Чи можна черенковати верес

Верес

Верес (Calluna) — вічнозелений чагарник висотою до 60-70 см з невеликим темно-зеленим листям гілчастої форми і бурою корою. В домашніх умовах розростається досить повільно. Цвіте у різний час (залежно від виду) ошатними гронами дрібних дзвіночків. Кінцевий розмір рослини залежить від сортових особливостей та умов вирощування.

Забарвлення вересу переважно біле, блідо-лілове або блакитне. В деяких видів колір листя змінюється на жовтий і бордовий з настанням холодів, що також є додатковою окрасою рослин. Ця декоративна культура набула досить широкого поширення практично в усьому світі.

1. Догляд за вересом вдома
2. Температурний режим
3. Оптимальний ґрунт та об’єм горщика
4. Полив та зрошення вереса
5. Місце розташування та освітлення
6. Внесення добрив
7. Формування та обрізання крони вереса
8. Пересадка вересу
9. Поширені запитання по догляду за вересом
10. Способи розмноження вереса
11. Саджанцями
12. Насінням
13. Найкращі сорти для вирощування в домашніх умовах
14. Хвороби і паразити

Догляд за вересом вдома

Рослина дуже вимоглива, доглядати за нею непросто, але шанувальників цієї культури чимало. Вона служить не лише незвичайною прикрасою, а й приносить багато користі. Вирощування вересу в горщику в домашніх умовах – цікаве заняття, головне врахувати особливості рослини. Добре впливає на верес мульчування, але сухе листя і гілки обов’язково прибирайте.

Температурний режим

Для вересу згубні високі температури. Тож влітку температура не має підніматись вище 25 °С, взимку йому достатньо +12-15 °С.

Також рослині протипоказана задуха. Бажано провітрювати приміщення з квіткою. Добре вплине тимчасове переміщення на вулицю в теплі дні (але не спекотні!) навесні та восени.

Оптимальний ґрунт та об’єм горщика

Для вересу найкраще підходить неглибокий та широкий горщик, але при висадженні рослини потрібно орієнтуватися на коріння. Глибина ємності повинна перевищувати його довжину. По мірі зростання вересу, потрібно пересаджувати його у більший горщик. Часто кущ саджають у довгі ящики, тоді можна зібрати композицію із кількох сортів.

Що стосується землі, то найкращий варіант – кислий ґрунт із основою з торфу та перегною, в якому буде достатня кількість органіки. Також важливим є хороший дренаж.

Полив та зрошення вереса

Важливо, щоб земля для вересу завжди була вологою. Також він чутливий до якості води. Поливати необхідно лише відстояною водою практично без хлору. Якщо у вас вода сильно хлорована, то відстоюйте її 2 тижні, а ще краще використовувати талу або дощову воду. Лийте обережно, під корінь, щоб вода не потрапляла на листя, інакше може з’явитися сіра гнилизна.

Для вересу важлива велика кількість вологи, у приміщеннях із сухим повітрям він буде рости погано. Щоб уникнути цього, квітникарі радять обприскувати кущики.

Місце розташування та освітлення

При виборі приміщення, в якому планується вирощувати верес, слід враховувати що:

• воно має добре провітрюватися
• рослині шкодить спека, тому потрібно не допускати перегріву (не ставте поруч із обігрівачами та батареями)
• потрібно багато розсіяного сонячного світла
• уникайте південної сторони та прямих сонячних променів

Ідеальний варіант – утеплена лоджія, там взимку підтримується потрібна температура.

Внесення добрив

Підживлення дуже важливе для вересу, але вносити дуже багато теж не варто. У період активного зростання удобрюйте комплексними мінеральними добривами. Перший раз – навесні після того, як проведете обрізку. На один квадратний метр потрібно 20-30 міліграм. Також підійде органіка, а для окислення землі використовуйте ялинкову кору чи сірку.

Формування та обрізання крони вереса

Обрізка необхідна для рослини. Проводиться вона після цвітіння. Видаляються свіжі стебла так, щоб сформувати кущ. Здерев’янілі при цьому потрібно залишати – саме вони потім будуть давати нові пагони. Деякі садівники воліють не обрізати верес, щоб довше зберегти квіти, але все ж таки, завдяки обрізці, кущ росте пишніше, і краще формує квіти.

