З 8 жовтня 2021 р. введено суттєві зміни щодо процедури отримання дозволу МПР. Анкету та інші необхідні документи з метою отримання дозволу місцевого прикордонного руху можна подати у двох консульських установах в Україні – Генеральному Консульстві РП у Львові та Генеральному Консульстві РП у Луцьку. - Львівський консульський округ: Генеральне Консульство Республiки Польща у Львові м. Львів, вул. Івана Франка, 108 - Луцький консульський округ: Генеральне Консульство Республiки Польща у Луцьку м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22б Інформація про спосіб реєстрації на подачу документів знаходиться нижче. Чи обов’язково подавати документи особисто? Заяву слід подати особисто в одній з вищезазначених консульських установ. Консульство не приймає документи надіслані факсом, поштою або в електронній формі. Як можна записатися на прийом? Заявники, які здійснили передоплату та отримали інформацію про призначену дату подачі документів до ППВА, можуть подати їх у цей день безпосередньо у консульстві. Для повернення передоплати необхідно подати заявку до ППВА https://visa.vfsglobal.com/ukr/pl/pol/refund-process Зареєструватись на подачу документів з метою отримання дозволу МПР можна звернувшись до Відділу Особового Руху: - у Львові - тел. +380 32 2957990 - у Луцьку - тел. +380 332 280 640 Під час телефонної реєстрації з метою подачі документів вкажіть своє ім’я, прізвище, номер закордонного паспорта та контактний номер телефону. Які документи необхідно подати? ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ: Власники паспортів-книжечок подають: Власники ID-карток подають: Будинкові книги до розгляду не приймаємо. ДОДАТКОВІ ДОКУМЕНТИ: Скільки за це треба заплатити? Оплата за прийом і розгляд заяви становить 20 євро. Від оплати звільняються інваліди, пенсіонери та діти до 18 років. При подачі та розгляді документів на другий та кожний наступний дозвіл МПР консульський збір не стягується. Оплата за послуги Пункту Прийому Візових Анкет (ППВА) становить 5 євро. Оплата за повторний розгляд справи (апеляція) становить 20 євро. Який термін реалізації? Консул видає дозвіл в можливо короткий термін, але не довший ніж 60 календарних днів від дати прийняття заяви разом з додатковими документами. У виняткових випадках цей період може бути продовжений до 90 календарних днів. Як можна забрати документи? Видача документів у консульстві здійснюється згідно з призначеним терміном під час подачі заяви. Для отримання дозволу МПР слід подати квитанцію, що підтверджує подання документів. Як можна оскаржити рішення? Згідно ст. 42 абз. 3 і 4 Закону про іноземців, на рішення про відмову надання дозволу на перетин кордону в рамках місцевого прикордонного руху можна скласти заяву про повторний розгляд справи консулом. Заява про повторний розгляд справи консулом складається в 14-денний термін від дати вручення рішення про відмову надання дозволу. Скільки коштує дозвіл на перетин кордону у рамках МПР?
Які права надає дозвіл на перетин кордону у рамках МПР?
Як довести факт проживання у прикордонній зоні?
Особа, яка клопочеться про видачу дозволу МПР повинна бути прописана та проживати у прикордонній зоні протягом щонайменше три роки. Про дозвіл МПР можуть також отримати близькі родичі (інший з подружжя і діти, які перебувають на утриманні батьків) особи, яка прописана у прикордонній зоні. На який термін дії видаються дозволи на МПР?
Термін дії мого дозволу на МПР невдовзі закінчиться. Коли я можу оформити наступний?
Що робити, якщо дозвіл на МПР втрачений?
Я подав анкету на видачу дозволу на МПР, але отримав відмову. Чому?
Я порушив правила МПР і мій дозвіл був вилучений. Коли я можу клопотатися про видачу наступного?
Хто може надати мені інформацію про причини занесення моїх даних до Шенгенської інформаційної системи (SIS) або переліку іноземців, перебування яких на території Польщі є небажаним та про термін дії цих записів?
Чи можна одночасно мати дозвіл на МПР і дійсну візу?
У мене є дійсний дозвіл на МПР, але після одруження я змінила прізвище і отримала новий паспорт. Чи повинна я отримати новий дозвіл?
