Середньодобовий приріст молодняку крс

Таблиця усереднених виробничих показників 20 господарств при відгодівлі тварин ферментованою гомогенною кормовою суспензією із збалансованої зернової суміші або комбікормів, перероблених в кормоагрегатах АКГСМ «Мрія»

І. Показники на утриманні, вирощуванні та відгодівлі свиней

Примітка: 1. Приведені усереднені дані взято у 2010-2011 році з 20 господарств різних областей України, де працюють кормоготувальні агрегати серії АКГСМ «Мрія».

2. При годуванні тварин повноцінним збалансованим кормом середньодобові прирости живої маси на відгодівлі сягають 850 — 980гр.

ІІ. Показники на утриманні, вирощуванні та відгодівлі молодняку та крупної рогатої худоби (КРХ)

Примітка: В зимово — весняний період полив солом?яної січки або інших кормів гомо-генною кормовою суспензією в обсязі 10-15% забезпечує 100% поїдання кормів, що підвищує надої на 15 — 20%, та забезпечує підвищення живої маси телят.

О сайте

Мы предлагаем кормоприготовительные агрегаты серии АКГСМ «Мрия», которые обеспечат новую технологию кормления свиней, КРС и телят ферментированным увлажненным кормом — гомогенной кормовой суспензией, которая является одной из наилучших в мире. Кормоагрегаты работают в 3760 хозяйствах Украины и зарубежья в течение 10 лет, имея при этом наивысшие показатели и отзывы специалистов сельских хозяйств

Найдите нас

74900, Украина, Херсонская область, г.Новая Каховка, ул.Букина, 52.

Молодняк КРС – это какой возраст, технология выращивания ремонтного

Важнейшая составляющая часть животноводства – это селекция. Она направлена на выведение поголовья с требуемыми характеристиками. В случае с КРС работы ведутся в двух направлениях – пополнение стада животными с соответствующими характеристиками и отбор ремонтных телят. Из данного обзора вы узнаете, что собой представляет ремонтный молодняк, как он выращивается и выкармливается в разные периоды. Отдельные разделы мы решили посвятить формуле сохранности телят и лечению основных заболеваний. Обратите внимание, что молодняку для ускорения роста рекомендуется давать специальные препараты и протеины.

Определение ремонтного молодняка КРС

Ремонт стада – это комплекс мероприятий, которые проводятся в целях пополнения поголовья молодыми особями вместо выбывших. Потомство получают от самых производительных коров и быков, поскольку у такого молодняка выше выживаемость и другие показатели продуктивности.

Ремонтных телят берут больше, чем реально нужно для пополнения стада. Со временем часть животных выбраковывается с учетом динамики их развития. Для эффективной идентификации используется соответствующая маркировка.

В достижении крепкой конституции животного особенно важную роль играет правильное кормление– слишком обильное или скудное, оно наносит непоправимый вред здоровью и развитию телят. При пастбищном выпасе в рационе молодняка должно быть достаточно зелени и протеинов, в стойловый период самкам рекомендуется давать больше сена, сенажи и силоса, чем другим особям – по 2, 3 и 6 кг на 100 кг массы тела соответственно.

Про содержание телят зимой читайте тут.

Технологии выращивания

Для выращивания молодняка КРС используется две технологии – традиционная и холодная. У каждой из них есть свои особенности.

Холодный метод содержания крупного рогатого скота

Считается более эффективным, чем традиционный, подходит для мясных пород КРС и молочных пород. Телят держат в специальных домиках, каждого отдельно, но на открытой местности. Отопление не предусмотрено, должна быть хорошая подстилка.

Холодное содержание можно использовать с первого дня жизни теленка.

• молодняк естественным путем получает витамин Д;
• во время роста мобилизуются защитные силы организма, снижаются риски простудных заболеваний;
• активизируется обмен веществ.

Недостаток у методики один – высокие расходы. Если воздух холодный, телята начинают потреблять много молока, да и строительство домиков задача недешевая.

