Яка порода собак нагадує хаски

Хаски собака

Эти доброжелательные собаки стали ручными уже три-четыре века назад. Сейчас эта порода популярна среди семейных людей. Они добрые, ласковые, являются отличными компаньонами. Как за ними ухаживать, где лучше содержать, расскажет «Комсомолка»

История происхождения

Впервые хаски появились в Сибири в начале XVII века: тогда племенам были необходимы ездовые собаки, а также помощники на охоте. Для одной упряжки требовалось девять собак, и большое количество добываемой рыбы позволяло с легкостью прокормить такое количество животных.

Экспедиторы XVII — XVIII веков помогли развитию собаководства. Вскоре о ездовых собаках узнали и американцы, и с 1908 года они стали завозить их в штаты с Дальнего Востока, где хаски отлично зарекомендовали себя и с каждым годом становились все популярнее и популярнее. Благодаря хаски (вожаку стаи по кличе Балто) был спасен от эпидемии город Ном. Позже этой собаке установили два памятника – один в Нью-Йорке, другой на Аляске. Отметим, что в годы Великой отечественной войны хаски проявили себя как настоящие спасатели, и помогали вытаскивать раненых людей из-под завалов.

Официально породу хаски зарегистрировали только в 1934 году; тогда же были разработаны и утверждены стандарты породы.

Описание породы

Хаски довольно крупная собака, с вытянутым телом и развитой мускулатурой. У них большая голова с треугольными высоко поставленными ушами и яркой черной носовой мочкой. Глаза миндалевидной формы, широко расставленные, слегка косо расположенные. Цвет встречается голубой или карий. Лапы у хаски средней длины, крепкие, а хвост толстый и пушистый.

Шерсть у хаски густая, с развитым подшерстком и средней длины. Окрасы самые разные: от чёрного до белого, с отметинами и полосами по всему туловищу. Наиболее популярными являются черно-белый и серо-белый окрас.

Фотографии

Характер

Хаски — очень дружелюбные и ласковые собаки. Более тесные и глубокие отношения они устанавливают только с одним членом семьи, тем самым показывая, кого они выбрали своим хозяином.

Хаски – собака не для охраны. Они очень добродушные и не смогут защитить вас от грабителей. Хоть и внешностью они схожи с волками, характер у них скорее кошачий. Детей хаски очень любят, но наедине с собакой ребенка оставлять не стоит. Хаски – отличный компаньон, готовый следовать за хозяином, хоть куда. Они любят путешествовать, готовы каждый день учиться чему-то новому. Не стоит оставлять пса надолго одного, он будет скучать и начнет выть, что вряд ли придется по душе соседям.

Уход и содержание

Хаски довольно неприхотливы в содержании и не требуют особого ухода. Они очень чистоплотны и не доставят проблем с сильным запахом от шерсти. Купать эту породу нужно редко — достаточно 1 — 2 раз в год.

Два раза в год собаки линяют – в это время их нужно активно вычесывать пуходеркой. Линька может продолжаться до трех недель. Собак ни в коем случае нельзя стричь – густая шерсть спасает их от жары и холода.

Необходимо раз в неделю стричь собаке когти. Отросшие когти причиняют собакам боль при ходьбе и прыжках.

Хаски нежелательно содержать в квартире. Им нужно много свободного пространства, в идеале – это загородный дом и большой двор. Готовьтесь к тому, что вам придется много гулять – хаски нуждается в большом количестве упражнений, поскольку это ездовые собаки. В день им нужно проходить, а еще лучше пробегать до 10 км.

Хаски — отличный компаньон для путешествий. Если смастерить для собаки рюкзак, то она может нести пищу и воду. Зимой хаски может катать детей на санках – не даром же это ездовая собака!

