Щойно починає пригрівати весняне сонечко, як у садку першими розпускають дорогоцінні блакитні суцвіття проліски. Дивовижна рослина з-поміж першоцвітів дивує не лише яскравістю, а й невибагливістю. І якщо знайти затишне, захищене місце, ці перші весняні квіти з роками цвістимуть все краще і краще. А догляд їм майже і не потрібен. Проліски — як посадити і вирощувати в саду. © Woodlandbulbs Рослини роду Сцилла, або Проліска (Scilla), у народі також відомі як просерени, небовий ключ, синьоокі чи скороліски, частенько перекваліфіковують. Сьогодні півсотні видів пролісок відносять до родини Холодкових (Asparagaceae). Це багаторічники з яйцеподібними цибулинками, лінійним листям, що росте одночасно чи трішки випереджаючи верхівкові суцвіття-китиці. Класичним природним бузково-блакитним відтінкам сортові проліски пропонують альтернативу — білі, рожеві та пурпурові барви. Більшість видів сцилли — раноцвітні, квітнево-травневі, у вдалі роки — навіть березневі. Це проліска дволиста (Scilla bifolia), проліска Міщенко (Scilla mischtschenkoana), проліска сибірська (Scilla siberica). У природі і дуже рідко у садках можна зустріти чарівну квітку кінця сезону — проліску осінню (Prospero autumnale). Проліски, як і більшість ранньоквітучих рослин — окраса садів природного стилю. Їх використовують перш за все для утворення квітучих плям на самому початку весни, прикрашаючи газони, галявини під деревами та чагарниками. За бажанням їх, як першу скрипку в естафеті цвітіння, можна висадити і на квітнику чи в міксбордері. Чарівно проліски виглядають на альпійських гірках, в рокаріях і бордюрах. Та важливо переконатися, що в композиціях вони не будуть страждати від пересихання ґрунту, перегрівання, агресивних сусідів. Гідні партнери для пролісків — низькі сорти інших цибулинних чи килимкові багаторічники (первоцвіт, очитки, чебрець, роговик, мускарі, нарциси, тюльпани, крокуси). Не забудьте прорахувати і наявність рослин, здатних «заховати» зів’яле листя пролісок після пожовтіння. Кращі сорти пролісок можна вирощувати на зрізку та виганяти. Чарівні проліски зацвітають найраніше на теплих, сонячних ділянках. Вони не люблять під час вегетації екстремальної спеки та сильного затінку, але можуть адаптуватися майже до будь-яких умов. Кращий вибір — напівтінисті, захищені місця біля листопадних дерев чи не надто густих чагарників. Адже тут проліски зможуть вільно купатися у сонячних промінчиках до старту росту листя великих «сусідів». Проліски рясно квітнуть та добре розростаються у пухкій землі. Головне для них — дренованість, відсутність ризику перезволоження чи ущільнення. А до решти параметрів проліски легко адаптуються. Звичайно, чим родючіший ґрунт, тим краще. Збагатіть землю зрілим компостом, якщо є можливість — внесіть трохи лісового ґрунту, за потреби закладіть дренаж. Оптимальні показники pH — від 6,5 до 7. Проліска сибірська (Scilla siberica). © Markus Koschinsky Читайте також про анемони весняні у матеріалі за посиланням. Терміни посадки для сцилл-пролісок визначаються вегетацією. Висаджують цибулини під час періоду спокою. Старт періоду посадки проліски легко впізнати по повному відмиранню листя (приблизно з кінця червня). Оскільки вкорінюються проліски швидко, приблизно за місяць, продовжувати посадку можна до середини осені. Проліски найчастіше продають цибулинками. Але найкращим варіантом для цієї рослини, що не потребує сухого періоду спокою аналогічно тюльпанам чи гіацинтам, є висадка відразу після викопування. Якщо у вас є можливість придбати проліски у знайомих чи сусідів, скористайтеся нею. Головна вимога пролісок — групування рослин. Це не ті цибулинні, які добре ростуть наодинці. Проліски