Традиционная система

Традиционная схема считается устаревшей, но своей актуальности не теряет. Молодняк держат с коровами, а со временем отселяют. Плюсы:

• телята требуют минимум внимания;
• особые расходы на содержание не нужны.

• у молодняка часто возникают проблемы с пищеварением;
• повышаются риски инфекционных заболеваний;
• животные не получают достаточно солнца.

Выращивание

Соблюдение правил выращивания телят – залог получения крепкого здорового поголовья.

Молочный период

Длится до 4 месяцев с даты отела. Главная составляющая рациона кормления – молоко, постепенно вводятся другие корма. Первые пару недель теленка от матери отрывать не рекомендуется. На пятый день животным начинают давать воду, после четырнадцатого – сено. Концентрированные корма добавляются в последнюю очередь.

Про поилки для коров читайте в этой статье.

Подсосный этап

Цель выращивания молодняка определяется именно на подсосном этапе его развития.

Телок выкармливают до 8 месяцев, если ее выращивают на мясо. Доить в это время корову нельзя. К освободившейся дойной корове после одной группы подпускают другую – так поддерживается естественный обмен в рамках стада. Данный подход считается наиболее рациональным и для коров, и для молодняка. Важно помнить, что рацион для дойных должен быть особенным.

Период активного роста

Телята набирают мышечную массу, поэтому питаться должны полноценно. При условии грамотного подхода привесы будут составлять от 1 кг в сутки.

Откармливание и затраты на продукцию

Длится до полутора лет. Питание должно быть полноценным, чтобы не начала снижаться масса тела. Это общие рекомендации, более подробную информацию о выращивании молодняка КРС должен дать зоотехник.

Подробнее про правильный рацион кормления коров можно прочитать здесь.

Таблица: объем и измерения веса

Живую массу КРС всегда учитывают при селекционной работе. Она является важным показателем оценки молочной и мясной продуктивности скота. Например, мясные коровы быстро набирают массу (интенсивный набор, могут много весить и быстро вырастать), а молочные максимально долго сохраняют ее. В целях максимально эффективного использования резервов роста нужно понимать закономерности изменения массы животного с возрастом (обмереть какой размер), а также тип реакции генотипа на изменение условий содержания. Взвесить теленка трудно, поэтому для получения текущих данных обычно используется следующий принцип – масса тела пропорциональна объему. Правильность определения живой массы по таблице зависит от точности промеров.

Формула сохранности молодняка

Показатели обеспеченности стада ремонтными телятами рассчитываются или по основному поголовью, или по половозрастным категориям молодняка разных видов. Сама обеспеченность выражается как соотношении (измерение) числа телок старше двухлетнего в возраста к количеству коров. Пример – в хозяйстве есть 1000 коров и 350 телок в возрасте случаи. За полгода было получено 1215 телят. Берем телят (1215), умножаем на 100, полученную цифру делим на сумму 1000+350 и получаем выход 90 телят на 100 коров (это и есть сохранность молодняка). Также при расчете обеспеченности ремонтным молодняком нужно учитывать возможность замены выбывшего поголовья и выбраковки групп старшего возраста животными младшего. Про Казахскую белоголовую породу коров узнайте по этой ссылке.

Обновление поголовья рассчитывается по основным группам за конкретный период.

Болезни телят

Основные патологии молодняка КРС:

1. Респираторные болезни (бронхопневмония).
2. Кишечные патологии (гастроэнтерит, колибациллез, рахит, диспепсия, тимпания).
3. Болезни глаз (конъюнктивиыт, воспаления роговицы, кераконъюнктивиты).
4. Другие (кожный овод, беломышечная болезнь, паратиф).

Наиболее распространенной патологией органов пищеварительной системы является диспепсия, почему? Развивается заболевание в результате нарушения правил кормления, низкого качества корм (низкие затраты на продукцию с целью экономии), ухода и гигиены, несвоевременной выпойки молозива, дезинфекции коровника. Телята плохо пьют и едят, ротовая, носовая полости бледнеют, часто начинается понос. Для устранения симптомов заболевания снижается количество потребления кормов и молозива, в профилактических целях часто используются отвары трав.

