Королева Єлизавета II та її 15 прем'єр-міністрів

Усі колишні прем'єр-міністри, яким довелося працювати з Єлизаветою II, говорили, що королева вносила важливий внесок у управління країною, не переступаючи при цьому накладені на неї конституцією обмеження.

Згідно з британською конституцією (здебільшого вона складається з ухвалених парламентом актів і законів, але не прописана в єдиній книзі), монарха треба інформувати про те, що робить уряд, а він (вона) має право давати уряду поради та застерігати його від необачних кроків ..

Протягом свого перебування на троні Єлизавета II наполягала, щоб її тримали в курсі всього, що робить кабінет, і не соромилася висловлювати свою думку під час приватних та регулярних розмов з прем'єром.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, З сером Уїнстоном Черчіллем у королеви Єлизавети були серцеві стосунки, нагляду на величезну різницю у віці

Молодій королеві пощастило, що перші роки її царювання пройшли під патронажем такого політичного гіганта, як Вінстон Черчілль, який повернувся на Даунінг-стріт як прем'єр після виборів 1951 року.

Одного разу він помітив, що його вразило, наскільки впевнено та авторитетно трималася принцеса Єлизавета – навіть тоді, коли була ще маленькою дівчинкою.

Незважаючи на величезну різницю у віці (Черчілль брав участь у Другій англо-бурській війні, коли на троні була прапрабабка Єлизавети, королева Вікторія), їхні стосунки відрізняли взаємну повагу та довіру.

Незабаром після того, як вона стала королевою, Черчілль під оплески аудиторії заявив, що він "дійшов відмінного висновку: королева не може помилятися".

Відносини прем'єр-міністра з монархом

Насправді ніхто з нас не знає, якими саме були стосунки британських прем'єрів із королевою.

Якщо звернутися до історії, то можна згадати Бенджаміна Дізраелі, який зумів побудувати особливі стосунки з королевою Вікторією, досягнувши у цьому великого успіху.

На відміну від свого головного політичного суперника Вільяма Гладстона, лідер Консервативної партії Дізраелі не мав жодних сумнівів щодо того, як слід спілкуватися з монархом.

"Лестощі люблять усі, - заявив він одного разу. - А якщо мова про вінценосні особи, то її треба накладати лопатою".

Хоч би якими були стосунки Єлизавети II з її прем'єр-міністрами, всі вони були згодні в одному: вона ніколи не відступала від того, що вважала своїм обов'язком.

Щодня вона проводила щонайменше три години, вивчаючи папери, надіслані урядом, листи, звіти та списки призначених на державні посади осіб.

Підпис до фото, Відставка Гарольда Макміллана спровокувала другу поїтичну кризу в царюванні королеви.

Усі ці, а також інші питання обговорювалися на щотижневій аудієнції у палаці.

Щоправда, іноді ці офіційні зустрічі проводилися в інших місцях. Однією з найважливіших подій у житті кожного прем'єр-міністра було відвідування маєтку Балморал у Шотландії, де королівська родина проводить літні канікули.

При цьому в британській конституції нічого не сказано, що прем'єр-міністр зобов'язаний щотижня зустрічатися з королевою, але це - багаторічна традиція. Іноді замість зустрічі віч-на-віч, вони розмовляли по телефону, але обмін думками відбувався в будь-якому випадку.

З самого початку її царювання мешканці будинку номер 10 по Даунінг-стріт зазначали, що Її Величність інстинктивно розуміється на політичних тонкощах.

Відмова від звання

Її хвалили і за те, наскільки вміло вона грала свою конституційну роль, особливо під час політичних пертурбацій 1957 року, які спровокувала відставка Ентоні Ідена після Суецької кризи. На той час у Консервативної партії ще не було усталеної процедури виборів нового лідера, і всі вважали, що в потрібний момент правильний кандидат знайдеться якось сам собою.