Як отримати дозвіл на МПР для неповнолітніх?
Чи слід подавати анкету та отримувати дозвіл особисто?
Про що слід пам’ятати, подаючи анкету на отримання дозволу на МПР?
Вказуйте в анкеті правдиву інформацію– якщо клопочешся про видачу наступного дозволу на МПР, а попередній з якоїсь причини був втрачений, слід сказати про це у п. 15 анкети. У цьому місці слід вказати детальну інформацію про обставини вилучення чи анулювання попереднього дозволу Прикордонною службою. Приховування такої інформації призведе до відмови у видачі дозволу. Подавайте актуальні довідки- Довідка міграційної служби є дійсною лише протягом півроку від дня її видачі. Після закінчення цього періоду слід подбати про нову довідку. Дозволи на перетин кордону в рамках МПР, як правило, видаються на 2 і 5 років Дозвіл видається на конкретний паспорт і термін його дії не може бути довшим, ніж термін дії цього паспорта. Анкети не приймаються від осіб, які мають паспорти, термін дії яких закінчується раніше, ніж через 6 місяців. Угода між Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України про правила Місцевого прикордонного руху 1 липня набула чинності угода про малий прикордонний рух (МПР) з найбільшим західним сусідом України - Польщею. Завдяки МПР українці, які живуть в 30-ти кілометровій прикордонній зоні, зможуть за 20 євро отримати спочатку дворічні, а згодом й п’ятирічні дозволи на в’їзд та перебування у 30-кілометровій зоні в Польщі терміном до 90 днів кожні півроку. Для отримання такого дозволу, який представлятиме собою пластикову картку з даними власника, достатньо проживати в одному із півтори тисяч населених пунктів, внесених до угоди, щонайменше протягом трьох років. Про видачу дозволів, перетин кордону та умов перебування у Польщі в рамках малого прикордонного руху УНІАН розповів заступник директора консульського відділу Міністерства закордонних справ Польщі Влодзімеж Здуновський. УНІАН: Пане Влодзімежу, як технічно ви плануєте організувати видачу дозволів у консульствах у Львові та Луцьку? Чи планується, зокрема, створення окремих черг для мешканців прикордонних населених пунктів? В.З.: Будуть створені спеціальні “віконця”. При цьому, можна буде одночасно подавати заявку і на візу, і на дозвіл (тільки в різні “віконця”). Зараз важко сказати, як у Львові «географічно» все буде виглядати, бо дуже вірогідно, що вже восени там відкриється приміщення нашого нового консульства, і формула видачі віз/дозволів трохи зміниться. Як ви знаєте, у Львові зараз візові заявки приймають у трьох приміщеннях, у двох з яких приймають усі заявки, а в одному виключно заявки на робочі візи. Окремі “віконця” будуть так само у Луцьку. Що ж до черг, то скажу, що консульські установи обслуговують практично усіх, хто хоче отримати візи. Я був місяць тому в Луцьку та у Львові, і бачив нормальні черги. У Львові, наприклад, близько третьої години біля консульства вже нікого не було. Черга насправді виникає через умови приміщення, оскільки не можна усіх бажаючих запросити до консульства, тому люди змушені стояти на вулиці. Сьогодні, коли збільшився потік бажаючих отримати візи, часом черги налічують до тисячі осіб. При цьому, всі хочуть здати документи першими й приходять до консульства о 8–ій чи навіть 7-ій годині ранку. Якби частина бажаючих отримати візу приходила, умовно, на 8-му годину, інша на 10-ту, а третя на першу, то черга була б меншою. УНІАН: Договір передбачає видачу дозволів не пізніше двох місяців з винятковими випадками не більше трьох. За скільки часу на практиці ви плануєте видавати дозволи? В.З.: Угода передбачає видачу таких дозволів навіть за місяць, і ми спочатку спробуємо витримати цей строк. Перша карта буде видаватись на 2 роки, а наступна - на 5 років. Хочу зауважити, що отримати дозвіл на МПР буде легше, ніж візу. До речі, ми попросили консулів організувати консультування осіб, що захочуть отримати дозвіл в рамках МПР, в приміщені консульства, щоб потім не відправляти їх від віконця у випадку якихось помилок в анкеті. УНІАН: Чи може запровадження МПР вплинути на обсяг віз, що видаватимуться українцям? В.