Кормить питомца нужно сухим кормом супер премиум класса. Если же вы остановитесь на «натуралке», то выбирайте нежирные сорта мяса, субпродукты, яйца, творог, овощи и фрукты. Ни в коем случае не давайте собакам сладкое, соленое и мучное. Мясо отваривать тоже не нужно, кормить собаку нужно сырым продуктом, предварительно замороженным на 3 — 5 суток, чтобы избежать глистной инвазии.

Обучение и дрессировка

Хаски любят доминировать и всегда стремятся занять место лидера в семье, поэтому сразу покажите псу, кто в доме хозяин. Собака должна есть только после того, как поест хозяин. Входить в помещение пес может также только после хозяина и выходить из него по команде.

Обучение простым командам нужно начинать с раннего детства – с двух-трех месяцев. Научите собаку давать лапу, сидеть, лежать, к команде «апорт». Проводите обучение в виде игры, хвалите собаку за правильно выполненные задания – а за каждый успех порадуйте лакомством или погладьте по голове.

Не кричите на собаку и не в коем случае не бейте – она агрессии не поймет, а вы лишь потеряете контакт с ней. Повторяйте команду спокойно до 10 — 15 раз.

С шести месяцев пса лучше отдать кинологу на специальные курсы. Это сложный переходный возраст, и если упустить этот период, собака может стать неуправляемой.

Здоровье и болезни

Хаски довольно здоровая порода, но все же есть ряд болезней, которые встречаются у них. Проблемы со зрением – сюда относят дистрофию роговицы глаза, энтропион (заворот века), прогрессивную атрофию сетчатки глаза, катаракту. Также хаски болеют глаукомой, атопическим дерматитом, параличом гортани, гипертонией. У кобелей встречается опухоль яичек.

Каждый год собакам нужно делать комплексную прививку, а также каждые 3 месяца обрабатывать от глистов. Ранней весной, летом и ранней осенью (до первого снега) собаке нужно давать препараты от клещей.

Если вы заметили, что собака вялая и отказывается от еды, не медлите, сразу везите к ветеринару. Главное правило — никогда не занимайтесь самолечением.

Популярные вопросы и ответы

На вопросы о хаски нам ответила ветеринар, зооинженер Анастасия Калинина.

Почему хаски воют?

Хаски воют в одиночестве. Они стайные собаки, поэтому, оставаясь дома одни, от скуки и страха воют и громят квартиру. Кроме того, в них сильны гены диких предков – волков, которые, как известно, лаять не умеют и общаются друг с другом посредством воя. Так что, можно сказать, что в некоторых ситуациях вой для них – это и средство коммуникации.

Уживется ли хаски с кошкой?

Хаски уживется с кошкой, если они выросли вместе. На улице могут начать гонять котов, подчиняясь древним охотничьим инстинктам. Кроме того, они чаще других собак давят кошек и кур.

Как реагируют хаски на других собак?

С другими собаками хаски общаются, как правило, хорошо, однако маленьких собачек могут принять за дичь и открыть на них охоту.

Характеристика породи Хаскі – догляд, історія та поради

Хаскі є зіркою інтернету та соціальних мереж. Своєю безшабашною поведінкою та фотогенічністю вони здобули собі шалену впізнаваність. І зайняли 12 місце у рейтингу з популярності серед 194 порід. Бути володарем хаскі, означає забути про спокійне життя. Основні моменти, які варто знати собаківникам про хаскі, далі в статті.

Історія виникнення породи хаскі

Походження та історія породи хаскі сягає давніх часів, а точніше неоліту (9000 рр до н.е.). Осілі племена аборигенів Далекого Сходу вже тоді розводили їздових собак, яких використовували для пересування на значні відстані.

Батьківщиною хаскі є Сибір. В деяких джерелах породу так і називають – сибірський хаскі. Народові Далекого Сходу потрібні були сильні, витривалі собаки, а не компаньйони для полювання. Вони запрягали їх в упряжку по 9 штук.

