Походження російського слова "їжак" до сих пір остаточно не вивчено. За однією з версій, свою назву їжачок отримав завдяки грецькому «echinos», що означає "пожирач змій". Прихильники іншої версії вбачають в слові "їжак" індоєвропейський корінь "eg`h", що означає "колоти".
повернутися до змісту ↑
Довжина тіла їжака, в залежності від виду, становить від 10 до 44 см. Вага їжака варіюється від 300 грам до 1,5 кілограм. Також у тварини є хвіст, який виростає від 1 до 21 см в довжину. У тварин велика голова клиноподібної форми і витягнута мордочка з загостреним, рухомим і вологим носом. Зуби їжака дрібні і гострі, на верхній щелепі розташовано 20 зубів, на нижній - 16. Деякі види їжаків мають до 44 зубів. Перші різці збільшені і схожі на ікла. Задні лапи довші за передні, кожна кінцівка закінчується 5 пальцями, за винятком белобрюхого їжака, задні ноги якого мають по 4 пальці. Довгі середні пальці допомагають їжаку чистити голки. Колючки їжака порожнисті, між ними ростуть тонкі, рідкісні, ледь помітні волоски. Голова і черево тварини покриті звичайною шерсткою. В середньому, кожен їжак носить на собі до 10 тисяч голок, які поступово оновлюються. Забарвлення голок більшості видів темний, з перемежованими світлими смужками. Забарвлення шерсті їжака, в залежності від виду, може бути чорно-бурого, коричневого, пісочного або білого кольору. Місцями чорне забарвлення витісняє білий, утворюючи своєрідні цятки. Більшість видів їжаків відрізняє добре розвинена підшкірна мускулатура. Під час небезпеки їжак згортається в клубок, і в цьому йому допомагають підшкірні м'язи, розташовані в місцях зростання колючок. Як у більшості нічних тварин, зір їжаків слабке, зате чудово розвинені слух і нюх. Швидкими цих тварин назвати складно, середня швидкість тікає їжака становить 3-4 км / год. Незважаючи на те, що їжачок - сухопутна тварина, більшість видів відмінно плавають і лазять.
повернутися до змісту ↑
Тривалість життя їжака в природі становить 3-5 років. У домашніх умовах їжаки живуть до 8-10 років, так як не гинуть від природних ворогів, які полюють на їжаків в дикій природі. Основні вороги їжаків - це вовки , лисиці , тхори , сови , борсуки , Куниці, мангусти , гієни , шакали , Медоїди, орли , А також інші хижаки.
повернутися до змісту ↑
Ареал проживання їжаків досить широкий: це колюче тварина зустрічається у всіх країнах Європи - від південних областей Скандинавії до Британських островів, живе їжачок в Росії і спекотній Африці, на території Азії, в Новій Зеландії і на Близькому Сході. У природі дикі їжаки живуть в лісах, пустелях, степах, окультурених ландшафтах і навіть містах. Вони риють собі норки під корінням дерев або в кущах, а також селяться в кинутих норах гризунів.
повернутися до змісту ↑
За своєю природою їжаки - нічні тварини і одинаки, що ведуть потайний спосіб життя. Днем їжаки сплять, сховавшись в самостійно виритих норах довжиною до 1 метра або зайнявши спорожнілі житла гризунів. Популяції передгірних районів використовують в якості укриттів ущелини між скель і порожнечі під каменями. Вночі дикі їжаки виходять на полювання, вважаючи за краще не віддалятися далеко від будинку. На жаль, статистика показує, що досить багато їжачків гинуть під колесами автомобілів, намагаючись перетнути автостради в нічний час.