З.: Ми сподіваємося, що запровадження малого прикордонного руху незначно вплине на скорочення видачі віз, адже МПР стосується лише 30 км прикордонної смуги, в той час як національні візи дають можливість перебувати на території усієї Польщі, а шенгенські у всій шенгенській зоні (25 держав, що в входять в об’єднання – УНІАН). УНІАН: Чи може консул вимагати додаткових документів, крім визначених угодою про МПР, наприклад, підтвердження фінансового становища? В.З.: Ні. Тому, що це спрощення, а не ускладнення перетину кордону. Потрібні лише фотографія, документ, що підтверджує прописку в зоні малого прикордонного руху, та паспорт. У договорі записано, що дані паспорта будуть записані безпосередньо на карті, і для перетину кордону будуть потрібні обидва документи. Крім того, в анкеті на отримання дозволу можна вказати практично будь-яку ціль поїздки. У цьому випадку не треба буде показувати туристичний ваучер, який потрібен для туристичної поїздки чи заявку на працевлаштування, яка необхідна для отримання робочої візи. Тут все дуже просто. УНІАН: І які ж цілі поїздок можна вписати до анкети? В.З.: Дуже різні. Наприклад, приїзд в гості, туризм, поїздка на закупівлі. тобто, все те, що практично може відбуватись в рамках малого прикордонного руху. Варто, водночас, зауважити, що особа в рамках МПР не зможе перевозити підакзизні товари, а саме сигарети та алкоголь. Тому дозволи особливо не стануть в нагоді людям, які займались нелегальним перевезенням цих товарів з України до Польщі. УНІАН: Це означає, що взагалі не можна буде брати з собою алкоголю та сигарет? Скажімо, пляшку горілки для товариша, до якого їду в гості? В.З.: Так записано в договорі, але мені, як особі, яка відповідає за роботу консулів, важко відповісти, як це виглядатиме безпосередньо на кордоні. Цими справами на місці займатимуться представники митної служби. Можу лише припустити, що все буде залежати від кожного конкретного випадку. УНІАН: Чи плануєте ви призначити спеціальних консулів для видачі дозволів? В.З.: Так. Ми поділили консулів на тих, хто займатиметься видачою віз та тих, хто видаватиме дозволи в рамках МПР. До Львова та Луцьку додатково направили по три консули. Взагалі ми виходимо з того, що якщо буде великий попит на дозволи в рамках МПР, то їх видачею займеться більша кількість консулів. УНІАН: Що може бути причиною відмови у видачі дозволу МПР? В.З.: Невиконання формальних умов необхідних для його отримання. Зокрема, якщо особа не має підтвердження, що жила в прикордонній зоні необхідний для отримання дозволу час. Певна проблема, очевидно, буде зі строком дії паспорту. Як відомо, дозволи будуть видаватись на 2 роки, тому найкраще, коли заявки подаватимуть особи, в яких паспорт чинний щонайменше на такий строк. Ми ще думаємо, як будуть видаватись дозволи для осіб з коротшим строком дії паспорту. УНІАН: Підтвердженням проживання в прикордонній зоні є штамп про реєстрацію у внутрішньому паспорті чи інший документ? В.З.: Може бути штамп або довідка. Консул буде перевіряти їх достовірність. УНІАН: А чи зможе особа з Львівської області подавати заявку на отримання дозволу в консульство у Луцьку, бо там, традиційно, менші черги? В.З.: Ні, не зможе. Справа в тому, що консул, який працює у Львові, знає місцеву систему прописки й може перевірити представлені документи, в той час, як консулу у Луцьку складніше це зробити стосовно заявника зі Львівської області. Крім того, застосування такого підходу привело б до зростання черг, як у Львові так і в Луцьку. Водночас, якщо особа жила довгий час у прикордонній зоні у Львівській області й нещодавно переїхала до Волинської області, то вона зможе подавати заявку до консульства у Луцьку. Ми не будемо тут створювати проблем. Достатньо буде представити нову прописку (у Волинській області) та стару (у Львівській), яка підтверджує, що особа прожила в прикордонній зоні необхідний для видачі дозволу період. Ми також плануємо проводити консульські чергування, в рамках яких, консули будуть виїжджати в прикордонні місцевості, аби на місці приймати заявки. Все буде залежати від кількості бажаючих отримати дозволи, і ми готові на кожну із можливостей. Бо, навіщо тисячам людей їздити до Львова, якщо консул може поїхати один раз до одного міста зібрати заявки, потім до наступного і т.