висаджують групою мінімум 5, в ідеалі — від 15 цибулин так, щоб з часом вони утворили велику групу чи куртину. І при посадці потрібно обов’язково залишити навколо достатньо простору для розростання. Оптимальна відстань між цибулинами — близько 8-10 см. Цибулинки пролісок полюбляють гризуни. І найнадійніший захист — висаджування в кошики для цибулинних. Та для утворення великих весняних плям краще підходить класична посадка в ґрунт. Проліски висаджують на глибину близько 7 см, з корекцією для цибулин різного розміру та по щільності ґрунту. На дно посадкових ям насипте шар піску, встановлюйте цибулинки донцем вниз, не надто ущільнюйте землю навколо, але не залишайте пустот. Мульчування сциллам лише на користь. Проліски чудово ростуть і самі по собі, без догляду. Та щоб досягти більш ефектного цвітіння та швидкого утворення густих груп, варто приділити рослинкам хоч трохи уваги. Оптимальні умови для пролісок дозволяє підтримувати мульча. Шар зрілого компосту чи перегною захистить цибулинки від різких перепадів температур, пересихання та ущільнення землі. Якщо мульчу не підтримувати, доведеться захистити проліски від конкуренції з бур’янами і слідкувати за станом ґрунту, розпушуючи поверхню і не даючи утворюватися кірці (заглиблюватись можна не більш як на 2 см). Поливати квіти потрібно лише в тривалу посуху. Щоб підтримати ґрунт свіжим, подбайте про легкі поливи кожні 4-5 днів. Будьте обережні: вода не повинна потрапляти на квіти чи квітконоси. Підживлювати сциллу можна 1 раз на рік. Зазвичай вистачить органіки у вигляді мульчі, та за бажання підсилити цвітіння можна за перших ознак росту внести комплексні добрива з додаванням мікроелементів чи спеціальні добрива для цибулинних квітів. Якщо ви хочете обмежити самосів або покращити естетичність композицій, сміливо видаляйте квітконоси після відцвітання. Та листя цієї цибулинної рослини обрізати категорично не можна: воно повинне повністю «щезнути» саме. Шкідники проліскам не страшні, але насадження можуть постраждати від нематод, медведок, кореневих кліщів, гризунів. З хвороб серед пролісків поширені лише гнилі. Захисту на зиму ці перші весняні квіти не потребують. Проліски в саду. © Sylvia Knittel Якщо вам пощастило і вам трапилися рідкісні цибулинки сцилли осінньої, запам’ятайте головні відмінності у їх агротехніці: Проліски найлегше розмножуються відокремленням дочірніх цибулин — поділом груп. При вирощуванні з насіння цвітіння доведеться чекати до 5 років. Насіння сіють свіжозібраним, поверхнево, в контейнер. Тендітні сходи розсаджують лише через 4-5 років. В якісному ґрунті ці весняні квіти можуть розростатися десятиліттями. Найбільш ефектно проліски цвітуть на одному місці 3-4 роки, і зазвичай з такою ж частотою їх і пересаджують. Проліски добре переносять викопування на будь-якій стадії розвитку, але краще пересаджувати рослини у період спокою. ЗЕЛЕНА САДИБА. Автор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Дрібні правки: 24 лютого 2023 Доповнено: 26 лютого 2019 Опубліковано: 29 жовтня 2013 🕒 3 хвилини 👀 57854 рази 💬 0 коментарів Пролісок (лат. Galanthus) – рід багаторічних трав родини амарилісових. У світі існує 18 видів галантуса, на території України зустрічається всього три види, що охороняються державою. За легендою, коли Адама і Єву вигнали з Едему, на землі йшов сніг. Єва йшла і плакала, і там, де під її ногами танув сніг, виростали проліски, як символ надії на можливе прощення. З грецької «галантус» перекладається, як «молочна квітка». І правда, його квіти схожі на краплі молока. Англійці називають цей первоцвіт «snowdrop» – снігова крапля. Поширений пролісок в Центральній і Південній Європі, на узбережжі