Томографія вуха: що показує МРТ, КТ, рентген-діагностика та УЗД слухових проходів?

Магнітно-резонансна томографія докладно показує найменші зміни у тканинах людського організму. Це безпечний та інформативний метод визначення ЛОР-захворювань. МРТ вух застосовується як самостійне дослідження, а також у комплексі з обстеженням мозку. Розглянемо, які патології може виявити процедура та які існують альтернативні методи діагностики захворювань вуха.

МРТ дослідження вуха - суть процедури

Томографія внутрішнього та середнього вуха для пацієнта – проста та безболісна процедура. Хворий укладається на кушетку, голову зазвичай фіксують. Це потрібно для того, щоб на знімках не було дефектів, які утворюються під час руху та ускладнюють діагностику. Потім медичний персонал віддаляється у сусіднє приміщення та спостерігає за пацієнтом через скло. Зображення, яке формується апаратом, виводиться на екран монітора.

Думка лікарів: Томографія вуха є важливим методом діагностики різних захворювань та патологій слухових проходів. МРТ і КТ дозволяють отримати детальніше зображення структур вуха, таких як барабанна перетинка, слухові кістки, вестибулярний апарат. Вони допомагають виявити пухлини, запальні процеси, деформації та інші зміни, які можуть спричинити порушення слуху. Рентген-діагностика вуха рідко використовується через низьку інформативність та високу дозу радіації. Однак у деяких випадках вона може бути призначена для оцінки стану середнього вуха та виявлення кісткових змін. УЗД слухових проходів застосовується для дослідження м'яких тканин вуха, таких як зовнішнє вухо та м'які утворення. Цей метод допомагає виявити наявність рідини, пухлин, кіст та інших утворень.Лікарі рекомендують вибирати метод діагностики вуха виходячи з клінічної ситуації, симптомів пацієнта та цілей дослідження. Комплексне використання різних методів дозволяє отримати найповнішу інформацію про стан слухових проходів та призначити ефективне лікування.

Показання для діагностики

• зниження слуху чи його повну втрату;
• запаморочення та втрату орієнтації;
• зовнішні ознаки запалення вушних раковин;
• біль, шум, дзвін у вухах, свербіж;
• кров'яні, гнійні або рідкі виділення з вух.

Захворювання середнього вуха можуть виявлятися у втраті рівноваги, зниженні тонусу м'язів обличчя.

Постійний шум у вухах може свідчити про нервові розлади, порушення функцій судинної системи, хвороби хребта, відхилення в роботі головного мозку. Проведення МРТ вуха потрібно виключення перелічених захворювань.

Застосування розмаїття

Для посилення видимих ​​відмінностей між тканинами та різними органами під час процедури МРТ застосовується контраст. Контрастна речовина вводиться внутрішньовенно за допомогою інжекторного шприца. Протокол дослідження передбачає виконання серії знімків спочатку до введення контрасту, а потім у процесі наповнення судин препаратом, що вводиться.

МРТ із контрастом зазвичай займає більше часу, ніж без нього. В середньому процедура може тривати від 15 до 45 хвилин.

Досвід інших людей

Томографія вуха - це сучасний метод діагностики, який дозволяє отримати докладне зображення структур всередині вуха. МРТ та КТ дозволяють побачити деталі анатомії вуха, визначити наявність пухлин, запальних процесів чи інших патологій. Рентген-діагностика та УЗД використовуються для оцінки стану кісток та м'яких тканин вуха. Проведення цих досліджень дозволяє лікарям точно поставити діагноз та обрати оптимальне лікування.Люди, які звернулися за допомогою до фахівців, відзначають важливість та ефективність таких методів діагностики для виявлення проблем зі слухом та вухами.

Які патології виявляються за знімками?

МРТ внутрішнього вуха може показати різні патології, а також допомогти лікарю оцінити стан внутрішніх слухових проходів та мостомозочкові кути. Крім цього можуть бути визначені:

• Невринома слухового нерва. Доброякісне новоутворення, що стискає структури внутрішніх проходів. Приводить до зниження слуху, запаморочення, втрати орієнтації у просторі та інших порушень.
• Пухлини. МРТ може показати розвиток доброякісних та злоякісних захворювань навіть на ранній стадії. Крім цього дослідження допоможе виявити проникнення метастазів в інші органи та тканини.
• МРТ ефективно визначення аномалій слухового апарату, деформованих структур внутрішнього вуха.
• Запальні захворювання. Як правило, якщо у пацієнта запалення середнього вуха лікар може поставити діагноз на підставі огляду. МРТ потрібно лише у разі нетипових симптомів захворювання чи відсутності результатів терапії. Також діагностика необхідна при ускладненнях отитів, що призводять до запалення черепно-мозкових нервів. Подібні явища складно діагностуються і важко піддаються лікуванню.