д? УНІАН: За вашими оцінками, скільки бажаючих буде отримати дозвіл й скільки дозволів зможуть щомісячно видавати консульства? В.З.: В зоні малого прикордонного руху з української сторони живе близько 1 млн громадян, і, теоретично, всім можна було б видати дозволи за 2 роки. Водночас, важко уявити, що, що всі бабусі та діти, які живуть в прикордонній зоні, побіжать за дозволами. У будь-якому випадку, кожне консульство готове видавати щодня близько тисячі таких дозволів. УНІАН: Чи планується вирішення проблем з перетином кордонів для власників дозволів МПР, зокрема, шляхом виділення спеціальних смуг для автомобільного транспорту? В.З.: З Україною проблема в тому, що загалом кількість пунктів пропуску незначна. На деяких з них є лише одна смуга руху. Багато, звичайно, буде залежати від кількості людей, які захочуть мати такі дозволи. Якщо їх буде небагато, і вони «помістяться» в загальному потоці, то не буде жодних спеціальних смуг. Якщо ні, то прикордонники та місцеві власті, які також відповідальні за пункти пропуску, будуть розширювати їх пропускну спроможність, і на це вони мають передбачені кошти. Бо ж, зрозуміло, що немає сенсу чекати в черзі на кордоні кілька годин особі, яка хоче лише на кілька годин приїхати до Польщі. УНІАН: Які документи при перетині кордону повинна мати особа, яка подорожує в рамках МПР? В.З.: Паспорт, дозвіл та страховий поліс. УНІАН: Відсутність страхового полісу може бути підставою для відмови в’їзду до Польщі? В.З.: Не зовсім так. Україна та Польща не мають договору про медичне обслуговування громадян. У таких умовах краще для особи, яка перетинає кордон, мати страховий поліс, аби про всяк випадок мати гарантоване лікування. Тим більше, що він коштує копійки. При цьому, ми не наполягаємо на тому, аби подавати страховий поліс разом з документами для отримання дозволу в рамках малого прикордонного руху, адже дозволи будуть видаватись на 2 роки, а особа може точно не знати, коли поїде, і тут виникає питання, на який термін брати страховий поліс? Тому ми схильні до того, аби перевіркою наявності страхування займалася прикордонна служба. Принагідно зазначу, що у випадку шенгенських віз відсутність на кордоні страхового полісу не може бути підставою для відмови у в’їзді, але у випадку національних польських віз - може. УНІАН: Скільки на кордоні треба мати з собою грошей? В.З.: Точно не пам’ятаю, але там ставки трохи менші, ніж стандартні. Десь щонайменше 300 злотих (близько 100 доларів). УНІАН: Договір передбачає санкції за порушення правил МПР, починаючи від штрафу, завершуючи видаленням з країни та внесенням даних особи до реєстру небажаних осіб Шенгенської зони SiS. Які критерії визначатимуть суворість покарання? В.З.: Це питання скоріше до прикордонників та поліції, але, думаю, все залежатиме від конкретних умов. До особи, котра в’їхала із дозволом та прострочила дозволений термін перебування на півроку будуть застосовані суворіші санкції, ніж до того, хто прострочив на кілька днів. Так само, як, очевидно, буде різниця у застосуванні санкцій до тих, кого затримають біля кордону з Німеччиною і тих, хто опинився не в 30-ти, а в 35-ти кілометровій зоні. До речі, прикордонники видаватимуть особам з дозволами МПР карти районів, в яких можна перебувати, адже не кожен знає, де завершується 30-кілометрова зона. УНІАН: Представники польського та українського МЗС неодноразово заявляли про намір розширити зону малого прикордонного руху до 50 кілометрів. Планувалось навіть спільне звернення Польщі, Угорщини та Словаччини до Єврокомісії з цього приводу. Чи є якесь просування в цьому напрямку? В.