Королева порадилася з Черчіллем та іншими старшими офіційними особами, після чого попросила Гарольда Макміллана створити новий уряд. Це здивувало багатьох коментаторів, які вважали, що пост має дістатися фактичному заступнику Ідена, Батлеру.

Автор фото, Getty Images

Аналогічна ситуація виникла лише через кілька років, коли Макміллан теж подав у відставку через погане здоров'я.

Незважаючи на проблеми, що виникли після відставки Ідена, Консервативна партія так і не переймалася розробкою формальної процедури виборів нового лідера. Королева переговорила з Макмілланом, відвідавши його в лікарні, і запросила графа Хоума створити новий кабінет. Нічого антиконституційного в її діях не було, але багато членів партії дивувалися, чому наступника було обрано без консультацій, як мінімум, з кабінетом.

Проблема полягала ще й у тому, що Хоум був членом палати лордів, а з 1902 жоден прем'єр-міністр не засідав одночасно в обох палатах парламенту. Всі вважають, що відновлення такої практики буде абсолютно неприйнятним, і Хоум відмовився від свого місця в палаті лордів, успішно виграв вибори у своєму окрузі і повернувся до політики як сер Алек Дуглас-Хьюм.

Торі розробили правила вибору нового лідера лише в 1965 році, щоб більше не ставити монарха в незручне становище.

Вибух громадського невдоволення

1964 року Гарольд Вільсон став першим прем'єр-міністром королеви від Лейбористської партії. Його власна парламентська фракція категорично заперечувала плани збільшення асигнувань з держбюджету, на офіційні обов'язки королеви, так званий, цивільний лист.

Барбара Кастл, яка була одним із найвпливовіших членів кабінету Вілсона, пізніше згадувала, що і монарх і прем'єр вступили в несподіваний союз.

"Гарольд любив королеву, - сказала вона. - І оскільки він був розумним лідером, він зрозумів, що може статися вибух суспільного невдоволення королевою".

Цей вибух Вільсон усіма силами намагався запобігти.

Підпис до фото, Тоні Блер став незамінним порадником королеви з приводу того, як слід спілкуватися з пресою та громадськістю після смерті Діани, принцеси Уельської.

Після розмови з Вільсоном королева, яка теж чудово відчувала настрої в країні, вирішила взяти частину витрат на себе.

Її конституційна роль знову стала в нагоді в 1974 році, коли брак електроенергії та страйк шахтарів призвели до падіння консервативного уряду Едварда Хіта. Однак він продовжував чіплятися за владу, сподіваючись створити новий кабінет.

За деякими відомостями, що просочилися з палацу, королеві не сподобався цей період невизначеності, і вона дала зрозуміти Хіту, що з невизначеністю настав час покінчити. При цьому вона ніскільки на нього не тиснула, і нічого не вимагала, тож сам Хіт пізніше казав, що ніяких натяків чи умовлянь з її боку не було.

Відносини королеви з першою жінкою на посаді прем'єр-міністра Британії, Маргарет Тетчер, далеко не завжди були сердечними, особливо у тому, що стосувалося справ Британської співдружності.

Неспокійні часи

Тетчер, як і інші лідери країн Британської співдружності, категорично заперечувала проти запровадження санкцій проти режиму апартеїду в Південній Африці, мотивуючи це тим, що вони будуть неефективними та вдарять по найбідніших верствах населення.

У 1986 році газета Sunday Times повідомила, що королева начебто сказала, що поведінка Тетчер і її агресія в розмові "ставлять її в глухий кут".

Традиційно роль королеви в тому, щоб давати поради поточному прем'єру. Однак із цього правила були й винятки.

Автор фото, Getty Images

Наприклад, прем'єр-міністр Джон Мейджор сам опинився у ролі довіреного радника королеви, особливо у тому, що стосувалося розлучення принца та принцеси Уельської.

При цьому Мейджор не втомлювався повторювати, що навіть у такі неспокійні для королівської сім'ї часи Єлизавета II ніколи не переступала за накладені на неї конституцією обмеження, і наголошував, наскільки цінними для нього були поради Її Величності.

