Яка найважча стадія раку

Все про рак легенів: симптоми, стадії, діагностика та лікування, профілактика

Рак легенів — одне з найбільш поширених онкологічних захворювань в Україні та світі. У більш ніж 12000 українців щороку діагностують рак легенів. Понад 70% пацієнтів дізнаються про свій діагноз на III-IV стадії. Рак легенів – на І місці онкозахворюваності чоловіків віком від 30 до 74 років.

Що так рак легенів?

Рак легенів - онкологічне захворювання, провокує розвиток злоякісної пухлини в великих і дрібних бронхах, а також в легеневій тканині. Рак легень виникає тоді, коли клітини легень починають неконтрольовано ділитися. Вогнище ураження може розташовуватися у стінках великих та малих бронхів, бронхіол, а також в самій легеневій тканині, де в нормі здійснюється обмін газів.

Види раку легенів

Рак легенів підрозділяють на дві основні категорії – дрібноклітинний (близько 20% випадків) і недрібноклітинний (80%), який включає три різні клітинні типи: аденокарцинома (залозистий рак), крупноклітинна карцинома та плоскоклітинна карцинома.

Окрему групу складають метастази в легені, які можуть розвиватися у пацієнтів з пухлинами м’яких тканин (саркома), молочної залози, яєчників, нирок, щитоподібної залози, кишечника та ін.

Розділяють три види раку легенів – центральний, периферичний та мезотеліома плеври.

Центральна пухлина легенів утворюється у великих і сегментарних бронхах. Розрізняють новоутворення двох типів: недрібноклітинний і плоскоклітинний рак легенів.

При периферичному раку легенів пухлина локалізується на периферії органу і може утворитися з альвеол, дрібних бронхів та їх гілок. Небезпека периферичного раку полягає в тому, що його симптоми проявляються на пізній стадії, коли новоутворення досягає великого розміру і клітини раку встигли пошириться на великі бронхи, плевру легені та грудну стінку.

Украй рідко у пацієнтів діагностується мезотеліома плеври, агресивна форма раку легенів, за якої злоякісна пухлина виникає з оболонок плеври.

Симптоми раку легень

Рак легень тривалий час може бути безсимптомним. На більш пізніх етапах хвороби, людина може відчувати:

тривалий кашель;
кровохаркання;
біль у грудній клітці, що часто посилюється при глибокому вдиху, кашлі, сміху;
задишку;
осиплість у голосі;
часті інфекції — такі як бронхіт, пневмонія, які повертаються.

Якщо Вас турбує один або декілька з перерахованих вище симптомів, Вам необхідно звернутися до кваліфікованого онколога, який призначить обстеження і встановить правильний діагноз.

Фактори ризику

Серед факторів ризику раку легень, на які можна вплинути, виділяють:

Тютюн та куріння. Тютюновий дим пошкоджує клітини легені, викликаючи патологічне ділення клітин. Ризик того, що куріння призведе до раку, вищий у людей, які багато курять та/або курять протягом тривалого часу. Регулярний вплив диму від чужих цигарок, сигар або трубок може збільшити ризик розвитку в людини раку легені, навіть якщо ця людина не курить.
Азбест. Це схожі на волосся кристали, які можна знайти в багатьох типах гірських порід і які часто використовуються як вогнетривка ізоляція в будівлях. При вдиханні волокна азбесту можуть подразнювати легені. Багато досліджень показують, що поєднання куріння та впливу азбесту особливо небезпечне.
Радон. Це невидимий газ без запаху, що виділяється деякими ґрунтами та камінням. З радоном пов’язують підвищений ризик розвитку деяких видів раку, включаючи рак легені. У багатьох господарських магазинах є набори для перевірки рівня радону в будинку, а підвали можна провітрювати, щоб зменшити вплив радону.
Забруднення повітря. Дослідження показали, що вплив забрудненого атмосферного повітря може призвести до раку легені. На більшість людей регулярно впливає забруднення повітря.
Інші речовини. Гази або хімічні речовини на виробництві або в навколишньому середовищі можуть збільшити ризик розвитку в людини раку легені. Також небезпечно впливають випари дизельного палива або дим, що утворюється під час паяння металів.
Генетика. Деякі люди мають генетичну схильність до раку легені. Якщо у близьких родичів (батьки, брат чи сестра) діагностовано рак легені, це говорить про можливі генетичні зміни, що збільшують ризик виникнення хвороби.
Вплив радіоактивного випромінювання.
Ускладнення захворювань дихальних шляхів – часті бронхіти, пневмонії, туберкульоз.