Дослідники вважають, що порода виникла як результат приручення вовка племенами чукчів. Так це чи ні достеменно невідомо. Проте тести ДНК показують, що сибірський хаскі досить давня порода.

Чукчі ставились до своїх собак як до членів сім’ї. Вони разом проживали, харчували, полювали та спали в одному ліжкові. Часто цих собак клали поруч з дітьми. Вони забезпечували малюків комфортом та теплом холодними ночами.

Тривалий час хаскі були відомі лише на батьківщині. В XVII-XVIII сторіччі представники Російської імперії почали активно освоювати Сибір в пошуках м’якого золота. Ці події дали поштовх для розвитку їздових собак.

“Золота лихоманка” на Алясці стала причиною розповсюдження “пухнастих коней”за межами батьківщини. Собачки з Сибіру були меншими за подібних їздових представників Аляски. Проте вирізнялися більшою витривалістю та могли розвивати більшу швидкість.

На перегонах упряжки з хаскі показували відмінні результати. Тому їх почали завозити на Аляску вже з метою розведення. У витоків створення заводської породи стоять торговець хутром з українським корінням Уільям Гусак, золотошукач Фокал Маул Ремсі, торговець хутром Олаф Свенсон та легендарний каюр і заводчик Леонард Сеппала. Саме завдяки їхньому старанні та праці хаскі покращили свій екстер’єр та отримали гідне визнання.

Собачі упряжки були основним способом пересування на Півночі на початку ХХ століття. Проте одні перегони стали яскравим прикладом вірності собак людині. Це доставка вакцини до м.Ном собачими упряжками. В січні 1925 року місто було відрізане від світу непогодою та потерпало від епідемії дифтерії. Понад 15 собак та 20 погоничів склали експедиційну естафету і подолали відстань в 1085 км. Вони в буран та хуртовину доставили сироватку і врятували місто. Цей випадок відомий загалу завдяки мультфільму “Болто”. Собакам-героям встановлено пам’ятник.

У цей час на іншому континенті новостворений Радянський Союз закрив кордони і заборонив вивезення собак. В самому ж СРСР порода була визнана неперспективною. Її розведенням, а тим більше збереженням екстер’єру, ніхто не займався. Порода повернеться до Росії лише в 90-х роках.

В 30-х роках ХХ століття порода хаскі зареєстрована Американським Кеннел Клубом. А через декілька років був створений Американський Клуб Хаскі.

Термін “хаскі” є викривленням “ескі”. Тобто – ескімос.

Особливості хаскі

Дуже гарна та витончена тварина. Це робоча собака, середнього розміру, зі швидкими та елегантними рухами.

Пропорції тіла і зовнішній вигляд хаскі є показом балансу сили, швидкості та витривалості. Самець відважний, але не грубий. Самка елегантна і витончена, проте слабкою її назвати ніяк не можна.

При правильному догляді та годуванні м’язи собаки мають бути міцними і добре розвиненими. Пес не повинен мати надлишкової маси тіла. Він гармонійно складений, має міцний кістяк.

Довжина тулуба більша ніж висота.

Морда дещо нагадує вовка. Проте має бути ширшою. Занадто груба чи навпаки витончена голова є недоліком. Вуха трикутні, середнього розміру, гарно опушені, розташовані високо, направлені чітко догори. Губи пігментовані, не рихлі.

Очі мигдалеподібної форми, широко посаджені, розташовані злегка навскоси. Найбільшою популярністю користуються блакитноокі хаскі. Можуть мати карі очі. В стандарті допускається гетерохромія.

Шия середньої довжини, достатньо міцна. Грудна клітина глибока та кремезна, проте не дуже широка.

Передні кінцівки розташовані достатньо широко, обов’язково паралельні та прямі. Задні кінцівки також прямі, стегна міцні. Подушечки лап адаптовані до бігу по снігу.