Чорного моря, в Малій Азії і на Кавказі. Пролісок – найраніша весняна рослина. Цибулинка у нього округла, в діаметрі до 3см. На цибулині – луски двох-трьох попередніх років. Листків буває зазвичай два, іноді три, лінійних або довгасто-ланцетних. З'являються вони з шийки цибулини одночасно з квітами. Після відцвітання виростають іноді до 20см в довжину і до 3см в ширину. У різних видів різне листя: у одних блискуче, у інших матове. За кольором листя теж відрізняється залежно від виду: від світло-жовтого до темно-зеленого. Стрілка або сплюснута, або округла, за період цвітіння витягується іноді до 20см. Зовнішніх три пелюстки квітки – білого кольору, 15-30мм завдовжки, а три внутрішніх утворюють білу корону із зеленуватим обідком. У садовій культурі найчастіше вирощують два види підсніжників: підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis) і підсніжник Елвес (Galanthus elwesii). Пролісок сніжний виросте у висоту до 15см, листя у нього пласке, сіро-зелене, до 1см завширшки і до 10см у довжину. Квітка біла, середнього розміру, никне, внутрішні пелюстки вдвічі коротше зовнішніх, що мають розріз і зелені плями. Цвіте в кінці березня, іноді раніше. Пролісок Елвес – високорослий, квітконоси досягають у висоту 25см, листя у нього зелено-блакитне, завширшки – до 2см, квітки кулеподібні, білі, великі. Зацвітає раніше проліска білосніжного. Місцерозташування. Цибулини проліска більшу частину року відпочивають під землею, тільки восени вони пробуджуються і дорощують коріння, щоб навесні прорости і зацвісти. Період видимого росту і цвітіння у проліска триває, поки на деревах не з'явиться листя. Рослини зимостійкі і дуже вологолюбні, люблять місця, де багато снігу. Всі види пролісків люблять світло, і, хоча ростуть вони і під деревами, і під кущами, але люблять відкриті ділянки. Не люблять тільки прямі сонячні промені. Грунт. Добре ростуть проліски на пухкому, добре зволоженому і дренованому грунті. До глинистого грунту потрібно додати пісок. І, звичайно, бажано внести компост або перегній. Не саджайте галантуси на сухих ділянках або на низьких, де застоюється вода. Коли пролісок проростає, починайте вносити рідкі неорганічні добрива. Не зрізайте листя до їх повного засихання. Розмноження та пересадка. За літо материнська цибулина прирощує одну-дві дітки, тому проблем з розмноженням у проліска немає. Але пересадки галантус не любить, і, якщо така необхідність все ж виникне, пересаджувати потрібно, поки листя ще не всохло, тобто відразу після відцвітання. Витягнуті з землі цибулини потрібно негайно, разом з грудкою землі, закопати на глибину 5см. Розмножується пролісок і насінням, причому самосівом, але такі рослини зацвітають лише через 4-5 років. Проліски використовуються квітникарями для оформлення альпінаріїв, куртин під деревами і галявин на газонах. Гарні галантуси і як елемент клумби з первоцвітами, такими, як крокус, сцила, примули і медунки. А коли ви зріжете їх і поставите в вазочку подалі від сонячного світла, вони будуть радувати вас своєю свіжістю, якщо ви не будете забувати додавати у воду шматочки льоду. Автор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Дрібні правки: 02 серпня 2023 Доповнено: 04 лютого 2019 Опубліковано: 04 вересня 2016 🕒 10 хвилин 👀 25250 разів 💬 0 коментарів Проліска (лат. Scilla) належить до роду цибулинних багаторічників родини Спаржеві, хоча раніше вона входила в родину Гіацинтові або Лілейні. Інша назва проліски – сцила. Іноді проліски плутають із пролісником або підсніжником. Рід охоплює близько 90 видів рослин, що зростають на гірських луках і рівнинах Азії, Африки та Європи. Рослина сцила отримала своє ім'я від грецької назви морської