Діагностика раку легенів

Через симптоми, характерні для інших захворювань (кашель, що містить кров та мокроту), виявити рак легенів на початковій стадії розвитку під силу тільки сучасним методам інструментальної діагностики.

Рентгенографічне дослідження є первинним інструментальним методом діагностики, який визначає наявність новоутворення в легенях на пізніх стадіях.

Більш точно діагностувати розмір, місцезнаходження та поширення пухлини дають змогу магнітно-резонансна томографія та комп’ютерна томографія.

Основна відмінність КТ і МРТ-досліджень від рентгенографії полягає в тому, що ці сучасні методи дозволяють виявити пухлини на ранній стадії, коли жодних зовнішніх симптомів ще не спостерігається. Рентгенографічне дослідження покаже лише більші пухлини, які, як правило, почали процес метастазування в інші органи.

Також до складу діагностичного обстеження, якщо необхідно уточнити вже вставлений діагноз “рак легені”, може бути включена бронхоскопія.

Цей метод ендоскопічного дослідження дозволяє зробити візуальний огляд бронхів, виявити місце локалізації новоутворення та ступінь його поширеності, а також взяти зразки тканин пухлини для подальшого гістологічного дослідження.

Стадії раку легенів

При визначенні стадії раку легені враховується розмір та розташування пухлини та наявність метастазів у лімфатичних вузлах та/або інших частинах тіла.

Стадія 0. Хвороба in situ, рак «на місці», пухлина не проросла у прилеглі нормальні тканини легені та не поширилася за межі легені.

Стадія I. Невелика пухлина, яка поширилася на лімфатичні вузли. Стадія I ділиться на дві підстадії. Пухлини стадії ІА мають розмір 3 сантиметри (см) або менше. Пухлини стадії ІА можна додатково розділити на ІА1, ІА2 або ІА3 залежно від розміру пухлини. Пухлини стадії IB мають розмір більше 3 см, але не більше 4 см.

Стадія ІІ. Поділяється на 2 підстадії. Рак стадії IIA — це пухлина розміром понад 4 см, але не більше 5 см, яка не поширилася на лімфатичні вузли. Стадія IIB — пухлина розміром 5 см або менше, яка поширилася на лімфатичні вузли у легені (N1). Рак стадії IIB — це також пухлина шириною понад 5 см, яка не поширилася на лімфатичні вузли. Зазвичай пухлини ІІ стадії можна видалити хірургічно, але часто рекомендується додаткове лікування.

Стадія ІІІ. Є три підстадії, які визначаються розміром пухлини та тим, на які лімфатичні вузли поширився рак. При раку ІІІ стадії немає метастазів в інших органах. Якщо підозрюється недрібноклітинний рак легені стадії III, фахівцям необхідно переконатися, що рак не поширився на інші частини тіла. Для цього ASCO рекомендує фізикальне обстеження, оцінку історії хвороби пацієнта, комп'ютерну томографію грудної клітки та верхньої частини живота, а також ПЕТ-КТ та МРТ головного мозку. Деяким людям може знадобитися перевірити лімфатичні вузли на наявність раку. При стадії IIIA і IIIB може бути важко або неможливо повністю видалити пухлину тільки хірургічним шляхом. Рак стадії IIIC, як правило, не можна видалити хірургічно, може знадобитися комбіноване лікування, що включає хіміотерапію, променеву терапію та імунотерапію. Рак III стадії, який не можна лікувати хірургічним шляхом, часто можна успішно лікувати системною терапією та променевою терапією.