МРТ призначають з метою оцінки стану відділів середнього вуха після складного отиту, патологій чи деформацій вушного лабіринту. При підозрі на приглухуватість томограму можна зробити навіть немовля.

Різниця між КТ та МРТ обстеженням

Магнітно-резонансна томографія вух – одне із затребуваних та інформативних досліджень, але не єдине можливе. Іноді виявлення патологій і порушень структур внутрішнього вуха призначають КТ – комп'ютерну томографію.У чому різниця між цими обстеженнями, що вони показують, і коли варто застосовувати кожне з них?

• діагностика скроневих кісток та структур внутрішнього вуха;
• КТ покаже наявність гною, крові у порожнинах середнього вуха;
• деструкція піраміди або соскоподібного відростка скроневої кістки;
• травми та ін.

• отити та ускладнення;
• наявність пухлини;
• невринома;
• запальні захворювання тощо.

Альтернативні методи

Якщо МРТ чи КТ вуха з якихось причин не підходять пацієнтові, є альтернативні способи діагностики. Лікар може порекомендувати зробити рентгенографію внутрішнього вуха або пройти процедуру ультразвукового дослідження. Розглянемо, коли призначають рентген та УЗД, а також протипоказання та особливості даних обстежень.

УЗД

УЗД вважається абсолютно безпечним видом діагностики, тому його використовують досить широко. Ця процедура допоможе виявити наявність гною чи іншої рідини у вушній порожнині. Також дослідження покаже набряклі тканини слизової, пухлини та поліпи.

УЗД використовують у випадках погіршення слуху, скаргах пацієнта на біль у вухах, запаленні завушних лімфовузлів. Дослідження допоможе виявити абсцес, холеастеному, ангіому, невриному. Одночасно з цим ультразвук не може проникати крізь товщу скроневої кістки, тому процедура не покаже наявність патологій середнього вуха.

Рентгенографія

Прицільний знімок голови в районі скроневої кістки досить показовий при виявленні патологій середнього вуха. Готова картинка дозволить лікареві побачити зовнішній та внутрішній слуховий прохід, барабанну порожнину, слухові кісточки, півкружні канали частин піраміди, скроневу кістку та її пористу структуру. Рентген покаже помутніння барабанної порожнини, печери, інших осередків, характерне для гострого отиту.Мастоїдит діагностується зі зниження повітряності порожнин соскоподібного відростка, деструкції кісткових перегородок, що їх розділяють.

Однак прицільний рентгенівський знімок може виявитися малоінформативним, якщо відбудеться накладення елементів черепа на діагностичну ділянку. І тут краще зробити КТ, де цей ефект виключено.

Як і для чого роблять рентген голови

Всі матеріали на сайті мають інформаційний характер, обов'язково проконсультуйтеся з фахівцем!

Рентгенографія заснована на здатності X-променів проникати через тканини організму різної густини. На знімку або екрані відображається негативне зображення, при якому більш щільні тканини виглядають світлішими. У свою чергу, м'якіші або порожнинні утворення представлені у вигляді тіней. Рентген голови може дати лікарю достовірну інформацію про характер пошкодження кісток черепа або наявність патологічних вогнищ у головному мозку.

Показання до проведення рентгену

Краніографія (рентгенографія черепа) призначається при з'ясуванні пацієнта певних симптомів. Враховуючи їх, лікар може передбачити наявність одного із кількох захворювань. Щоб підтвердити діагноз, потрібні додаткові методи обстеження, такі як рентген голови.

Показаннями до рентгенографії можуть бути такі скарги:

• часті головні болі, запаморочення, непритомність;
• зниження зору, потемніння чи мушки в очах;
• порушення слуху, нюху чи смаку;
• посмикування кінцівок;
• часті носові кровотечі;
• часті запальні захворювання вуха (отит), носових пазух (гайморит, фронтит, синусит, етмоїдит);
• болючі відчуття під час жування.