повернутися до змісту ↑
Їжак всеїдний, але основу раціону складають дорослі комахи, щипавки, жуки , павуки , Жужелиці, гусениці , Слимаки, мокриці, дощові черв'яки. Також їжаки люблять їсти жаб, сарану , Яйця птахів, ракоподібних і безхребетних тварин. Північні популяції лісових їжаків харчуються ящірками , жабами , мишами і іншими дрібними гризунами. Всі види сімейства їжакових стійкі до будь-яких, навіть найтоксичнішою отрут, тому їжаки їдять отруйних змій і скорпіонів . Чи не погребує їжачок падаллю, а також харчовими відходами, які можна знайти на дачних ділянках. Рослинна їжа лісового їжака - це гриби, мох, жолуді, злакові насіння і будь-які солодкі ягоди - полуниця , малина , Ожина. За літо їжачок повинен добре відгодуватися, інакше під час зимової сплячки тварина може загинути. Ґрунтовний запас жиру дозволяє ежам перебувати в стані анабіозу з жовтня по квітень.
повернутися до змісту ↑
Сімейство їжакові включає 2 підродини: справжні їжаки (лат. Erinaceinae) і щурячі їжаки
(гимнуров) (лат. Galericinae), представлені 7 пологами і 23 видами. Нижче представлено кілька цікавих видів їжаків: Один з найпоширеніших видів їжаків. Довжина тіла становить 20-30 см, хвіст виростає до 3 см, вага - близько 800 г. Голки їжака мають довжину не більше 3 см, забарвлення буро-коричнева з темними поперечиною. Забарвлення морди, кінцівок і черева може бути темним або жовто-білим. Звичайний їжак - це типовий мешканець рідколісся, рівнин і парків на території Західної та Центральної Європи, Великобританії, скандинавських країн, западносибирского регіону, північного заходу Європейської частини Росії і Казахстану. Линька звичайного їжака йде повільно, в осінній або весняний період. Змінюється кожна третя голка. Ростуть голки близько року і навіть трохи довше. Відрізняється довгими вухами, часом виростають до 5 см в довжину. Представники виду маленькі, розмір їжака досягає від 12 до 27 см в довжину, маса становить 430 м Голки їжака вухатого мають довжину від 1,7 до 1,9 см. У разі небезпеки тварини рідко згортаються в клубок, намагаючись рятуватися втечею. Цей вид їжаків воліє сухі степи, пустелі і напівпустелі, де тримається сирих ярів і занедбаних ариків. Ареал проживання охоплює Африку, Малу і Середню Азію, Індію, Казахстан, Монголію і Китай. У Росії вухатий їжак мешкає в районах Поволжя до Уральських гір. Тваринки харчуються комахами, ящірками , жабами , Жуками, мурахами , Дрібними птахами, ягодами, насінням, фруктами. Нагадує європейського їжака, але забарвлення передній частині шиї і живота набагато світліше вовни на голові і боках. Дорослі особини виростають до 35 см в довжину, а вага їжака в літній період може досягати 1,2 кг. Східноєвропейський вид їжаків поширений в Австрії, Німеччині, Словенії, на Уралі, в Казахстані, Малій Азії і на островах Середземномор'я. Зустрічається в самій різній місцевості: на узліссях лісу, в парках, присадибних ділянках, полях і долинах річок. Єжи харчуються гусеницями, жужелиці, жуками, щипавками, равликами , Мокрицями, слимаками, дощовими черв'яками, мохом, жолудями, насінням соняшнику, ягодами ( полуницею , малиною , суницею , Шовковицею), грибами. Має довжину тіла від 15 до 22 см. Вага тварини досягає 350-700 г. Забарвлення зазвичай коричнева або сіра, голки їжака мають білі кінчики. Зазвичай африканський їжак тихо фиркає або верещить, але в разі небезпеки може голосно кричати. Хвіст їжака досягає 2,5 см в довжину. Очі тварини дрібні, вуха круглі, самки більші за самців. Африканські їжаки живуть на південь від пустелі Сахара, в таких країнах, як Нігерія, Судан, Ефіопія, Сенегал, Мавританія. Їдять павуків, комах, скорпіонів, змій, равликів, черв'яків. Має розмір до 22-27 см в довжину при масі тіла 500-900 