Хвіст нагадує лисячий. Посаджений під лінією верху, гарно піднімається над спиною, особливо якщо собака знаходиться в настороженому стані. Хвіст не падає на спину і не лягає на бік. У спокійному стані випрямлений.

У собаки відсутній специфічний запах.

Для хаскі характерний швидкий, легкий аллюр. Чим швидше біжить собака тим вільніші його рухи. Здається ніби пес летить над поверхнею землі.

Всередині породи розділяють три групи:

1. Робочі – зустрічаються найрідше, з них почалися всі хаскі. Не вирізняються красою, розумні, невибагливі, витривалі, швидкі. Здатні возити не тяжкий вантаж на значні відстані. Використовують у туристичному бізнесі, запрягаючи в упряжки.
2. Для перегонів – спортивні собаки. Здатні розвивати значні швидкості. Можуть відрізнятися екстер’єром в залежності від розплідника.
3. Шоу або виставкові – найпоширеніший підтип. В свою чергу поділяються на європейських та американських. Американці кремезніші та важчі, а європейці – більш витончені та легші.

В офіційному стандарті описані характеристики робочих хаскі.

В деяких джерелах зустрічається інформація, що клі-кай, аляскинский маламут, акіта-іну та інші собаки є різновидом сибірського хаскі. Насправді це різні породи. У них немає генетичної спільності. А об’єднує їх лиш те, що вони є представниками однієї категорії.

1. Товариський та привітний;
2. Має міцне здоров’я, витривалий;
3. Товаришує з іншими собаками та дітьми;
4. Практично не гавкає;
5. Не має типового запаху;
6. Відмінний товариш, який не дасть сумувати.

1. Впертий та норовливий;
2. Лідерські якості зашкалюють;
3. Поганий сторож;
4. Сильно линяє;
5. Потребує значного фізичного навантаження;
6. Може тікати, рити підкопи, перелазити паркан, відчиняти замки.

Майбутнім володарям хаскі потрібно знати ще одну особливість. Цей пес практично не гавкає, або робить це вкрай рідко. Хоча він і не мовчазний. Собака здатен вимовляти різні звуки, від ричання до “собачого співу”.

Розміри хаскі

Розмірами самці не сильно перевищують самок.

Самець: висота до загривка – 53-60 см, вага – 20-28 кг.

Самка: висота до загривка – 50-56 см, вага – 15-23 кг.

Середня тривалість життя – 12-15 років.

Характер породи

Представники породи хаскі мають досить непростий характер. Вони не підходять для собаківника-початківця, а також для людей слабких духом, м’яких, нерішучих, неактивних. У собаки досить міцно вкорінилися природні інстинкти і він на рівні підсвідомості сприймає сім’ю як свою зграю. Має вольовий норовливий характер, дуже впертий. Йому потрібен сильний лідер, такий щоб пес сприймав господаря як непохитного вожака зграї. Водночас хаскі товариський, спокійний собака. Якщо вихлюпне свою активність, яка в нього “зашкалює”.

Хаскі дуже розумний пес з розвиненим інтелектом. Інша справа, що інколи він може вдавати з себе дурня, якщо не бажає виконувати вказівки.

Полюбляє встрявати у сімейні справи, аби відчувати себе повноцінним членом родини. З цієї ж причини не вийде надовго покинути дім. Хаскі втече у пошуках своєї зграї.

Представники породи обережні та уважні. Чистокровний хаскі ніколи не нападе на людину. Йому не притаманна підозрілість до чужаків, тому порода не підходять для охорони. Крім того у них відсутній інстинкт власника, вони діляться тим, що мають. Спроби спеціально розвинути агресію у собаки призводять до порушення психіки.

Цій породі притаманний відмінний інстинкт мисливця. Проте використати його як компаньйона на полюванні не вдасться. Знайдену здобич пес одразу ж з’їдає.

