Як реалізувати лохину

Технологія вирощування лохини, або чому ця ягода стає популярною

Нішеві культури останнім часом дедалі частіше зацікавлюють аграріїв. Здебільшого так відбувається через поступові кліматичні зміни. Це стосується не лише зернових чи овочевих культур — у боротьбі за виживання виробники також звертають увагу на ягоди та шукають конструктивних рішень. На підприємстві ТОВ «Агропроммаш» , що на Київщині, також вирішили спробувати себе й у ягідництві.

Лохина — ягода, що кілька років тому була маловідома для більшості українців і далеко не кожен міг відрізнити її від чорниці – тепер вже заполоняє вітчизняні ринки і припала до смаку цінителям солоденького.

На сьогодні цю культуру вже вирощують майже в усіх регіонах України, де дозволяють природні умови, загальною площею близько 2 тис. га. І ця цифра з кожним роком збільшується. Основною причиною цього є ціна, адже лохина — найдорожча ягода серед тих, що вирощують в країні, середня вартість її становить 150-200 грн/кг.

Ще однією причиною є й те, що лохина має непогану врожайність. В середньому, в перші роки плодоношення ягода може давати до 1 т/га, набираючи обертів з кожним роком. Загалом рослини можуть давати врожай до 50 років.

Оцінити смакові якості цієї ягоди кожен зможе для себе сам, а SuperAgronom.com цікавить «темна сторона» — тобто вирощування. Про свій, поки й невеликий досвід у цій сфері розповіли керівник підприємства Євген Заквацький та агроном Тетяна Горицька .

«Розпочалось знайомство з культурою 3 роки тому, коли нам запропонували зайнятись її вирощуванням, у зв’язку з високою на неї ціною і майже повною відсутністю конкуренції», — розповів Євген Заквацький.

Наразі в господарстві насаджено трохи менше 1 га лохини, але, за словами керівника підприємства, площі можуть зрости.

Сьогодні ягідництво не є основною діяльністю господарства, тут займаються вирощуванням пшениці, соняшнику та сої, віднедавна ввели також картоплю.

Вирощуванням лохини на підприємстві займається агроном Тетяна Горицька, яка зауважує, що вони поки перебувають на стадії вивчення особливостей культури і всього, що може бути з нею пов’язане.

«Наша кліматична зона найкраще підходить для того, щоб садити лохину. І ґрунти выдповыдають, і погодні умови», — каже Тетяна Василівна.

Лохина досить морозостійка рослина, вона здебільшого вирощується в Канаді та Північній частині США, тому погодні умови українських зим не є для неї екстремальними. Наразі рослини почувають себе досить комфортно і чекають весни.

А що стосується сухих і спекотних літніх місяців, то питання можна вирішити збільшенням об’ємів поливу. До речі, щодо іригативних заходів, то в господарстві застосовують крапельне зрошення, адже дана культура достатньо вимоглива до кількості вологи. Поливають кущі здебільшого зранку, щоб зберегти максимальну продуктивність вологозабезпечення. Вода потрапляє безпосередньо на ґрунт або стебло, але бажано, щоб не була на листі, бо з’являється висока ймовірність розвитку хвороб, особливо сірої гнилі.

Усі, хто займається ягідництвом, а особливо лохиною, знають, що вона любить кислі ґрунти з рівнем pH 3,5-5,0. Площі, де розташовується культура, є достатньо кислими, але додатково перед посадкою на дно кожної лунки ще закладали кору сосни, тирсу і торф. Періодично, коли верхній шар просідає, під рослини знову досипають тирсу.

«Ця ягода схожа на чорницю, тому для неї потрібно максимально створити умови, схожі з лісовими. Через це, окрім того, що тирсу розкидали під кущ, нею лохину й покривали. До речі, тирса також затримує вологу на площах», — зауважує агроном.