Правда, був один випадок, коли королеві явно змінив властивий їй талант відчувати настрої у народі.

У 1997 році її звинуватили в тому, що фактично проігнорувала вибух національної скорботи з нагоди раптової смерті обожнюваної в народі Діани, принцеси Уельської. Королева вважала, що, як належить люблячій бабусі, вона повинна залишатися поза очима громадськості, щоб дбати про своїх осиротілих онуків.

Підвішений парламент

У цьому випадку її порадником виступив Тоні Блер, який чудово знався на тому, як слід працювати зі ЗМІ. Допомагаючи Її Величності, Блер також випадково потрапив в історію, назвавши покійну Діану "народною принцесою". Термін прижився.

Також кажуть, що Блер був одним із тих, хто зумів переконати королеву покинути Балморал і повернутися до Лондона, щоб не підливати олії у вогонь кампанії, яку вели проти неї таблоїди.

Блера змінив Гордон Браун, чия поразка на загальних виборах 2010 року поставила всю країну в дивну, давно не бачену ситуацію.

За результатами виборів жодна партія не отримала більшості, і постало питання, як вибиратися з цього незвичного становища. Королева не втручалася у політичні ігри, але дала зрозуміти, що її мають інформувати про все, що відбувається на переговорах щодо створення коаліції.

Тож Девід Кемерон отримав запрошення з'явитися до палацу з традиційним візитом лише після того, як Гордон Браун подав у відставку, а консерватори домовилися з ліберальними демократами про спільний коаліційний уряд.

Той, хто програв

Кемерон говорив, що можливість обговорити політичні проблеми з людиною, яка перебуває поза політичним процесом, була "неймовірно корисною".

"Я не знаю, чи це було корисно для неї, але це було дуже корисно для мене, тому що, як виявилося, саме ці розмови допомагали вирішити, що саме нам слід робити", - згадував він.

У 2015 році на загальних виборах Девід Кемерон отримав абсолютну більшість і продовжив оуковувати країною з резиденції на Даунінг-стріт як тепер уже повноправний прем'єр-міністр, повноваження якого не обмежені партнером по коаліції.

Підпис до фото, Тереза ​​Мей стала третім прем'єр-міністром, який народився вже після того, як королева вступила на престол

Однак цього разу його правління було недовгим. У червні 2016 року британці не прислухалися до його поради і, хоч і не надто великою більшістю, але проголосували за те, щоб піти з ЄС.

Кемерон подав у відставку з посади прем'єра і лідера Консервативної партії наступного ж ранку після голосування. Консерватори приготувалися вибирати нового лідера, і спочатку всі думали, що цей процес триватиме три місяці.

Проте все обернулося набагато швидше. Після того, як в результаті самовідведення або недостатнього успіху претендентів на роль прем'єра залишилося лише двоє (причому обидві жінки), одна з них, Андреа Лідсам сказала, що виходить з гонки, і прем'єром автоматично стала Тереза ​​Мей.

13 липня 2016 року Мей вирушила до Букінгемського палацу, щоб отримати від королеви доручення сформувати уряд. Вона стала другою жінкою-прем'єром на пам'яті королеви та 13-м прем'єром її царювання.

Через три роки на прем'єрській посаді її змінив Борис Джонсон, який виграв загальні вибори в липні 2019 року. Через пандемію Covid-19, що почалася незабаром, щотижневі аудієнції прем'єра з королевою, які протягом століть проходили віч-на-віч, довелося проводити у форматі телефонної розмови.

Підпис до фото, Особисті аудієнції, перервані пандемією Covid-19 у березні 2020 року, вдалося відновити лише у червні 2021

Підпис до фото, свого останнього, 15-го прем'єр-міністра Єлизавета II призначив за два дні до смерті. Спеціально для цього Ліз Трасс довелося їхати за 750 кілометрів у особисту резиденцію монарха в Шотландії.