цибулі – skilla, яка раніше належала до родини Лілейних. Вирізняються квіти проліски високою декоративністю й морозостійкістю, стійкістю до хвороб і здатністю адаптуватися до будь-яких умов. Проліска є багаторічною цибулинною рослиною. Цибулини сцили – округлі або яйцеподібні, в темно-сірих, фіолетових або коричневих зовнішніх лусках. Листя лінійне, прикореневе, з'являється раніше або одночасно з верхівковими гроноподібними суцвіттями на безлистих квітконосах. Характерною особливістю листя сцили є те, що в похмурі й холодні дні воно притиснуте до ґрунту, а в теплу і сонячну погоду набуває положення, близького до вертикального. Суцвіття проліски складаються з одиночних квіток. Блакитні проліски – звичайне явище, але бувають види й сорти з фіолетовими, білими, пурпуровими та рожевими квітками. Плід сцили – коробочка з чорним насінням неправильної яйцеподібної форми. Поряд із такими квітами, як крокус (або шафран), брандушка, горицвіт (або адоніс), білоцвіт, ерантус, борець (або зозулині черевички чи сон-трава), гіацинт, зірочки, мускарі, нарцис, підсніжник, пушкінія, примула, хіонодокса, карликовий ірис, рябчик і жовтець, квітка сцила є первоцвітом. Цвітуть проліски зазвичай напровесні, хоча є види, що зацвітають восени. Посадка і догляд за сцилою у відкритому ґрунті зовсім не становлять складності. Висаджують рослину проліску найчастіше на альпійських гірках, бордюрах, у міксбордерах або рокарії. Дуже ошатно виглядають також пристовбурні кола плодових дерев, прикрашені напровесні квітучими пролісками. Посадка сцили може проводитися навіть під час цвітіння, проте весняні проліски краще висаджувати після відмирання листя, з другої половини червня, а сцили, що цвітуть восени – за місяць до розвитку квітконосів. Як і всі квіти, проліска любить гарне освітлення, хоча може рости і в притінку, причому весноцвіті види більш світлолюбні, ніж ті, що цвітуть восени. Посадка і догляд за пролісками починається з підготовки ділянки. Найкращий ґрунт для сцили – багатий на органіку, що містить листовий перегній і мінеральні компоненти. Щоби проліски добре росли в вашому саду, потрібно додати в садовий ґрунт трохи лісового ґрунту з напіврозкладеним листям і корою дерев. Ґрунт для проліски має бути помірно вологим, але болотистих ґрунтів, як і кислих, вона не любить. Оптимальний водневий показник ґрунту для проліски – 6,5-7,0 pH. Цибулини проліски поміщають у ямки, розташовані на відстані 5-10 см одна від одної, на глибину від 6 до 8 см залежно від калібру посадкового матеріалу. Мабуть, сцила – одна з найневибагливіших весняних рослин. Догляд за пролісками полягає в поливаннях з обов'язковим подальшим розпушуванням ґрунту на глибину 2-2,5 см і видаленням бур'янів. Поливати сцили краще вранці, намагаючись лити воду так, щоб вона не потрапляла на квітки – від цього проліски втрачають декоративність. Щоб полегшити собі працю, замульчуйте посадку листяним перегноєм, після чого вам і поливати, і розпушувати ґрунт доведеться рідше. На підживлення напровесні комплексним добривом, наприклад, нітрофоски, проліска відгукнеться рясним цвітінням, але види сцили, квітучі восени, краще восени і підживлювати. До розчину комплексного мінерального добрива бажано додавати мікроелементи кальцій, залізо, мідь і магній. Не завадить знати, що багато видів сцили розмножуються самосівом, і якщо ви не хочете, щоб проліски раптом зацвіли в місцях, відведених для інших рослин, своєчасно видаляйте у них насінники. Догляд за сцилою передбачає пересадку рослини один раз на три роки. Аби проліски не втрачали своєї декоративності, їх потрібно викопувати і, відокремивши від цибулин діток, розсаджувати якомога швидше, щоб уникнути