Лохину потрібно садити так, щоб на неї добре потрапляло сонце. Лунку для рослин копали приблизно 70х70 см з глибиною до 0,5 м. Кущ від куща в рядку за технологією має бути приблизно на відстані 1 м, а міжряддя — 2,5 м.

Підживлення рослин відбувається двічі на рік: навесні, після відновлення вегетації вносять азотні добрива (сульфат амонію) та калійні (сульфат калію); восени, перед входом в зиму — ті ж речовини, але норми можуть змнюватись.

Із хворобами та шкідниками в господарстві поки не зіштовхувались. Загалом, природних ворогів у цієї культури майже немає, але, як запевняє агроном, варто бути готовими до всього.

Перший врожай в господарстві тільки збираються отримувати, але вже знають, куди збуватимуть. За словами керівника підприємства, їх цікавить виключно український споживач. У планах — придбання обладнання для заморозки і, залежно від того, «як піде», — для переробки.

Підприємство ТОВ «Агропроммаш» — ягідник-початківець, але з великим потенціалом і амбіціями, тому з представниками господарства домовились зв’язатись в кінці сезону, аби дізнатись, чого нового вдалось навчитись, із якими проблемами довелось боротись та чого змогли досягти у вирощуванні лохини.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Лохина — кращі сорти для України і особливості вирощування

Лохина — це ягода, що за останні роки спричинила справжню маленьку революцію в садівництві. З виду, що вважався рідкісним делікатесом, ця дивовижна красуня з родини Вересових стала ледве не найзатребуванішим ягідним чагарником. Як і більшість родичів, садова лохина вимагає специфічних умов. Та не настільки, щоб її вирощування здавалося занадто складним. Її врожайність і довговічність вже давно оцінили у всьому світі. В Україні лохину зробили популярною активний імпорт і виведення нових, чудово адаптованих до нашого клімату сортів. Достатньо правильно обрати сорт і місце, забезпечити ретельний догляд за не такими вже й складними правилами, щоб десятиліттями ласувати своєю власною лохиною.

Лохина — кращі сорти для України і особливості вирощування

• Лохина — опис рослини
• Де купити і як вибрати надійний сорт лохини?
• Кращі сорти лохини для України
• Де посадити лохину?
• Посадка лохини
• Як доглядати за лохиною?
• Як зимує лохина в Україні?

Лохина — опис рослини

Про жодне видове розмаїття серед лохин не йдеться. Лохина звичайна, низька, чи дика (Vaccínium uliginósum) давно витіснена лохиною високорослою (Vaccinium corymbosum), яку і вирощують заради великих, смачних, ніжних ягід. І всі садові лохини — представники саме цього виду.

Лохину як тільки не називають — чорницею садовою, чорницею американською, чорничним деревом, чагарниковою чорницею, лохиною садовою, американською, високою, кущовою, культурною… Навіть садові центри часто називають сорти просто «чорниця».

Це багаторічний, здатний вирости до 2 м і вшир, і в висоту чагарник з потужними, поверхневими мичкуватими коренями та сильно розгалуженими, міцними, до 4 см в діаметрі, прямими пагонами, що регулярно заміщаються за рахунок порослі. Листя у лохини велике, овальне, темне, до 8 см в довжину. Травневе цвітіння дивує красою верхівкових китиць суцвіть. Ягідки-плоди у супліддях лохини пласкуваті, досягають 2-2,5 см в діаметрі. Блакитний і сизо-блакитний відтінок ягід, восковий сизий наліт легко впізнається. Всередині ягоди приховують дрібне насіння та світлу, солодку, щільну, м’якоть.

Де купити і як вибрати надійний сорт лохини?

На жаль, популярність лохини та щорічне збільшення насаджень (Україна — світовий лідер за нарощуванням площ) жодним чином не позначаються на вартості ні ягід, ні саджанців. Лохина залишається одним з найдорожчих ягідників. Ціна куща лохини часто вища, ніж на шовковицю чи фундук. І її варто вважати показником якості — дешево лохину не купиш.