Пересадка вересу

Пересадка в нову ємність необхідна вересу щороку, оскільки він швидко розростається. Пересаджувати потрібно обережно – рослина при цьому довго хворіє. Особливо страждає коренева система, оскільки вона неглибока, і має багато дрібних корінців. Тому намагайтеся не пошкоджувати земляний ком. Горщик варто підбирати з великими дренажними отворами і більшим, ніж попередній, але для куща він повинен залишатися трохи тісним.

Поширені запитання по догляду за вересом

Час цвітіння вересу – кінець серпня. Великою перевагою є те, що навіть після періоду цвітіння суцвіття не опадають, а залишаються на кущі, тому рослина не втрачає декоративних якостей ще дуже довго.

В домашніх умовах верес часто вирощують як однорічну рослину. Щоб кущ благополучно пережив зиму, і наступного року знову порадував вас цвітінням, необхідне відповідне підживлення після цвітіння, а також обрізання. Важливо також підтримувати низьку температуру взимку.

Засихає верес від нестачі вологи. У посушливі сезони потрібно забезпечити рясний полив, не забувайте обприскувати рослину, зволожуйте, по можливості, повітря. Також причина може критися в ґрунті, який став слабокислим. Для відновлення необхідне спеціальне підживлення – можна двічі на рік вносити разом із водою кислоту.

Щоб верес благополучно пережив зиму, його необхідно тримати у прохолоді (до +8 градусів) і не допускати висихання ґрунту. Але при цьому полив трохи скорочують.

У саду верес може цвісти довго – до 5 років, тоді як у природі його життя часом обчислюється десятиліттями. Але в домашніх умовах цей термін значно коротший – 1 або навіть 2 роки, якщо створити всі необхідні умови.

Способи розмноження вереса

Розмножувати верес можна саджанцями та насінням, причому обидва способи дають хороші результати. Якщо ви витримаєте в будинку температурний режим, то зможете розводити верес у будь-яку пору року.

Саджанцями

При покупці саджанці необхідно уважно оглянути, тому що навіть загиблі кущі не втрачають листя і здаються живими.

Живці повинні бути:

• гнучкими
• з вегетативними бруньками на кінцях
• однорічні
• без квітів
• з верхівок кущів

Розмноження за допомогою саджанців – досить швидкий та легкий спосіб.

Спочатку їх потрібно поставити у воду, а коли з’явиться коріння, висаджуйте в горщик. Садити їх рекомендують у спеціальні горщики, у торф’яно-піщану суміш. Для розведення вибирайте осінь.

Насінням

Насіння – найнадійніший спосіб розведення вересу. Схожість становить 90%, до того ж на посадку насіння менше впливає пора року. Однак насіння вимагає більше часу і праці, ніж саджанці.

Посадка насінням проводиться в будь-який сезон наступним чином:

1. Закопайте насіння на невелику глибину в суміш із торфу, хвойної землі та піску.
2. Горщики щільно накрийте плівкою або склом, щоб створити ефект парника.
3. Періодично провітрюйте, поливайте землю, коли вона підсохне.
4. Через 8-10 місяців після того, як насіння зійшло, рослини можна пересаджувати в окремі горщики.

Сходить насіння приблизно за місяць.

Також можна вирощувати насіння без землі, у стаканчиках або блюдцях. Для цього його розкладають у посуді тонким шаром, поливають водою і герметично закривають. Після появи перших паростків висаджують у горщики.

Найкращі сорти для вирощування в домашніх умовах

Для вирощування в кімнатному середовищі використовується не так багато сортів вересу.

