Автор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Дрібні правки: 24 квітня 2023 Доповнено: 18 лютого 2019 Опубліковано: 18 травня 2014 🕒 10 хвилин 👀 133238 разів 💬 0 коментарів Канни прекрасні навіть до початку цвітіння – це листя елегантних форм і найнеймовірніших відтінків заслуговуэ на окрему увагу. Але варто каннам зацвісти. А ось давайте все ж без зайвих захоплень – відразу про недоліки. У прекрасних канн ми їх знайшли аж два: не хочуть зимувати на вулиці та не пахнуть. Якщо ви готові мириться з цими вимогами екзотичної красуні в обмін на вогняне буйство барв в оправі не менше ефектного листя, з радістю поділимося з вами нехитрими правилами догляду за каннами в домашніх умовах та в саду. А бонусом – найнадійніший спосіб отримати влітку буйно квітучі канни! Вам залишається лише обрати з тисячі можливих сортів канн, котрій з них ви віддасте своє серце і майже професійну (ми все підкажемо!) турботу. Квітка канна (лат. Canna) – рід монотипної родини каннові (лат. Cannaceae) порядку імбироцвіті, що нараховує понад п'ятдесят видів трав'янистих рослин. У природі вони ростуть у Центральній і Південній Америках, Індії та Китаї. В Європу ці квіти було завезено португальськими моряками в XVI ст., проте культивувати канни стали тільки в XVII ст. У перекладі з грецької «канна» означає «очерет». І справді, стебло канни схоже на цю рослину. Латиною ж «канна» означає «трубка», а стародавня легенда розповідає, що квіти канни виросли на місці багаття, в якому один індіанський вождь спалив згорнутий у сувій вампум із мирним договором, спровокувавши криваву війну, і яскраво-червоні пелюстки канни виглядали, як язики того багаття або пролита в тій війні кров. Для квітникарів цінність канни не лише в красивому цвітінні, а й у великих декоративних листках темно-зеленого, темно-пурпурового, червоно-бронзового і навіть фіолетового відтінків. На перший погляд квітка канна схожа на гібрид банана з гладіолусом або орхідеєю. Недоліків у рослини лише два: в наших широтах вона погано зимує у відкритому ґрунті та абсолютно не пахне. Решта характеристик – суцільні чесноти. Головна з них – рослина майже ні на що не хворіє, тому вирощування канни не завдасть клопоту навіть квітникареві-початківцю. Канна при всій своїй красі і декоративності взагалі невибаглива, посухостійка, а прикрашає сад цвітінням з кінця червня до самих заморозків. Кореневище канни галузиться, розростаючись ушир. Квітконосні стебла прямостоячі, товсті, високі (від 0,6 до 3 м). Листя велике, потужне, загострене, довгастої або еліптичної форми, досягає у довжину 25-80 см, а в ширину – 10-30 см. Форма і забарвлення листя робить рослину привабливою і без квітів, але тільки коли канна зацвіте, ви зрозумієте, що таке краса і гармонія. Квітки різко асиметричні, двостатеві, розміром 4-8 см, початковий колір – червоний, але сьогодні, завдяки роботі селекціонерів, виведено сорти жовтих, рожевих, помаранчевих кольорів, є двоколірні, з облямівкою і навіть у цяточку. Рідше зустрічаються білі канни. Квітки зібрані в волотисті або кетягоподібні суцвіття. Плід – тригніздова коробочка. Насіння канни часто не зберігає сортові ознаки, та й не всі сорти зав'язують насіння, тому найкращий спосіб розведення канн – поділ кореневища. Але якщо ви захоплені селекцією, можете спробувати і розмноження насінням. Насіння канн відрізняється дуже твердою оболонкою, яку перед посівом обов'язково потрібно розм'якшити. Для цього ошпарте насіння окропом і потримайте у термосі в теплій воді 3-4 години або протягом 12 годин на гарячій батареї. Як варіант можна проморозити насіння 1-2 години в холодильнику. Сіяти насіння слід у лютому, ґрунт повинен бути легким, температура 22-23 ºС, у приміщенні має бути притінок. Сходи з'являються за 3-4 тижні, і коли у них буде по 3-4 листочки, пікірують їх в окремі горщики, в яких вони перебуватимуть при температурі 16 ºC до висадки в ґрунт. Деякі сіянці можуть цвісти вже