Якісний посадковий матеріал краще шукати в межах своєї області, у фермерів, в розплідниках, садових центрах. По-перше, через гарантовану зимостійкість, адаптованість до місцевого клімату. По-друге, через можливість отримати точну консультацію, завжди звернутися за порадою і допомогою. Замовлення імпортованих чи завезених з інших регіонів саджанців (чи покупка на виставках і ярмарках) допустиме, якщо вам дають гарантію повного повернення коштів та 100% приживання. Адже саджанці лохини з Закарпаття чи півдня будуть страждати навіть на Поділлі, що вже й говорити про північні області.

Де б ви не купували лохину, звертайте увагу на повноту інформації щодо сорту, його характеристик, нюансів агротехніки, особливо — на рекомендації щодо догляду. І ще один важливий момент: в Україні кращі сорти приносять по 5-7 кг ягід в рік при ідеальному догляді та умовах. До реклами, що обіцяє вам до 12 кг врожаю, варто ставитися як до потенційного шахрайства.

Кращі сорти лохини для України

Лохина високоросла (Vaccinium corymbosum)

Обирати лохину краще з найпоширеніших сортів, що встигли довести свої переваги і не даремно вважаються і найнадійнішими. До середньорослої чи напіввисокої лохини з числа гібридів, зимостійких до -34°С, належать:

• “Блюкроп” (Bluecrop) — загальний улюбленець і фаворит, середньостиглий сорт з плодоношенням з кінця липня, стійкий до посухи, високий, до 2 м, не дуже розлогий. Ягоди дуже солодкі, до 2 см, розмір залежить від інтенсивності обрізки.
• “Блюголд” (Blue Gold) — середній сорт з низькими для лохини кущами (ледь більше 1 м), серпневими ягодами середнього розміру, що вимагає постійного проріджування.
• “Блюджей” (Bluejay) — швидкозростаюча лохина до 1,8 м висотою з світлими середніми терпкуватими ягідками, що приваблює одночасним дозріванням.
• “Чандлер” (Chandler) — середній сорт з надвеликими, до 3 см в діаметрі, солодкими щільними ягодами, що з’являються на кущах на межі липня та серпня. Плодоносить більше місяця, компактний, швидкорослий, до 1,5 м.
• “Еліот” (Eliot) — пізньостиглий, швидкозростаючий, розлогий двометровий сорт. Кількість середніх щільних ягід, що з’являються з середини серпня до середини вересня, залежить від якості обробки та поливу.
• “Патріот” (Patriot) — мінливий за висотою сорт, що може як обмежитися 120 см, так і перевищити 1,5 м, з дуже щільними супліддями великих якід з червонуватим забарвленням. Залежний від освітлення і тепла влітку.
• “Спартан” (Spartan) — надійний ранній сорт з потужними двометровими розлогими кущами і товстими пагонами, перші ніжно-блакитні ягоди приносить на початку липня. Врожай неоднорідний за розміром та дозріванням.
• “Дюк” (Duke) — надійний ранній сорт з числа середньорослих, до 1,5 м, з прозорою прямою кроною та повільним ростом. Радує першими твердуватими ягодами на початку липня, але дуже вимогливий до вологості й освітлення.
• “Елізабет” (Elizabeth) — пізній серпневий сорт, що плодоносить всього близько двох тижнів, та зате дарує щільні, великі ягоди більше 2 см в діаметрі, що чудово транспортуються.
• “Торо” (Toro) — двометровий, дуже акуратний за формою куща сорт з насичено-пурпуровими, щільними серпневими ягодами. Вимагає опилювачів та дуже залежний від якості обрізки.
• “Ріка” (Река, Reka) — прямий, двометровий, декоративний сорт, що радує в середині липня світло-блакитними плодами, що добре зберігаються. Вимагає сильної обрізки.
• “Гурон”, чи “Хурон” (Huron) – цікавий гібрид висотою до 1,5 м з вузькою кроною і прямими пагонами, з пізнім цвітінням та терпкими ягодами, шо з’являються в середині літа.
• “Ліберті” (Liberty) — півтораметровий самозапильний гібрид з пурпуровими ягодами близько 1,5 см в діаметрі. Кущі дуже розлогі, плоди дозрівають навдивовиж рівномірно, ідеальні для десертів.
• “Санрайз” (Sunrise) — середньорослий, негустий, прозорий кущ, що з середини липня хвилями приносить солодкі, великі, світло-блакитні ягоди.
• “Деніз Блю” (Denise Blue) — потужний сорт до 1,8 м з красивою, пишною формою кущів і великими ягодами.

