Де найбільший слон

Слон: найбільша наземна тварина – фото, опис, види, ТОП-10 цікаві факти

Слон – найбільший наземний ссавець. Разом із жирафою він є однією з найбільш впізнаних тварин Африки, проте окремі його види мешкають і на теренах Азії. Слони відомі демонстрацією різноманітних видів складної поведінки, через що здавна відігравали значну роль у людській культурі.

Слон – класифікація та наукова назва

Слон – величезний ссавець ряду Хоботні, родини Слонові (Elephantidae). До останньої належать 2 роди: африканські (Loxodonta) та азійські (Elephas) слони.

Своєю чергою перший рід поділяється на 2 сучасні (лісові та саванні) та 4 вимерлі види, один з яких можливо був пращуром всіх африканських слонів. До роду Азійські слони належить значна кількість вимерлих різновидів (десь 15-16) та єдиний сучасний вид – азійський, що має 4 наявні підвиди.

У 1942 р. африканських слонів було класифіковано на 18 підвидів. Проте пізніші генетичні дослідження визнали лише 2 підвиди цих тварин – саванних та лісових.

Вже у 21 ст. дослідження ДНК показали, що їх можна розглядати як окремі види. Проте все ще тривають дебати щодо класифікації африканських слонів на види та підвиди. Одні науковці визначають саванних та лісових слонів окремими видами, а інші – підвидами африканського слона.

Етимологія назви «слон» є доволі цікавою. Загалом це слово використовується щодо цієї тварини лише у слов’янських мовах. Існують різні версії його походження.

За однією з них, слово «слон» походить від праслов’янського слова, що означає «притулятися». Пов’язано це зі звичкою цих тварин спати, притулившись до дерева або один до одного.

За іншою версією назва «слон» походить від праслов’янських слів «сходити» та «тупати». Тобто вона перекладається як «той, хто тупає», що пов’язано з гуркотом, який створюють ці тварини при переміщенні великими групами.

Наукова назва слона – Elephas походить з латинської мови від слова «elephantus». Схожі варіації щодо цієї величезної тварини застосовують у багатьох європейських мовах.

Цікавий факт! Слово «товстошкірий» походить з грецької мови та стосується будь-якого ссавця з особливо міцною шкірою, включаючи носорога, слона та бегемота. Однак жодна з цих тварин не пов’язана між собою.

Як виглядає слон? Опис тварини

Слон не схожий на жодну іншу тварину на планеті. Він відрізняється величезним тілом, міцними ногами, тонким хвостом, великими округлими вухами та міцним хоботом, що водночас слугує органом нюху, дотику та хапання.

Деякі різновиди слонів мають ще й великі довгі бивні, що ростуть протягом усього життя тварини. Насправді вони є різцями, що дозволяють копати, щоб відшукати їжу та воду. Також бивні допомагають слону захищатися та з легкістю підіймати важкі предмети.

Слони також мають 4 кутні зуби, кожен розміром з цеглину. Іншим важливим аспектом анатомії цих велетнів тваринного світу є товста зморшкувата шкіра, яка може утримувати приблизно у 10 разів більше води, ніж гладка. Її забарвлення зазвичай сірувате, але за певних обставин може виглядати коричневим або навіть червонуватим.

Взагалі слона легко впізнати за надзвичайно великими розмірами. Заввишки він може сягати близько 3 м, а завдовжки – 5,4-7,3 м. Важить слон від 4 до 8 т. Найбільший відомий науковцям екземпляр сягав майже 4 м заввишки та важив 12 т. Самиці зазвичай менші за самців.

Слід зазначити, що африканські слони значно більші за азійських. Останні також відрізняються меншою імовірністю відростання бивнів. Борнейський слон є найменшим серед усіх підвидів азійського, через що відомий як слон-пігмей. Бивні рідше за все відростають у цейлонського підвиду.

Хобот слона та інші анатомічні особливості

Слонячий хобот насправді походить від злиття носа та верхньої губи. Він має чимало корисних функцій, пов’язаних із дотиком, нюхом та спілкуванням. На кінчику хобота є виступи, схожі на пальці (в азійського слона один, а в африканського – два), які дозволяють хапати предмети розміром зі шматок соломи.

Значну частину скелетної структури слона займає величезний череп, який підтримує великі вуха, бивні та тулуб. Слонячий череп містить великі порожнини, які зменшують вагу, не зменшуючи міцності.