Стадія ІV. Стадія IV означає, що рак легені поширився більше ніж на 1 область іншої легені, рідину, що оточує легеню або серце, або у віддалені частини тіла з кровотоком. Коли ракові клітини потрапляють у кров, метастази можуть виникнути в будь-якому місці тіла. Але недрібноклітинний рак легені найчастіше вражає головний мозок, кістки, печінку та надниркові залози. IV стадія недрібноклітинний рак легені поділяється на 2 підстадії. Стадія IVA — пухлина поширилася у грудній клітці та/або на 1 ділянку за межами грудної клітки. Стадія IVB — пухлина поширилася за межі грудної клітки, уражені більш ніж 1 місце в 1 органі або більш ніж 1 орган.

Лікування раку легенів

При підтвердженому діагнозі «рак легенів» далі необхідно розгляд випадки захворювання мультидисциплінарною командою в складі онколога, онкохірурга і променевого терапевта. Це дозволить призначити найбільш ефективне лікування у кожного конкретного пацієнта.

Основні методи лікування раку легенів:

Хірургічний. Мінімальний обсяг хірургічного втручання при раку легенів - лобектомія (видалення частки легені). При вростанні пухлини в структури кореня легені можливо виконання пульмонектомії (видалення всієї легені). Важливим етапом хірургічного лікування раку легенів є видалення лімфатичних вузлів середостіння;
Хіміотерапевтичний. Основним препаратом хіміотерапії, який використовується для лікування раку легенів, є цисплатин, можливе використання карбоплатина. Практично всі схеми першої лінії лікування використовують ці два препарати. У комбінації з цисплатином і карбоплатином можливе використання паклітакселу, гемцитабина, вінорельбіна та інших хіміопрепаратів;
Таргетна (цільова) терапія. У сучасних стандартах лікування раку легенів вказується необхідність дослідження мутації генів EGFR і ALK. Це необхідно для призначення таргетної терапії такими препаратами, як крізотініб, гефітиніб, ерлотиніб. При наявності зазначених мутацій в пухлини використання таргетних препаратів набагато ефективніше хіміотерапії;
Променевий метод використовується для лікування симптомів раку легенів (здавлення верхньої порожнистої вени, метастази в головний мозок, кістки), а також в якості перед і післяопераційного лікування;
Імунотерапія. Під імунотерапією розуміють призначення блокаторів PD-1, PD-L1, CTLA-4; проходять клінічні випробування та інші імунопрепарати.

Сучасні протоколи лікування змінюються дуже швидко, часто до кількох разів на рік. Основними є протоколи таких професійних організацій — NCCN (nccn.org), ASCO (asco.org), ESMO (esmo.org).

Профілактика раку легень

Завдяки профілактиці ви можете зменшити ризик раку легень. Як можна профілактувати хворобу?

Киньте курити. Якщо ви ніколи не курили, не починайте. Поговоріть із дітьми про шкоду цієї звички.
Уникайте пасивного куріння. Якщо ви живете з курцем, агітуйте цю людину кинути курити або принаймні закликайте не курити вдома, а лише у відведених для цього місцях. Уникайте місць, де курять.
Перевірте свій будинок на радон, особливо, якщо знаєте, що живете у районі, де він розповсюджений. Будинок можна зробити безпечнішим.
Уникайте канцерогенів на роботі. Вживайте запобіжних заходів, щоб захистити себе від шкідливого впливу канцерогенів. Наприклад, якщо вам видають маску на обличчя, обов’язково носіть її. Запитайте у лікаря, що ви можете зробити, щоб захистити себе на роботі.
Їжте більше овочів і фруктів. Це найкращі джерела вітамінів і поживних речовин. Уникайте прийому великих доз вітамінів у формі таблеток, адже це може бути небезпечно для вашого здоров’я.
Будьте фізично активними.

Підтримка та допомога хворим на рак легенів

Якщо ви шукаєте підтримку та поради від тих, хто вже поборов рак або ще лікується, зверніть увагу на ці ресурси:

Бути поруч — це всеукраїнська соціально-освітня кампанія для підтримки людей, які мають рак, та їхніх близьких.

MИ.onkoklub — люди в спільноті діляться своїм досвідом, відвідують хворих, збирають кошти, беруть участь у благодійних проєктах.

ЖИТИ ЗАРАЗ — тут діляться знаннями, емоціями, обмінюються досвідом та обговорюють усе, що важливо.

