени онкологических заболеваний (в рамках деятельности Глобальной инициативы по развитию раковых регистров);
составить перечень наиболее эффективных вмешательств и других затратоэффективных приоритетных стратегий в области профилактики рака и борьбы с ним;
разрабатывать стандарты и руководства в качестве основы для планирования и осуществления мероприятий в области профилактики, ранней диагностики, скрининга, лечения и паллиативной помощи, а также дальнейшей помощи лицам, прошедшим лечение рака, в отношении как взрослых, так и детей;
укреплять системы здравоохранения на национальном и местном уровнях в интересах повышения доступности онкологической помощи;
сформулировать повестку дня в области профилактики рака и борьбы с ним в рамках доклада ВОЗ о борьбе с раком за 2020 г.;
осуществлять глобальное руководство и оказывать техническую помощь правительствам и их партнерам в организации устойчивых и высококачественных программ по борьбе с раком шейки матки в рамках Глобальной стратегии по ускорению элиминации рака шейки матки;
повысить эффективность мер по борьбе с раком молочной железы и снизить показатели предотвратимой смертности от этого типа рака с особым вниманием к вопросам укрепления здоровья, своевременной диагностики и доступности медицинской помощи в интересах ускоренного и скоординированного осуществления действий в рамках Глобальной инициативы ВОЗ по борьбе с раком молочной железы;
оказывать правительствам стран поддержку в интересах повышения показателей выживаемости детей с онкологическими заболеваниями на основе целевой страновой поддержки, региональных сетей и глобальных мероприятий в рамках Глобальной инициативы по борьбе против детского рака с использованием методики CureAll;
повышать доступность основных противораковых препаратов, в частности через Глобальную платформу по обеспечению лекарственными препаратами для оказания онкологической помощи детям; и
оказывать техническое содействие в целях быстрого и эффективного внедрения в странах передовой практики в области профилактики и лечения онкологических заболеваний.

Справочная литература

(1) Ferlay J, Ervik M, Lam F, Colombet M, Mery L, Piñeros M, et al. Global Cancer Observatory: Cancer Today. Lyon: International Agency for Research on Cancer; 2020 (https://gco.iarc.fr/today, по состоянию на февраль 2021 г.).

(2) de Martel C, Georges D, Bray F, Ferlay J, Clifford GM. Global burden of cancer attributable to infections in 2018: a worldwide incidence analysis. Lancet Glob Health. 2020;8(2):e180-e190.

(3) Assessing national capacity for the prevention and control of noncommunicable diseases: report of the 2019 global survey. Geneva: World Health Organization; 2020.

Чому люди хворіють на рак: 11 сміливих питань до онколога

Рак – це загальна назва для дуже великої кількості різних злоякісних пухлин. Основною причиною їх виникнення є генетична мутація у клітинах. Вона може бути вродженою (15% усіх випадків) та набутою, що виникає у людини протягом життя під впливом різних факторів.

Про це Здоров'ю 24 розповіла Крістіна Задорожна, лікарка хірург-онколог, завідувачка онкологічного відділення стаціонару з блоком хімієтерапії ЛДЦ "Добробут".

Чому виникає рак

У кожної здорової людини в організмі можуть щодня утворюватись пухлинні клітини, але захисні системи організму вчасно розпізнають і вбивають їх. Коли захист порушується, в тому числі через генетичні мутації, злоякісна клітина не знешкоджується і продовжує рости. З часом з цієї однієї клітини утворюється пухлинна маса. Розвиток злоякісної пухлини – тривалий період. Має пройти багато часу, аби ми могли розпізнати новоутворення.

"Серед деяких видів раку є певні фактори, які можуть значно збільшувати ризик виникнення злоякісних утворень. Наприклад, вірус папіломи людини є причиною раку шийки матки. Лімфому Беркіта викликає вірус Епштейна-Барр. Злоякісні захворювання системи крові (лейкози) можуть розвиватись на фоні взаємодії з токсичними речовинами".

Досить великий вплив на розвиток раку має спадковість. Якщо у когось з батьків була діагностована онкологія, у дітей ризик утворення такого ж виду раку зростає. Але це не означає, що вони точно захворіють.

Ми також знаємо, що збільшувати ймовірність розвитку раку можуть і зовнішні чинники: вплив навколишнього середовища, куріння, алкоголь, нездорове харчування та інші шкідливі звички. Але навіть людина, яка дотримується здорового способу життя, може захворіти на рак. Від цього не застрахований ніхто і вплинути на це не можемо.

Чи може рак виникати через образу чи інші негативні емоції

Процес формування онкологічного захворювання відбувається на генетичному рівні. Сильний стрес дійсно може стати тригером для певних захворювань, але не може бути прямою причиною розвитку раку. Емоційний стан людини дуже важливий в комплексі розуміння здоров'я, але так звана психосоматика – теорія, яка не має жодних наукових підтверджень.