Тулуб містить близько 150 тисяч окремих м’язових волокон без кісток або хрящів та дуже мало жиру. Це дозволяє виконувати дуже тонкі рухи, які дещо суперечать досить незграбному вигляду слона.

Великі заокруглені вуха є дуже ефективним органом для збереження прохолоди слона. Їхній розмір залежить від кількості кровоносних судин, які вони містять. Це дозволяє величезній кількості теплої крові протікати через капіляри та вивільняти надлишок тепла тіла у навколишнє середовище. Цей ефект посилюється, коли слон махає вухами.

Цікавий факт! Слон може пережити видалення бивнів, але це дуже болісно та небезпечно для тварини, а також погіршує якість її життя.

Поведінка та спосіб життя слонів

Слони живуть стадами або невеликими групами. Стада складаються здебільшого з близькоспоріднених самиць та їхніх дитинчат. Їх очолює стара самиця, яка допомагає всій групі знаходити їжу та воду, а також притулок та уникати хижаків. Коли вона вмирає, головною стає її донька.

Типове стадо слонів складається приблизно з 10 особин. Якщо воно стає занадто великим, то деякі особини можуть відокремитися та сформувати нову напівзалежну групу.

Самці або блукають поодинці, або утворюють холостяцькі групи зі специфічною ієрархією. Вони набагато частіше збираються разом у період нестачі їжі або за наявності загроз. З самицями самці контактують лише, коли хочуть спаровуватися.

У слонів є всілякі способи спілкування один з одним. Піднятий хобот може свідчити про привітання. Попри відомий трубний звук, багато звуків, які видає слон під час спілкування на великій відстані, насправді доволі тихі, щоб їх вловило людське вухо. Ці тварини також видають бурчання з черева, що, здається, означає для інших, що з ними все гаразд.

Залежно від наявності їжі слон може витрачати на харчування до 18 годин на добу. Решту часу займає сон, купання, прибирання та спілкування з рештою стада. Ігри та бійки є неодмінною частиною поведінки слонів. Вони мають тенденцію грайливо спарингуватися з іншими представниками групи, близькими до їхнього віку.

У дикій природі слони сплять лише близько двох годин на день та вважають за краще спати стоячи. У неволі ці тварини можуть спати близько шести годин на добу, та робити це лежачи, через відсутність хижаків. Зазвичай ці великі наземні ссавці можуть рухатися зі швидкістю до 40 км/год.

Слони – одні з найрозумніших тварин на планеті. Вони є одним із небагатьох видів, які виявляють справжню самосвідомість та самовизнання. Здається, ці тварини можуть використовувати інструменти, а також мають відмінну здатність до навчання та запам’ятовування деталей.

ТОП-10 цікаві факти про слонів

• Найближчими родичами слонів, що збереглися до наших днів, є дюгоні, ламантини та дамани.
• Слон видає низький гуркіт, який можна почути на відстані до 8 км.
• Зір у цих тварин не дуже добрий, але нюх та слух – відмінні.
• Хобот у слона – це видозмінена у процесі еволюції верхня губа, яка налічує приблизно 40 тисяч м’язів та сухожиль. Він може вміщувати до 6-8 л води.
• Зуби у слонів, на відміну від більшості ссавців, у міру стирання замінюються новими до 6 разів за життя тварини, а ось бивні ростуть все життя.
• Вважається, що слони мають найкращий слух серед наземних тварин. Вони здатні почути крики інших родичів на відстані 4 км.
• Слон може нести до 7 т, що робить його однією з найсильніших тварин у світі.
• Науковці досі сперечаються, чи оплакують слони свої померлих родичів, але, схоже, що у цих тварин є певне внутрішнє емоційне життя.
• Вік найстарішого слона, який коли-небудь існував, сягав 88 або 89 років. Ця тварина жила у неволі в Індії.
• Науковці вважають, що раніше лише в Африці існувало 26 млн слонів. Наразі світова популяція цих тварин оцінюється менш ніж у півмільйона.

Де живе слон та яке його середовище існування?

Ці тварини живуть у саванах, напівпустелях, поблизу боліт та річок у тропічних лісах Африки (на південь від Сахари) та Південної Азії. Проте, якщо раніше слони мали доволі величезний ареал розширення, то наразі він значно зменшився.

Наприклад, азійський слон колись мав набагато більший ареал, що простягався між Сирією та Китаєм. Африканський лісовий слон тепер зустрічається лише на невеликій ділянці у басейні Конго у Західній Африці. Індійські слони мешкають переважно у світлих лісах із густим бамбуковим підліском.