грам. Вид отримав свою назву завдяки невеликій лисини на тімені і довгим, товстим голок, довжиною до 4-4,2 см. Голки їжака мають різне забарвлення: він може бути чорним з білим підставою або дуже світлим, практично білим. Лисий їжак мешкає на рівнинах і в передгір'ях, вважаючи за краще кам'янисті і піщані ландшафти. Ареал частково проходить по Аравійського півострову, островам Перської затоки, через Іран і Пакистан до Казахстану. Занесений до Червоної книги Узбекистану, а також охороняється державою на території Туркменії. Длінноїглий їжаки їдять комах, сарану, цикад, турунів, довгоносиків, щелкунов, дрібних безхребетних і плазунів, в тому числі змій, а також гризунів. Не гребує падаллю. Відрізняється світло-коричневими голками, короткими, темними кінцівками і темної «маскою» на морді. При цьому інші частини тіла мають біле забарвлення. Доросла особина виростає до 15-25 см в довжину, а вага їжака становить від 400 до 700 г. Взагалі, вид відрізняє рідкісна ненажерливість. Ефіопський їжак мешкає в пустелях і випалених сонцем степах Північної Африки: від Єгипту і Тунісу до узбережжя Перської затоки. Ефіопські їжаки харчуються комахами, скорпіонами , зміями , Пташиними яйцями, жабами , Термітами, жуками, сараною . Відноситься до роду степові їжаки і від більшості родичів відрізняється відсутністю смужки голої шкіри, що розділяє голки голови на проділ. Колючки їжака короткі, пісочного або коричневого кольору, хутро грубий, забарвлений в сірий або темно-бурий колір. Цей різновид їжаків є типовим мешканцем лесостепей і степових масивів від Забайкалля до Монголії і північній частині Китаю. Харчуються їжаки жуками, дрібними ссавцями ( хом'яками , Пищухами), пташенятами і яйцями птахів, зміями , жабами , жабами , Ягодами кизильника і шипшини. Відноситься до підродини щурячі їжаки. Гимнуров виростає в довжину від 26 до 45 см при масі тіла від 500 г до 2 кг. Хвіст їжака, покритий рідкісними волосками і лускою, досягає 17-30 см в довжину, а його задня частина пофарбована в білий колір. Спина і боки чорні, голова їжака і шия білі. Гимнуров населяє вологі тропічні ліси південного сходу Азії від Малакки до Борнео. Харчується безхребетними і дрібними хребетними тваринами, ракоподібними, жабами, жабами, рибою, плодами. Найменша в роду. Довжина її тіла не перевищує 10-14 см. Хвіст досягає 2,5 см. Вага тварини становить 45-80 грам. Мешкає звірок в гористих місцевостях і на пагорбах в країнах південно-східної Азії (Індонезія, Бруней, М'янма, Камбоджа, Лаос, Малайзія, Таїланд, В'єтнам, Китай). Малі гимнуров їдять комах і черв'яків.
повернутися до змісту ↑
По завершенні зимової сплячки, коли повітря прогрівається до 18-20 градусів, у їжаків настає шлюбний сезон. Статевої зрілості їжаки досягають до 10-12 місяців. Північні популяції розмножуються 1 раз в рік, південні приносять потомство двічі. Самки їжаків будують гнізда в своїх норах, вистілая дно ями сухими листочками і травою. Самці нерідко б'ються за самку, влаштовуючи побоїща з сопінням і пирханням, кусають одне одного за морду і ноги, колються гострими голками. Потім переможець довго кружляє навколо самки, яка перед спарюванням грунтовно пригладжує свої голки. Єжи - полігамні тварини і після спарювання відразу розлучаються. Період виношування потомства становить від 34 до 58 днів, в результаті на світ з'являється від 1 до 7 (частіше 4) дитинчати, масою 12 грам. Новонароджені їжачки сліпі, покриті абсолютно голою, яскраво-рожевою шкірою. Протягом першої доби життя на тілі маленьких їжачків виростають м'які, світлі і темні голочки. Через 2 тижні голчастий покрив тваринного вже повністю сформований. Перший місяць самка їжака годує дитинчат молоком, потім молодняк переходить до самостійного життя.