Рентгенівське дослідження обов'язкове для пацієнтів з контузією, навіть якщо людина непритомна.Це необхідно, щоб унеможливити небезпечне для життя здавлення або зміщення структур головного мозку.

Яка доза випромінювання та як часто можна робити?

При виконанні рентгену голови людина отримує дозу випромінювання в 0,12 мЗв.

Поняття «гранично допустима доза» не існує і, звичайно, бажано не опромінюватися зовсім. Однак, якщо патологія в черепі передбачає постійний контроль, рентгенівське дослідження неминуче і проводиться стільки разів, скільки це необхідно. Тому в цьому питанні варто повністю довіритися досвіду лікаря - в середньому не рекомендують піддаватися опроміненню більше 7 разів на рік.

Протипоказання

Незважаючи на шкоду випромінювання, абсолютних протипоказань до проведення рентгенографії голови немає. Не рекомендовано опромінення вагітним, особливо у першому триместрі, коли відбувається закладання основних органів плоду. Радіація, навіть у маленьких дозах, може негативно вплинути на організм, що розвивається.

Різновиди процедури

Існують такі види рентгенологічного обстеження голови.

До них відноситься рентген:

Рентген головного мозку

Якщо є підозра на патологічний процес у головному мозку, лікарю необхідно визначити його точну локалізацію. Для цього виконується пошарове сканування мозку з отриманням його зрізів. Цей метод також використовує рентгенівське випромінювання і називається комп'ютерна томографія.

Звичайна рентгенограма може показувати обмежену кількість патологій головного мозку:

• рентгеноконтрастна пухлина;
• гематома;
• запалення мозкових оболонок;
• внутрішньочерепна гіпер-або гіпотонія;
• кальцифікати.

Рентген черепа

Завдяки рентгенограмі можна виявити такі патології кісток склепіння або основи черепа, як:

• тріщини та переломи;
• остеопороз, остеосклероз;
• сліди на кістках у вигляді пальців, що виникають при вдавлюванні судин головного мозку в черепну коробку внаслідок підвищення інтракраніального тиску;
• струс черепа;
• уроджені аномалії розвитку.

Рентген скроневих кісток

Скронева кістка є важливою рентгеноанатомічною областю і має такі особливості:

• містить орган рівноваги та слуху;
• входить до складу скронево-нижньощелепного суглоба;
• у ній проходять гілки загальної сонної артерії.

Для візуалізації цієї зони існують спеціальні методи рентген-діагностики, які застосовують у таких випадках:

• травма скроневої кістки;
• гострий та хронічний отит;
• мастоїдит (запалення соскоподібного відростка);
• пухлинний процес у скроневій ділянці.

Рентген вуха

На оглядовому рентгенівському знімку неможливо визначити маленькі анатомічні структури вуха. Для більш точної картинки виконується прицільна рентгенографія вуха, яка нічим не відрізняється від такого ж дослідження скроневої області.

За допомогою цієї процедури можна оцінити стан усіх відділів вуха:

Часто рентген вуха застосовується у дітей для виявлення стороннього тіла та подальшого його вилучення. Для контролю встановлення кохлеарного імпланту відразу після операції проводиться рентгенівське дослідження цієї галузі.

Види проекції рентгенографії

Для діагностики патологічного процесу в черепі або головному мозку використовуються такі проекції:

• пряма (передня та задня);
• бічні (права та ліва);
• аксіальна (тем'яна та підборідна);
• проекція Тауна (передньо-задня);
• проекція Колдуелла (задня-передня).

Направивши рентгенівські промені під різними кутами, можна отримати детальні зображення частин мозку та кісток.

Зазвичай отримання загальної картини проводитися рентгенографія у двох проекціях — прямий і бічний.

Рентгенограма черепа у двох проекціях

Пряма проекція

Рентгенограму у прямій проекції роблять обов'язково, оскільки:

• знімок, виконаний у передній прямій проекції, покаже будову лицьового скелета, склепіння черепа;
• у задній - потиличній області склепіння та шийного відділу хребта.

Бічна проекція

З такого ракурсу добре візуалізуються такі анатомічні структури:

• склепіння та основа черепа;
• шийні хребці;
• лицьовий скелет;
• борозни артерій та синусів;
• звивини;
• пальцеві втискання;
• канали диплоїчних вен.

Методики проведення рентгенографії

Існують стандартні методики проведення рентгену:

Окремо виділяють спеціальні знімки скроневої кістки:

Оглядове обстеження

Цей вид рентгенограми дає загальне поняття:

• про будову кісток черепа;
• про масштаб переломів;
• про ступінь усунення кісткових уламків.