цьогоріч, а деякі зацвітуть лише наступного року. Якщо ж вас цікавить найнадійніший спосіб отримати влітку квітучі канни, то на початку березня розділіть бульби канни так, щоб на кожній частині була одна велика брунька або кілька слабших, зрізи присипте товченим вугіллям, підсушіть. Складіть части щільно одна до одної в парникову посудину на ґрунт (пісок), розташувавши бруньку горизонтально, присипте піском згори і час від часу обприскуйте теплою водою. Пророщування здійснюється при температурі 20-24 ºС, добре злегка підігрівати посудину знизу. Коли листю рослинок стане тісно, розсадіть їх у невеликі горщики і перемістіть у світле приміщення з температурою не вище 16 ºC, щоб вони підросли і зміцніли до висадки в ґрунт, поливаючи раз на декаду розчином марганцівки (2 г на 10 л води). Можна обійтися і без підрощування в домашніх умовах, але відмова від нього дуже відсуне терміни цвітіння: якщо ви посадите в ґрунт непророслі бульби, канна може взагалі не встигнути зацвісти. Коли минуть весняні заморозки, можна розпочати підготовку місця для канн. Канна любить захищені від протягів сонячні ділянки, родючий, багатий на органіку й теплий ґрунт. Потреби у канни такі самі, як у популярної овочевої культури огірка. Оптимальний склад ґрунту такий: перегній, листова земля, крупний пісок і торф у рівних частинах. Гарний дренаж обов'язковий! Що ж до питання, коли садити канни, то досвідчені квітникарі радять робити це не раніше 9 травня, оскільки від можливого різкого перепаду температур, які іноді трапляються навесні, канна в саду надовго відстане у розвитку, і в кращому разі затримаються терміни цвітіння, а в гіршому канна взагалі не зацвіте. Отже, у другій половині травня, коли ризик заморозків уже не загрожуватиме життю рослин, проводиться посадка канн у відкритий ґрунт. Якщо ви хочете домогтися від канни максимальної віддачі, зробіть для неї гарячу «підстилку»: на дно посадкової ями діаметром 50-60 см кладуть 20-сантиметровий шар свіжого гною, який буде давати тепло корінню канни та провокувати її на інтенсивний ріст і буйне цвітіння, потім засипають гній 25-сантиметровим шаром ґрунту, добре зволожують і тільки після цього кладуть кореневище канни в ямку і прикопують його. Якщо цибулина канни не встигла прорости, то глибина посадки повинна бути не більше 6-9 см. Відстань між рослинами, як і між рядами, має бути півметра. З моменту посадки в ґрунт до моменту цвітіння проходить від півтора до двох місяців. За час вегетації канни необхідно двічі або тричі підживити мінеральними добривами: гранули після поливання розсипають навколо рослин, а потім розпушують ґрунт. На 1 м 2 буде потрібно 40-50 г суміші (10 г калійного добрива, 12 г азотного і 25 г фосфорного). В іншому ж догляд за канною дуже простий. Полив потрібен регулярний, але помірний, доки не з'являться пагони. Коли канна зацвіте, полив мусить стати ряснішим, але не перестарайтеся: перезволоження може стати причиною грибкових або бактеріальних захворювань, що призводять до почорніння і загибелі бутонів. Іноді листя канни пошкоджує гусінь метеликів, а коріння – нематоди. Використовуйте для боротьби з ними інсектициди. Не забувайте зрізати відцвілі суцвіття. У першу половину вегетаційного періоду стежте за появою бур'янів і вчасно їх видаляйте. По закінченні цвітіння і до перших заморозків канни потрібно підгорнути дуже високо, щоб захистити від можливого підмерзання кореневі шийки. Канна успішно використовується і як горщикова або діжкова рослина – принаймні ті її види і сорти, які поміщаються в квартирі, на терасі або на балконі. Домашні канни, завдяки своїй яскравій декоративності, стають центром квіткової композиції будь-якого зимового саду. Крім того, домашня канна потребує лише двомісячного періоду спокою, а решту року вона готова невпинно тішити ваше око красою свого листя і квітів. Канну можна виростити вдома в горщику, як будь-яку іншу домашню рослину, а можна восени