• Стрункий – один із найкрасивіших кімнатних сортів. Охайні кущики, висотою до 40 сантиметрів, зі світло-зеленим листям, у період цвітіння густо обвішані суцвіттями. Забарвлення квітів – рожеве, червоне, пурпурове, через що вони схожі на грона граната.
• Зимуючий сорт доростає до півметра, квіти більші, ніж у вересу стрункого. Вони білі, розміром до 2 см.
• Верес мікс полюбився багатьом садівникам завдяки тому, що його квіти пофарбовані в різні і яскраві відтінки. Це може бути рожевий, фіолетовий, білий. Цей сорт досягає висоти півметра і розростається дуже пишно. Цвіте у липні.
• Верес звичайний висотою більше півметра, також сильно гілкується, забарвлення стебел – червоне. Квітки бузкових і рожевих відтінків, що довго не опадають навіть після завершення періоду цвітіння.

Хвороби і паразити

У домашніх умовах верес рідко хворіє, але є кілька проблем і паразитів, з якими ви можете зіткнутися.

• Насамперед, це сіра гнилизна. Вона виникає через надмірну вологість і застій води біля коріння. Про неї свідчать білі нарости і плями на рослині, зав’яле листя. Боротися можна препаратами Фундазол та Топаз. В якості профілактики обприскуйте листя слабким розчином мідного купоросу.
• Проти борошнистої роси, через яку з’являються білі та бурі плями, допоможе Фундазол.
• Іржа – її можна розпізнати по рудих плямах на листі – препарат Топаз.
• Попелиця – препарати Інта-Віра та Децис.
• Павутинний кліщ – Актеллік, Актор.

Якщо зростання чагарника сповільнилося, його гілки стали кривими, а колір листя і квітів змінився, то рослина уражена вірусами. У такому разі допомагає лише знищення хворого вересу, щоб хвороба не поширилася на інші кущі.

Верес: вирощування в саду, види і сорти

Автор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Дрібні правки: 02 серпня 2023 Доповнено: 13 лютого 2019 Опубліковано: 13 серпня 2015 🕒 12 хвилин 👀 97184 рази 💬 3 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за вересом
• Рослина верес – опис
• Вирощування вересу з насіння
  • Посів насіння вересу
  • Саджанці вересу
  • Де і коли висаджувати верес
  • Як саджати верес
  • Вирощування вересу
  • Хвороби та шкідники вересу
  • Розмноження вересу

  Із вересового квіту
  Пікти варили давно
  Трунок, за мед солодший,
  Міцніший, аніж вино.

  Трава верес звичайний (лат. Calluna vulgaris) – вічнозелена рослина, єдиний вид роду Верес родини Вересові, що нараховує сьогодні близько 500 сортів, багато з яких мають високі декоративні якості. Верес росте в Європі, простягаючись від тундри до зони хвойно-широколистяних лісів, у Гренландії, Північній Африці, на Азорських островах, у помірному поясі Азії і на Атлантичному узбережжі Північної Америки, полюбляючи ліси, торф'яні болота і згарища.

  Старовинна шотландська легенда розповідає, що верес виявився єдиною рослиною, котра погодилася на прохання Творця рости на голих скелястих пагорбах, які продуваються вітром, в нагороду за що був наділений витривалістю, невибагливістю, приємними пахощами і скромною, але вабливою чарівністю. І по сьогоднішній день там, де росте верес, не росте більше нічого – великі площі, охоплені вересом, заведено називати вересовими пустками.

  До речі, саме верес дав назву вересня в українській, білоруській та польській мовах – вересень, верасень, wrzesien.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за вересом

  • Посадка: посів насіння на розсаду проводиться в кінці березня (або на початку квітня), а через два роки підрослі саджанці висаджують у ґрунт у другій половині квітня (або на початку травня), але все ж краще це зробити в кінці вересня (або на початку жовтня).
  • Цвітіння: липень-серпень.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло або легкий притінок.
  • Ґрунт: вологі торф'яні або сухі піщані ґрунти з pH 4,5-5,5. У вапнованих ґрунтах верес не вирощують.
  • Полив: один раз на півтори або два тижні.
  • Вологість повітря: вища за звичайну. У спеку рослина вимагає вечірніх обприскувань.
  • Підживлення: у квітні або травні повним мінеральним добривом.
  • Розмноження: поділом куща, верхівковими живцями, відсадками й насінням.
  • Шкідники: практично не уражається.
  • Хвороби: сіра гниль, борошниста роса, іржа, вірусні інфекції.
  • Властивості: трава вересу заживляє рани, має очищувальну, протизапальну, сечогінну, відхаркувальну, дезінфікуючу, антикислотну та заспокійливу властивості.