Простота, швидке виконання та дешевизна цього методу дають йому перевагу в діагностиці станів, що загрожують життю пацієнта.

На цьому відео ви можете переглянути як виглядає рентген черепа при обертанні. Ролик надано каналом Василя Вишнякова.

Прицільна рентгенограма

Цей вид обстеження найчастіше використовують у своїй практиці лікарі отоларингологи, офтальмологи та стоматологи. Він дає фокусовані зображення певних ділянок черепа, що дозволяє вивчити їх докладніше.

Виділяють такі види прицільної рентгенографії:

• турецького сідла;
• соскоподібних відростків;
• орбіти (очниці);
• носа;
• вилицьових кісток;
• скронево-нижньощелепних суглобів;
• зубів.

За Шулером

Знімок робиться у косій проекції.Він може показати будову скронево-нижньощелепного суглоба, пневматичні осередки соскоподібного відростка. Вважається однією з найкращих методик визначення поздовжнього перелому склепіння черепа.

На фото - рентгенограма по Шюллеру

За Майєром

Такий спосіб укладання дає осьову проекцію зображення і використовується для вивчення стану середнього вуха та соскоподібного відростка. Антрум є найбільшою повітроносною печерою відростка і відіграє важливу роль у проведенні звуку. При ураженні його пухлинним чи склерозним процесом на рентгенограмі видно розширення та затемнення стінок антруму.

Знімок по Майєру: 1 - осередки соскоподібного відростка; 2 - печера; 3 - стінка зовнішнього слухового проходу; 4 - скронево-нижньощелепний суглоб; 5 - внутрішній слуховий прохід; 6 - лабіринт внутрішнього вуха; 7 - синус; 8 - верхня частина соскоподібного відростка

За Стенверсом

Ця спеціальна методика виконується в поперечній проекції та призначена для вивчення структур внутрішнього вуха, піраміди скроневої кістки. Визначення діаметра внутрішнього слухового проходу дає уявлення про стан слухового нерва (при запаленні його прохід розширений).

При цьому обов'язково слід проводити дослідження з двох сторін для порівняння. Знімок по Стенверс також виконують при підозрі на поздовжній перелом скроневої кістки.

Рентгенограма по Стенверс: 1 - внутрішній слуховий прохід; 2 - слухові кісточки; 3 - соскоподібні осередки

Діагностичне обстеження дітей

Рентгенодіагностику у дітей проводять лише у разі нагальної потреби, коли апарат УЗД не може дати повної інформації.

Новонароджених

Основне показання до краніографії у немовляти - підозра на родову травму кісток голови або м'яких тканин мозку. Цей стан дуже небезпечний і може призвести не лише до деформації дитячого черепа, а й до порушення його фізичного та розумового розвитку.

Застосування краніографії в дітей віком має проводитися строго за показаннями. Оскільки тканини молодого організму перебувають у стадії формування, рентгенівське випромінювання здатне загальмувати цей процес і призвести до вад розвитку.

Під час проведення процедури маленький пацієнт має бути нерухомим. Щоб заспокоїти малюка, лікар може дозволяти матері тримати дитину на руках під час дослідження.

Родова травма (кефалогематома) на рентген знімку у прямій та бічній проекції

Немовлят 1 року життя

Дітям у однорічному віці роблять рентгенографію черепа у таких випадках:

• забиті місця голови;
• вроджені аномалії будови черепа;
• ознаки внутрішньочерепної гіпертензії (необґрунтований плач, блювання);
• запалення приносових пазух при гаймориті.

Чим небезпечний рентген голови?

Рентгенівське випромінювання є одним із видів радіації, тому вважається, що воно дуже шкідливе для організму. Вплив ікс-променів на організм залежить від інтенсивності їхньої хвилі та часу впливу.

У сучасній рентгенології застосовуються лише джерела низькоенергетичного випромінювання, а дослідження зазвичай займає трохи більше однієї хвилини. До того ж такі електромагнітні промені не накопичуються в організмі, тому ризик розвитку ускладнень після одноразової процедури дуже малий (0,0001%).

При недотриманні запобіжних заходів та правил проведення дослідження, рентгенівське випромінювання може мати такі негативні наслідки:

• зміна білкової структури клітин;
• порушення складу крові;
• передчасне старіння;
• помутніння кришталика;
• порушення сперматогенезу та дозрівання яйцеклітини;
• переродження нормальних клітин у пухлинні.