З.: Розмови ведуться на всіх рівнях, але наразі Єврокомісія не йде на серйозніший діалог, бо очікує доповідь з функціонування вже існуючих зон малого руху, зокрема, від Угорщини, яка має 50-кілометрову зону з Україною. Якщо висновки цієї доповіді будуть негативними, то залишиться 30 км. Презентація документу була запланована на лютий, але до цих пір ще не відбулася. Країни, які мають безпосердній кордон з Україною, зацікавлені в тому, аби розширити зону, але не всі у Євросоюзі розділяють цю точку зору. Різні країни мають різні проблеми. Скажімо, на Півдні Європи найбільше потерпають від нелегальних емігрантів з Африки, й на цьому концентрують свою головну увагу. УНІАН: Зрештою, хотілось би запитати, яка користь громадянам Польщі від малого прикордонного руху з Україною? Адже нині вони можуть їздити в Україну без жодних віз. Навіщо витрачати час та платити 20 євро за дозвіл для МПР? В.З.: Поляки можуть бути в Україні без віз максимально 3 місяці за півроку. Українські служби тепер рахують дуже точно кількість днів перебування іноземців. Особи, які часто їздять в Україну, завдяки дозволу отримають додаткові 3 місяці перебування в країні. Крім цього, з дозволом не ставляться штампи в паспорт, що дозволяє їх власникам довше користуватись документом. Загалом, на сьогодні ми маємо близько 700 тис. громадян, які можуть скористатися перевагами МПР.Скільки особового складу у Мпр синіх
Польща в Україні
- Внутрішній паспорт (оригінал та копія 1, 2 та 3 сторінок)
- Довідка про реєстрацію місця проживання (оригінал з мокрою печаткою) АБО Довідка про склад сім’ї (оригінал з мокрою печаткою), видана відповідним органом реєстрації (термін дії довідки - 3 місяці з дня її видачі)
- ID-картка (оригінал та копія),
- Витяг про місце проживання, з реєстру територіальної громади (з QR-кодом)
- Довідка про реєстрацію місця проживання (оригінал з мокрою печаткою) АБО Довідка про склад сім’ї (оригінал з мокрою печаткою), видана відповідним органом реєстрації (термін дії довідки - 3 місяці з дня її видачі)
Оплата за видачу дозволу становить 20 євро. Від сплати звільнені: пенсіонери, інваліди, неповносправні особи, діти та молодь до 18 років. За прийом анкети Пункт прийому візових анкет стягує оплату у розмірі 5 євро.
Власник дозволу на МПР має право перетинати кордон РП і перебувати у прикордонній зоні без візи. Дозволений період перебування становить 90 днів протягом півроку, причому одноразове перебування не може перевищувати 60 днів. Тривалість перебування рахується з дня перетину кордону. Метою МПР є розвиток добросусідських відносин між Польщею і Україною, підтримка та розвиток громадських, культурних і економічних зв’язків. Дозвіл на МПР не надає права на працевлаштування на території Польщі.
Довідка про проживання у прикордонній зоні видається Управлінням у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Волинській області. Під час подання анкети, окрім відповідної довідки, слід подати також внутрішній паспорт з відміткою про прописку.
Як правило, перший дозвіл видається на два роки, а кожен наступний – на п’ять років. Однак, термін дії дозволу на МПР залежить від термін дії закордонного паспорта, на підставі якого від був виданий. Якщо через обмежений термін дії паспорта, перший дозвіл був виданий на період коротший ніж 12 місяців, наступний дозвіл буде виданий на 2 роки. Це ж стосується осіб, які втратили свій перший дозвіл до завершення повного року від дати його видачі.
Анкету про видачу наступного дозволу на перетин кордону в рамках МПР можна подавати не раніше ніж за місяць до закінчення терміну дії попереднього дозволу. До анкети про видачу наступного дозволу слід додати копію попереднього дозволу, термін дії якого закінчується.