Якщо трапляються інші зимостійкі сорти — ранній “Сьерра”, середньостиглий «Нельсон», «Дерроу», “Легасі», “Бонус», “Джей” — вони нічим не поступляться фаворитам.

Де посадити лохину?

Лохина цвіте в травні

Деякі продавці стверджують, що лохина — безпроблемний кущ, здатний рости будь-де, абсолютно невибагливий. І це відверта брехня. Дати хоч який-небудь врожай лохина може лише на гарно освітлених ділянках зі специфічним грубим кислим грунтом.

Для лохини варто обрати відкриті, теплі, сонячні ділянки, на яких вільно циркулює повітря та немає застою повітряних мас.

Грунт для лохини має бути обов’язково кислим (рН від 3,8 до максимум 5,5). Вона дещо поступається у вибагливості родичам-вересам, та все ж не терпить інших умов. Не менш важливі й інші характеристики:

• легка, а точніше, груба текстура, здатність добре пропускати воду та повітря. Для лохини ідеальними вважаються торфяники, супіщані та легкі суглинисті варіанти з додавання торфу;
• родючість, достатній вміст гумусу (від 3,5%);
• постійна помірна вологість, в ідеалі, з заляганням грунтових вод на глибині біля 0,6-0,7 м, але без затоплення, застою води, сирості.

Грунт на ділянці заздалегідь (з осені) покращують, додаючи торф, хвою, кору, зрілий перегній чи компост, пісок, солому, тирсу для розрихлення чи готують посадкові ями, замінюючи землю сумішшю з кислого торфу, перепрівшої хвої, 50 г сірки, піску, кори чи тирси сосни. На важких грунтах і при високому рівні грунтових вод доречний дренаж.

Посадка лохини

Купуйте тільки контейнерні саджанці лохини

Для висаджуванння на своїй ділянці потрібно обирати здорові, потужні кущі віком від 2 до 3 років. Єдиний варіант — закрита коренева система. Лохина з оголеними коренями не приживеться, і зовсім не тому, що не витримує пересихання. Лохина залежна від симбіозу з мікоризою на коренях, і втрата грибних ниток для неї смертельна. При покупці варто перевірити, чи справді рослина зростала в контейнері, в якому її продають (потягнувши за пагони, оцінити цільність земляної грудки). Недопустимі ознаки всихання пагонів, плям, сухого чи зів’ялого листя і бруньок.

Висаджувати лохину можна і навесні, бажано до або на самому початку вегетації, і восени, при крапельному поливі — навіть влітку. Восени ризики поганого укорінення вище, лохина часто на стрес реагує “ривками” у розвитку не тільки пагонів, але й коренів, не встигаючи підготуватися до зими.

Вимога забезпечити вільне циркулювання повітря навколо кущів не повинна ігноруватися за жодних обставин. Між кущами лохини варто залишати близько 1,5 м дистанції. Якщо ви плануєте великі насадження, то між рядами кущів доцільно збільшити відстань до 2,5-3 м.

Для саджанців потрібно викопати великі посадкові ями (глибина і ширина близько 50 см).

Встановлюють кущі на тому ж рівні, на якому вони росли і в контейнерах, акуратно обтискаючи землю навколо. Рясний полив — близько 2 відер на кущ — зручніше проводити, створивши лунку для поливу. Землю потрібно замульчувати відразу ж, вкривши товстим шаром мульчі з торфу, кори чи хвої (10 см).