  Рослина верес – опис

  Рослина верес – сильно розгалужений, сланкий вічнозелений чагарник заввишки від 30 до 70 см із маленькими тригранними листочками, ніби згорнутими в трубочку, і дрібними, запашними, схожими на дзвіночки рожево-ліловими квітками, зібраними в однобокі китиці. Зацвітає верес у середині літа, а піку своєї краси досягає після перших заморозків, коли його листя набуває жовтих та бордових відтінків. Верес оспівано в баладі Роберта Льюїса Стівенсона «Вересовий мед», яку ми знаємо з дитинства. І нехай хтось вважає, що історія, описана у віршах, художній вимисел, але те, що верес – прекрасний медонос, і мед із нього перевершує за цілющими якостями будь-який інший – щира правда. Ландшафтні дизайнери вважають за краще висаджувати верес уздовж садових доріжок, на альпійських гірках, у бордюрах, на тлі карликових хвойників.

  Вирощування вересу з насіння

  Посів насіння вересу

  Вирощування вересу з насіння процес досить тривалий і трудомісткий, але оптимізм вселяє високий ступінь прорісності насіння – близько 90 %. Насіння вересу розміщують у мисочці поверх зволоженого субстрату тонким шаром, не присипаючи, і тримають під склом доти, доки не з'являться сходи. Найкращий субстрат для пророщування насіння – суміш хвойної землі, піску і торфу у співвідношенні 1:1:2. Утримувати посіви потрібно при температурі близько 20 ºC, причому перший тиждень необхідно створювати для насіння високий рівень вологості. Паростки починають з'являтися за місяць. Як тільки з'являться сходи, їх починають загартовувати, ненадовго піднімаючи скло для провітрювання. Як тільки сіянці розростуться і почнуть один одному заважати, їх пікірують у контейнери або горщики.

  Саджанці вересу

  З настанням літа розсаду виносять до саду і поміщають у притінок, поливаючи за необхідності, а з настанням холодів контейнер вносять у приміщення, де температура повітря підтримується в межах 10-12 ºC. На постійне місце саджанці вересу висаджують за два роки. Слід пам'ятати, що верес із насіння не успадкує батьківських характеристик, зате в результаті ваших зусиль може з'явитися новий сорт, який, цілком можливо, стане вашим особистим досягненням.

  Посадка вересу у відкритий ґрунт

  Де і коли висаджувати верес

  Найкращий час для посадки вересу у відкритий ґрунт – часові відрізки з кінця вересня до початку жовтня і з другої половина квітня до початку травня, однак весняна посадка вересу краща за осінню. Верес любить відкриті сонячні ділянки, хоча може рости і в притінку. Не любить верес вапнованих ґрунтів, віддаючи перевагу сухим піщаним або вологим торф'янистим ґрунтам. Верес не претендує на родючість ґрунту, однак водневий показник ґрунту на ділянці повинен бути зрушений у кислотну сторону – рН приблизно 4,5-5,5. Оптимальний склад ґрунту для вересу – торф, пісок, хвойний ґрунт або компост деревної кори у співвідношенні 3:1:2. Ділянка, де росте верес, має бути захищеною від сильного вітру. Для підкислення ґрунту в нього вносять рудий верховий торф.

  Як саджати верес

  Посадка вересу здійснюється зі щільністю приблизно 6-10 екземплярів на 1 м², залежно від сорту. Глибина посадки вересового кущика 25-35 см, коренева шийка повинна бути врівень із поверхнею ділянки. Якщо ґрунт на ділянці глинистий, в кожну ямку потрібно помістити шар дренажу з битої цегли або піску шаром 5-10 см. При посадці вересу внесіть у ямки по 20-30 г нітрофоски і по 30-50 г рогового борошна. Після посадки полийте саджанці вересу з розрахунку 5-6 літрів води під кожен кущик і обов'язково замульчуйте ділянку торфом або тріскою хвойних порід. Залишилося додати, що верес погано зносить пересадку, тому постарайтеся продумати всі дії і дотримати всіх вимог агротехніки, щоб верес не довелося пересаджувати.