обережно викопати канну в саду і пересадити в діжку або горщик діаметром 50 см, попередньо проливши садовий ґрунт інсектицидом, щоб уникнути перенесення в будинок комах, які можуть пошкодити квітку. Догляд за канною в домашніх умовах набагато простіший, ніж у саду: не потрібно обприскувати рослину, боротися з бур'янами та розпушувати ґрунт, не потрібно підживлювати. Поставте її в добре освітлене місце і поливайте за необхідності відстояною водою, іноді протирайте листя вологою губкою. Навіть коли канна відцвіте, листя, як і раніше, буде яскравим і красивим. Якщо ваша домашня канна відцвіла і потребує відпочинку, поступово скорочуйте полив до повного припинення. Обрізайте листя на висоті 10-15 см від основи рослини і помістіть горщик у прохолодне сухе приміщення з температурою не нижче 10 ºС. Навесні вийміть кореневище з ґрунту, розділіть і розсадіть. Ви можете залишити їх рости в горщиках удома, винести на балкон або висадити в саду – вирішувати вам. Садові канни після закінчення цвітіння теж не потребують великої кількості води, тому полив потрібно поступово скорочувати, а потім і зовсім припинити. Перед першими заморозками потрібно високо підгорнути канни, щоб захистити кореневі шийки від перемерзання, інакше взимку вони можуть згнити, а відразу після перших заморозків стебла канн слід обрізати на висоті 15-20 см, а кореневища вийняти разом із грудкою землі. Наприкінці вересня – на початку жовтня канни обережно викопують із ґрунту разом із грудкою землі і переносять у місце, де вони зберігатимуться до весни. Зберігати канни взимку найкраще в прохолодному приміщенні з помірною вологістю і розсіяним світлом. Кореневища перекладають у ящики і пересипають торфом, піском і землею з тирсою нехвойних дерев. Вологість субстрату бажана п'ятдесятивідсоткова, а температура – 6-8 градусів тепла. Зберігання канн вимагає регулярного огляду кореневищ на предмет загнивання: якщо виявиться, що бульба пошкоджена гниллю, обріжте уражену ділянку до здорової тканини, а зріз обробіть йодом. Слідкуйте за рівнем вологості і забезпечте кореневищам захист від різкого перепаду температур. Якщо у вас немає можливості зберігати канни в приміщенні, можна тримати їх до весни в холодильнику. Восени бульби викопують, промивають від землі під проточною водою, добу витримують у дезінфікуючому розчині марганцівки, потім просушують, загортають кожну бульбу в папір і вкладають у посудину для зберігання овочів, час від часу перевіряючи, чи не вразила гниль якусь бульбу. Деякі квітникарі зберігають просушені бульби канн на балконі в пластиковому відрі, присипавши їх сухою землею. При сильному похолоданні відро слід внести в квартиру і розташувати на підлозі під балконними дверима. Можна зберігати кореневища в горщику в ґрунті при температурі не вище 15 ºС. Для цього підійде засклена лоджія, горище або веранда. У такому разі ґрунт потрібно зволожувати кілька разів на місяць. Якщо ж у вашому регіоні не буває морозних зим, викопані кореневища канн можна зберігати просто на ділянці, не затоплюваній водою, в захищеному від вітру місці. Потрібно тільки засипати бульби двадцятисантиметровим шаром сухої тирси. Праматір’ю майже всіх популярних сьогодні видів канн є канна індійська (Canna indica). Культурні сорти канни індійської, отримані в результаті багаторічної селекції, дістали назву «канна садова». Квітникарі поділяють ці гібриди на три групи: Низькорослі види (60-160 см), квітки яких нагадують гладіолуси. Листя, вкрите білим нальотом, має темно-зелений або пурпурно-бронзовий відтінок, пелюстки квіток відгинаються. Перший гібрид було створено французьким селекціонером Крозі у 1868 році, і ця садова канна отримала назву «канна Крозі» або «французька канна». Найкращі сорти канн Крозі: Лівадія (заввишки до 1 м, червоно-малинові суцвіття завдовжки 25-30 см, листя пурпурове, цвіте з липня), Америка (120-140 см заввишки, кіноварно-червоні квітки 12 см у діаметрі, довжина