Види та підвиди слонів – фото та опис

За загальновизнаною класифікацією існує 3 види слонів: азійський, африканський лісовий та африканський саванний.

Африканський саванний або звичайний слон (Loxodonta africana)

Саме цей вид слонів вважається найважчою та найбільшою наземною твариною. Дорослі самці сягають майже 4 м заввишки та важать до 10 т. Їхні надзвичайно великі вуха є однією з найбільш виразних характеристик. Саванний слон також має довший хобот, ніж інші види слонів, та більші бивні, які наявні у представників обох статей.

Представники цього африканського виду більш поширені, ніж лісові слони. Ареал їх поширення охоплює 23 країни Африки. До його середовища існування належать ліси, савани, водно-болотні угіддя та сільськогосподарські ландшафти.

Одним з найкращих місць для спостерігання за цими слонами є національний парк Аддо Елефант у Південній Африці, який був спеціально заснований для захисту цих тварин ще у 1931 р. Тоді тут існувало лише 11 особин, а наразі цей заповідник є домівкою для понад 350 слонів.

Також спостерігати за саванними слонами можна в національних парках Крюгер, Масаї-Мара та Серенгеті, та у дельті Окаванго. При цьому слід зазначити, що цей вид слонів знаходиться під загрозою зникнення.

До уваги! Деякі науковці схильні виділяти 4 підвиди африканського саванного слона, які відрізняються ареалом існування та незначними генетичними ознаками. До них належать південноафриканський, масайський або східноафриканський, рівнинний або західноафриканський та нині вимерлий північноафриканський різновиди.

Африканські лісові слони (Loxodonta cyclotis)

Цей вид слонів мешкає у вологих лісах Західної Африки та басейну Конго. Заввишки він сягає 2,4 м та має вагу 2-4 т. Серед 3-х наявних видів слонів він є найменшим.

Спочатку лісові та саванні слони вважалися єдиним африканським видом. Проте генетичні дослідження виявили значні відмінності між ними. Також дослідження показали, що ці два види еволюціонували окремо приблизно від 2-х до 7 млн років тому.

Окрім менших габаритів, цей вид відрізняється від саванних слонів темнішим кольором шкіри (від червонувато-коричневого до коричнево-сірого). Його бивні прямі та спрямовані вниз, а вуха – більш округлі та меншого розміру. Нещодавнє генетичне порівняння цих двох видів африканських слонів показало, що вони відрізняються один від одного так само, як азійській слон від шерстистого мамонта.

Національний парк Маюмба у Габоні (саме у цій країні мешкає найбільш стабільна популяція цього виду) – найкраще місце, де можна побачити африканських лісових слонів у дикій природі. Сюди складно дістатися, але саме тут можна побачити, як ці тварини шукають їжу на пляжі, де тропічний ліс зустрічається з Атлантичним океаном.

Західна наука виявила цей вид слонів лише у 1900-х роках. При цьому лише через століття їхня популяція скоротилася до менш ніж 30 тисяч особин. Наразі цей вид знаходиться під загрозою зникнення.

Африканський карликовий слон (Loxodonta pumilio)

Карликові або слони-пігмеї не визначаються науковцями як окремий вид чи підвид. Проте це не робить цих тварин менш унікальними. Африканський карликовий слон є найменшим різновидом слонів у світі. Заввишки він сягає до 1,8 м.

Після відкриття на початку 20 ст. африканського карликового слона вважали окремим видом. Однак після генетичного тестування науковці прийшли до консенсусу, що це маленький тип африканського лісового слона. Вважається, що його невеликі габарити пов’язані з кліматичними змінами протягом четвертинного періоду.

Ці тварини зустрічаються у тих же болотистих дощових лісах Центральної Африки, що й африканські лісові слони. За кількома спостереженнями, вони більш водні та водолюбні.

Азійський слон (Elephas maximus)

Представники цього виду є найбільшими наземними ссавцями на теренах Азії. За розмірами вони значно менше за своїх африканських родичів. Їх легко впізнати за двома опуклостями на головах та меншими округлими вухами. Самиці азійських слонів не мають бивнів, а у самців вони можуть як бути наявними, так і відсутніми.

Азійські слони живуть у лісах Індії та Південно-Східної Азії, включаючи М’янму, Таїланд, Лаос та Камбоджу. Науковці виділяють 3 їхні підвиди, до яких належать цейлонський, індійський та суматранський слони. Загалом цей вид знаходиться під загрозою зникнення.