повернутися до змісту ↑
У наш час їжаки вважаються досить популярними домашніми тваринами, але зловити дикого звіра і принести додому - це нерозумне рішення. Дикий їжак може бути переносником ряду небезпечних захворювань: стригучий лишай, сальмонельоз, геморагічна лихоманка, сказ. Крім цього на їжаках практично завжди можна знайти бліх і кліщів . Тому, кращий спосіб придбання забавного звірка - звернення до заводчикам, що гарантує здоров'я вихованця, хорошу спадковість і адаптацію до існування в неволі. Утримувати їжака в домашніх умовах нескладно. Будинки їжачка необхідно визначити в гідне житло - простору, дерев'яну або металеву клітку з піддоном. У клітці завжди повинні бути свіжі тирсу або солома, а також мисочки з їжею і водою. Будьте обережні, відпускаючи домашнього їжачка гуляти по квартирі: вихованець може заплутатися в проводах, поранитися або погризти ваші речі. Клітку їжака потрібно щодня чистити від бруду, щоб уникнути неприємного запаху. Єжи - одинаки, тому якщо ви тримаєте вдома 2 і більше домашніх їжачка, краще виділити для них 2 різні клітини. Також не забувайте, що їжак - нічна тварина, тому саме вночі домашній їжачок буде шарудіти, пихкати, фиркати і займатися своїми справами.
повернутися до змісту ↑
Основу корму домашнього їжака має становити сире, нежирне, нарізане м'ясо, відварна печінку і свіжа риба. Як делікатесу можна запропонувати їжаку мотиля , Борошняних черв'яків, цвіркунів, тарганів . Також домашнього їжака можна годувати яблуками і морквиною . Багато хто задається питанням, чи можна ежам молоко. Насправді, молоком домашнього вихованця годувати не можна, так як у їжаків непереносимість лактози, і молоко не тільки може викликати нетравлення у тварини, але і привести до його загибелі. Також не рекомендується пропонувати домашньому їжаку дощових черв'яків, равликів, слимаків і тарганів, спійманих в природі, так як вони можуть бути заражені паразитами і привести до хвороби їжачка.
повернутися до змісту ↑
Найголовніше, про що повинен знати майбутній господар колючого вихованця: навіть в неволі домашньому їжаку необхідна зимова сплячка, нехай не така довга, як в природних умовах. В іншому випадку до весни звір може загинути. Правда, це не відноситься до африканських карликовим ежам, які не впадають в сплячку. Восени їжака потрібно годувати посилено, так як саме в цей період їжаки накопичують жирові запаси. В кінці жовтня - початку листопада у тварини буде спостерігатися період заціпеніння і млявості, це і означає початок сплячки. Зазвичай в природі їжаки зимують в своєму гнізді, тому тварині необхідно виділити затишне місце, де температура не перевищує 5 градусів за Цельсієм: на лоджії, горищі, в сараї. У теплі їжак може не впасти в сплячку. У гніздо домашнього їжака потрібно покласти сухе листя, тирсу, солому, ганчірки. А потім туди можна визначити вашого вихованця.
повернутися до змісту ↑
Купати їжака в домашніх умовах можна, тільки якщо мова йде про дорослому здоровій тварині. Маленьких новонароджених їжачків, а також хворих слабких тварин мити не слід. Візьміть таз і наповніть його теплою водою не вище 34.8 градусів за Цельсієм. Рівень води не повинен перевищувати 5 см. Замість тазика для купання домашнього їжака можна використовувати умивальник, головне простежте за температурою води. Підтримуючи їжака під голову і груди, можна опустити його в воду. Потрібно дозволити їжакові освоїтися, але не дозволяйте йому плавати. Вимийте живіт і лапи їжака, потім спинку і голки. Не лийте воду на мордочку, інакше домашній їжачок може злякатися. Щоб помити голки їжака, можна використовувати зубну щітку і нейтральний дитячий шампунь, який слід ретельно змити. Після миття їжака можна загорнути в рушник. Але ні в якому разі не сушіть його феном і бережіть вихованця від протягу.