Якщо людина перебуває у стані хронічного стресу та веде нездоровий спосіб життя – це може збільшувати ризик розвитку раку. Але пряма причина захована набагато глибша. Тому версія, що рак може виникати через приховану образу чи страхи – є неправдивою та псевдонауковою.

Чи виникає онкологія в абсолютно здорових людей

Так. У своїй практиці лікарі часто діагностують онкологічні захворювання у дітей, в абсолютно здорових молодих людей. У людини може не бути жодних супутніх захворювань, вона почуває себе прекрасно, а потім, часто випадково, виявляють рак.

"Наукова спільнота намагається створювати методи діагностики, які показують генетичну схильність до розвитку певних видів раку завдяки тестуванню. Якщо тест покаже, що ця генетична схильність є – людині потрібно буде частіше перевірятись та краще стежити за здоров'ям. Сподіваємось, з часом такі дослідження стануть більш масовими".

Як довго можна жити з раком, не знаючи про нього

На початкових стадіях онкологічних захворювань немає жодних симптомів. Людина може почувати себе абсолютно здоровою: ні болю, ні дискомфорту, ні жодних інших ознак. Симптоми з'являються пізніше з розвитком пухлини.

З власної практики можу сказати, що період від розвитку пухлини до появи перших симптомів може зайняти один-два роки: усе залежить від типу захворювання. Тому так важливо регулярно відвідувати сімейного лікаря і проходити обстеження щорічно. Рання діагностика підвищує ймовірність успішного лікування і стабільної ремісії.

Чи правда, що в Україні рак лікують погано і краще їхати за кордон

Це не відповідає дійсності. В Україні можуть ефективно лікувати від раку, це вже успішно роблять багато років не гірше, ніж у Німеччині чи Ізраїлі. У нас є усі доступні препарати та обладнання, лікарі дотримуються міжнародних протоколів діагностики та лікування.

Українські лікарі керуються міжнародними стандартами доказової медицини. Тобто це методи лікування, які пройшли дослідження і їх ефективність була доведена. Тому українська медицина зовсім не така відстала, як часто вважають.

У віддалених регіонах України дійсно є проблема із доступністю сучасного обладнання для якісної діагностики та лікування. Але у великих містах є усе необхідне.

Які види раку діагностують в Україні найчастіше

Найпоширенішими видами раку у жінок є: рак легені, рак молочної залози та рак товстої/прямої кишки (колоректальний рак).

У чоловіків: рак легенів, рак передміхурової залози та рак прямої/товстої кишки.

Вони майже ніяк не проявляються на початкових стадіях, тож важливо регулярно робити скринінг. Існують певні рекомендації щодо обстеження наступних видів раку:

Рак легень. Скринінг рекомендується лише людям з групи високого ризику. До неї відносять людей у віці понад 50 років, які мають досвід куріння 20 пачко-років (одна пачка сигарет на день впродовж 20 років). Таким пацієнтам потрібно виконувати скринінгову низькодозову комп'ютерну томографію органів грудної клітки щороку.

Рак молочної залози. Жінкам з групи середнього ризику у віці 25–39 років – консультація мамолога кожного року. Під час консультації лікар проводить клінічний огляд та пальпацію молочних залоз, виявляє фактори ризику та надає рекомендації щодо способу життя, визначає необхідність додаткових досліджень.

Жінкам з групи середнього ризику від 40 років, окрім візиту до мамолога, слід проходити щорічну скринінгову мамографію молочних залоз.

Колоректальний рак. Cкринінгову колоноскопію слід проводити усім людям вперше в 45 років. Необхідність подальших обстежень та їх частоту визначає лікар – це залежить від результатів первинного обстеження.

"Якщо в сім'ї у родичів першої лінії був рак товстої чи прямої кишки, то усім родичам першої лінії необхідно виконати колоноскопію в 40 років, або ж на 10 років раніше віку, в якому рак товстої кишки було діагностовано у родича. Також існують скринінгові тести стільця, які виконуються щорічно".

Рак передміхурової залози. Консультація уролога та оцінка можливих ризиків. Чоловікам у віці 45–75 років під час відвідування уролога проводять ректальне дослідження та визначення рівня простат-специфічного антигену в крові. Подальша тактика та необхідність скринінгу і його частота залежить від результатів обстеження.

Нормально – "перевіряти" діагноз та схему лікування у кількох лікарів

Одна людина не може приймати рішення щодо лікування пацієнта з онкологією – це стандарт у всьому світі. Для кожного окремого випадку схема лікування індивідуальна і визначають її кілька спеціалістів під час так званого мультидисциплінарного онкологічного консиліуму (МОК), за кордоном його ще називають tumor board. Такі консиліуми проходять в онкологічних клініках у всьому світі. До складу цієї комісії входять хірург-онколог, хімієтерапевт, радіолог, променевий терапевт, лікар-патолог та інші вузькопрофільні спеціалісти.