Якщо дозвіл на МПР був втрачений на території Польщі слід терміново повідомити про це польську Прикордонну службу з метою видачі перепустки на повернення до держави постійного проживання. Якщо дозвіл, термін дії якого ще не закінчився, був загублений на території України, слід повідомити про це органи міліції та отримати відповідне підтвердження такого факту. Подаючи документи на отримання наступного дозволу на МПР слід повідомити в анкеті про втрату та додати довідку з міліції або польської Прикордонної служби. Не обов’язково повідомляти вищезгаданим органам факт втрати дозволу на МПР, термін дії якого закінчився, але слід повідомити про це у анкеті.
Причини можуть бути різні, оскільки кожна анкета розглядається індивідуально. Найпоширенішими причинами відмови у видачі дозволу на МПР є:
Наслідком порушення правил МПР може бути анулювання дозволу та внесення даних його власника до Шенгенської інформаційної системи (SIS) або переліку іноземців, перебування яких на території Польщі є небажаним. Поки дані фігуруватимуть у цих реєстрах, заявник буде отримувати відмови. Особа, яка порушила правила МПР і повторно клопочеться про видачу дозволу зобов’язана подати в анкеті вичерпну інформацію про причини втрати попереднього дозволу. Не надання такої інформації також призведе до відмови у видачі дозволу. Особам, які порушили правила МПР видається дозвіл з терміном дії два роки.
Відповідно до чинного законодавства, єдиним органом, який надає таку інформацію є Комітет у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców) і туди слід направляти усі запити. Адреса Комітету: ul. Koszykowa 16, 00-564 Warszawa, Polska.
Положення про місцевий прикордонний рух не забороняють одночасно мати дозвіл на МПР і дійсну візу. Слід однак пам’ятати, що, на відміну від візи, дозвіл на МПР дозволяє переміщатись лише у 30-кілометровій прикордонній зоні. Власники і дозволів на МПР, і власники віз повинні пам’ятати, що під час прикордонного контролю при в’їзді і виїзді з Польщі, вони зобов’язані представити той самий документ, на підставі якого вони в’їхали до Польщі.
Оскільки дозвіл на МПР видається до конкретного паспорта, то у разі зміни персональних даних чи отримання нового паспорта, слід клопотатися про новий дозвіл на МПР.
Анкету про видачу дозволу на перетин кордону в рамках МПР для неповнолітніх подається батьками або юридичними опікунами. Окрім стандартних документів, до такої анкети слід додати копії внутрішніх паспортів обох батьків (чи юридичних опікунів) та копію свідоцтва про народження дитини. Один з батьків підписує анкету від імені дитини. У разі, якщо лише один з батьків подає анкету про видачу дитині дозволу на МПР, інший з батьків повинен подати власноручно написану і підписану заяву про згоду на оформлення дозволу дитині. Можна подати також відповідну нотаріальну заяву, але у такому разі дозвіл дитині буде виданий лише на період, вказаний у заяві. У разі осіб, які самостійно виховують дитину, слід додати копії відповідних документів (свідоцтво про смерть іншого з батьків, рішення суду про позбавлення батьківських прав тощо).
Анкету про видачу дозволу на МПР слід подавати особисто. Натомість, можна уповноважити близьких членів родини (батьки, діти, брат, сестра) отримати дозвіл на МПР. У такому разі слід додати до анкети власноручно написану і підписану заяву, у якій вказується особа, уповноважена отримати дозвіл.
Заповнюйте анкету особисто – заповнення анкети триває лише кілька хвилин, а питання не повинні викликати труднощів. У разі виникнення проблем, допомогу нададуть працівники Пункту прийому візових анкет, відповідальні за прийом анкет. Користуватися послугами інших посередників не варто, це зайві видатки. Окрім того, часто трапляється так, що у заповнених анкетах відсутні важливі дані, що може призвести до відмови у видачі дозволу.Materiały
Podstawa prawna
УКРАЇНА – ПОЛЬЩА: ОТРИМАТИ ДОЗВІЛ НА МАЛИЙ ПРИКОРДОННИЙ РУХ БУДЕ ЛЕГШЕ, НІЖ ВІЗУ