Як доглядати за лохиною?

Жодного бур’яну біля лохини — одне з найважливіших правил для цього ягідника. Та ще важливіше пам’ятати, що на протягом всього періоду вегетації земля повинна залишатися злегка вологою, без повного висихання. Полив для лохини — обов’язковий, адже поверхнева коренева система, що залягає на рівні до 20 см, чутлива до будь-якої нестачі вологи. Їй чудово підходить крапельний полив. Звичайні поливи вручну повинні бути не стільки глибокими, скільки частими — вранці та ввечері, по піввідра води, до 3-4 разів на тиждень влітку. Надмірна вологість теж губить рослини, тому доречно перевіряти стан грунту, давати просихати верхньому прошарку землі.

Без мульчування виростити лохину не вийде, підновлювати мульчу доречно навесні та восени. Розрихлювати землю навколо чагарника можна лише поверхнево, без захисного шару зберігати вологу і характеристики грунту фактично неможливо. Альтернатива для міжрядь — задерніння сидератами, наприклад, білою конюшиною.

Для підживлення лохини не можна використовувати органіку, здатну залужнити землю, тому органічний врожай виростити досить непросто. Попіл, свіжі курячий послід чи гній, перегній — не для цього ягідника. Але є варіанти, які не нашкодять лохині. Наприклад, мульчування та внесення в грунт ранньою весною:

• хвойного опаду, бажано, перепрілого чи ферментованого;
• верхового торфу і витримок з нього;
• ставкового мулу;
• зрілого листяного компосту, особливо з додаванням торфу, дубового листя, щепи хвойних дерев чи хвої.

Добре використовувати літні підживлення лохини після цвітіння та в липні:

• рідкими професійними добривами на основі біогумусу, торфу, чи вермикомпосту;
• біодобривами з корисними мікроорганізмами («Biirost», «Байкал», «Rost-концентрат» та ін.).

У якості додаткового калійного і фосфорного підживлення на початку та в кінці літа бажано використовувати зелені добрива — з окопнику, кульбабок, соломи вівса чи жита, білої гірчиці, бананових шкірок, кислого компосту, особливо з застосуванням біопрепаратів для ефективної ферментації. Допустимо зароблювати зелену масу сидератів, солому просто у грунт.

Мінеральними добривами підживлювати простіше. Оптимальний варіант — придбати спеціальні професійні добрива «Для лохини», «Для чорниці» й інших вересових, в усьому дотримуючись рекомендацій виробника. Звичайні міндобрива зазвичай вносять лише з третього року, на бідній землі — з другого:

• комплексні мінеральні добрива, по 30-40 г на кущ — ранньою весною;
• калійні добрива та магній (20-30 г каліймагнезії чи стандартна доза будь-якого мікродобрива з магнієм і 15-20 г калійного добрива) — після цвітіння;
• калійно-фосфорні добрива (20-30 г) — після плодоношення.

Регулярна обрізка для лохини починається з трьохрічного віку (або після першої зимівлі). Обрізати лохину можна після листопаду або напровесні, як вам зручніше. Крім хворих, пошкоджених, тонких, спрямованих в центр кущів, лежачих на землі гілок, у лохини вирізають найстаріші пагони, залишаючи 3-5 молодих сильних гілочок та вкорочуючи їх приблизно на третину. Радикально, до коротких пеньків для повного омолодження обрізають лише запущені чи дуже старі кущі (в середньому омолодження доречне кожні 15-20 років).

Перший врожай лохини — всього декілька ягід. Та з кожним роком він зростатиме до кількох кілограмів довгоочікуваних смаколиків.

Як зимує лохина в Україні?