Кол-центр #ВАРТОЖИТИ — це лінія фахової психологічної підтримки для людей з онкозахворюваннями та їхніх близьких. Отримати допомогу можна за номером: 5522 — для абонентів lifecell та Vodafone (безкоштовно), +38 (093) 170 72 19 — для абонентів Kyivstar (вартість — відповідно до тарифного плану).

“Ліки для онкохворих — Підпишись на життя” — цей сайт створено, щоб зробити ліки для людей, які хворіють на рак, доступнішими. Тут зібрали інформацію про ліки, які закуповують за кошт держави, і допоможуть отримати їх безкоштовно.

У вебінарі від Центру громадського здоров’я України «‎Рак легень: діагностика, профілактика та підтримка пацієнтів» ви можете знайти відповіді на ваші запитання

Стадії раку

Стадіювання дозволяє оцінити поширеність раку та скласти найбільш ефективну програму лікування. Його проводять кілька разів: при постановці діагнозу та після видалення пухлини. В першу чергу оцінюють розмір новоутворення, ураження лімфатичних вузлів та наявність метастаз. Але це не єдині критерії, які враховують лікарі. Велике значення має також схильність злоякісних клітин до швидкого поділу, наявність або відсутність мутацій пухлини.

Скільки є стадій раку?

Загальновідомою є класифікація, згідно з якою виділяють 5 стадій раку, але в медичному середовищі використовують більш докладний поділ по міжнародній системі TNM. Вона розшифровується як:

T (tumor size) – розмір пухлини;
N (nodes) – ураження лімфовузлів;
M (metastasis) – наявність метастазів.

T – розмір пухлини

Т0 – немає ознак пухлини;

Т1 – розмір пухлини менше 20 мм;

Т2 – розмір пухлини менше 50 мм, вона може проростати в інші тканини ураженого органу;

Т3 – розмір пухлини більше 50 мм, і вона виходить за межі органу;

Т4 – пухлина проросла у великі кровоносні судини та/або сусідні органи.

N – ураження лімфовузлів

NX – неможливо оцінити регіонарні лімфовузли;

N0 – регіонарні лімфовузли не уражені;

N1-3 – регіонарні лімфовузли уражені раковими клітинами (цифра вказує наскільки сильно).

M – наявність метастаз

М0 – немає метастаз;

М1 – є метастази.

Таким чином, рак 1 стадії можна позначити шифром T1N0M0, що означає: розмір пухлини менше 2 см, лімфовузли не уражені, метастазів немає. Рак 2 стадії може позначатися по-різному в залежності від розміру пухлини та кількості зачеплених лімфовузлів – T1N1M0, T2N0M0, T2N1M0 тощо.

У деяких випадках для уточнення діагнозу до цифр додають букву a або b.

Спрощена класифікація

Спрощена класифікації безпосередньо пов'язана з системою TNM, але передбачає позначення різних стадій раку римськими цифрами від 0 до IV. Але через те, що на 0 стадії хворобу діагностують вкрай рідко, більш відомий поділ з 1 по 4 стадію.

Кожен вид раку має свої особливості та персоналізовані критерії стадіювання, але загальна класифікація дозволяє в цілому оцінити ступінь онкологічного процесу:

0 стадія означає, що атипові клітини строго локалізовані і їх легко видалити. При діагностиці пухлини на цьому етапі ймовірність одужання становить майже 99%.
1 стадія означає, що розмір пухлини менше 20 мм, регіонарні лімфовузли не пошкоджені, а метастази відсутні. Програма лікування найчастіше включає операцію, і в деяких випадках променеву або хіміотерапію. Відсоток виживання пацієнтів протягом 5 років досягає 90% (різниться при різних видах раку).
2 стадія означає, що або розмір пухлини становить від 2 до 5 см, або вражені ближні лімфовузли (можливо і те, і те). Лікування проводять комплексне, а прогноз багато в чому залежить від загального стану пацієнта.
3 стадія означає, що розмір пухлини більше 5 см, і вона проросла у сусідні тканини, але метастаз у віддалених органах немає.
4 стадія означає, що злоякісний процес поширився на сусідні органи, лімфовузли та дав метастази. Ефективність лікування у цьому випадку значно нижче, ніж на попередніх стадіях, і його ціллю часто є уповільнення росту пухлини та поліпшення якості життя пацієнта.