повернутися до змісту ↑
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями: Все частіше у домівках українців замість традиційних котів, собак та хом'ячків можна побачити… їжачків. Що це за домашній улюбленець такий? Розбираємось у новій статті. Цього місяця ми починаємо спецтему “Твій улюбленець”, присвячену здоров'ю, вихованню, поведінці та іншим аспектам життя домашніх улюбленців. Не забудь поділитися посиланням з друзями та зберегти собі. Ну, а тепер… вйо до їжачків! Це просто неймовірні, чарівні комахоїдні ссавці, які в середньому живуть від чотирьох до семи років. Вони відомі як полохливі та сором’язливі тваринки, але кожен, хто знайомий з ними ближче, скаже тобі, що їжаки дуже інтерактивні, люблять проводити час з господарем та є чудовими домашніми тваринами. Але: за правильних обставин. Як і інші тваринки, їжачки підходять не всім, тому перед тим, як бігти в зоомагазин, рекомендуємо дізнатись про них якомога більше, щоб зрозуміти: чи підходить тобі їжак. Диких їжаків можна знайти на більшості континентів – від Африки до Азії. А іноді ми, в Україні, натикаємось на їжаків у найнезвичніших місцях. Ці колючі ділові персонажі можуть просто прочимчикувати повз тобі ввечері у заповненому машинами мегаполісі, чи визирнути з-під куща малини на дачі. В неволі їжачки також можуть жити, за умови правильної установки клітки та середовища. Якщо їжаку підходять умови твоєї домівки, він буде веселий і швидко соціалізується з тобою та домашніми, і стане вірним компаньйоном. Не варто одразу ж бігти на вулицю ввечері й там чигати на диких їжаків. З цими хлопцями краще не зв’язуватись, оскільки тваринка вже доросла, раз ходить на полювання, і точно буде невдоволена тим, що ти неочікувано схопила її й принесла додому. Будь розважлива та толерантна: у бідного їжачка може бути його їжача сім’я, їжача робота у їжачому офісі! Може йому треба дітей до їжачої школи вранці вести? Ні-ні-ні, цим шляхом ми не підемо. Домашніх їжачків продають розплідники, а також їх можна знайти у зоомагазинах. Це найкращий спосіб добути собі додому їжачка. Як і у дикобразів, шкіра на спині їжака вкрита колючками, що захищають його від хижаків. Тримати їх у руках може бути складно, тому їжаки не найкращі домашні улюбленці для сімей з дітьми або для людей з чутливою шкірою. Лайфгак: найкраще тримати їжачка в маленькому рушнику, поки він не розслабиться. Їжак прекрасно підійде людині, яка має час щодня для того, щоб поспілкуватись з вихованцем, погратись і погладити. Вони також чудово почуваються, коли їх тримають поодинці. На відміну від щуриків, їжакам не потрібна компанія інших їжаків. Але цим тваринкам важливо хоча б раз на день вийти з клітки і побігати, погуляти по дому, понюхати всяке. Їжаки дійсно сором’язливі, як про них говорять, і вони часто щільно згортаються в клубочок, щоб сховатись від хижаків і виставити вперед колючки. І їжачок залишатиметься в клубку, доки не відчує себе у безпеці. Щоб мінімізувати цю реакцію, власнику потрібно виводити їжачка з клітки щодня, поки тварина молода, щоб вона могла звикнути до навколишнього середовища. Оскільки їжаки ведуть нічний спосіб життя, вони найкраще підходять людям, яких складно розбудити і яких не турбує їхній улюбленець, який щоночі бігає в колесі. Вони можуть спати кілька годин протягом дня, що робить їх ідеальними для власників домашніх тварин, які