  Догляд за вересом

  Вирощування вересу

  Коріння вересу коротке і не в змозі добувати вологу з глибини ґрунту, тому при відсутності регулярних опадів верес потребує поливу підкисленою водою – ґрунт на ділянці має весь час перебувати в дещо вологому стані. Саме ця причина і робить необхідним мульчування ґрунту у посадках вересу. Крім того, мульча оберігає ґрунт на ділянці від перегріву в спекотні дні. Полив здійснюють один раз на півтора-два тижні. Після зволоження бажано провести розпушування ґрунту на глибину 10-15 см із одночасним видаленням бур'яну. Розпушування і прополювання здійснюють крізь мульчу. У спекотну пору верес може потерпати від занадто сухого повітря, тому чудово відгукується на щовечірнє обприскування. Що ж до підживлень, то щорічно навесні (у квітні-травні) слід вносити у ґрунт повне мінеральне добриво з розрахунку 20-30 г/м² або 1,5-2 столових ложки на кожну дорослу рослину. Робиться це таким чином: сухі добрива розсипають по ділянці, намагаючись не потрапити на листя і квіти вересу, інакше на них можуть з'явитися опіки. Потім добрива закладають у мульчу, а ділянку рясно поливають. Верес потребує щорічного весняного обрізування, що підтримує потрібну форму і стимулює зростання молодих пагонів. Однак інтенсивно обрізати верес починають тільки з третього року з моменту посадки. Намагайтеся зберігати форму крони. Стрижку роблять так: лівою рукою тримають суцвіття вересу за верхівку, а правою обрізають 2/3 або половину суцвіття. Рослинні обрізки можна подрібнити і розсипати по ділянці в якості додаткової мульчі.

  Хвороби та шкідники вересу

  Вереси стійкі до хвороб і шкідників і вражаються рідко, переважно грибками або вірусами. Найчастіше верес хворіє на сіру гниль, і виникає це від застою води в коренях, якщо ґрунт на ділянці не відрізняється хорошою водопроникністю, а навесні танення снігу проходить занадто швидко. Проявляється сіра гниль нальотом на пагонах, їхнім відмиранням і опаданням листя. Як боротьбу із захворюванням використовують обробку вересу фунгіцидами, серед яких краще діють фундазол, топаз, а при сильнішому враженні використовують обприскування рослин одновідсотковим розчином мідного купоросу. Така обробка проводиться триразово з інтервалом у 5-10 днів. Гарні результати дає профілактичне обприскування вересу фунгіцидами навесні, після зняття з нього укриття, і пізньої осені, перед підготовкою вересу до зимівлі.

  При ураженні вересу борошнистою росою починають всихати молоді пагони, а листя вкривається білястим пухким нальотом. Червоно-коричневі плями на листі свідчать про зараження вересу іржею. І борошниста роса, й іржа – грибкові захворювання, тому боротися з ними потрібно фунгіцидами, як і з сірою гниллю.

  Якщо ви помітили на вересі деформовані пагони або квітки, якщо забарвлення квіток і листя стало нерівномірним і нехарактерним для сорту вересу, ви, найімовірніше, маєте справу з вірусним захворюванням, яке, на жаль, невиліковне. Викопайте хворі кущі і спаліть їх, а місце, де вони росли, пролийте міцним розчином марганцівки.

  Але якщо ваш верес росте на підходящому йому ґрунті та отримує відповідний агротехніці догляд, ніякі захворювання йому не страшні.

  Розмноження вересу

  Процес насіннєвого розмноження вересу ми вам уже описали. Розмножується верес і вегетативно – поділом куща, відсадками і живцями. Верхівкові живці беруть наприкінці літа з найсильніших неквітучих гілок і вкорінюють їх у горщиках із сумішшю піску з торфом (1:3), підтримуючи температуру в приміщенні в межах 15-18 ºC, а ґрунт у трохи вологому стані. Раз на місяць-півтора підживлюйте живці розчином сечовини з розрахунку 1 г на 1 л води і мікродобривами. Навесні вкорінені живці можна висаджувати у відкритий ґрунт.