Чому важливо визначати стадії раку?

Класифікація раку має велике значення при складанні плану лікування і прогнозу захворювання. Чим раніше поставлений діагноз, тим вище ефективність лікування. При раку 1 стадії більшість пацієнтів одужують, тоді як на 4 стадії терапевтичні заходи менш результативні.

Визначення стадії раку дозволяє оцінити, наскільки поширився злоякісний процес по організму. Так на 1 стадії пухлина має невеликий розмір і її можна оперативно видалити, тоді як на 3 стадії вона може прорости у суміжні органи, вразити лімфовузли та мати великі шанси метастазування. У такому випадку спочатку можливе проведення хіміотерапії для зменшення пухлини, а потім її видалення.

Від правильного визначення стадії раку залежить програма та обсяг лікування, а, отже, і його ефективність.

Діагностика стадії раку

Існують різні методи діагностики раку.

Пацієнту можуть призначити:

рентген;
комп'ютерну томографію;
магнітно-резонансну томографію;
ендоскопічні дослідження;
біопсію новоутворення;
цитологічний та гістологічний аналіз зразка тканин.

Для визначення стадії раку, зокрема діагностики лімфовузлів та інших органів на наявність метастаз найчастіше призначають КТ різних зон.

При вказівці діагнозу уточнюють ступінь достовірності діагностики. Вона може бути:

С1 – обстеження мають найменшу точність (огляд, рентген);
С2 – обстеження мають високу точність (КТ, МРТ);
С3 – достовірні обстеження (цитологічний та гістологічний аналіз тканин, отриманих за допомогою біопсії);
С4 – діагноз поставлений за результатами аналізів, проведених після видалення пухлини.

Ступені злоякісності пухлини

Ракові клітини можуть розвиватися з різною швидкістю та по-різному реагувати на лікування. Залежно від цього оцінюють злоякісність, або агресивність пухлини. Для цього використовують таку класифікацію:

GX – ступінь злоякісності пухлини не можна оцінити;
G1 – структура онкологічних клітин тільки трохи відрізняється від нормальної, що говорить про низьку ймовірність метастазування;
G2 – ракові клітини значно відрізняються від здорових;
G3 і G4 – пухлина поводиться агресивно, швидко розвивається та погано реагує на лікування.

Оцінка пухлини після операції

Певну систему класифікації використовують і для оцінки ефективності проведеної операції:

RX означає, що підтвердити або спростувати наявність злоякісних клітин в організмі неможливо;
R0 означає, що після операції слідів пухлини не залишилося;
R1 означає, що мікроскопічне дослідження підтвердило наявність залишкових вогнищ пухлини в організмі;
R2 означає, що пухлина залишилася в організмі.

Інші типи злоякісних пухлин

Деякі види раку не піддаються загальній класифікації. В першу чергу це стосується злоякісних захворювань у дітей, а також таких форм раку, як:

лейкемія – рак крові;
лімфома – ураження лімфатичної системи;
меланома – рак шкіри.

Вони не мають чіткої локалізації, тому не можуть бути оцінені за системою TNM. Для визначення стадії найчастіше використовується тільки критерій Т.

Швидкість розвитку ракових захворювань

Онкологічні захворювання можуть розвиватися з різною швидкістю. У більшості випадків на ранній стадії пухлина росте досить повільно та ніяк не проявляється. Цей етап може тривати до 1-2 років. Але також відомі випадки, коли новоутворення виростало за кілька місяців. Саме тому, щоб мати шанс діагностувати рак на ранній стадії, пацієнтам рекомендують регулярно проходити профілактичні обстеження. Особливо важливо це при наявності захворювання у близьких родичів та інших факторів ризику.

Час, за який пухлина може перейти з однієї стадії в іншу, також індивідуальний. Він залежить від агресивності клітин, правильності діагнозу та підбору лікування, а також його ефективності та загального стану здоров'я пацієнта. У деяких випадках рак розвивається швидко та вже через кілька місяців дає метастази, а в інших уповільнює своє зростання і добре піддається лікуванню.