Лейборист Гарольд Вільсон, який чотири рази вигравав загальні вибори і загалом провів на Даунінг стріт вісім років, описав відносини прем'єр-міністра і монарха наступним чином: "Є людина, яка зовсім відокремлена від політичної боротьби, яка не має зобов'язань ні перед однією партією, чия єдина турбота - це зробити так, щоб парламент відображав сподівання та волю народу. в жодній президентській державі".

© Усі фотографії захищені законом про авторське право

Єлизавета II: 70 років на службі британському народу та монархії

У замку Балморал у Шотландії на 97-му році життя померла королева Великобританії Єлизавета ІІ. Зійшовши на трон у 1953 році, вона поклялася присвятити своє життя британському народу та виконала свою обіцянку.

Королева Великобританії Єлизавета II, 1926 - 2022Фото: Orban Thierry/abaca/picture alliance

Королева Великобританії Єлизавета II померла у четвер, 8 вересня, у віці 96 років. "Королева мирно померла у Балморалі сьогодні вдень", - йдеться у повідомленні королівської родини. Крім Великобританії, Єлизавета II була королевою та інших країн, що входять до Британської Співдружності націй, - главою 14 незалежних держав.

Як Єлизавета стала королевою

Єлизавета Олександра Марія Віндзор народилася 21 квітня 1926 року у Лондоні. Вона була старшою дочкою принца Альберта Фредеріка Артура Георга, герцога Йоркського (майбутній король Георг VI) та леді Єлизавети Боуз-Лайон.

Принцеса Єлизавета спочатку не розглядалася як ймовірна спадкоємиця престолу. Адже перед нею в успадкованій лінії були її дядько Едуард, принц Уельський (майбутній король Едуард VIII), а потім її батько.

Але Едуард VIII зрікся престолу всього через 10 місяців після сходження на трон в 1936 році, щоб одружитися зі своєю коханою - розлученою американкою. Єлизавета так по-справжньому і не змогла пробачити йому цього вчинку. Можливо, тому період правління Єлизавети II від початку характеризувався дисципліною і почуттям обов'язку королеви.

Щоправда, її вступу на престол передував ще період правління батька, Георга VI. Король помер 6 лютого 1952 року у 56-річному віці після кількох років боротьби з раком легень. Того ж дня Єлизавету, яка була на відпочинку в Кенії, проголосили новою королевою. Офіційна церемонія коронації Єлизавети II відбулася пізніше, 2 червня 1953 року, у Вестмінстерському абатстві.

Майбутня королева – автомеханік

Під кінець Другої світової війни Єлизавета надійшла на військову службу - з лютого 1945 року вона пройшла підготовку у військово-транспортному навчальному центрі та отримала кваліфікацію механіка-водія, а заразом - молодше офіцерське звання. Довгий час вона залишалася єдиним членом королівської сім'ї, що має досвід служби в армії.

У листопаді 1947 року в Європі було зіграно перше повоєнне монарше весілля: Єлизавета вийшла заміж за Філіпа Маунтбеттена, офіцера британського флоту, члена грецької та датської королівських сімей. Напередодні укладення шлюбу Георг VI надав майбутньому зятю титул герцога Единбурзького.

Принц Філіп помер 9 квітня 2021 року у віці 99 років."Ми пам'ятатимемо герцога в першу чергу завдяки тій підтримці, яку він надавав Її Величності королеві, не просто як супутник життя, що знаходиться поряд з нею в кожен день її правління, але і як її чоловік, її підтримка та опора протягом більш ніж 70 років", - заявив тодішній глава британського уряду Борис Джонсон.

Німецьке коріння королеви Великобританії

Зійшовши на трон, Єлизавета II поклялася присвятити своє життя британському народу, і вона прийняла всерйоз цю присягу. Королева проводила в середньому по 500 офіційних зустрічей на рік. Вона - найчастіше мандруючий монарх у британській історії. На рахунку Єлизавети ІІ сотні візитів за кордон на борту королівської яхти Britannia, включаючи шестимісячне світове турне у 1953-1954 роках.