Для хаскі важлива рання соціалізація. Від недостатньої кількості прогулянок, якщо пес не втамував свою рухову потребу, він може перетворитися на справжнього руйнівника. Полюбляє рити ями, влаштовувати підкопи, стрибає до двох метрів, а паркан перелазить немов кішка.

Здоров’я хаскі

З поміж інших порід, хаскі вирізняється сибірським здоров’ям. Він витривалий і має міцний імунітет. Головне забезпечити його правильними умовами утримання та доглядом.

У здорової собаки:

• ніс холодний, чистий, вологий, без виділень;
• очі ясні, яскраві;
• вуха рожеві, чисті, без запаху та виділень;
• рот має рожеві ясна, білі зуби, свіже дихання;
• шкіра чиста, рожева, без кліщів, бліх та інших забруднень;
• шерсть густа, блискуча, шовковиста;
• рухи легкі, вільні.

У теплу пору року необхідно оглядати улюбленця та захищати його від бліх і кліщів. Ці комахи значно погіршують стан здоров’я тварини та є переносниками різних хвороб, в тому числі і вкрай тяжких.

Щокварталу та перед вакцинацією важливо проводити псові дегільментизаційну профілактику. Глисти можуть бути у будь-якої тварини, незалежно від віку та умов утримання. Паразити значно погіршують стан здоров’я собаки, а у цуценят пригальмовують ріст і розвиток. Гельмінти погіршують роботу внутрішніх органів, викликаючи тяжкі захворювання, які можуть призвести навіть до смерті тварини.

У представників цієї породи зустрічаються захворювання очей – катаракта, дегенерація та атрофія сітківки, глаукома. Ці хвороби мають спадковий характер. Тому важливо цікавитись родоводом цуценяти перед придбанням.

При наступних симптомах необхідно терміново звернутися до ветеринара:

• здутий та твердий живіт, немов барабан, задишка та позиви до блювоти;
• глибокі порізи та значна кровоточивість;
• забій хребта з порушенням координації рухів;
• блювота у супроводі з проносом;
• отруєння, що супроводжується порушенням координації рухів, виділенням піни з пащі, судомами та галюцинаціями.

З собакою необхідно проходити регулярні огляди у ветеринара та робити вакцинацію, згідно з графіком. Обов’язкове комплексне щеплення проти чуми, аденовірусної інфекції, ентериту, лептоспірозу та сказу. Вакцинацію дорослій тварині потрібно робити раз на рік.

Догляд за хаскі

Хаскі досить простий та невибагливий у догляді собака. Він досить охайний, практично не має специфічного запаху та не слинявий. Хаскі сам себе очищує подібно котові, навіть якщо забрудниться.

Найкраще місце для утримання представника породи хаскі – це територія приватного будинку. Проте собак утримують і у квартирах. Через те, що йому необхідна значна активність, власникам малогабаритної квартири краще розглянути варіант придбання іншої породи.

Враховуючи активність собаки, необхідно ретельно стежити за станом лап та підстригати кігті.

Хаскі це їздова порода. Він гостро потребує значних фізичних навантажень. Необхідний мінімум – це годинна прогулянка два рази на добу з фізичними вправами, пробіжками. Хаскі радо складе компанію господареві у туристичному поході. І буде нести їжу та воду, лише придбайте спеціальний рюкзак.

Його активність іноді переходить усі межі. Важливо фізично втомлювати собаку, аби він був поступливий. Якщо виховання та дресирування пропустити, то хаскі буде шкодити все навкруги, аби вихлюпнути свою енергію та подуріти.

Сибірський хаскі з легкістю переносить люті морози і відмінно почувається у прохолодному кліматі. А літня спека не йде йому на користь. У такі дні краще скоротити прогулянки до мінімума та не перегрівати собаку. Влітку обов’язково беріть на прогулянку воду.

Під час прогулянки пес активно досліджує навколишню територію.