Підвиди азійських слонів: індійський (Elephas maximus indicus)

Попри видову назву, ареал розповсюдження цього підвиду не обмежується Індією, але саме у цій країні мешкає його найбільша популяція. Також ці слони поширені по всій Південно-Східній Азії, включаючи М’янму, Бутан, Таїланд, Лаос, Малайський півострів, В’єтнам, Камбоджу та Китай.

Цей підвид слонів заввишки сягає 2-3,5 м, а завдовжки 5,5-6,4 м та важить 4-5 т, через що вважається другою у світі за величиною наземною твариною. Шкіра у його представників світліша, ніж у шрі-ланкійського підвиду, але темніша, ніж у суматранського.

Національний парк Као Яй у Таїланді – одне з найкращих місць, де можна побачити індійських слонів у дикій природі. Проте на теренах Індії, де загальна популяція цих тварин становить 28-31 тисячу особин, ще більше заповідних місць, де можна зустріти цих велетнів тваринного світу Азії.

Цікавий факт! Індійський слон більш споріднений з вимерлим мамонтом, ніж зі своїм африканським родичем.

Підвиди азійських слонів: цейлонський (Elephas maximus maximus)

Цей підвид слонів визнаний національною твариною Шрі-Ланки. Його представники є найбільшими (2-3,5 м заввишки) та найтемнішими з усіх азійських різновидів. Вони важать від 2-х до 5 тонн, а плями депігментації на їхній шкірі виразніші, ніж в інших азійських видів. Лише 7% самців цейлонських слонів мають бивні.

Раніше ці тварини кочували по всій Шрі-Ланці та мешкали від рівня моря до найвищих гір острова. Проте за останнє сторіччя, коли все більше земель перетворилося на сільськогосподарські угіддя, вони втратили значну частину свого середовища існування.

Популяція цейлонських слонів налічує приблизно 7500 особин. Проте через незначну частку суші цієї країни, острів вважається найбільшою у світі площею за щільністю диких азійських слонів. Майже 9% території Шрі-Ланки охороняється мережею національних парків, чимало з яких має так звані «слонові коридори» для пересування цих тварин по острову.

Підвиди азійських слонів: суматранський (Elephas maximus sumatrensis)

Цей підвид азійських слонів є ендеміком острова Суматра. У порівнянні з іншими підвидами вони мають світліший колір шкіри, меншу депігментацію та коротші бивні. Суматранський слон сягає 2-3,2 м заввишки та важить 2-4 т.

Ці слони вважаються найбільш рідкісними, адже за останні 75 років їхня популяція скоротилася принаймні на 80%. Оскільки все більше лісів перетворюється на сільськогосподарські угіддя та людські поселення, то знищення місць існування становить найбільшу загрозу для цих тварин.

Побачити суматранських слонів складно навіть на теренах кількох національних парків, де вони ще існують. Станом на середину 2010-х років їхня популяція становила десь 2400-2800 особин у дикій природі. При цьому майже 85% їхнього проживання приходилася на території поза заповідниками.

Підвиди слонів: карликовий слон Борнео або борнейській слон (Elephas maximus borneensis)

Ці слони – ендеміки острова Борнео, де зустрічаються лише у південно-східній частині. Загалом борнейського слона класифікують як підвид азійського. Проте деякі науковці не згодні з цим, бо ці тварини на 25% менші за азійських. Заввишки борнейський слон сягає лише до 2,9 м.

Походження цього підвиду досі залишається невідомим. Вважалося, що у 18 ст. султан Сулу привіз на Борнео слонів, яких згодом випустили у дику природу. Також відомо, що представники цього різновиду надзвичайно ручні та пасивні. Це може бути ще одним свідченням того, що вони походять від домашніх тварин.

На щастя, малайзійський штат Сабах на острові зберіг значну частину свого лісового покриву. Побачити карликових слонів Борнео можна в долині Данум, біля річки Кінабатанган та у лісовому заповіднику Дерамакот.

Чим відрізняються африканські та азійські слони?