хочуть спілкуватися та грати зі своїми домашніми тваринами ввечері. А якщо ти ведеш нічний спосіб життя, або працюєш за іншим часовим поясом, ти будеш улюбленою людиною їжачка. Їжаки люблять ласувати комахами, але не є суто комахоїдними, оскільки в дикій природі харчуються різноманітними видами їжі: молюсками (равлики й черв’яки), земноводними, ящірками, зміями, пташиними яйцями, рибами, падлом, грибами, коренеплодами, ягодами та баштанними культурами. Одомашнених їжаків рекомендується годувати сумішами, виготовленими спеціально для їжаків, доповнюючи обмеженою кількістю комах (щоб їжачок не погладшав). Також можна пригостити улюбленця невеликою кількістю фруктів та овочів — квасолею, горохом, кукурудзою, яблуком або морквою. Оскільки їжаки люблять ловити живу здобич, велику кількість комах не варто пропонувати, оскільки їжачок тільки їх і їстиме, через що набере зайву вагу. Важливо, щоб у їжачка була клітка, з якої він не втече та не почне хазяйнувати у квартирі, поки ти десь в магазин вийшла. Також вона повинна бути якомога більшою — як у морських свинок. Підлога повинна бути твердою, а не дротяною, щоб їжачку було комфортно ходити. Вистели клітку газетою чи іншою паперовою підстилкою. Не рекомендується використовувати стружку чи інші види підстилки, що передвизначені для кішок, наприклад. Їжачок може їх наїстися, що призведе до шлунково-кишкової непрохідності. Миска для їжі потрібна важка, щоб їжачок не міг її перекинути. Одна для гранульованої їжі, а інша — для комах. Деякі їжаки люблять пити воду зі спеціальної пляшечки для гризунів, а деякі — тільки з миски, зауваж. Крім цього у їжака в клітці повинне бути велике гладке колесо (не дротяне), щоб бігати. А ще потрібно місце для схову, наприклад перевернута коробка з вирізаними дверцятами, або будиночок для гризунів. Окрім щоденного годування та чистої водички, їжачок потребує чистоти. Щодня клітку потрібно точково чистити від фекалій та залишків їжі, а також раз на тиждень влаштовувати генеральне прибирання — видаляти підстилку, замінювати її свіжою. Їжаки люблять попоїсти й часто гладшають. Тому щоденна зарядка просто необхідна. Потрібно також забезпечити мозкову стимуляцію, коли їжачок в клітці. Для цього потрібні іграшки, різноманітні пандуси, виступи й тунелі. Їжаки полюбляють гратися з м’ячиками, дзвіночками та жувальними іграшками. Щоб запобігти виникненню медичних проблем, їжаки повинні мати довідку про обстеження у ветеринара, а після цього не забувай про щорічні медичні огляди. Їжакам не потрібні додаткові щеплення, але періодично їм потрібно підстригати кігті та перевіряти кал на наявність паразитів щороку. Домашні їжачки можуть страждати від різноманітних медичних проблем зі шкірою. Найпоширеніші: Всі вищенаведені хвороби викликають сухість, лущення шкіри та втрату голочок. Але не слід лякатись, коли бачиш, що їжачок втрачає голки. Вони іноді так роблять, навіть коли здорові. Наприклад, дитинчата їжачків втрачають голочки, коли ростуть, і змінюють на голочки дорослих. А дорослі їжачки ж періодично змінюють голочки — старі при цьому відпадають. При стригучому лишаї та кліщах голочки зникають, оголюючи сухі, лущені ділянки шкіри. Стригучий лишай потенційно передається й людям, а от кліщі, якими хворіють їжаки, на людей не чіпляються. Обидва захворювання можна успішно й швидко лікувати за допомогою ліків, призначених