Чи не частіше, ніж інші країни, Єлизавета ІІ відвідувала Німеччину. Історія її візитів до цієї країни бере початок у 1965 році з приїзду до Берліна, на той момент розділеного надвоє. Але це єдине, що пов'язує королеву з Німеччиною. Нинішня британська династія монархів сягає корінням у місто Кобург на півночі сучасної німецької федеральної землі Баварія. 1840 року королева Вікторія вийшла заміж за Альберта, герцога Саксен-Кобург-Готського. Німецьке найменування династії скасував їх внук король Георг V. Це сталося в 1917 на тлі протистояння Великобританії з Німеччиною в ході Першої світової війни. З того часу ця королівська династія стала називатися Віндзорською, а не Саксен-Кобург-Готською.

А ось Росію королева Єлизавета II відвідала з державним візитом лише одного разу – у жовтні 1994 року. Віндзори навідріз відмовлялися зустрічатися з "вбивцями" останнього російського імператора Миколи II, з яким їх пов'язувало давню спорідненість.Візит Єлизавети став першою для британських монархів поїздкою до Росії з часів прадіда королеви Едуарда VII, який 1908 року зустрічався з імператором Миколою II на яхті "Штандарт" у російських водах.

Королева Єлизавета II дуже любила коней і собак, а також мала пристрасть до помітних вбрань. Це було і її особистим вибором і одночасно прагненням справити враження під час королівських прийомів. За час її правління у Великій Британії змінилося 15 прем'єр-міністрів, усі вони прислухалися до її порад, хоча Єлизавета II намагалася не оголошувати публічно свої політичні погляди.

Криза монархії

1992-й став для королівської родини "жахливим роком", як його охарактеризувала сама Єлизавета ІІ. Тоді двоє дітей королеви, принц Ендрю і принцеса Анна, розлучилися зі своїм подружжям, а у відносинах спадкоємця трона принца Чарльза і його дружини принцеси Діани почалися серйозні проблеми, які через чотири роки призвели до офіційного розлучення. Нарешті, 1992 року сильно постраждала від пожежі королівська резиденція – Віндзорський замок.

У той самий період принц Чарльз зробив надбанням громадськості напружені відносини, які в нього склалися з матір'ю, а Єлизавети II - з принцесою Діаною, що у народі сприймали, як душевну персону, ніж королева. Трагічна загибель Діани в автокатастрофі в Парижі 1997 року принесла королівській сім'ї нову порцію критики. Багатьом британцям не сподобалося, що Єлизавета II не скасовувала свій відпочинок, а її коментарі з приводу інциденту здалися багатьом занадто короткими і запізнілими.

Багато епізодів з біографії Єлизавети II відтворено в драматичному телесеріалі "Корона", який користується великим успіхом на стрімінговій платформі Netflix і отримав престижну американську кінопремію "Золотий глобус".

Нова ера

Єлизавета II намагалася змінити свій імідж і імідж монархії. Камілли Паркер-Боулз. встигла справити в 2012 році ще один діамантовий ювілей свого перебування на троні і здивувала всіх, з'явившись на відкритті лондонської Олімпіади в компанії актора Деніела Крейга, який зіграв у кіно роль Джеймса Бонда.

Онуки Єлизавети II допомогли їй осучаснити образ монархії.

А ось другий онук Єлизавети II, принц Гаррі, і його дружина Меган Маркл на початку 2020 року вирішили відмовитися від королівських титулів. , Гаррі та Меган зобов'язали повернути до скарбниці 2,4 млн фунтів стерлінгів, витрачених на капітальний ремонт їхнього котеджу поблизу Віндзорського замку в графстві Беркшир.

Обожнювана, критикована, а іноді й глузуванням, але завжди шанована: королева Єлизавета II забезпечила своєму народу стабільність на десятиліття.При ній більшості британців рідко спадало на думку ставити під сумнів існування монархії в Сполученому Королівстві.