загнивання цибулин. Найкращий час для цієї процедури – кінець вересня або початок жовтня. Розмножується сцила цибулинами і насінням. Спосіб розмноження цибулинами ми вам щойно описали. Що ж до насіннєвого розмноження, то перше завдання – це отримати посівний матеріал: тільки-но коробочки з насінням пожовтіють і почнуть розтріскуватися (а відбувається це приблизно в кінці червня), потрібно зрізати коробочки, добути з них насіння і посіяти його. Прорісність насіння проліски невисока, і цвітіння сцили з насіння ви дочекаєтеся тільки через 3-4 роки. Розсаджувати вирослі з насіння проліски вперше вам доведеться не раніше, ніж через п'ять років – потрібно дати рослині час примножити квітконоси і наростити побільше діток. Як і інші дрібноцибулинні культури, сцили уражаються такими захворюваннями: гниль цибулин, сіра гниль та ахеленхоідес. Зі шкідників для пролісок найнебезпечніші мишоподібні гризуни і кореневий луговий кліщ. Сіра гниль уражає листя рослини і верхню частину цибулин, у результаті чого вони вкриваються сірим пухом цвілі й загнивають. Слідом за цим на цибулинах утворюються щільні цятки. У результаті розвитку захворювання проліски жовтіють і гинуть. Хворі рослини слід негайно знищувати. При зберіганні на уражених сірою гниллю цибулинах вирізають хворі ділянки, а ранки обробляють деревним попелом. Ахеленхоідес уражає і наземну частину рослин, і цибулини, викликаючи побуріння їхньої луски, чому цибулини гниють – на їхньому поперечному розрізі можна побачити кільцеву гниль. Поверхня хворої цибулини вкривається некротичними плямами. Заражені ахеленхоідесом рослини втрачають декоративність і починають відставати в розвитку. Цибулини пошкоджених рослин потрібно викопати й знищити, а здорові цибулини з метою профілактики витримують півгодини в термосі з гарячою водою (43 ºC). Гниль цибулин може бути викликана такими грибковими інфекціями, як склеротинія, фузаріум і септор. Перша ознака захворювання – пожовкле листя рослини, потім інфекція проникає в цибулини, від чого на них утворюються брудно-червоні плями. При зберіганні хворі цибулини стають твердими й гинуть. Прогресують ці хвороби в умовах підвищеної вологості повітря. Мишоподібні гризуни, а саме полівки, хатні та польові миші, харчуються цибулинами сцили, а навесні об'їдають її паростки. Щоб не дозволити мишам погубити посадку пролісок, навколо неї роблять захисну канавку, в яку укладають отруєні приманки і злегка присипають їх землею, щоб випадково не отруїти птахів. Кореневий луговий кліщ і його личинки точать денце цибулини, проникають у її середину і харчуються соком її внутрішніх лусок, що призводить до загнивання і засихання цибулини. Для знищення кліща вдаються до обробки рослин інсектоакарицидом – Актелліком, Агравертіном, Акарином і препаратами подібної дії. У ролі профілактичного заходу цими самими препаратами протруюють цибулини сцили перед посадкою в ґрунт. Після цвітіння квітконосний пагін сцили відразу обрізають, листя ж видаляють тільки тоді, коли воно саме повністю відмирає. Що стосується підготовки рослини до зимівлі, то майже всі види сцили вирізняються морозостійкістю, тому нормально зимують без укриття. Але зростаючі на відкритих ділянках проліски краще на зиму прикрити ялиновим гіллям або сухим листям. Як бачите, посадка сцили і догляд за нею зовсім не трудомісткі, тим більше що вирощувати її можна й самосівом. Оскільки видів проліски дуже багато, зокрема в культурі, пропонуємо вам знайомство тільки з найвідомішими, а також із найбільш затребуваними в квітникарстві сортами сцили. Вона ж сцила дзвінчаста, вона ж ендіміон іспанський (Endymion hispanicus), родом із лісів і з лук Португалії, Іспанії та півдня