Препараты для роста

Для активного роста молодняка КРС рекомендуется использовать специальные препараты – это антибиотики, анаболики и специальные тканевые средства. Действие может быть разным:

• создание условий для использования ресурса организма на 100%;
• активизация приростов.

Препараты, используемые для роста КРС, представляют собой медикаментозные средства. При этом вред гормонов сильно преувеличен.

Главные активные вещества препаратов обеих групп – гормоны. Они оказывают влияние на все происходящие в организме животного процессы, от отделения молока и до поведения в результате испуга. В данном случае речь идет о гормонах, которые воздействуют на темпы роста, главным из которых является соматотропин. Есть компоненты, влияющие только на прирост мышечной массы. Препараты, которые позволяют организму по максимуму использовать текущий ресурс, к гормональным не относятся.

Роль протеина в рационе для интенсивного роста

В организме телят синтез белка происходит постоянно, так как данный элемент необходимо для нормального размножения и роста, синтеза других биоактивных соединений, образования мяса и молока. Одновременно протекают процессы самовосстановления тканей, которые неразрывным образом связаны с естественной заменой белков. Полноценными для молодняка крупного рогатого скота являются те протеины, которые содержат полный перечень незаменимых аминокислот – это все животные и некоторые растительные белки. Основные источники протеина – сено, сенаж, трава, клевер, солома, зерно, буряк кормовой, цельная мука.

Эффективность использования белка растительного происхождения животными составляет от 8 до 45% в зависимости от породы, возраста, типа, производительности конкретной особи и других факторов и причин.

Видео: учет стада Абердин-Ангусской породы

В данном видео мы видим молодняк быков мясной продуктивности Абердин-Ангусской породы.

Выводы

1. Ремонтный молодняк КРС выращивают холодным и традиционным методами.
2. Присутствие большого количества протеинов в рационе обязательно.
3. Основные заболевания телят – диспепсия и инфекционные патологии (также бронхит, диарея, копытная (нога) гниль).

Про содержание коров в домашних условиях для начинающих можно прочесть в данном материале.

Вирощування молодняку ВРХ м’ясного напряму продуктивності

Застосування ресурсозберігаючих технологій утримання та вирощування тварин, удосконалення агротехніки одержання кормів, науково-обґрунтована система годівлі, ефективне використання генетичного потенціалу порід, інтенсифікація відтворення стада, раціональна організація праці та виробництва - запорука розвитку сучасного тваринництва.

В основі технології м’ясного скотарства лежить організація відтворення і вирощування м’ясних телят за системою «корова-теля» при вирощуванні до 6-8-місячного віку з подальшим інтенсивним дорощуванням та відгодівлею молодняку. Перший етап роботи (від народження теляти до закінчення молочного періоду) вимагає значної уваги за розвитком молодняку, він найбільш складний та дорогий у виробничому процесі.

Прикладом успішного безприв’язного вирощування тварин, у тому числі молодняку на підсосі, знам'янського типу поліської м’ясної породи вже протягом багатьох років є сільськогосподарський виробничий кооператив «Колос» Знам'янського району Кіровоградської області.

• безприв’язне утримання худоби з годівлею на кормових майданчиках та відпочинком тварин в окремих загонах;
• організація відтворення стада і вирощування телят на підсосі до 6-8 місячного віку за системою «корова-теля»;
• вирощування племінного молодняку для поповнення власного стада та реалізації бугайців і теличок іншим господарствам;
• інтенсивне вирощування та відгодівля для забою на м'ясо надремонтного молодняку після його відлучення.
• застосування раціональної мотиваційно-стимулюючої форми організації та оплати праці

На сьогодні в СВК «Колос» налічується більш як 800 голів м’ясної худоби, зокрема, 260 корів. Протягом останніх років завдяки цілеспрямованій селекційно-племінній роботі досягнуто високих показників відтворення стада.Вихід телят становить 92 голови на 100 корів. Головне завдання при відтворенні стада - щорічне отримання від кожної корови і нетеля життєздатного теляти.