• Розмір: азійські слони важать 3-6 т, тоді як африканські – 4-7,5 т.
• Форма тіла: найвищою точною тіла африканського слона є плечі, тоді як азійський має увігнуту спину з найвищою точкою на ній.
• Розмір голови: азійські слони мають меншу голову пропорційно розміру тіла, ніж африканські.
• Форма голови: верхня частина голови африканського слона плоска, а лоб азійського має дві напівсферичні опуклості.
• Вуха: в азійських різновидів вони короткі та невеликі, значно менші, ніж в африканських видів.
• Бивні: наявні у представників обох статей у африканських видів, а в азійських – є лише у деяких самців.
• Хобот: кінчик африканських слонів має два виступи, схожі на пальці, а в азійських – лише один.
• Пігмент: обидва типи слонів зазвичай мають колір шкіри від сірого до коричневого. Однак в азійських слонів на хоботі, вухах та морді часто є рожево-персикові плями.
• Нігті: африканські саванні слони мають 4 нігті на передніх лапах та 3 на задніх, а азійські – 5 нігтів на передніх лапах та 4 – на задніх.

Що їсть слон?

Слон – травоїдний ссавець, єдиним джерелом поживних речовин якого є рослинність. Його щоденний раціон повинен складати до 150 кг їжі. При цьому половина цього може проходити через організм, не перетравлюючись належним чином.

Загалом слон щодня може споживати до 300 кг листя з великим вмістом вологи. Залежно від температури повітря ці тварини випивають за день 100-300 л води.

Слони їдять майже будь-яку рослинність, включаючи траву, листя, фрукти, гілки, коріння та кору. Точний склад раціону зазвичай змінюється залежно від місця розташування тварини та сезону.

Слони мають дві стратегії добування їжі: перегляд, під час якого вони вибірково харчуються кущами та деревами, та випас, під час якого вони злегка харчуються рослинністю на землі. Раціон африканських лісових слонів складається переважно з фруктів.

Розмноження слонів

Досягнувши статевої зрілості, самці слонів у певні періоди мають підвищення рівня тестостерону у 10 разів, ніж зазвичай. Це характеризується агресивною поведінкою, збільшенням скроневих залоз за очима та безперервним виділенням сечі під час ходьби.

Самці у період розмноження б’ються один з одним, що рідко завершується загибеллю тварини. Самиці також видають сигнали про готовність до спаровування через різні виділення. Один самець слона може спаровуватися з кількома самицями протягом свого життя.

Самиця слона виношує єдине дитинча 20-24 місяці – довше, ніж будь-який інший вид ссавців. Новонароджене слоненя важить приблизно 100 кг та може вставати й ходити вже за годину після народження. Однак воно все одно вимагає захисту та догляду від стада.

Самиця видає гучний сурмовий звук, відчувши небезпеку для малечі. Тоді стадо утворює захисне коло навколо слоненят, обличчям назовні, щоб відлякати хижака. Як відомо, подібним чином турбуються про дитинчат і стада самиць вівцебика.

Потрібно повних 5-6 років, перш ніж слоненя повністю відлучиться від материнського молока. Лише протягом першого року малюк набирає 0,9-1,3 кг щодня. Протягом 13-20 років, необхідних для досягнення повної зрілості, молоді слони повинні розвинути свою координацію, вивчити соціальні нюанси та розвинути зв’язки.

Дорослі самиці зазвичай залишаються зі своїм рідним стадом, тоді як статевозрілі самці залишають його та починають свій власний шлях у життя. У дикій природі слони можуть прожити 55-70 років, при цьому індійські зазвичай живуть довше, ніж африканські.

Хижаки та загрози для слонів

Дорослі слони не стикаються з постійними загрозами у дикій природі. Величезні розміри тіла та товста шкіра роблять їх майже несприйнятливими до атак. Проте слоненя та молоді особини можуть бути вразливими до гієн, левів, тигрів, леопардів та африканських диких собак. Тому частіше за все вони шукають захисту у стаді.

Найчастіше за все слонам загрожує браконьєрство – через цінність їхніх бивнів. Також загрозу для цих великих ссавців становить втрата середовища існування через поширення сільського господарства та житлових приміщень. Нерідко стада слонів витоптують посіви та пошкоджують майно, через що люди відстрілюють цих тварин.

Цікавий факт! Щоб злякати хижака, слон може широко розставляти вуха, щоб здаватися ще більшим, ніж він є насправді.

Приручення слонів людиною

Індійські слони найкраще за все приручаються людьми. Ці тварини є доволі слухняними та здатні виконувати доручену їм складну роботу. На теренах Азії їх здавна використовують на лісорозробках та у сільському господарстві.

Саме азійські слони посилювати міць армії та вважалися бойовими. Цим вони значно відрізняються від африканських слонів, яких майже ніколи не намагалися приручити. У воєнних цілях цих тварин спочатку використовували в Індії, а потім – у Персії та Карфагені. В античні часи слонів ще застосовували у боях проти кінноти.