суцвіть 30-35 см, листя фіолетове, цвіте з липня), Президент (до 1 м заввишки, яскраво-червоні квітки в суцвіттях завдовжки близько 30 см, листя зелене, цвіте з липня) та ін. За формою квітки нагадують каттлеї. Це високорослі сорти (1-2 м) з великими квітками (12,5-17,5 см), у пелюсток котрих гофровані краї. Листя зелене або фіолетово-зелене. Популярні сорти: Анденкен ан Пфітцер (110-140 см, суцвіття до 30 см завдовжки складаються з яскраво-помаранчевих квіток із червоними штрихами, листя буро-пурпурове, цвіте з липня), Суевія (висота до 1 м, квітки лимонні, суцвіття 12х15см, листя зелене, зацвітає в кінці червня), Річард Уоллас (до 1 м заввишки, квітки світло-жовті з червоними цятками в суцвітті завдовжки 20-23 см, зелене листя, цвіте з липня) та ін. Ростуть у висоту до 3 м, мають дуже гарне листя зеленого, фіолетового і фіолетово-зеленого кольорів, але квітки у цих канн дрібні, розмір не перевищує 6 см, у культурі вони зустрічаються рідко. Найвідомішим сортом дрібноквіткової канни є сорт Дурбан: квітка жовто-помаранчева, листя смугасте, рожево-бронзово-жовто-зелене – справжня окраса будь-якого саду. Побачивши один раз цей тропічний багаторічна рослина, кожен квітникар захоче його переселити в свій сад. Не дарма ж канни привертають погляд строкатим листям і яскравими пишними квітами. На тлі інших рослин вони здаються гігантами, оскільки в сприятливих умовах витягуються до двох з половиною метрів. Та й відходу не вибагливі. Єдиний їхній каприз - непереносимість холоду. Що ж люблять і яку роль відіграють канни в ландшафтному дизайні, спробуємо розібратися. Там, де росте така екзотика, завжди є ефект колірного шоу. Створюється він завдяки барвистому спектру покритих воском листя: від смарагдового до синювато-бордового і бронзового, а також розкішних криваво-червоних, жовтих, оранжевих суцвіть. Рослина невибаглива, легко витримує посуху, цвіте з кінця червня до перших заморозків, рідко хворіє. Ще одна перевага - широко розгалужене кореневище канни акумулює запаси корисних речовин. Чи знаєте ви?
Стародавні індіанці в пошуках вітамінів вживали в їжу насичені крохмалем пагони канн, а їх соковитою бадиллям регулярно підгодовували худобу. Батьківщиною культури є тропіки та субтропіки Америки, Карибських островів, Індії та Китаю. Прямі високі стебла, елліпсовідниє листя в 80 см завдовжки і 30 см шириною, асиметричні великі квітки рослини сподобалися португальським морякам, які і привезли його в XV столітті до Європи. Якщо придивитися, в квітці можна знайти схожість з бананом, ірисом, гладіолусом і навіть орхідеєю. Канна НЕ гібрид, і належить до єдиної роду, який нараховує близько п`ятдесяти видів. Недоліків у тропічній гості мало:
відсутність аромату при цвітінні і слабка морозостійкість. Але настільки малі нюанси - не перешкода для того, щоб обзавестися унікальною культурою. Роздобувши бажаний паросток, садівники відразу переймаються: де і як садити канни. Але тут все просто. При виборі місця висадки досить врахувати особливості тропічного клімату і погану холодостойкость рослини. Йому буде комфортно на відкритому, сонячному ділянці. А високорослим сортам (пагони до 90 см вважаються низькорослими) потрібна захищеність від вітрів і протягів - сильні пориви можуть зламати соковиті стебла. Для таких екземплярів надалі, можливо, знадобляться садові опори. На батьківщині ці трав`янисті багаторічники облюбували сирі галявинки вздовж полів і водойм. У наших широтах їм підійдуть добре освітлені і розпушені місця. У тіні вони теж приживуться, але квітами порадують навряд чи. Каннам, як рослинам не вибагливим, особливих умов не потрібно. Швидке зростання і цвітіння їм забезпечить волога, насичена дренажем і органікою, пухкий грунт. Але якщо такої не знайти, саджанець приживеться в будь-якому водопроникний грунті. Досвідчені садівники, опікуючись культурою, стимулюють її зростання. Нам вдалося зібрати найкорисніші поради: Чи знаєте ви?