Шанси на одужання при різних стадіях раку

Для оцінки ефективності лікування онкологічних захворювань використовують такі терміни, як 5-річна виживаність та ремісія. Ремісія означає, що хвороба майже переможена, у пацієнта немає активного вогнища захворювання і симптомів, але він потребує регулярної діагностики, оскільки не можна виключити ризик рецидиву.

Ефективність лікування залежить від багатьох факторів, але одним з ключових є час постановки діагнозу. Чим раніше діагностовано рак, тим вище ймовірність одужання. Так, при онкології 1 стадії 5-річна виживаність може досягати 90% (наприклад, при пухлинах молочної залози). При 2 та 3 стадії раку прогноз помірно сприятливий. При 4 стадії ймовірність ремісії значно нижче через розвиток метастаз та поширення злоякісних клітин по всьому організму.

Супутні послуги:

Рак легень 1 стадія

Багато пацієнтів та їхні родичі витрачають час (1-6 міс.), намагаючись самостійно розібратися у своїй хворобі та варіантах лікування.
Час в онкології це головний ресурс: чим раніше розпочато лікування – тим кращий прогноз.
Читайте, дізнавайтеся, АЛЕ, не втрачайте час!
Знайдіть лікаря, якому довіряєте та починайте лікування!

Визначення стадії злоякісного утворення легень грає величезну роль для вибору тактики лікування. При цьому враховуються розміри пухлини, глибина її проникнення, ступінь ураження довколишніх органів та лімфатичних вузлів, віддалене метастазування.

ВИЗНАЧЕННЯ 1 СТАДІЇ

За міжнародною системою TNM виділяють наступні ранні стадії раку легені: [1]

0 стадія — початковий етап розвитку, пухлина дуже малих розмірів, лімфатичні вузли не порушені.
1 стадія – новоутворення не більше 3 сантиметрів, не спостерігається проростання в плевру та ураження лімфовузлів. Розрізняють підстадії 1А (розмір пухлини не більше 2 сантиметрів) та 1В (розмір освіти 2-3 сантиметри).

Початкова стадія розвитку злоякісного процесу в легенях відрізняється найбільш сприятливим прогнозом. Розміри пухлини не перевищують 3 сантиметрів, не спостерігається проростання плеври та метастазів у лімфовузли. Осередок локалізований у певному ділянці легені чи межах бронха. Оскільки рак легких 1 стадія може протікати безсимптомно або зі слабко вираженими ознаками, характерними для респіраторних захворювань, онкопатологія виявляється не більше, ніж у 15-16% пацієнтів.

СИМПТОМИ РАКУ ЛЕГЕНЬ НА РАННІЙ СТАДІЇ

кашель, що починається з відчуття сили, що посилюється, в горлі — найбільш характерна ознака початку захворювання, не проходить при вживанні протикашльових препаратів, поступово починає супроводжуватися відходженням мокротиння;
утруднене дихання;
субфебрильна температура;
підвищена стомлюваність, слабкість;
погіршення апетиту, втрата ваги;
психоемоційні розлади — безпричинні перепади настрою, депресія. [2]

ДІАГНОСТИКА РАКУ ЛЕГЕНЬ НА РАННІХ СТАДІЯХ

З огляду на те, що перші ознаки раку легень подібні до хронічних форм респіраторних захворювань (пневмонії, бронхіту), своєчасне діагностування та початок лікування патології утруднено.

Лікар повинен докладно ознайомитися з анамнезом пацієнта, дізнатися, чи не є він курцем, і якщо так , Який стаж куріння, скільки сигарет на день викурюється. Також необхідно з’ясувати, чи існує спадкова схильність до онкозахворювань (чи не діагностувалося якесь із них у близьких родичів). [3]

До діагностичних методів відносяться: [4]

рентгенологічне дослідження;
УЗД;
біопсія;
бронхоскопія;
імуногістохімія отриманого для біопсії матеріалу;
аналіз крові на онкомаркери;
комп’ютерна томографія.