Звичайного поновлення мульчі і вологозарядки для зимостійких сортів достатньо навіть в першу зиму. Якщо ви сумніваєтеся в адаптованості сорту, варто перші роки пригинати кущі й вкривати їх повітряно-сухим методом, наприклад, агроволокном та лапником. Якщо при покупці отримані інші рекомендації і ви їм довіряєте, їх потрібно дотримуватися.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Як виростити садову лохину? Поради щодо посадки та вирощування

Садова лохина чудово росте в помірному та теплому кліматі, тому підходить для вирощування по всій Україні. Чагарник виростає до двох метрів і дає до 10 кг. ягід за сезон, тому його часто вирощують на садових ділянках. Рослину не можна назвати невибагливою, потрібно відповідально підходити до питання, як садити лохину, тим більше що рослина здатна рости і плодоносити більше десяти років.

Посадка лохини на садовій ділянці

Вирощують садову лохину з саджанців. Час посадки не прив’язаний до певного сезону, рослину можна висаджувати, починаючи з пізньої весни і до осені. Важливо тільки дотримуватися певних правил посадки лохини.

Вибір місця

Найкраще місце для вирощування лохини – невелика височина, добре освітлена і захищена від холодного північного вітру. Не висаджуйте кущ на тінистих ділянках, у низині, де рослина погано зростатиме і мало плодоноситиме.

Підготовка до посадки

Лохина найкраще росте в торф’яних та піщаних грунтах. Якщо земля на ділянці не така, то потрібно заповнити посадкові ями сумішшю з торфу, хвойної тирси та піску в пропорції 5:2:1. Перед висадкою обов’язково вимірювайте кислотність грунту, тому що лохина не росте в нейтральному та лужному середовищі.

Схема посадки лохини наступна: розмір посадкових ям і те, на якій відстані їх слід викопати, залежить від типу грунту. На легкому, повітропроникному грунті викопують ями розмірами 50 на 40 см. Важкі грунти вимагають обов’язкового дренажу шаром у 5–10 см., розмір посадкових ям — 65 на 30 см.

Процес посадки

1. Потримайте коріння саджанців у чистій теплій воді 10–15 хвилин.
2. Підготуйте посадкові ями, заповнивши їх грунтозмішенням і додавши при необхідності лимонну кислоту і сірку, щоб підвищити кислотність.
3. При посадці розправте коріння та поглибіть рослину на 5 сантиметрів.
4. Засипте грунтом і полийте саджанці.
5. Замульчуйте лунки листям, хвоєю або тирсою шаром 5-10 сантиметрів.

Терміни посадки

При посадці та догляді за садовою лохиною у відкритому грунті варто враховувати час укорінення рослин на новому місці. Важливо, щоб рослини встигли прижитися до стійких холодів, інакше вони можуть загинути. Тому ідеальний час для посадки лохини на дачній ділянці починається пізно навесні і триває до середини літа.

Вирощування лохини в домашніх умовах

Полив

Головна особливість вирощування лохини полягає в тому, що вона дуже вимоглива до поливу. Рослина відчуває незручності і за нестачі, і за надлишку вологи. Перші кілька тижнів після посадки лохини треба стежити, щоб земля під чагарником завжди залишалася вологою. Далі слід орієнтуватися за погодою. У жаркий сухий час поливати лохину раз на 3-4 дні. Об’єм поливу — 10 літрів води на дорослу рослину.

Наприкінці літа лохина не тільки активно плодоносить, а й закладає нирки для врожаю наступного року, тому полив у цей час особливо важливий, якщо в новому сезоні ви хочете отримати великі та соковиті ягоди.

Підкислення грунту

Оскільки лохина добре росте в кислому грунті, потрібно періодично вимірювати pH грунту та 1–2 рази на місяць проводити процедури підкислення. Для цього використовують розчин лимонної кислоти (2 ч. л. на 3 літри води) або 9% оцту (150-200 мл. на 10 літрів води).