Франції. Це, мабуть, найкрасивіший вид проліски: рослина невисокого зросту (20-30 см), з одиночним квітконосом і дзвоновими синіми, рожевими і білими квітками до 2 см у діаметрі, зібраними по 5-10 штук у прямостоячі гроноподібні суцвіття. Цвіте сцила дзвінчаста з кінця травня трохи менше двох тижнів. Залишені в землі цибулини цього виду на зиму потрібно вкривати. Найкращі сорти сцили дзвінчастої: Окрім описаних, добре зарекомендували себе сорти проліски дзвінчатоїЕксцельсіор, Блю Квін, Блю Джайнт, Блю Перл, Дейнті Мейд, Квін оф Пінкс, Монт Еверест, Міозотіс та інші. Або сцила дволиста, поширена в природі Середземномор'я, Криму, європейської частини Росії й Передкавказзя. Це найбільш рясноквітучий і низькорослий вид сцили. Рослина заввишки близько 15 см несе від одного до трьох квітконосів, на кожному з яких формується суцвіття з білих або рожевих квіток із сильним і приємним запахом у кількості до 15 штук. У сцили дволистої, як зрозуміло з назви, лише два широколінійні листки завдовжки до 20 см. Цвітіння у рослин цього виду починається у другій половині квітня і триває близько двох тижнів. У культурі вид із 1568 року. Існує садова форма bifolia var. Purpurea з фіолетовими квітками. Або сцила осіння, в дикій природі росте в Середземномор'ї, Північній Африці та Малій Азії. Ця рослина дає до 5 квіткових стрілок заввишки 15-20 см, на яких розкриваються дрібні квітки червонувато-фіолетовою або блідо-бузкового забарвлення, зібрані в пухкі грона по 6-20 штук. Початок цвітіння – кінець липня або початок серпня. Листя у рослини лінійне, жолобчасте, вузьке, до 25 см завдовжки. У культурі цей вид із 1597 року. Або сцила перуанська, походить із Західного Середземномор'я. Ця рослина розвиває 2-3 квіткові стрілки заввишки до 35 см із дрібними яскраво-синіми квітками діаметром менше 1 см, зібраними в щільне суцвіття конічної форми. В одному суцвітті може бути до 80 квіток. Листки у сцили перуанської лінійні, завдовжки до 30 і завширшки до 1,5 см. Їх на одній рослині може бути від 5 до 8. Або сцила сибірська, отримала свою назву помилково, оскільки в Сибіру вона не росте. Місця її побутування – європейська частина Росії, Кавказ, Крим, а також Південна і середня Європа. Листя у цього виду з'являється одночасно з блакитними квітками, що містять нектар. Особливість квіток цього виду в тому, що вони відкриваються о 10 годині і закриваються між 16-17 годинами, а в похмуру погоду можуть взагалі не відкритися. У сцили сибірської є три підвиди: Окрім описаних видів, затребувані в культурі проліски виноградна, пушкінієподібна, Розена, Тубергена (або Міщенка), фіолетова, одноквіткова, морська (морська цибуля), Літардьє, китайська (проліскоподібна), італійська, Виноградова, бухарська (або Введенського).Коли зацвіли проліски
Проліски — як посадити і вирощувати в саду
Які бувають проліски?
Проліски в дизайні саду
Вибір місця в саду для пролісків
Коли і як краще посадити проліски
Як доглядати за пролісками
Особливості вирощування осінніх пролісків
Як розмножити проліски
Пролісок: догляд та вирощування
Квітка пролісок
Види пролісків
Вирощування проліска і догляд
Проліска (сцила): вирощування в саду, види і сорти
Прослухати статтю
Стисло про догляд
Ботанічний опис
Посадка сцили у відкритий ґрунт
Коли садити проліски в ґрунт
Як садити проліски в ґрунт
Догляд за сцилою в саду
Як виростити проліски
Пересадка проліски (сцили) в саду
Розмноження сцили
Шкідники і хвороби сцили (проліски)
Сцила після цвітіння
Види і сорти сцили (проліски)
Проліска дзвінчаста (Scilla hispanica)
Проліска дволиста (Scilla bifolia)
Проліска осіння (Scilla autumnalis)
Проліска перуанська (Scilla peruviana)
Проліска сибірська (Scilla sibirica)