Шерсть та догляд за нею

Помилково вважається, що типовий окрас породи є чорно-білим та сіро-білим. А також наявність маски навколо очей. Насправді забарвлень значно більше:

• абсолютно чорний;
• абсолютно білий;
• чорно-білий;
• сірий;
• срібний;
• мідний;
• рудий;
• світло-рудий;
• палевий;
• ізабеловий;
• вовчий сірий;
• осідланий;
• соболиний;
• агуті;
• чорний з підпалом;
• сплеш коат;
• пегій;
• мармуровий.

У забарвленні обов’язковою є пігментація носа, губ та ободка очей.

Хаскі володар густої красивої шерсті зі щільним підшерстком. Підстригати його не потрібно. Купати можна не більше двох разів на рік, інакше змиється природний пігмент і з’явиться типовий собачий запах.

Увесь догляд за шерстю полягає у вичісуванні. Двічі на рік хаскі линяють. Приблизно по 2-3 тижні. Вичісування спрощує цей процес.

Харчування

Перед придбанням цуцика важливо визначитись з типом харчування: натуральний чи промисловими кормами. Другий варіант значно простіший.

Не можна змішувати типи годування.

При натуральному харчуванні меню хаскі повинно складатися з:

• м’ясо – 70% загальної їжі, нежирне, сире, переморожене, порізане на шматки;
• субпродукти;
• хрящі;
• каші – вівсянка, гречка, рис;
• варена морська риба;
• кисломолочні продукти;
• жовток вареного яйця;
• сирі овочі.

Заборонено годувати собаку жирним м’ясом, трубчастими кістками, особливо відвареними, солодощами, картоплею, копченостями, хлібобулочними виробами.

Основні рекомендації щодо годування:

1. Режим;
2. Солити їжу не потрібно;
3. Регулюйте норму їжі;
4. Забезпечте доступ до чистої свіжої води.

Доведено, що собаки зі збалансованим харчуванням та з контрольованою кількістю їжі живуть приблизно на два роки довше, ніж ті, яким дозволяється наїдатись досхочу.

Дресирування хаскі

Хаскі дуже розумний собака з розвиненим інтелектом. Дехто може сказати, що це не так. І що він зовсім не піддається дресирування. По-перше, ця порода не підходить недосвідченим собаківникам. По-друге, хаскі не підходить банальне дресирування. Його необхідно правильно зацікавити й стати для нього авторитетом.

Основні нюанси дресирування:

• будьте терплячим та рішучим;
• навчання повинно будуватися від простого до складного;
• одне заняття повинно бути коротким, простим і цікавим;
• хваліть та давайте винагороду;
• не застосовуйте агресію та жорстокі методи.

Важливо аби дресирування було регулярним та проводилось в один і той же час.

Проте не дивуйтесь, якщо іноді ваш улюбленець буде перевіряти міцність вашого авторитету. Інакше кажучи “кожен вовк мріє стати вожаком”.

Догляд за цуценятами

Загалом догляд за цуценям хаскі нескладний. Але має деякі особливості. Рекомендовано купувати щеня у 1-1,5 місячному віці. В цей період йде формування характеру собаки і господар може виховати улюбленця саме таким, яким бажає.

Беручи до уваги активність породи, виховання собаки починається з перших днів перебування в домі. Воно повинно бути методичним та поступовим. Різноманітні навчальні ігри стануть у нагоді. Вони повинні бути направленні на визнання собакою саме господаря “вожаком зграї”. Пам’ятайте, що хаскі не можна фізично наказувати.

Для утримання хаскі у квартирі, заздалегідь підготуйте особистий куток цуценяті. Він повинен знаходитися якомога далі від опалювальних пристроїв. Все ж таки хаскі — сибірський собака. Помістіть туди лежак. Придбайте миски для води та їжі. Активному цуценяті стануть до вподоби різноманітні іграшки. Приберіть все, що може травмувати щеня, та цінні речі, які може зіпсувати собака. Наприклад, проводи, дороге взуття.