Британська королева у Німеччині

Для того, щоб побачити цей відео, натиснуто JavaScript, і переконайтеся, що upgrading до веб-браузера, що підтримує HTML5 відео

70 років на британському троні: біографія Єлизавети II

Царювання Єлизавети II стало найдовшим у британській історії. За час її правління у Великій Британії змінилося 15 прем'єрів, а в США — 13 президентів. За Єлизавети Великобританія перестала бути імперією, увійшла та вийшла з Євросоюзу. Але королева зуміла зберегти статус монарха і авторитетного політика, хоч і без можливості безпосередньо впливати на рішення, що приймаються в країні. Біографія Єлизавети II - у фотогалереї РБК

На фото: маленька Єлизавета зі своїм двоюрідним братом Джеральдом Ласселлесом, 1927 рік. Майбутня королева, представниця династії Віндзорів, народилася 21 квітня 1926 року і за хрещення отримала ім'я Єлизавета Олександра Марія — на честь матері, прабабусі та бабусі. Домашні називали її Лілібет. Вона народилася у лондонській резиденції у районі Мейфейр. Цього будинку більше не існує. На його місці збудували китайський ресторан, де встановлено пам'ятну дошку

На фото: король Георг V, принцеса Єлизавета та королева Марія на балконі Букінгемського палацу. 6 травня 1935 року Принцеса була улюбленицею бабусь і дідусів та однієї з небагатьох у сім'ї, хто не боявся короля Георга V, якого вона називала «дідусь Англія». Єлизавета разом з батьками, майбутнім королем Георгом VI та його дружиною Єлизаветою Боуз-Лайон, провела ранні роки у будинку на Пікаділлі. У ньому були 25 спалень, ліфт та бальна зала. Сім'я не жила в замку, оскільки її члени не були серед перших претендентів на трон

На фото: королева-мати Єлизавета з дочками - молодшою, Маргарет, та старшою, Єлизаветою. 1936 У 1930 році народилася сестра Лілібет принцеса Маргарет. Коли діти підросли, помітно, наскільки різні характери у дівчаток. Єлизавета була сумлінною, слухняною та акуратною: вона не могла заснути, не розсідлавши і не нагодувавши всіх своїх коней. А грайлива, цілеспрямована і лукава Маргарет звинувачувала у своїх помилках уявного кузена Галіфакса. Згодом спосіб життя, який вела молодша сестра, приніс чимало проблем: вона любила залишатися в центрі уваги світських вечірок і була частою відвідувачкою нічних клубів та ресторанів. Її шлюб із фотографом Ентоні Армстронгом-Джонсом закінчився розлученням, що було рідкістю для королівської родини. Однак біографи королеви відзначають, що, незважаючи на часті розбіжності протягом усього життя, між Єлизаветою та Маргарет завжди був тісний зв'язок

Після смерті діда Єлизавети короля Георга V його старший син Едуард VIII правив лише 325 днів. Він зрікся престолу, щоб одружитися на двічі розлученій громадянці США Уолліс Сімпсон (на фото пара в саду Шато де Канд, Франція, 7 травня 1937 року: тоді вони вперше позували разом після зречення Едуарда VIII). В результаті королем став батько Єлизавети Георг VI, а сама вона стала першою в черзі на трон

На фото: король Георг VI з дочками Єлизаветою та Маргарет вітають гвардійський гренадерський полк на параді у Віндзорському замку. 19 травня 1942 року Під час війни дітей відправили до Віндзору — через роки королева почала проводити там більшість вихідних, називаючи будинком саме цей палац. Але й там принцеси не залишилися осторонь: всього на Великий Віндзорський парк було скинуто 300 бомб.Часто Єлизавету та Маргарет будили вночі і відправляли до підвальних приміщень резиденції. Обидві спали у практичних комбінезонах на блискавці, які зберігали тепло. Під час війни Єлизавета у віці 14 років вимовила свою першу промову на радіо: вона звернулася до дітей, які опинилися в евакуації далеко від дому. Наприкінці війни юна принцеса пройшла військову підготовку і стала єдиною жінкою у королівській родині, яка побувала на службі. Після перемоги сестер відпустили святкувати разом із звичайними британцями