У цьому господарстві застосовують цілорічні отелення корів, але найбільшу кількість одержують в зимовий період року. Звичайно, досвід досліджень багатьох вчених свідчить, що найбільш економічно вигідні сезонні отелення корів, підсосний спосіб утримання молодняку, що дозволяє сформувати великі, однорідні по віку та живій масі гурти, отримати високі прирости при вирощуванні тварин на плем’я та відгодівлю.

Кращий період парування корів - травень-червень. У цей час відтворювальна здатність у тварин більш висока. Сприятливий період отелення - січень-березень. Раціональна ресурсозберігаюча технологія утримання м’ясної худоби в господарстві передбачає відпочинок тварин у приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормових майданчиках.

Отелення корів відбувається у спеціальних відділеннях, обладнаних розбірними індивідуальними денниками розміром 3х3 м, із розрахунку 10-15 денників на 100 корів. У денниках проводять дезінфекцію, вносять до них підстилкову солому шаром товщиною 20-30 см і потім розміщують у них глибокотільних корів для отелення й утримання з телятами після отелення протягом 7-10 днів. У цей період у корів виробляється материнський інстинкт до своїх телят, і вони безпомилково в подальшому їх знаходять у загальному гурті. Потім їх переводять у гурти кількістю 50 корів і 50 телят.

Перший етап роботи з худобою потребує від тваринників найбільшої уваги, оскільки є найбільш важким та дорогим у виробничих умовах. Уже в цей час організацію утримання та годівлю телят потрібно планувати з урахуванням мети подальшого їх використання та умов господарства. В м’ясному скотарстві корів не доять, позаяк телята знаходяться разом із матерями.

Підсисний спосіб утримання телят - основний технологічний прийом галузі. Він приносить найбільшу вигоду господарству. Більше того, без нього неможливе спеціалізоване виробництво яловичини. Це її характерна риса. Вирощування телят під матерями потрібно розглядати як організаційний стержень усього періоду підготовки молодняку до відгодівлі.

З цього приводу у деяких тваринників виникають сумніви, спричинені незнанням особливостей м’ясного скотарства. На них впливають методи ведення молочної галузі, що склалися традиційно. Інколи думають, що утримання телят із матерями потребує багато молока. Це справді так,вони одержують його набагато більше, ніж ровесники у молочному стаді. Та рівень годівлі молоком м’ясних тварин неможливо порівнювати з відповідними показниками молочних. Це різні галузі з різними завданнями.

У м’ясному скотарстві необхідно зосереджувати сили на виробництві м’яса, і для досягнення цієї мети найкращим є метод утримання телят з матерями. Він відповідає можливостям і типу продуктивності корів м’ясних порід, полегшує догляд за здоров’ям молодняку і повну збереженість поголів’я, спрощує технологію вирощування телят, дозволяє добиватися найвищих приростів телят та кращим чином підготовити їх до наступної відгодівлі.

Слід зауважити, що в м’ясному скотарстві немає потреби так уважно,як у молочному,піклуватися про температурний режим телят. Часто в приміщенні, де відбуваються отелення, температура повітря взимку знижується до -5-10°С. Це нормальне явище, важливо забезпечити тварин сухою підстилкою, сухим повітрям та вберегти від протягів. Усе це сприяє укріпленню організму, загартуванню та витривалості новонароджених телят. Вони активно рухаються та добре себе почувають у таких умовах.

• молочності корів;
• технології утримання тварин;
• підгодівлі телят;
• породних особливостей тварин тощо.

Не слід висувати єдині вимоги щодо розвитку молодняку всіх порід, однак важливо усвідомити, що в цілому прирости молодняку молочного періоду при вирощуванні їх під матками повинні бути високими, оскільки цей метод дозволяє найкраще задовольнити потреби молодого організму, сприяє легкому переходу телят на самостійне вирощування з високою інтенсивністю росту.