Як свідчать легенди, канна виросла на вогнищевої місці, де індіанський вождь спалив трубку з мирним договором, розв`язавши військове кровопролиття. Щоб не помилитися з часом, коли можна висаджувати квіти у відкритий грунт, не треба поспішати. Якщо культура переживе різкий температурний перепад, вона надовго засяде в зростанні і затримає бутонізації, а в гіршому випадку суцвіття взагалі не з`являться. А ще для ослабленого втечі це загрожує чутливістю до різних хвороб. Деякі квітникарі вважають другу половину травня ідеальним періодом. Але насправді вирішують все погодні умови. Посадка канн відбувається навесні після завершення заморозків в підготовлені клумби. Існує думка, що цей багаторічник потрібно висаджувати відразу з огірками, оскільки у них багато спільних вимог. Пророслі цибулини опускають на глибину 10 - 15 см, а ті, що не встигли пустити коріння, висаджують не глибше 9 см. Відстань між екземплярами визначають особливості сортів. Для низькорослих видів часто використовують схему 40 х 40 см або 40 х 60 см, а для високорослих - 70 х 70 см. У вигляді винятків на невеликих ділянках допускається густота 30 х 30 см. Технологія, яка визначає, як правильно посадити канни, залежить від способу їх розмноження. До цієї теми ми ще повернемося. Для росту і своєчасного цвітіння культурі потрібні певні умови: тепло, регулярний полив, розпушування грунту і прополка бур`янів. Якщо все це забезпечити, через півтора - два місяці після посадки з`являться перші суцвіття. На жаль, вони недовговічні. Велика кількість квітів активізує обривання зів`ялих бутонів на квітконосі. З моменту посадки до цвітіння кущ потрібно в міру поливати. Молоді саджанці доречно перші десять днів після висадки у відкритий грунт поливати розчином марганцівки. Неприпустимий надлишок вологи. З цією метою, коли саджають квітка канни, стежать за достатньою кількістю дренажу в субстраті і вчасно його розпушують. У сирому середовищі активно розвиваються різні грибки, які можуть нашкодити каннам. Заражені стебла зрізають не шкодуючи. Рослина погано розвиватиметься і в пересохлої грунті. Трав`янистий багаторічник випаровує вологу, випускаючи на листках росу. Під час цвітіння полив підсилюють, а з приходом холодів, в осінню пору, зменшують. Коли канни відцвітуть, припиняють зовсім. Вода для поливу повинна бути теплою. Краще завчасно набрати у відро і дати їй відстоятися. Канни в посадці і догляду у відкритому грунті зовсім клопітливих. Підживлення їм необхідна протягом вегетаційного періоду не більше трьох разів. Краще її проводити відразу після посадки, при зав`язі суцвіть і під час цвітіння. Для цього змішують азотні, калійні, фосфорні добрива в співвідношенні 12:10:25 г і розсипають їх навколо куща після дощу або поливу. Щоб гранули добре розчинилися, грунт розпушують. Першу підгодівлю можна зробити тільки азотсодержащими добривами, а наступні - фосфорно-калійними, або кожен раз зменшувати кількість азоту. Для квітки корисним буде чергувати мінеральні та органічні добрива. Як органіки розбавляють водою курячий послід, гній домашньої живності. Починати роботу з каннами з прибирання та зберігання на зиму потрібно на початку осені. Коли похолодає, квітка ретельно підгортають, щоб уберегти від промерзання.