Відео

Відео надане каналом Ігоря Нестерова показує правильну техніку виконання рентгена голови.

Комп'ютерна томографія вуха

Різні патології внутрішнього вуха призводять до зниження або повної втрати слухової активності. Використання сучасних методів діагностики дозволяє визначити стан м'яких і твердих тканин, а також судинної системи досліджуваної області. КТ вуха – це один із найбільш інформативних діагностичних способів, який необхідний для встановлення діагнозу та призначення відповідного лікування.

Комп'ютерна томографія належить до категорії удосконалених рентгенографічних методів. За допомогою спеціального апарату відбувається уловлювання іонізованого випромінювання, після чого графічне зображення виводиться на екран монітора.

Сучасні конусно-променеві сканери значно зменшують час обстеження. Для отримання точної картини достатньо кількох секунд.

Показання до проведення процедури

Проведення комп'ютерної томографії вуха призначається за наявності наступної симптоматики:

• У пацієнта різко знизилася гострота слуху. Симптоматика може виникнути без видимих ​​причин або після запалення носоглотки або перенесеного отиту.
• Виділення гнійної чи серозної рідини з вуха.
• Больові відчуття різного ступеня інтенсивності.
• Пацієнт скаржиться на часті запаморочення, а під час ходьби спостерігається порушення координації. Усе це свідчить про порушення роботи вестибулярного апарату.
• Підозра на наявність новоутворень в області вуха та прилеглих тканинах.
• Підозри на перелом скроневої кістки.

Крім цього, комп'ютерна томографія призначається як контролюючий захід. Йдеться про планові процедури для оцінки проведеного раніше лікування, а також підготовку перед хірургічним втручанням у зв'язку з новоутвореннями.

Які бувають протипоказання?

Протипоказання до проведення КТ внутрішнього вуха пояснюються специфікою самої процедури:

• Вплив гамма-випромінювання на людину.
• Необхідність використання контрастної речовини.
• Під час проведення процедури пацієнт повинен зберігати нерухомість.

Виходячи з цього, КТ не проводиться, якщо людина перебуває у алкогольному, наркотичному чи несвідомому стані. У ході обстеження пацієнт може робити мимовільні рухи, що неминуче спотворити отримані відомості. Різні імпланти та кардіостимулятори чутливі до випромінювання гамма-променів, тому вони можуть бути перешкодою до проведення процедури.

Якщо ми говоримо про контрастну речовину, то тут є певні обмеження. Справа в тому, що до складу контрасту входять йод та барій, які виводяться з організму природним шляхом протягом кількох днів після КТ. Якщо пацієнт має гострі або хронічні патології в роботі нирок, то контрастна речовина не використовується.

Підготовка до КТ

Проведення комп'ютерної томографії здійснюється у амбулаторних умовах. Бажано прийти за 30 хвилин на початок обстеження. Головною вимогою є відсутність металевих предметів на тілі та одязі:

• Браслети, ланцюжки та інші прикраси.
• Брекет-системи.
• Вставні щелепи (якщо містять металеві елементи).
• Слухові апарати.

Чи можна проводити дітям і за вагітності?

Більшість фахівців погоджується, що дитині КТ вуха можна проводити тільки з 14 років. До цього віку також можливе застосування комп'ютерної томографії, але тільки в тому випадку, якщо є гостра лікарська необхідність.

Для вагітних жінок небажано проведення КТ, особливо на першому та останньому триместрі. У ході обстеження пацієнтка отримує певну дозу опромінення, яка може негативно вплинути на формування плода.

КТ вуха: що свідчить це дослідження?

Кожному пацієнту, якому призначили КТ внутрішнього вуха, напевно, хочеться, що показує дана процедура? Вона дозволяє:

• Оцінити стан лицевого нерва.
• Показати чітку картину будови середнього вуха.
• Визначити тип приглухуватості у пацієнта (вроджена чи набута).
• Візуалізувати різні новоутворення (невриноми, ангіоми, абсцеси тощо).
• Виявити інфекційні та запальні процеси.
• Якщо відбулася травма, то за допомогою КТ визначається зміщення кісток та загальний стан твердих тканин.

Як відбувається обстеження?