  Відсадками верес часто розмножується сам, без усіляких зусиль з вашого боку: з часом його старі гілки вилягають на землю і вкорінюються самі. Якщо ви хочете здійснити цей вид розмноження, пригніть найнижчі зі зрілих пагонів, пришпильте їх до ґрунту і накрийте сантиметровим шаром торфу, а через рік відокремте готовий саджанець від материнського куща і пересадіть на нове місце.

  Найпростіший спосіб розмноження вересу – поділ кореневища. Здійснити його можна теж у кінці літа: викопайте зрілий кущ і, не очищаючи коріння від землі, розріжте на частини таким чином, щоб у кожній частинці була молода парость і корінці. Старі стебла перед посадкою обрізають, а частинки розсаджують по окремих ямках, попередньо обробивши зрізи товченим вугіллям.

  Верес після цвітіння

  У теплих районах верес зимує без укриття, однак якщо у вас трапляються морозні зими, та ще й без снігу, то краще перестрахуватися і підготувати верес до зимівлі. Для цього після настання холодів розкладіть по ділянці навколо кущів вересу торф, а самі кущики накрийте ялиновим гіллям, яке не дасть їм замерзнути взимку, а на початку весни захистить від сонячних опіків. Знімають укриття з вересу у квітні.

  Види і сорти вересу

  У роді всього один вид – верес звичайний (Calluna vulgaris). Дуже часто вересом називають споріднену йому еріку, а також її види і сорти, але хоч би як були еріки схожі на верес, це все ж інші рослини. Вид верес звичайний представлений величезною кількістю прекрасних сортів – їх на сьогоднішній день близько п'ятисот. Садівники поділяють їх на шість груп.

  Група перша. Сорти вересу із зеленим забарвленням листя:

  • Алегро – вічнозелений чагарник заввишки до 60 см, з діаметром крони близько півметра. Кора темно-бура, крона щільна, компактна, листя темно-зелене, лускоподібне. Цвіте з кінця липня до кінця жовтня простими блискучими карміново-червоними квітками в довгих суцвіттях. Сорт зимостійкий, вимагає укриття на зиму тільки у молодому віці;
  • Кармен – голландський гібридний сорт, популярний в Європі. Крона округлої форми, висота куща 30-40 см, кора темно-бура, листя дрібне, темно-зелене, квітки прості, фіолетово-рожеві, на квітконосах довжиною більше 10 см. Зимостійкий, але на зиму краще вкрити.

  Крім описаних сортів цієї групи, популярні також Раднор, Дакнесс, Росс Хаттон, Мазурка, Марко, Барнетт Енлі, Хукстоун та інші.

  Група друга. Сорти із зеленим кольором листя і білими квітками.

  • Альба – прямостоячий кущ до 40 см заввишки з діаметром крони до 55 см, з висхідними гілками, яскраво-зеленим листям і щільними китицями білих квіток;
  • Олександра – кулясті кущі висотою до 30 см і діаметром крони до 40 см із темно-зеленим листям і кремуватими квітками, які до кінця цвітіння набувають темно-червоного відтінку.

  Відомі також такі сорти групи: Вайт Лон, Хампті-Дампті, Лонг Вайт, Алек Мартін, Альба Джей та інші.

  Група третя. Сорти зі сріблястим листям.

  • Сільвер Найт – англійський сорт заввишки до 30 см, із компактною кроною у формі подушки діаметром до 45 см, темно-бурою корою, пухнастим, сріблясто-сірим листям, що набуває взимку бордового відтінку. Квітки прості, бузкові або світло-лілові, суцвіття завдовжки до 20 см. Зимостійкий, але в холодні зими вимагає укриття;
  • Пітер Спаркс – теж англійський сорт заввишки до півметра і діаметром до 60 см. Крона овальна, кора темно-бура, листя дрібне, лускоподібне, влітку і восени темно-зелене, а навесні і взимку сіро-зелене. Квітки махрові, темно-рожевого кольору, густо зібрані в суцвіття до 30 см завдовжки. Помірно зимостійкий.