Телята м’ясного спрямування, вирощені за такою технологією утримання, поступово переходять на споживання грубих та пасовищних кормів, мають високу інтенсивність росту. За підсисний період у середньому одному теляті згодовують у господарстві: 300 кг концентратів, 150 кг сіна, 300 кг силосу, 700 кг зеленої маси. Тому середньодобовий приріст молодняку на підсосі перебуває на рівні 920 г, а за весь період вирощування - 870 г.

Годівлю відлученого молодняку забезпечують, ураховуючи, аби його продуктивність знаходилася на рівні вимог параметрів породи не менш ніж І класу. Раціон годівлі на голову за добу становить: 3 кг концкормів, 10-12 кг силосу або сінажу, 3 кг сіна, влітку - зелена маса злакових та бобових трав.

Коровам, нетелям 6-7-місячної тільності згодовують високопоживне сіно, кормові суміші. В зимовий період у раціони корів включають грубі корми - в середньому 45%, з них більшу половину становить сіно, силос - 30-40% та концентровані корми - 26-28% за поживністю.

Влітку протягом 210-250 днів поголів’я м’ясної худоби, за винятком бугайців, яких відгодовують для забою на м'ясо, утримується на пасовищах. У структурі річного кормового балансу пасовищні корми сягають до ? його частки.

Міцна кормова база забезпечує повноцінну годівлю тварин і є запорукою забезпечення високої продуктивності м`ясних тварин при мінімальних витратах праці та інших ресурсів.

М’ясна худоба має й інші переваги. За даними результатів контрольного забою, що проводилися протягом багатьох років у процесі створення знам'янського типу, від різних статево-вікових груп бугайців одержують туші з високими показниками. Бугайці, забиті у віці 8 та 18 місяців, мають високовагові туші та вихід м’яса (62-64%). Результати обвалювання показали, що при вирощуванні тварин одержано високий вихід їстівної частини туші (незалежно від віку) від 82,5 до 85,3%. М’ясо бугайців має у своєму складі оптимальне співвідношення всіх компонентів і достатньо значний вміст білка (21,83-22,05). Туші характеризуються високою якістю м’яса. Біологічна повноцінність, хімічний склад, енергетична цінність значно вищі, ніж у тварин молочних порід. Білково-якісний показник оцінки бугайців, тобто вихід м’якоті на один кілограм кісток, становить 5,5-6,0 кг, тоді як у молочних - лише 3,5-4 кг.

Заслуговує на увагу та поширення досвід організації виробництва і системи оплати праці. Всі виробничі підрозділи працюють на комерційному розрахунку. Тобто в ринкових умовах застосовується метод господарювання, спрямований на ефективне та раціональне ведення аграрного виробництва - одержання максимальної кількості продукції за умов використання наявних ресурсів при оптимальних витратах у натуральному і грошовому виразах.

Цьому безпосередньо сприяє впроваджена у господарстві економічно обґрунтована система матеріального стимулювання й оплати праці. Так, розцінки на виробництво 1 ц приросту молодняку віком до 8 місяців становлять 100 грн при досягненні середньодобового приросту живої маси не менш як 760 г, після 8 міс. - 110 грн. При досягненні інтенсивності росту 700 г та більше додатково здійснюють доплату 20%, при випасі худоби на віддалених пасовищах запроваджено оплату за її догляд: 15 грн/корову, 35 грн/бугая. Крім цього, за одержання приплоду встановлена додаткова доплата, яка становить 14 грн/голову. Господарство забезпечує пастухів триразовим безоплатним харчуванням. За умови виконання госпрозрахункового завдання доглядачам також встановлена натуральна оплата праці - теля, відлучене від корови у віці 6-8 місяців.

На початковому етапі створення м’ясних ферм, тобто при переведенні скотарства з молочного напряму продуктивності на м’ясне, застосовують також інші способи вирощування молодняку до відлучення.