Підживлення

Як вирощувати лохину здоровою? Чагарник годують комплексами мінеральних добрив, починаючи з другого року життя. Зрозуміти, що рослина відчуває нестачу мінеральних речовин, можна за такими ознаками:

• слабке зростання і жовте листя говорять про нестачу азоту;
• при нестачі калію листя деформується;
• при дефіциті кальцію листя відмирає, на них з’являються темні плями;
• якщо край листя почервоніло, це свідчить про нестачу магнію;
• якщо мало фосфору, листя росте близько до гілки і стає пурпурового кольору;
• залізом рослину підгодовують при виявленні жовтого листя з зеленими прожилками;
• низька кислотність грунту призводить до біло-жовтого забарвлення листя.

Мульчування

Коренева система лохини пролягає у верхньому шарі грунту, на глибині 15–20 см. Цей шар беззахисний перед зовнішнім впливом. Для збереження кореневої системи застосовують популярний прийом агротехніки – мульчування, яке вирівнює температурний режим і не дає швидко випаровуватись волозі.

Для мульчування лохини використовують такі матеріали, як сіно, торф, тирсу, листя і кору. Найкраще захищають ніжні чагарники тирса. Вона максимально зберігає вологу, не дає пробиватися бур’янам і найповільніше розкладається.

Обрізка

Обрізають рослини віком 2-5 років з метою створення міцного скелета. При обрізанні видаляють слабкі довгі гілки, хворі та пошкоджені, а також усі пагони, що ростуть біля землі і не одержують сонячного світла. Зверніть увагу, що на молодих пагонах до п’яти років дозрівають найбільші ягоди, а на старих пагонах старше 7 років ягід стає зовсім мало.

Догляд восени

Після збору врожаю потрібно витратити час на догляд за лохиною, щоб підготувати її до зими:

• прибрати зламані гілки та опале листя;
• оглянути кущ і видалити всі хворі гілки;
• рясно полити рослину (якщо осінь суха);
• удобрити лохину;
• замульчувати пристовбурне коло.

Догляд взимку

У регіонах з дуже холодними зимами, лохину додатково захищають від морозів. Для цього використовують мішковину, лапник, шматки поролону. Це необхідно, щоб уникнути промерзання верхнього шару грунту, де знаходиться коріння.

Пам’ятайте, під шаром утеплювача зимують гризуни, які можуть погризти рослину. Не забудьте захистити чагарник і від них.

Розмноження лохини

Розмножують лохину декількома способами:

1. Кореневі живці. Відокремте пагони завдовжки 15–20 сантиметрів від куща, укореніть їх у піску та зберігайте у холодному місці. Перший врожай живець принесе через рік після пересадки у грунт.
2. Відведеннями. Влітку пригніть гілку дорослої рослини до землі і засипте грунтом. Вона має дати коріння та перезимувати. Весною новий кущик відокремлюють і садять окремо.
3. Насіння. Найдовший і трудомісткий метод. Насіння дістають з зрілих ягід, сушать і висівають у грядку. Врожай такі чагарники дадуть не скоро.

Хвороби та шкідники лохини

Шкідники

Нашкодити лохині можуть комахи, що поїдають листя та нирки: гусениці, щитівки та попелиці. Проти таких шкідників застосовують інсектициди, а гусениць збирають вручну.

Птахи завдають набагато більше шкоди, харчуючись ягодами, що дозрівають. Для боротьби з ними кущі накривають сіткою і кріплять блискучі стрічки, що шарудять.

Хвороби

Вирощування лохини на дачі пов’язане з ризиком випадково заразити чагарник. Найчастіші захворювання лохини – рак стебла і усихання гілок, а також сіра гнилизна. Проти грибкових захворювань використовують топсин, обприскуючи їм рослини до та після цвітіння. Усі пошкоджені та хворі гілки зрізають, щоб не допустити поширення хвороби.

Уникнути захворювань можна за допомогою регулярного якісного догляду: прополювання, мульчування, правильного поливу і внесення підгодівлі. За відгуками досвідчених садівників варто знайти фото найпопулярніших захворювань куща, якщо ви до цього не мали з ними справи. З дотриманням усіх заходів профілактики та захисту рослина буде розвиватися повноцінно та порадує вас рясним врожаєм.