Незалежно від того, що саме обстежується, комп'ютерна томографія проводиться так:

• Пацієнт знаходиться стоячи, у спеціальній зоні для сканування (томограф).
• Щелепа, підборіддя та голова встановлюються статично за допомогою фіксаторів. Це потрібно для запобігання мимовільним рухам пацієнта.
• Після цього розпочинається сама процедура. Навколо голови хворого обертається кільце томографа (робота апарату може супроводжуватись характерними звуками).
• Зображення одразу ж передається на монітор. Фахівець відразу може оцінити наявність або відсутність патологій по знімках.
• Вся процедура займає 1-2 хвилини, а саме сканування близько 15-20 секунд.

Особливості КТ із контрастом

Певні клінічні випадки вимагають використання контрастної речовини, що складається із солей барію чи йоду. Сам розчин вводиться внутрішньовенно безпосередньо перед процедурою.

Перед комп'ютерною томографією з використанням контрастної речовини, необхідно дотримуватися таких вимог:

• Обмеження в їжі та воді за 4 години до обстеження.
• Дієта протягом трьох днів до процедури. Потрібно виключити будь-які борошняні, жирні, гострі та копчені продукти.
• У день обстеження бажано утриматися від куріння.
• Якщо у вас є алергія на йод, потрібно попередити про це заздалегідь.

При попаданні в організм, контраст надає судині яскравіший відтінок, тому вони краще видно на знімках. Такий метод найчастіше призначається для дослідження кровообігу у венах і артеріях, і навіть при комплексної діагностиці новоутворень.

Як часто можна робити КТ?

Поки що не придумано того діагностичного дослідження, яке було б не лише точним, швидким та інформативним, а й абсолютно безпечним для людського організму. КТ середнього вуха дозволяє швидко визначити патологію, але часте проведення цієї процедури може негативно зашкодити роботі внутрішніх органів.

Максимально допустима доза опромінення – близько 150 мЗв на рік. При перевищенні цієї позначки наслідки для організму можуть бути вкрай негативними. Але якщо клінічна картина захворювання вимагає повторного дослідження, то можливі повторні знімки, тим більше що конусно-променева комп'ютерна томографія при максимальному навантаженні видає опромінення 0,1500 мЗв за одну процедуру.

Розшифрування отриманих результатів

У ході обстеження відбувається перетворення рентгенівських імпульсів на електричні сигнали, які проходять комп'ютерну обробку, внаслідок чого на екрані монітора з'являється зображення.

Знімки інтерпретуються фахівцем. При постановці діагнозу лікар ренгенолог звертає увагу на такі параметри:

• Розміри внутрішнього слухового проходу.
• Стан кісткового лабіринту.
• Наявність запалень та новоутворень.

Залежно від досліджуваної ділянки, осередки патології та новоутворення можуть відображатись на знімку у вигляді світлих або темних плям.

Що краще – КТ чи МРТ?

Одним із можливих альтернативних КТ діагностичних методів є магнітно-резонансна томографія. Він ґрунтується на магнітному резонансі, який не супроводжується гамма-випромінюванням. У зв'язку з цим у МРТ менше протипоказань, що є безперечною перевагою.

Крім того, холестеатому середнього вуха не так добре видно на КТ, як на МРТ. Також магнітно-резонансна терапія краще демонструє внутрішньочерепні патології, менінгоцеле та неврит лицевого нерва.

З іншого боку, МРТ добре візуалізує м'які тканини, але з виявленням змін у твердих тканинах можуть виникнути проблеми. Цей метод не використовується для екстреної діагностики, тому що його проведення займає близько 1 години.

Отже, відповідаючи питанням, що краще – МРТ чи КТ вуха, не можна дати певної відповіді. Доцільність проведення того чи іншого методу обстеження визначає лікар, але в більшості випадків МРТ використовується, коли потрібно підтвердження діагнозу після проведеної комп'ютерної томографії.

Де можна зробити комп'ютерну томографію внутрішнього вуха у СПб?

Рентген-центри «ПРОМІНЬ» проводить рентгенологічні дослідження з 2015 року. Ми розуміємо важливість своєчасної постановки діагнозу, тому у нас ви можете у найкоротші терміни пройти комп'ютерну томографію внутрішнього вуха, а також низку інших досліджень.

За вашим бажанням, результати обстеження можуть бути записані на цифровий носій або надіслані електронною поштою. Залишайте свою онлайн-заявку або телефонуйте за контактним номером телефону для запису на прийом.