Весільне фото принцеси Єлизавети та принца Пилипа. 20 листопада 1947 року Єлизавета звернула увагу на свого майбутнього чоловіка принца Філіпа Грецького, коли тому було 18, а їй — 13. Разом із сім'єю принцеса приїхала до королівського військово-морського коледжу Дартмут, де колись навчався Георг VI, а 1939 року - Філіп. Майбутній чоловік планував зробити кар'єру на королівському флоті. За словами двоюрідної сестри королеви Маргарет Роудс, Єлизавета була щиро закохана із самого початку. Майбутнє подружжя припадало одне одному троюрідними братом і сестрою. Пара одружилася, коли Єлизаветі було 21. Їхнє весілля після війни стало довгоочікуваною радісною подією для британців. У країні діяла карткова система, і принцеса змушена була використовувати талони на одяг для оплати весільної сукні. Багато жителів Великобританії, бажаючи допомогти Єлизаветі отримати святкове вбрання, надіслали свої талони. Однак все до одного довелося повернути власникам, оскільки їх використання було б незаконним

Єлизавета зійшла на престол у віці 25 років, 6 лютого 1952 року, після того, як від тривалої хвороби помер її батько. Вона стала першою особою держави та верховним головнокомандувачем британських збройних сил, а також очолила англіканську церкву.Коронація відбулася 2 червня 1953 року, церемонію вперше транслювало телебачення - її дивилися 27 млн ​​людей. Єлизавета II правила найдовше в британській історії, побивши рекорд своєї прапрабабусі Вікторії. За час її правління в країні 15 разів змінювалися прем'єр-міністри (один із них, Гарольд Вілсон, обіймав посаду двічі, з 1964 по 1970 і з 1974 по 1976 роки). РБК), пройшов процес деколонізації, Великобританія увійшла до ЄС та вийшла з нього

У королеви Єлизавети II та принца Філіпа четверо дітей, вісім онуків та 12 правнуків. Їхні старші діти принц Чарльз та принцеса Анна народилися до того, як Єлизавета стала королевою, а принци Ендрю та Едвард – вже після коронації. На фото зліва направо: принц Едвард із батьком, принцом Філіпом, королева Єлизавета II із принцесою Анною, принц Чарльз та принц Ендрю

Родичі королеви часто створювали чимало проблем образу монархії, який вибудовувала Єлизавета: скандальний роман принца Чарльза з Каміллою Шенд, потім його невдалий шлюб із Діаною Спенсер та трагічна загибель останньої. На фото: день весілля Чарльза та Діани (обидва на балконі зліва; праворуч — королева Єлизавета II та принц Філіп). 29 липня 1981 року

Гучною історією став відхід з королівської сім'ї та рішення вести життя, забезпечуючи себе самостійно, онука королеви принца Гаррі та його дружини Меган Маркл (на фото вони з Єлизаветою II 10 липня 2018 року) Скандал вибухнув і навколо другого сина Єлизавети II, принца Ендрю. Спочатку він опинився під вогнем критики за дружбу з фінансистом Джеффрі Епштейном, засудженим за сексуальні злочини, а згодом і сам став фігурантом справи про зґвалтування.Королева позбавила сина всіх військових звань, а також ухвалила, що в суді він захищатиме себе як приватна особа

Одним із захоплень Єлизавети II була верхова їзда. Навіть у похилому віці вона з'являлася на прогулянках верхи.

Ще одна пристрасть у житті Єлизавети — собаки, а саме корги, яких вона мала більше 30. На фото: королева знайомиться з собакою з Асоціації корги Манітоби на зустрічі з публікою під час поїздки до Канади 2002 рік.

У квітні 2021 року королева поховала свого чоловіка принца Філіпа.

Королева Великобританії Єлизавета II померла 8 вересня 2022 року в замку Балморал у Шотландії. Вона мала 96 років.