Лікування онкології включає три основні методи: медикаментозне (хімієтерапія), променеве та хірургічне. Ці методи можуть бути ефективними як поодинці, так і у різних комбінаціях: пацієнт може спершу перенести хірургічну операцію, а потім променеву чи хімієтерапію. Тільки після обговорення та аналізу усіх даних обстежень лікарі можуть прийняти рішення щодо лікування пацієнта та призначення послідовності того чи іншого методу.

Кожен пацієнт хоче отримати найточнішу діагностику та найкраще лікування. І це абсолютно нормально дізнаватись думку інших спеціалістів. Це необхідно, аби впевнитись у правильності плану обстеження та лікування, це допомагає не мати сумнівів та страхів, розуміти, що пацієнт отримує найбільш ефективне лікування та довіряє своєму лікарю.

Чи можна різко померти через рак без будь-яких симптомів

Саме онкологічне захворювання не може призводити до різкої смерті без симптомів. Раптова смерть може бути викликана ускладненнями, однак онкологічне захворювання не є їх основною причиною.

Наприклад, людина може різко померти від тромбоемболії легеневої артерії. Однією з причин може стати саме онкологія, адже при деяких видах раку підвищується згортання крові. Так само раптова смерть виникає через профузну кровотечу у шлунково-кишковому тракті. Сюди ж можна віднести інфаркт, інсульт тощо.

"Померти при таких гострих станах можуть і люди без онкології. Тож говорити, що рак може призводити до раптової смерті без будь-яких симптомів – неправильно. Коли людина помирає саме від онкології – це завжди багато різних та важких симптомів".

Що таке хімієтерапія і чому від неї лисіють

Хімієтерапія – це медикаментозне лікування за допомогою препаратів, які називаються цитостатики. Вони блокують ділення клітин, тобто перешкоджають розмноженню клітин і, відповідно, розвитку пухлини.

Коли пацієнту вводять це лікування, зупиняється поділ не лише злоякісних клітин, але й інших клітин, які швидко діляться, зокрема, епітелію шлунково-кишкового тракту та волосяних цибулин. Тому хімієтерапія викликає нудоту та проблеми ШКТ, а також призводить до випадіння волосся. Однак не при всіх видах хімієтерапії.

Чи можна захворіти на рак кілька разів

Можна. Наприклад, якщо у пацієнта генетична схильність до раку товстої кишки, то цей вид пухлин може розвиватися кілька разів за життя у різних відділах кишки. Існують випадки "синхронного раку", коли злоякісні утворення одночасно виникають на декількох відділах товстої кишки.

Буває так, що лікарі одночасно діагностують дві різних злоякісних пухлини у двох окремих органах. Так само пацієнт впродовж життя може спершу захворіти на один вид раку, пролікувати його, а через деякий час утворюється нова злоякісна пухлина іншої локалізації. У мене є пацієнт, у якого спершу була меланома, потім рак простати, а потім ми виявили рак товстої кишки.

Що робити, якщо я боюсь йти до лікаря через страх онкології

"Ховати голову в пісок і вдавати, що раку не існує – неправильна стратегія. Ніхто не застрахований від онкології, навіть дуже здорова людина. Ця проблема існує й ігнорувати її все життя ми не зможемо. В нашому суспільстві дуже розвинена канцерофобія, будь-який страх – це наслідок браку знань".

Звісно, не потрібно панікувати та шукати у себе тривожні симптоми. Але раз на рік приділити час і сходити на обстеження – дуже важливо. На профілактичних оглядах ніхто боляче не робить.

Онкологія – таке ж захворювання як інші, його успішно лікують, українські лікарі висококваліфіковані й вже зараз допомагають одужати багатьом пацієнтам.

Медицина розвивається, з’являються нові види та напрямки лікування, з кожним роком лікування стає ефективнішим. Онкологічні захворювання давно стали просто діагнозом, а не вироком.

Наприклад, раніше вважалось, що меланома – найбільш агресивна пухлина і дуже швидко призводить до смерті. Все тому, що лікування не було, цей вид раку активно прогресує і може давати метастази у будь-який орган дуже швидко. За останні роки медицина зробила великий прорив і за допомогою імунотерапії пацієнти навіть з 4 стадією меланоми та метастазами можуть мати дуже ефективне лікування.

Не бійтесь звертатись до лікарів – вони допоможуть, направлять на потрібну діагностику, розкажуть про профілактику та обговорять план скринінгів залежно від історії хвороб та спадковості пацієнта.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.