Азійські слони були приручені людьми ще за часів Давньої Індії. Відтоді вони широко використовуються як у господарстві, так і у розвагах майже по всій Південно-Східній та Південній Азії.

Зазвичай слонів починають дресувати з дитинства. До 6 років ці тварини здатні засвоїти прості команди, а повністю розвивають свій потенціал до 16 років. Зазвичай самиці цінуються вище за самців.

Цікавий факт! У фільмах, де є слони, але дія відбувається в Африці, завжди використовували видресуваних індійських слонів, яких легко впізнати по вухах.

Популяція слонів

Африканські лісові та саванні слони вважаються вразливими видами. У дикій природі їх залишилося приблизно 415 тисяч особин. Це зменшення становить приблизно 90% з їхньої чисельності на початку 20 ст.

Популяція азійського слона знаходиться ще у гіршому стані. Залишилося приблизно 45 тисяч особин цих тварин. Проте популяція азійського слона сильно фрагментована. Наразі цей вид класифікується як вимирущий.

Окрім своєї цінності як розумні істоти, слони також відіграють важливу роль в екосистемі. Вони допомагають запобігти безконтрольному росту рослинності та розносять неперетравлене насіння по навколишньому середовищу.

Природоохоронці зосереджують свої зусилля на захисті середовища існування та припиненні браконьєрства. Після міжнародної угоди 1989 р., яка забороняла торгівлю слоновою кісткою, рівень браконьєрства тимчасово впав. Однак через низьку народжуваність та тривалий період дозрівання популяції слонів потрібен деякий час для відновлення.

Поважний слон

Привіт! В одній з попередніх історій я розповідав Тобі про дивовижні традиції і вірування, пов’язані з величними і мудрими тваринами.

Сьогодні ж Ти дізнаєшся багато нового і захоплюючого про те, як живуть, що люблять і вміють ці незвичайні та дуже розумні тварини.

Готовий дивуватися вражаючим фактам з життя слонів? Тоді вперед!

Нині на Землі проживають лише три види слонів: африканський саванний, африканський лісовий та індійський. Всі інші вже зникли з лиця Землі.

Слон — найбільший в світі сухопутний ссавець. Маса африканського слона може досягати 7,5 тонн. А висота в плечах — 4 м. Індійські слони на третину легші та досягають у висоту не більше 3 м.

Дорослий слон може з’їсти 200 кілограмів трави, пагонів чагарників та листя за день. Тільки уяви собі, щоб прогодувати одного слона протягом року, потрібна рослинність з площі 5 кв. км!

Всього за один день слон випиває від 100 до 220 л води, тоді коли хобот цього велетня вміщує всього 7,5 літрів рідини.

Живуть слони довго — до 70-80 років.

Хобот для слона важить на багато більше, ніж рука для людини. Цей дивовижний орган дозволяє тварині дихати, їсти, пити та слідкувати за чистотою тіла. Навіть купаються та захищаються слони за допомогою хоботів. Що вже говорити про вираження емоцій!

Ось так слоники вітаються, переплітаючись хоботами.

Живуть слони стадами, головними в яких є найстарші слонихи. Іншими словами, панує матріархат. Стадо піклується про слоненя протягом 10-15 років.

У самок слонів найдовший період виношування малюків — аж 22 місяці! Це майже 2 роки. При народженні дитинча важить близько 60 кг і за день випиває 11 л молока. Перші півроку свого життя малеча не вміє користуватися хоботом та часто перечіплюється через нього.

Слони ніколи не залишають один одного в біді. Якщо хтось з них потрапив у яму чи пастку, інші протягують йому свої хоботи, намагаючись допомогти. Слони нізащо не залишать малюка, який втратив матір.

А чи знаєш Ти, що слони — відмінні плавці? Хоч плавають вони дуже рідко, проте купаються з величезним задоволенням!

Африканські слони, на відміну від індійських, ніколи не лягають, вони навіть сплять стоячи. В могутніх ногах слона розташованірецептори, завдяки яким слон вловлює найменші струси ґрунту. Дуже зручно, тупнувши ногою, передати привіт рідним на віддаленому пасовищі, або попередити їх про небезпеку, еге ж?

За інтелектом, слони належать до десятки найрозумніших тварин світу. Їх мова складається з сотні звуків. Слони емоційні, люблять спілкуватися, мають відмінну пам'ять. Вони ніколи не забудуть людську доброту, але і образи не пробачать…