  Популярні також сорти цієї групи Аннмарі, Велвет Фешінейшн, Ян Деккер, Глендвік Сільвер та інші.

  Четверта група. Сорти із золотистим листям.

  • Ендрю Праудлі – заввишки до 15 см і діаметром близько 25 см із тонкими широковисхідними гілками. Листя, в теплу пору помаранчеве з блідо-жовтими кінчиками, взимку набуває бронзового відтінку. Дрібні квітки рожевого кольору зібрані в пухкі суцвіття;
  • Боскуп – голландський сорт заввишки до 40 см, діаметром до 50 см із компактною кроною, темно-бурою корою, жовто-зеленим у літню пору листям, яке восени стає мідно-червоним. Квітки прості, рожево-лілові, зібрані в короткі, малорозгалужені суцвіття завдовжки до 10 см. Помірно зимостійкий.

  Зацікавленість викликають також сорти Аура, Арран Голд, Блейзевей, Крімзон Сансет, Голд Хейз, Коттсвуд Голд та інші.

  П'ята група. Сорти із махровими квітками.

  • Отем Глоу – розлогий чагарничок заввишки до 30 см, із діаметром крони близько 45 см з гілками на кінцях, що піднімаються. Листя темно-зелене, густо-махрові світло-лілові квітки зібрані в короткі щільні китиці;
  • Моніка – широкорозлогий кущ із діаметром до 80 см і висотою близько 55 см. Гілки сильні, широковисхідні, листя темно-зелене, взимку – з сірим нальотом. Дуже великі махрові квітки у щільних китицях рожево-червоного відтінку.

  Інші затребувані у культурі сорти: Ред Фейворіт, Дарк Стар, Альба Плена, Джоан Спаркс, Каунті Віклоу.

  Група шоста. Сорти з квітками, що не розкриваються.

  • Девід Ісон – кулястий кущик заввишки до 20 см, з діаметром крони до 25 см, численними висхідними гілками, темно-зеленим листям і рожево-ліловими квітками темного відтінку, зібраними в короткі китиці;
  • Марлін – німецький сорт заввишки до 30 см, діаметром крони до 50 см. Кора темно-бура, листя дрібне, темно-зелене. Бутони, що ніколи не розкриваються, яскраво-фіолетового або лілувато-рожевого кольору.

  Інші сорти: Роміна, Мініма, Фріц Кірхер.

  Властивості вересу

  Лікувальні властивості вересу затребувані як народною, так і традиційною медициною. Його використовують для лікування кашлю, хвороб нирок, циститу, пієліту, уретриту, дизентерії, діареї, гастриту, ентероколіту, ревматизму, подагри, а також шкірних захворювань. Квітучий верес заготовляють із кінця червня по вересень – саме в цей час він містить максимальну кількість корисних речовин: флавоноїди, мінеральні солі фосфору, калію, кальцію і натрію, органічні кислоти. Ці речовини наділяють верес дезінфікуючою, протизапальною, потогінною, ранозагоювальною, сечогінною, відхаркувальною, очищаючою, в'яжучою і заспокійливою дією.

  Відвар вересу застосовують при безсонні і розладах нервової системи, при атеросклерозі судин, хворобах шлунково-кишкового тракту, підвищеній кислотності, холециститі й ожирінні. Запалення ротової порожнини і горла знімають полосканнями відваром, а при туберкульозі вживають усередину спиртовий настій вересу. Порошком із подрібнених квіток вересу лікують виразки, рани, екземи та опіки. Ванни з вересом призначають при радикуліті. Настій квіток вересу, що втирається у шкіру голови, уповільнює процес випадання волосся і покращує його зовнішній вигляд.

  Протипоказань у вересу немає, проте перед прийомом препаратів з нього краще проконсультуватися з досвідченим лікарем. Не рекомендують вживати верес внутрішньо людям зі зниженою кислотністю шлункового соку.