ветеринаром. Крім цього у їжаків часто виникають проблеми із зубками: Ознаки проблем з зубами у їжака — це активне слиновиділення, зубний біль та зниження апетиту у домашнього улюбленця. Тому потрібно чистити зуби їжачку, видаляти абсцеси у ветеринара та призначати антибіотики у того ж ветеринара, якщо захворювання зубів важке. Неочікувана проблема домашніх їжаків — ожиріння. У огрядних їжаків пухкі лапи, велика кількість підшкірного жиру, який виступає з-під спинки, що покрита голками, і в пахвах. Якщо їжачок розповнішав, він не зможе звертатись в клубочок, а ще його кістки стануть слабкими через дефіцит кальцію, особливо якщо хазяїн згодовує улюбленцю забагато комах. Якщо у їжачка ожиріння, йому слід пропонувати обмежену кількість їжі та заохочувати бігати поза кліткою та в колесі. У літніх їжаків часто розвивається серцева хвороба, яка проявляється рядом симптомів: Якщо не вдіяти заходів, їжачок може навіть померти, тому обов’язково стеж за здоров’ям улюбленця та регулярно води його до ветеринара. Якщо хворобу серця в їжаків, як і у людей, виявити вчасно, можна лікувати за допомогою медичних засобів, щоб продовжити життя та покращити загальну якість. Їжачки можуть бути інфіковані сальмонелою або іншими бактеріями. Вони також переносять ці бактериї у шлунково-кишковому тракті без симптомів, або можуть захворіти. Сальмонельоз у домашнього їжака супроводжується такими симптомами: Оскільки сальмонельоз передається й людям, дуже важливо, щоб кожен, хто бере до рук їжачка або чистить його клітку, після цього добре вимив руки. Це ще одна хвороба, яка часто зустрічається у домашніх їжаків. Це неврологічне захворювання, яке виникає з невідомих причин і спричиняє пошкодження нервів та прогресуючий параліч, який починається з задніх кінцівок і зрештою вражає передні. Спочатку їжачок хитається під час ходьби, втрачає здатність підійматись. А протягом кількох місяців хвороба прогресує до неможливості стояти, падіння, тремору, судом. Ефективного тесту на цей стане немає, як і лікування, тому уражені цим синдромом їжачки зазвичай гинуть протягом 1-2 років. Як і в інших тварин, у домашніх їжачків також розвиваються пухлини. Одна з найпоширеніших — плоскоклітинний рак порожнини рота, який викликає набряк ясень, втрату зубів, біль у роті. Лікування є — пухлину треба видалити хірургічно, а також доступне опромінення. Оскільки з віком домашні їжаки схильні до розвитку пухлин, важливо регулярно показувати улюбленця ветеринару, щоб вчасно виявити їх.Яка температура має бути у їжака
Їжак
Їжак: опис і фото. Як виглядає тварина?
Тривалість життя їжака
Де живуть їжаки?
Як живуть їжаки в природі?
Чим харчуються їжаки в природі?
Види їжаків: фото, назви і опис
розмноження їжаків
Зміст їжака в домашніх умовах і догляд за ним
Чим годувати їжака в домашніх умовах?
Коли їжаки впадають в зимову сплячку?
Як мити їжака в домашніх умовах?
Цікаві факти про їжаків
Домашній їжачок: кому підходить, чим харчується та на що хворіє
Де живуть їжаки
Де взяти домашнього їжака
Кому підійде домашній їжак
Що їдять домашні їжаки
Яка клітка потрібна домашньому їжакові
Як доглядати за домашнім їжаком
На що хворіють домашні їжаки
Шкірні проблеми домашніх їжаків
Зубні хвороби домашніх їжаків
Ожиріння домашнього їжака
Хвороба літніх їжаків: серце
Сальмонела у домашніх їжаків
"Синдром хиткого їжака"
Пухлини у домашніх їжаків