Догляд за щеням хаскі у власному будинку відрізняється від квартирного утримання:

• дозвольте цуценяті вволю насолоджуватися простором подвір’я;
• необхідно укріпити огорожу подвір’я — хаскі схильні рити підкопи, перестрибувати паркан до 2-х метрів, перелазити сітку немов кішка;
• вольєр потрібен — просторий, сухий, з навісом, брусчатою підлогою, утепленою будкою.

Як квартирне цуценя хаскі так і те, що на вільному вигулі, потребують активних прогулянок з господарем. Враховуйте, що прогулянки влітку повинні відбуватися рано вранці або ввечері, щоб вберегти цуценя від перегріву.

Змалечку привчіть цуценя хаскі до вичісування. Проводити процедуру необхідно декілька разів на тиждень. А в період линяння — щодня. Хаскі линяє двічі на рік і має особливість дещо змінювати забарвлення.

Харчування цуценяти Хаскі

Перші два тижні після народження малюкові хаскі досить материнського молока. На 2-3 тижні життя поступово вводиться підгодовування.

Придбавши цуценя хаскі, господар повинен поцікавитися у заводчика раціоном харчування. Перший час перебування у новому домі важливо зберігати раціон, вводячи зміни поступово. Харчування щеняти повинно бути поживним та збалансованим.

Основу раціону становить пісне м’ясо. До 3-х місяців відварене, пізніше — сире. Після 5-ти місяців вводяться субпродукти. Каші — рисова, гречана, вівсяна — відварюють на молоці чи бульйоні. В готову кашу додаються відварені чи сирі овочі та зелень, ложку рослинної олії. Близько 20-30% їжі цуценяти хаскі мають становити кисломолочні вироби. Раз на два тижні щеняті дають варене чи сире яйце.

Якщо у майбутньому хаскі буде знаходитися на промисловому кормі, то він вводить в раціон поступово зі щенячого віку. Обирайте спеціальний корм для цуценят середніх та великих порід. Такі ж корми підходять і німецьким вівчаркам.

Рекомендовано дотримуватися певного режиму харчування та давати їжу в один і той самий час:

• 1,5-3 місяці — їжу цуценяті дають 5-6 разів на добу;
• 3-4 місяці — 4-5 разів;
• 5-6 місяців — 4 рази;
• 6-8 місяців — цуценя переводиться на триразове харчування та збільшується об’єм порції;
• після 8-10 місяців — поступово переводьте хаскі на 2-разове харчування.

Не можна перегодовувати цуценя хаскі. Це призводить до розтягнення стінок шлунку та має негативний вплив на печінку та нирки організму, що зростає.

Діти та інші тварини

Здавна хаскі жили поруч з ескімосами. У період лютих морозів їх впускали до житла, де собаки спали разом з дітьми, зігріваючи малечу. Самки особливо прив’язуються до дитини, пес більш стриманий, проте ніколи не проявить агресії до дитини.

Це досить велика порода. Бавлячись разом з малечею собака може випадково звалити дитину чи зробити їй боляче. В такому випадку не можна бити собаку чи голосно кричати на нього. Достатньо перервати гру та відвернутися від пса. Так він зрозуміє, що вчинив неправильно.

Водночас дитині також потрібно пояснювати правила гри. Хаскі не любить:

• коли його тягають за хвоста, вуха і лапи;
• заважають спати;
• забирають їжу та іграшки;
• занадто сильно обіймають;
• сідають на спину.

Проживання хаскі у сім’ї з напруженими обставинами та з проявами агресії і жорстокості, порушує психіку. Він стає нетерпимим до ігор.

Хаскі сприймає інших домашніх тварин без ревнощів та територіальної власності. У тому випадку якщо вони постійно проживають разом. А випадково “забрівший” чужий кіт, кролик, курка, птиця і навіть чужа невеличка собачка сприймаються як здобич. У породи прокидається інстинкт мисливця.