Так, у минулі роки в деяких господарствах при формуванні стад телята вирощувалися за технологію режимного підсосу. Було помічено, що при низькому рівні годівлі та сумісному утриманні корів з молодняком одно-, двомісячні телята намагаються по 17-20 разів на добу поссати молоко. Це, в свою чергу, призводило до незручностей матерів: корови не поїдали корми в потрібній їм кількості, внаслідок чого втрачали вгодованість і своєчасно не приходили в охоту. З огляду на це було прийнято нове рішення - застосувати режимне вирощування молодняку. Наукові дослідження показали, що інтенсивне подразнення вим’я сприяє формуванню так званої «молочної домінанти», коли у корів спостерігається довгий (до 85-90 днів і більше) сервіс-період. Та й телята, сподіваючись на молоко, неохоче поїдали рослинні корми і росли повільно. Щоб уникнути цього, перейшли на режимний підсос. Суть його полягала в тому, що новонароджені телята перебувають разом із коровами тільки до двох тижнів (поки звикнуть до своїх матерів), після чого їх утримують окремо до семимісячного віку, підпускаючи на підсос лише тричі на добу.

Для впровадження такої технології відповідно було обладнано приміщення. Групи тварин розмістили у них так, аби телята знаходилися поблизу своїх матерів і при вільному доступі могли їх легко знайти. Спочатку корови перебували з телятами в родильному приміщенні протягом 20 днів, після чого їх переводили в дворядні корівники. Проте оскільки ці приміщення використовували спеціально для вирощування молодняку на режимному підсосі, вони мали й певні архітектурні особливості: по центру подовжніх стін зовні були зроблені прибудови шириною 4 і довжиною 36 метрів, в яких обладнано по 4 групових станка на 12 телят кожний. Прибудовані приміщення мали спільний внутрішній простір з корівниками, позаяк були відгороджені від них лише годівницями, дверцятами та решіткою висотою 1,2 м. Телята постійно бачили своїх матерів, адже ті знаходилися напроти на відстані 2-4 м.

Випускали телят для підсосу по технологічному проходу попід стіною о 6, 12 та 18 годинах доби не більш як на 15 хвилин, оскільки сама процедура займала небагато часу. Випущені телята безпомилково знаходили матерів, пили молоко та поверталися у станки, де на них у годівницях чекали заготовлені корми відповідно до норм годівлі та мінеральні добавки, а в окремих коритах - вода.

Першими рослинними кормами для молодняку був комбікорм і високоякісне люцернове сіно. Їх роздавали по 0,2-0,3 кг в невисокі годівниці (висота сягала до 0,6 м). На третьому місяці видачу цих кормів збільшували у двічі, привчаючи тварин до поїдання силосу. Аналіз годівлі показав, що телята чотиримісячного віку споживають за добу по 1,0-1,2 кг комбікорму, 1,3-1,5 кг сіна та до 3 кг кукурудзяного силосу.

Розрахунок добової норми кормів розробляли з урахуванням потреби двомісячних телят у сухій речовині на 30%, три-чотиримісячних - на 40-45%, а решта повинна забезпечуватися материнським молоком. Підростаючи, норми рослинних кормів для молодняку збільшуються, і на сьомому місяці, коли вже сформоване рубцеве травлення, досягається 90-95% загальної потреби в сухій речовині.

Телята, які народилися взимку, перебували у приміщеннях 5-6 місяців, березневі-квітневі - менше, позаяк наприкінці травня з настанням теплої сонячної погоди тварин переводили у просторі загони біля цих приміщень. Тут була відгороджена зона для телят, обладнана годівницями, коритами для води і мінеральної підгодівлі. По закінченню семимісячного підсосного періоду молодняк відлучали від матерів. У цей час телята уже добре пристосовані до споживання рослинних кормів. Про це свідчить той факт, що у восьмимісячному віці жива маса телиць досягала 230 кг, бичків - 250 кг.

Результати наших досліджень та практичний досвід господарств підтверджують незаперечну думку про те, що незалежно від способів вирощування молодняку необхідно застосувати ресурсозберігаючу технологію годівлі та утримання тварин, раціональну організацію виробничого процесу та матеріального стимулювання праці, що цілком реально забезпечить одержання високих показників продуктивності і прибутковості виробництва м’яса великої рогатої худоби.