Осінні заморозки для теплолюбивой тропічної гості убивчі. Її листя відразу чорніють і стають млявими. Стебла зістригають на рівні 20 - 25 см від землі, а бульба з корінням акуратно викопують. Знаючи, як доглядати за каннами взимку, ви зумієте в цілості зберегти її кореневища до весни. Важливі умови, в яких вони будуть чекати тепла. Для цього флористи радять кілька альтернативних варіантів: Деякі квітникарі, через брак льохів, зберігають канни до весни на балконі. Восени, після викопування, кореневища, обережно звільнивши від землі, можна промити в розчині марганцівки, ретельно просушити і зберігати, загорнувши кожний в окремий клапоть паперу, в холодильнику. Інші, щоб уникнути метушні з корінням, висаджують їх у вазон і тримають в квартирі. Розмножити культуру можна двома способами: вирощувати насіння або розділити кореневище. Його використовують рідко, оскільки процес трудомісткий і забирає багато часу. Перед тим як садити насіння канни, для розм`якшення твердої оболонки їх обробляють окропом і витримують в теплі більше п`яти годин. Також шкаралупа ламається під впливом холоду. В цьому випадку зерна кладуть в холодильник на годину - два. Після процедури можна висаджувати. Кращим періодом вважається лютий. Підготовлені насіння закопують в пухнасту і теплу (до 23 ° С) землю. При розмноженні канн таким чином перші паростки з`являться не раніше трьох тижнів. Весь цей час ящик з «грядкою» повинен стояти в півтіні. Ящик зверху можна накрити склом або плівкою, створивши ефект теплиці. Коли на молодих пагонах з`являться 3 - 4 листочка, їх розсаджують в окремі ємності і містять при температурі 15 ° С. У другій половині травня саджанці можна переселяти у відкритий грунт. Недолік цього способу в поганому заощадженні сортових ознак. Цей спосіб простий і зручний. Навесні, переконавшись, що на кореневищах канн немає гнилі, їх можна ділити для розмноження. Для цього вибирають потужні бульби. Розрізають їх гострим ножем, залишаючи по одній точці зростання на кожному відрізаному шматку. Краї зрізів обробляють деревним попелом або розчином марганцівки (0,2 г на 1 л води). Для надійності деленки поміщають в горщики з теплим піском, поливають і ставлять у кімнаті. Дуже добре використовувати з такою метою прозорі пластикові коробочки з кришками. У них швидше здадуться перші корінці. Цвітіння каннам забезпечить вирощування в тепличних умовах молодих пагонів. До появи листя на них не варто поспішати з висадкою культури у відкритий грунт. Цим способом користуються більшість садівників, поповнюючи свої клумби новими паростками кожні три роки. Якщо квітка у вас зимував в горщику, перед членуванням його коріння витрушують і залишають на добу полежати. Листя канни зрідка можуть втрачати свою декоративність з вини гусениць, слимаків, павутинного кліща, равликів. У боротьбі з ними добре себе зарекомендували інсектициди. Різні грибки, бактерії, віруси, вражаючи кущі, дають про себе знати яскраво вираженими іржавими, жовтими або чорними плямами. Небезпеки піддаються всі частини рослини. Зіпсовані листя і бутони обривають і спалюють, рятуючи сусідні кущі. Для попередження напасті їх поливають марганцовая розчином. Іржа лікується фунгіцидними спреями. Також їх можна застосовувати з профілактичною метою. Причина появи хвороб криється в надлишку вологи. Коріння тропічної гості люблять поїдати нематоди. Захіревшей екземпляри викидають. А грунт навколо обробляють для профілактики спеціальними засобами, які в широкому асортименті є в продажу. Ця квітка прекрасно уживається на клумбі з іншими культурами. Більш того, в поєднанні з ними дозволяє створити чудові контрасти. У клумбі канни виглядають практично з усіма рослинами. Головне - при висадці врахувати особливості росту і догляду.
У ландшафтному дизайні високорослі багаторічники використовують як живопліт, обрамляють садові доріжки або ж створюють контраст на тлі зелених газонів. У квітнику канна ніде не буде зайвою. Її декоративністю дизайнери часто маскують якісь малопривабливі місця в саду. Дуже ефектно канни виглядають біля ставка, до речі, такі умови близькі до тих, в яких виростали їхні предки.Як посадити канни в кашпо
Канни: вирощування, види і сорти
Прослухати статтю
Посадка й догляд за канною
Квіти канни – особливості
Вирощування канни в саду
Посів насіння канни
Вирощування канни з бульби
Коли висаджувати канни
Посадка канн і догляд
Посадка канни навесні
Догляд за канною садовою
Канна в домашніх умовах
Вирощування канни домашньої
Догляд за канною вдома
Канни після цвітіння
Зберігання канни
Види і сорти канни
Канна індійська (Canna indica)
Канни Крозі
Орхідні канни
Листяні (дрібноквіткові) канни
Канна: як правильно доглядати і вирощувати квітку
квітка канна
Вибір місця для посадки канни
Вимоги до грунту
посадка канни
Як правильно доглядати за каннами у відкритому грунті
Як правильно поливати канни
Добриво і підгодівля канн
зимівля канни
розмноження канни
насіннєвий спосіб
Метод поділу кореневої системи
Хвороби і шкідники
Канна в ландшафтному дизайні