ЛІКУВАННЯ 1 СТАДІЇ РАКУ ЛЕГЕНІВ

Якщо пухлина в легенях виявляється на ранній стадії, пацієнту показано проведення оперативного видалення новоутворення з наступними курсами хіміо- та променевої терапії. [5]

При стадії 1А не призначається курс ад’ювантної хіміотерапії. У разі 1В стадії рекомендується спостереження або проведення ад’ювантної хіміотерапії для пацієнтів молодше 75 років, що входять до групи підвищеного ризику (розмір освіти більше 4 сантиметрів, злоякісна поразка зачіпає плевру, пухлину низького ступеня диференціювання, неможливість оцінки метастазів у регіонарних лім).

Ад’ювантна хіміотерапія, яка проводиться з метою попередження рецидивів та збільшення п’ятирічної виживання, передбачає використання стандартних режимів. Не рекомендується без необхідності знижувати дозу хіміопрепаратів, зменшувати показану кількість курсів або збільшувати інтервали між ними. Курс починається пізніше восьми тижнів після проведення операції. [6]

При локальній стадії дрібноклітинного раку застосовуються комбінації цисплатину та етопозиду або карбоплатину та етопозиду. Одночасно з хіміотерапією проводиться опромінення. [7] У разі недрібноклітинного типу використовуються платиновмісні препарати в поєднанні з етопозидом і хіміопрепаратами III покоління (винорелбін + цисплатин, гемцитабін + цисплатин, паклітаксел + карбоплатин).

Ад’ювантна таргетна терапія при 1 стадії не показана.

РАК ЛЕГЕНІВ 1 СТАДІЯ: ПРОГНОЗ

Рання стадія відрізняється найбільш сприятливим прогнозом. При проведенні адекватного лікування на початковому етапі позитивна динаміка спостерігається більш ніж у половини пацієнтів. Якщо болючі симптоми спостерігаються вже понад півроку, у 70% випадків відзначається слабка чутливість до терапії. [8]

ВИКОРИСТОВУВАНІ ДЖЕРЕЛА ЛІТЕРАТУРИ

https://radiologyassistant.nl/chest/lung-cancer-tnm-8th-edition
https://www.cancer.org/cancer/lung-cancer/detection-diagnosis-staging/signs-symptoms.html
Cherylle Goebel, Christopher Louden, Robert Jr McKenna, Osita Onugha, Andrew Wachtel and Thomas Long / Diagnosis of Non-small Cell Lung Cancer for Early Stage Asymptomatic Patients // Cancer Genomics Proteomics.- 2019 Jul-Aug; 16(4): 229-244 doi: 10.21873/cgp.20128
Silvestri, Gerard A. MD, FCCP, Tanoue, Lynn T. MD, Margolis, Mitchell L. MD, FCCP, Barker, John MD, Detterbeck, Frank MD, FCCP / The Noninvasive Staging of Non-small Cell Lung Cancer: The Guidelines // Chest.- Volume 123, Issue 1, Supplement.- January 2003.- pp. 147S-156S. https://doi.org/10.1378/chest.123.1_suppl.147S
Silvestri, Gerard A. MD, FCCP, Gould, Michael K. MD, MS, FCCP, Margolis, Mitchell L. MD, FCCP, Tanoue, Lynn T. MD, FCCP, McCrory, Douglas MD, Toloza, Eric MD, FCCP, Detterbeck, Frank MD, FCCP / Noninvasive Staging of Non-small Cell Lung Cancer: ACCP Evidenced-Based Clinical Practice Guidelines (2nd Edition) // Chest.- Volume 132, Issue 3, Supplement.- September 2007.- pp/ 178S-201S. https://doi.org/10.1378/chest.07-1360
Aija Knuuttila / Настанова 00131. Рак легень // Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. – 2017-03-21 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3032
E. Postmus, K.M. Kerr, M. Oudkerk, S. Senan, D.A. Waller, J. Vansteenkiste, C. Escriu and S. Peters / Early-Stage and Locally Advanced (non-metastatic) Non-Small-Cell Lung Cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines // Ann Oncol (2017) 28 (suppl): iv1-iv21 https://doi.org/10.1093/annonc/mdx222
https://www.cancer.org/cancer/lung-cancer/detection-diagnosis-staging/survival-rates.html